Нещодавно Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко у своєму блозі зазначив, що за підсумками липня-грудня 2015/2016 МР Україна стала найбільшим експортером кукурудзи до Китаю, посунувши навіть США. За його словами, Україні вдалося експортувати 3,85 млн т цієї культури, а це 81% від загального обсягу її експорту.

Останніми роками площа посівів «цариці полів» по всій Україні має тенденцію до збільшення. Які гібриди української селекції забезпечать гарний врожай кукурудзи та ще й допоможуть зекономити фермеру на енергоносіях, ми спробували дізнатися у науковців Харківського інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН. У його стінах селекцією кукурудзи займаються уже більше сотні років.

Тож «юр’ївці» не лише можуть запропонувати якісні гібриди кукурудзи, але й дати слушні поради фермерам щодо їх вирощування, так званий науковий супровід при впровадженні у виробництво гібридів харківської селекції. За словами наукового співробітника лабораторії селекції кукурудзи Сергія Понуренко, для них це звична справа.

Kurkul.com: Сьогодні Інститут рослинництва імені Юр’єва пропонує близько 30 гібридів кукурудзи. Які з них користуються найбільшим попитом серед фермерів?

Сергій Понуренко: Традиційний напрямок нашої селекції – це селекція гібридів універсального типу, які дають одночасно і високі врожаї зерна, і багато силосної маси. Це, як правило, гібриди подвійного призначення. Також в останні роки у нас районовано декілька гібридів зернового типу. Серед лідерів гібрид «Вимпел» і його покращена версія «Світанок». Урожаї зерна цих гібридів на рівні 80 ц/га, а в деяких господарствах за сприятливих умов і завдяки сучасній агротехніці бувало від 100 до 130 ц. Рівень 80-90 ц є для цих гібридів середнім показником врожайності.

Kurkul.com: Через досить високу вартість енергоносіїв багато фермерів сьогодні прагнуть економити і використовують для цього всі можливості. Чи є серед вашої лінії гібридів такі, які допоможуть «куркулям» витрачати менше коштів?

Сергій Понуренко: Так, звичайно! Ми йдемо в ногу з часом і неодмінно прислуховуємося до потреб сільгоспвиробників. Останнім часом, через високу вартість енергоносіїв, в селекційній роботі велика увага приділяється такій ознаці як темп вологовіддачі зерна при дозріванні. Якщо 10-15 років тому нормальним рівнем вологості зерна при збиранні врожаю вважалась 20-22%, то зараз уже товаровиробники хочуть мати гібриди, які при збиранні врожаю мають вологість 14-16 %. Тобто, вологість 14% це вже, по суті, готове зерно, яке не потребує досушування, вологість 16% — це мінімальне досушування на 2%.

Ознака вологості доволі складна, залежна від погодних умов, але селекційною роботою її теж можна покращити. Для гібридів нового покоління, таких як «Вимпел» чи «Світанок» характерна знижена вологість під час збирання врожаю, на рівні 16-18%. Цей рівень вологості дуже добрий – на рівні з кращими іноземними гібридами. З цим напрямком ми працюємо і сподіваємося в майбутньому ще більше покращити показники.

Kurkul.com: Що як науковець ви можете порадити дрібним фермерам, які лише збираються сіяти кукурудзу, чи шукають поради, як отримати максимально щедрий врожай?

Сергій Понуренко: Не варто орієнтуватися на один гібрид, як би він не був розрекламований, і які б щедрі врожаї він не давав на полях, наприклад, вашого сусіда. На мою думку, краще вирощувати набір гібридів. Навіть якщо фермер має порівняно малі посівні площі, на них все одно варто вирощувати як мінімум 2-3 гібриди різних груп стиглості, тому що передбачити погоду при нинішньому кліматі не завжди можливо. Цей набір гібридів (який відрізнятиметься за своїми потребами до факторів середовища, за стійкістю до високих і низьких температур) нівелюватиме негативний вплив і знижуватиме чимало ризиків. Також, враховуючи бажання багатьох фермерів зекономити на енергоносіях, рекомендуємо обирати ранньостиглі гібриди, які вже мають на ринку досить гарний попит. Але, все ж таки, до ранньостиглої групи варто додати середньо-ранньостиглу.

Kurkul.com: А наскільки кукурудза є добрим попередником для інших рослин, наскільки вона виснажує грунти?

Сергій Понуренко: Кукурудзу можна вважати непоганим попередником. Наприклад, якщо тонна пшениці виносить із грунту 30-32 кг азоту, то тонна кукурудзи близько 25. За рахунок щедрих врожаїв цей винос більший, значить це повинно бути компенсовано внесенням міндобрив. Також залишається достатньо велика маса рослинних залишків, які компенсують винос поживних речовин.

Kurkul.com: Пане Сергію, ви займаєтесь дослідженням потенціалу кукурудзи та працюєте над створенням її гібридів вже близько 20 років. Які сьогодні головні завдання ставлять перед собою харківські селекціонери кукурудзи?

Сергій Понуренко: В основному ми працюємо над гібридами, які мають тенденцію до збільшення врожайності, і які мають добру адаптивність, щоб врожай щороку був стабільним, незважаючи на найрізноманітніші погодні умови. Це основне. А поживність, якість зерна… Це в нас своєрідний резерв. Якщо буде попит від товаровиробників, ми за кілька років повністю забезпечимо їх потреби у корисному, поживному зерні кукурудзи. Все-таки в Україні нема поки традиції вживання в їжу кукурудзяної крупи, мамалиги, як наприклад, у Молдові та Румунії.

Є спільні розробки нашого інституту та університету харчових технологій щодо використання кукурудзи у виробництві кондитерських виробів, адже вона не лише додає їм поживності, але й красивого вигляду завдяки насиченому жовтому кольору. Проте від виробників попиту на кукурудзу як продукт харчування ми, на жаль, нині не спостерігаємо.

Також нині перед селекціонерами стоїть завдання стабілізації урожайності за рахунок підвищення адаптивності гібридів до різноманітних стресових впливів: це, в першу чергу, посухостійкість, адаптивність до низьких температур, це можливість сіяти ранньої весни, щоб краще використовувати весняний запас вологи. Тобто, я можу сказати, що адаптивність гібридів сьогодні важливіша, ніж висока врожайність.

І ще ми працюємо над таким фактором як стійкість до хвороб та шкідників: щоб відмовитися або ж мінімізувати використання пестицидів. У нас в лабораторії у цьому напрямку є досить важливі успіхи. Є ряд оригінальних рішень, захищених патентами. Практично всі наші гібриди стійкі до кукурудзяного метелика, до кореневої гнилі і сажкових хвороб…

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Цікавий факт: Від початку селекції кукурудзи, яка стартувала у Інституті рослинництва імені В. Я. Юр’єва у 1912 році, харківським селекціонерам вдалося збільшити врожайність «королеви полів» у сім разів.

Людмила Лутицька, Kurkul.com