Як аграріям протистояти змінам клімату? Чи реально захистити ґрунти від перегрівання? Як накопичувати вологу в ґрунті з повітря? Чому «Древлянською» системою землеробства слід зацікавитися органічним, а також конвенційним (традиційним) виробникам? Відповіді на ці питання під час інтерв’ю Kurkul.com та в ході виступу на II Міжнародний «Конгрес Органічна Україна» 2019 «Розвиток органічного ринку в Україні – від технологій до ринків збуту» (14-15 березня 2019 рік, м. Одеса) дав Володимир Іванюк, розробник «Древлянської» системи землеробства, агроном і науковець із понад 40-річним досвідом. Найцікавішими моментами ділимося з нашими читачами.

Kurkul.com: Пане Володимире, чим «Древлянська» система землеробства відрізняється від інших та як вона може конкурувати з сучасними аналогами?

Володимир Іванюк: В органічному виробництві я вже 25 років. Одночасно працюю також і в конвенційному (традиційному). За чверть століття спостерігаю катастрофічні кліматичні зміни в Україні. Наприклад, 6 років тому консультував господарство, розташоване біля Шацьких озер. Зараз вони мені телефонують і скаржаться, що не косили отаву влітку 2018 р. через засуху. Це біля Шацьких озер, де завжди було дуже волого. Мене як поліщука, який у дитинстві губив чоботи влітку в болотах, ці слова глибоко ранять. Подібна ситуація на Хмельниччині, де я працював понад 10 років, і де люди змушені коровам воду для напування привозити у цистернах, бо колодязі висохли. Хоча це географічно Західна Україна —найвологіша частина українського лісостепу.

Зараз маємо такі посухи, до яких потрібно терміново пристосовуватися. І я впевнений, що «Древлянська система землеробства» стане спасінням для фермерів та виробників як органічної, так і конвенційної продукції. Це винахід не лише для України, але й для інших аграрних країн. На жаль, зараз «Древлянську» систему землеробства використовують лише поодинокі фанати, й масової популярності вона не набула. Хоча з сучасним ґрунтообробним знаряддям ця система — надзвичайно ефективна.

Kurkul.com: Звідки взагалі пішла назва «Древлянської» системи землеробства? З яких кроків Ви почали її освоювати та пропагувати?

Володимир Іванюк: «Древлянська» тому, що за походженням я — поліщук, уродженець Житомирщини. Тобто корені у мене — древлянські. Окрім того свої наукові дослідження я розпочав саме біля могили князя Ігоря на Коростенщині. З початку 90-х років накопичував матеріал про цю систему. Досліджувати її та відроджувати спонукали тяжкі економічні та кліматичні умови Житомирщини наприкінці XX ст. Колгоспи розвалились, фермери почали господарювати на виснажених, збіднених ґрунтах, а купити добрива та хімікати не було за що. Численні знайомі аграрії потребували ефективної системи землеробства, яка навіть без дорогих добрив та техніки дозволила б отримувати пристойні врожаї.

Читати за темою: Андрій Марченко: Наші люди взагалі не знають, що таке «органіка»

І я почав шукати, намагався щось зробити для виробництва, експериментував із культурами, читав багато наукової літератури, використовував 30-річний досвід батька, який працював головою колгоспу. З цим багажем десь у 1997 році я презентував «Древлянську систему землеробства» в першому варіанті для Полісся (зони достатнього зволоження).

Саме тоді для виробництва було запропоновано сівозміну з 50% насиченням зернобобовими культурами. Тоді ж у виробництво було впроваджено пелюшку (горох польовий), а також вику яру як зернобобові культури. Саме цей варіант «Древлянської» системи і до цих пір використовується у господарствах Полісся на бідних дерново-підзолистих ґрунтах. Я зрозумів, що втілювати в життя наукові розробки та постійно експериментувати я як дослідник можу лише в умовах виробництва. І тому спочатку нульових років я постійно працюю і одночасно експериментую у виробничих умовах.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про ключові засади Вашої системи та її переваги.

Володимир Іванюк: Моя система базується на бінарній системі сівозмін, «Древлянській» системі обробітку ґрунту, використанні біологічної системи заходів контролю за хворобами рослин.

Читати за темою: Як впливає зміна клімату на ведення сільського господарства в Україні

Якщо по-простому про сівозміну, то фермер, що практикує «Древлянську» систему, має чергувати зернобобові з не бобовими культурами. Азотних природних добрив на землі майже немає, хімічні аналоги — дорогі. Тут є вихід: сіяти бобові — єдині рослини, які фіксують азот із повітря. При чому не традиційні горох та сою, які на Поліссі погано ростуть, а мало популярні вику яру, пелюшку, люпин. Підбирати бобові слід під конкретний регіон. Для Полтавщини це соя, горох, сочевиця, Південь — маш, нут, сочевиця.

Стосовно обробітку землі, то в «Древлянській» системі обробітку накопичення вологи в ґрунті вирішується методом так званої повітряної іригації, практично реалізованим в землеробстві ще століття тому дослідником Іваном Овсінським. При цьому на відміну від системи Овсінського у «Древлянській системі» спосіб основного обробітку ґрунту та його глибина значення не мають. Тобто у «Древлянській» системі застосовуються, окрім неглибокого безплужного обробітку, також і глибокий обробіток ґрунту плугом та іншими знаряддями.

