Не так давно наші журналісти побували у АгроЕкспедиції «Посівна 2016». Об’їхали чимало областей, міст та сіл і одного дня шлях привів нас на Черкащину в господарство «Дружба», яким керує Армен Налбандян.

«У руках» Армена Миколайовича господарство опинилося 2003 року. 2450 га землі, 540 голів ВРХ та 110 штатних робітників – такий вигляд воно має зараз. Вирощування 5-ти основних культур (соняшник, озима пшениця, кукурудза на зерно і на силос, соя, горох) та виробництво молока – головні напрямки роботи «Дружби».

Завдяки своїй діяльності «Дружба» тримає на плаву невеличке село Боровиця, що на Черкащині. Адже допомога мешканцям та підтримка села – один з пріоритетів роботи директора Армена Миколайвича. Зі своїми проблемами до чоловіка постійно приходять люди. І це не просто слова, адже бабусь у черзі під дверима директора «Дружби» ми бачили на власні очі.

Як веде своє господарство та чим допомагає Бобровиці ми вирішили дізнатися у Армена Налбандяна особисто.

Kurkul.com: Армене Миколайовичу, розкажіть про структуру посіву на Вашому господарстві?

Армен Налбандян: Основні культури нашого господарства – пшениця і кукурудза. Буває 1000 га пшениці, 600 га кукурудзи, буває і навпаки. Під соняшником у нас 300 га. Ми намагаємося, щоб на те ж саме поле соняшник заходив повторно на 7-8 рік. Тому в сівозміні у нас 300-320 га максимум.

Горох сіємо на корм, хочемо вирощувати ще й на зерно. Бо це гарний попередник для озимої пшениці. Тому площі під горох плануємо збільшувати.

Kurkul.com: Як перезимувала пшениця?

Армен Налбандян: Пшениця перезимувала добре. Було одне поле, яке ми посіяли пізніше, бо восени була засуха, але я бачу, що та пшениця теж нормальна. На 4 з плюсом ідемо.

Зима цього року була не холодна. Якщо й були морози, то без рясного снігу в нашому районі. Єдине – у нас піщані ґрунти. А зараз тепло пішло, дуже різкий перехід, земля швидко висихає.

Kurkul.com: Як готувалися до посівної? Закуповували заздалегідь добрива, ЗЗР?

Армен Налбандян: ЗЗР і насіння, що купували восени – восени і використали. Бо ми мінеральні добрива вносимо двічі: і восени, і навесні. А після зими доводилось шукати додаткові кошти на препарати. Якби хоч спецрежим ПДВ не скасували, було б легше.

Kurkul.com: Наскільки зміни податкового законодавства вдарили по бюджету Вашого господарства?

Армен Налбандян: Закон по ПДВ, який прийняв наш уряд, має дуже велике значення. На сьогодні я є головою спілки сільгоспвиробників нашого району. Усі цим стурбовані. Сільське господарство в Україні дає 30% загального валового прибутку. Раніше ПДВ ми не платили, переводили на свій рахунок і могли використовувати його для покращення матеріальної бази свого господарства. Тепер же 80% ПДВ треба буде віддавати державі, а 15% залишається в господарстві. Розвиватися буде дуже важко. Це неправильний шлях нашої влади. Ми брали участь у всіх протестах і мітингах, просили, щоб відмінили ці нововведення. Коли ситуація в Україні стабілізується, господарства будуть працювати стабільно, тоді вже можна буде говорити про збільшення цього податку. За 4 роки у нас піднявся фіксований податок. У мене землі не побільшало, тому легко прослідкувати: 4 роки назад ми платили десь 34 тисячі грн. на рік, потім почали 540 тисяч грн., цього року 900 тисяч грн. платимо вже. І зараз, щоб розвиватися, ми можемо взяти лише дорогі кредити.

Kurkul.com: Часто доводиться звертатися у банки?

Армен Налбандян: Доволі часто. Своїх коштів, якщо б просто працювати і не розвиватися, може і вистачало б. Але ж є інфляція, орендна плата землі. Коли я починав, пай у нашому господарстві коштував 32 тисячі грн., сьогодні він коштує 83 тисячі грн.

