Яким видався сезон 2019 р. для миколаївських аграріїв? Чим можна стимулювати виробників вирощувати високоолеїновий соняшник? Та які плюси має господарство, де на керівних посадах відразу три рідні брати? Про це Kurkul.com розпитав у Олександра Сатановського, агронома ПП «Агро-3». Поспілкуватися з аграрієм нам вдалося в ході АгроЕкспедиції Соняшник 2019, де разом із журналістами стан соняшнику інспектували представники компаній BASF, «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, як давно працюєте в господарстві? Що привело в агросферу?

Олександр Сатановський: Я тут із самого початку. Ми втрьох, з братами, заснували ПП «Агро-3» у 2006 році. Раніше це був радгосп «Україна». Тут підпрацьовували ще підлітками, освоювали землеробську науку з азів.

Любов до землі та аграрної справи прищепили нам батьки. З дитинства були коло них, колгосп сприймали, як рідну домівку. Ще тоді мені дуже до душі була агрономічна справа. Я вже навіть не уявляв, що буду чимось іншим займатися. Брати так само.

Тому нам боляче було дивитись на розпад колгоспу, вихід людей із паями. Ми почали переконувати пайовиків, збирати потроху землю. Так разом і створили господарство. І по цей день утрьох і керуємо.

Kurkul.com: У південних регіонах, зоні ризикованого землеробства, відсутність опадів може перекреслити всі старання агронома. Яким був цей рік для господарства?

Олександр Сатановський: За весь цей час, що я працюю в агросфері, цей рік був найвологішим. Але, як то кажуть, краще б таких дощів не було взагалі. Дуже багато шкоди наробили. Зливи були зі шквальними вітрами, сильно поламало соняшник.

Kurkul.com: Який наразі маєте зембанк? Яку сівозміну практикуєте?

Олександр Сатановський: Загалом обробляємо 1500 га. Через особливості степової зони з сівозміною дуже не розженешся. Основну ставку робимо на пшеницю, ячмінь, соняшник, пробуємо ріпак. Кукурудзу сіємо здебільшого для пайовиків. Доводиться від неї відмовлятися, бо погано у нас родить. Очевидно, не підходять землі та клімат для качанистої.

Щороку потрохи скорочуємо посівні площі під соняшник — надто швидко прогресують нові хвороби, шкідники.

Kurkul.com: Ваші колеги-фермери на Миколаївщині взагалі будуть виводити соняшник із сівозміни, робитимуть ставку на озимі культури. У вас є схожі плани?

Олександр Сатановський: Так, плануємо і ми переходити на озимі. Що поробиш. Проблема з вовчком дуже серйозна. Тільки селекціонери запропонували нові гібриди зі стійкістю до паразита, відразу з’являються більш агресивні раси.

Практикуємо в господарстві систему Clear Field, працюємо зі сучасними гібридами, та вовчок не здається. Атакує, наступає. Шкода, але у майбутньому доведеться скоротити площі під звичайний та високоолеїновий соняшник. Хоча ця культура нам дуже подобається.

Kurkul.com: Яка частка у сівозміні високоолеїнового соняшнику? І чим приваблюють ці гібриди?

Олександр Сатановський: Традиційно під високоолеїновий соняшник віддаємо 20%. Минулого року засіяли ним аж 40% угідь. Питаєте чим приваблює? Відповідаю: зараз селекціонери пропонують такі гібриди високоолеїнового соняшнику, які не поступаються за врожайністю класичним сортам. Працюємо з гібридами LG Seeds та Syngenta. Додайте сюди ще й премію у розмірі 50-60 доларів і зрозумієте вигоду для аграрія. Зараз премія становить 100 доларів за 1 т високоолеїнового соняшнику. Зрозумійте, як не буде такої премії, ніхто не буде морочитися з цим соняшником.

Там дуже специфічна технологія: потрібно забезпечити просторову ізоляцію, зберігати, транспортувати окремо. Тобто поморочитись добряче. Але ж гроші все компенсують сповна.

Kurkul.com: Куди реалізуєте вирощений високоолеїновий соняшник? Віддаєте перевагу розрахунку по факту чи працюєте за форвардними угодами?

Олександр Сатановський: Ми давно працюємо із «Сантрейд» Миколаїв, «Тофер», віддаємо перевагу форвардним угодам.

Kurkul.com: Які ЗЗР практикуєте в господарстві?

Олександр Сатановський: Стараємось використовувати засоби захисту рослин від відомих та перевірених марок, таких як  BASF, Bayer, Syngenta. На оригінальні препарати припадає десь 90%. Так, дорого, але ти знаєш, що береш, і як це спрацює.

Kurkul.com: Як вирішуєте питання з добривами?

Олександр Сатановський: Працюємо з черкаською аміачною селітрою. Лабораторні дослідження підтвердили заявлений вміст азоту, тож результатом і ціною задоволені. Один рік спробували селітру турецького виробництва, однак були розчаровані. Вона гірше розчиняється. Тестуємо ще кілька виробників добрив. Якщо сподобається результат, то будемо співпрацювати з ними далі.

Kurkul.com: Бачили у вас на полях John Deere. Якій техніці віддаєте перевагу: іноземного чи вітчизняного виробництва?

Олександр Сатановський: Стараємось переходити на імпортну. Багатенько у нас John Deere, ґрунтообробні агрегати представлені Lemken, випробовуємо у себе Kuhn, працюємо комбайнами New Holland.

Kurkul.com: Де зберігаєте зібраний врожай? Є підлогові сховища чи силобеги?

Олександр Сатановський: Та скільки того врожаю? Все поміщається у наших підлогових складах. От би ще трохи земельки, тоді б можна було б подумати й про сушарки та іншу техніку.

Kurkul.com: Дякую за цікаву розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.