Переваги системи:

• Здатність ефективно працювати в органічному та конвенційному землеробстві.
• Спроможність отримувати високу врожайність в умовах посушливого клімату.
• Спроможність захищати ґрунт від перегрівання.
• Можливість не тільки зберігати вологу в ґрунті, але й накопичувати її з повітря.
• Здатність ефективно контролювати бур'яни не гербіцидними засобами.
• Спроможність підтримувати на сталому рівні родючість ґрунту.
• Висока економічність завдяки застосуванню високопродуктивних сучасних механізмів.
• Здатність утримувати високі екологічні стандарти ґрунту та навколишнього середовища.
• Можливість застосування при вирощуванні овочевих та дрібнонасінних культур.

Kurkul.com: Минулий рік видався дуже посушливим. Особливо страждали аграрії півдня та центру. Чи можна «Древлянську» систему, розроблену для Полісся, застосовувати в інших регіонах?

Володимир Іванюк: Так, звісно, можна. По-перше, для Полісся використовується варіант «Древлянської системи», розроблений понад 20 років тому. Для виробників запропонований сучасний варіант «Древлянської» системи розроблений та апробований в умовах лісостепу та степу на значних площах в органічному та конвенційному землеробстві. Головна перевага цього варіанту «Древлянської» системи полягає в тому, що на період посіву в ґрунті завжди забезпечується необхідний для гарантованих сходів запаси вологи. Окрім того на період, коли ґрунт не покритий рослинами він надійно захищений від перегрівання ґрунтовою мульчою.

Читати за темою: Роман Дяжук: Органіка — це не про гроші 

У спекотні періоди ґрунт нагрівається до температур понад 40 оС. В таких умовах помирають мікроорганізми, коріння рослин та припиняється активність біологічних процесів. При «Древлянській» системі сам ґрунт використовується в якості мульчі, зберігаючи вологу в землі. Така система обробітку ґрунту:

• Захищає землю від перегрівання.
• Накопичує вологу шляхом «атмосферної іригації».
• Ідеально вирівнює поверхню ґрунту та насіннєвого ложа.
• Мульчує поживні і кореневі рештки.
• Провокує сходи однорічних бур’янів та їх знищення в передпосівний період.
• Знищує механічними знаряддями багаторічні бур’яни та падалиці культурних рослин.
• Створює умови для високої мікробіологічної активності в ґрунті.

І все без агресивних хімікатів чи дорогої агротехніки. Тому використання древлянської системи по кишені дрібному фермеру чи органічному виробнику.

Kurkul.com: Яку культуру вважаєте найперспективнішою чи недооціненою в органічному землеробстві?

Володимир Іванюк: Я дуже люблю бобові й не тільки поширені горох та сою, але і нішеві: маш, сочевиця, нут, квасоля, пелюшка, вика. Колись цікаво було займатися такою культурою як спельта. Спочатку ми називали її полба і дотепер також виробники говорять полба. Потім, поки розібралися, почали називати спельтою. Хоча я докопався, що її староукраїнська назва голомша. Це давня культура, відома у всіх європейських народів. У німців це дінкель, у поляків оркеш, а в українців голомша.

Взагалі потрібно не тільки відстежувати тенденції на ринку та попит, але й максимально пристосовуватись до змін клімату. У своїй доповіді я розповідав, що в наступні 20 років температура підніметься на 1,5-2 градуси, й тоді до 30% земель України перетворяться на пустелю або напівпустелю. Вже зараз фіксуємо високу температуру ґрунту та повітря влітку у поєднанні з гострим дефіцитом вологи. Тому терміново потрібно освоювати африканські культури. Наприклад, голубиний горох. Зараз про нього мало що чули українські фахівці з бобових. Але мине кілька років, і доведеться не тільки читати про неї, а й вирощувати її на полях.

Kurkul.com: Який прогноз маєте для сільського господарства, окрім освоєння нових африканських культур?

Володимир Іванюк: Я прогнозую таку тенденцію: агрохолдинги будуть відходити. Я був причетний до їхнього зародження, працював у таких фірмах і знаю їхню кухню зсередини. Вони надто замкнені в собі, це, на жаль, закрита система, а не осередки творчого сільського життя. В холдингах домінує міліцейсько-радянська система контролю, тому їхнє керівництво повинне зрозуміти, що лише в кооперуванні з великими і середніми господарствами можливий їх подальший розвиток.

Kurkul.com: Пане Володимире, що можете порадити фермеру-початківцю, який хоче спробувати себе в органічному землеробстві?

Володимир Іванюк: Тільки кооперуватися. Гуртом легше освоювати незайняту нішу, займатися переробкою, отримувати нові знання. До одного фермера із 50 га нерентабельно їхати на консультацію фахівцеві, а от прибути на великий форум, поспілкуватися з кількома виробниками в скайпі — це вже інша справа.

Читати за темою: Все про сільськогосподарські кооперативи

Стосовно кооперації, то вона повинна бути представлена усіма видами: виробничою, науковою, дорадчою. Тільки об’єднавшись з іншими виробниками, фермеру буде простіше отримати консультації висококласних спеціалістів вузького профілю. Тоді вже можна буде говорити про розвиток та процвітання органічного виробництва.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.