Я думаю, що в селі теж треба думати про людей. У нас є 3 підприємства, школа, магазини, є ФАП, наше господарство забезпечує роботою 400-450 людей. Але молодь їде з села.

Kurkul.com: Відчуваєте нестачу молодих кадрів на своєму господарстві?

Армен Налбандян:Так, бо сьогодні техніка складна. Є комп’ютери, супутниковий зв’язок. Тому люди, яким вже за 50, цьому навряд навчаться. Намагаються, але краще, щоб це була молодь. В Україні сільське господарство – це перспективна галузь. Ми намагаємося зробити так, щоб молодь хотіла залишатись у селі. Я 12 хлопців вивчив на трактористів. Так з них 4 залишилось, а 8 виїхало. Тому треба, щоб тут теж були гроші, можна було платити нормальну зарплату, купувати техніку.

Kurkul.com: Зараз багато аграріїв купують техніку б/в закордоном. Не розглядаєте такий варіант?

Армен Налбандян: Розглядаємо. Наша перша техніка теж була б/в. Дивлячись де купувати. Треба мати гарних спеціалістів, працювати із компаніями, щоб розуміти ресурс цієї техніки. Якщо ти знаєш у кого ти купуєш – це одне. А коли купувати наосліп – інше. Бо якщо, я вибачаюсь, «старушці» нафарбувати губи – вона молодою ніколи не стане (сміється).

Kurkul.com: Розкажіть про мінеральні добрива? З якими компаніями співпрацюєте по ЗЗР?

Армен Налбандян: Основна компанія з якою співпрацюю по ЗЗР – Украгроком. Сьогодні у нас вже є серйозна база і давня історія з цією компанією. Може, на це вплинуло те, що колись я підійшов у Черкасах до директора Украгрокома і ми знайшли спільну мову. Тоді я тільки починав працювати. Взагалі, я маю освіту за спеціальністю «організація і технологія громадського харчування і консервація». То сільське господарство для мене було новою наукою, треба було вивчати все. Вони мені допомогли, розказали, які матеріали брати. Спочатку ми працювали по мінеральним добривам, після чого наша робота почала йти і по насіннєвому матеріалу, гербіцидам, усім ЗЗР. Я вважаю, що це надійна компанія з якою у нас є гарні стосунки. Ми дійшли до такого рівня, що коли у мене сьогодні щось трапилося, щось потрібно саме зараз, ми зідзвонюємося і нам доставляють усі ЗЗР. Проблем нема. Наші обороти збільшуються, партнерські стосунки покращуються.

Kurkul.com: Які затрати на гектар?

Армен Налбандян: Минулий рік був дуже цікавий, як страшний сон. Але ми пережили це. Ви ж розумієте: увесь посівний матеріал рахується в доларах. До цього долар був по 17 грн., а минулого року взимку почали закуповувати – валюта піднялася вже до 30-ти грн!

Сьогодні будь-яка країна розвивається за рахунок стабільності. Може долар і 100 грн. буде коштувати. Але якщо 5-6 років ціна не змінюватиметься, ми будемо розуміти як працювати. А ці стрибки зараз… Про яку собівартість ми говоримо? Приблизно ми розуміємо для себе. Але прораховувати ці моменти немає сенсу, бо за тиждень долар може суттєво стрибнути.

Kurkul.com: Розкажіть про урожайність?

Армен Налбандян: В середньому соняшник дає 24-25 ц/га, пшениця – 35-48 ц/га, були роки і 58 ц/га отримували. Ідемо до того, щоб середній круговий урожай по пшениці 50 ц/га був. Урожай кукурудзи, якщо нормальний рік, ми отримуємо до 85 ц/га.

Kurkul.com: Що очікуєте цього року?

Армен Налбандян: Восени скажемо. Зараз планувати важко. Ми все робимо для того, щоб у нас 50 ц/га було по пшениці, більше 25 ц/га на сої і соняшнику. На кукурудзі ми всі умови створили, щоб 100 ц/га зібрати. Але все залежить від погоди. Свої обов’язки ми виконуємо повністю.

Kurkul.com: Нові культури будуть з’являтися у сівозміні? Те ж саме сорго?

Армен Налбандян: Сорго, я думаю, ні. Ми від ріпаку відійшли. За роки роботи ми навчилися правильно вирощувати ті 5 культур, які у нас є. Під них у нас вже свої технології. У мене є бажання спробувати ярові зернові, просо, щось таке на кашу рибацьку чи піонерську, бо це ж популярне у нас і актуальне. Але проблема у тому, що треба умови для розвитку господарства. Тоді ми не будемо ганятися за надприбутком. А будемо думати про нові культури, дивитися на ринок, відслідковувати на що є попит споживача.

Kurkul.com: Не плануєте вирощувати високоолеїновий соняшник?

Армен Налбандян: Є в планах. І цього року думали 100 га посіяти. Але ж для високоолеїнових потрібна дистанція. А є сусіди, з якими дуже важко домовитися. З великими господарствами ще можна поговорити, а якщо це приватні фермери, які тримають по 4-5 га землі – практично неможливо. Тому треба створити спеціальну інспекцію. Але в планах є, на наступний рік будемо думати. Може, вдасться десь поле «забити».

Kurkul.com: Розкажіть про тваринництво.

Армен Налбандян: У нас 540 голів ВРХ червоно-рябої породи. Хочеться розвитку. За останні 2-3 роки ми відремонтували одну ферму: новий дах, утеплення, вікна пластикові, ворота нові. Але внутрішню реконструкцію не зробили, всередині все старе. Вакуум стоїть і доярки ходять з доїльними апаратами. Хочеться осучаснити ферму.

Kurkul.com: Зараз багато фермерів масово відмовляються від цього напрямку роботи. Яка ситуація у Вас?

Армен Налбандян: Коли я прийшов на господарство мені всі казали: прибирай ВРХ, бо це не рентабельно. Але я тут працюю з 1994 року в селі, знаю всіх людей, обстановку. Якщо прибирати ферму, треба 40-50 людей звільняти. Я цього не хочу. Надіюсь, наша влада зрозуміє, що молоко не з порошків треба пити. Поки скорочувати поголів’я не збираюся.

Kurkul.com: Якщо відкриють ринок землі, Ви готові викупити свої землі?

Армен Налбандян: Думаю, жодне із середніх підприємств не зможе викупити землі, на яких працює зараз. Якщо брати кредити, то 100 га можна придбати. Але не всю землю. Взагалі нашим урядовцям треба серйозно подумати. Який ринок землі? Земля має весь час належати народу, державі. Зараз кажуть 150-200 га кожному на руки купити… Сьогодні якщо це почнеться, то 90-95% відійдуть крупним корпораціям через підставних людей.

Треба створити банк землі, як у нормальних державах: хочеш займатися сільським господарством – бери в оренду, плати і займайся. Не можеш – віддай іншому.

Kurkul.com: Знаємо, що Ви активно підтримуєте своє село. Розкажіть про соціальні програми?

Армен Налбандян: Останні 5-6 років ми кожен рік робимо ремонт доріг. Хоча це дороги державного значення і не ми маємо це робити. За освітлення села платимо. Цього року думаємо «окультурити» центр. Я ж депутат районної ради, то поговорили, попросив через область. Зараз нам виділили гроші на будинок культури. Ми й свої кошти вклали. Хочемо серйозний ремонт там зробити.

Стосовно школи – кожен рік купуємо спортивний інвентар. Минулого року придбали два тенісних столи. У дитсадках і школах діти молоко отримують безкоштовно. Допомагаємо усім, чим можемо. Техніку на прибирання даємо та й взагалі підтримуємо життя села.

Плюс, податки платимо. Я вважаю, що бюджет села нормальний. Можна працювати і розвиватися.

Kurkul.com: Чи залишається молодь в селі?

Армен Налбандян: Ні, більшість виїжджає. В школу заходжу – усі хочуть стати юристами, фінансистами… Хоча сьогодні юристів багато, а от гарних трактористів знайти важко. Чомусь вийшло так, що це не престижно. Хоча економічна складова доводить, що бути трактористом чи комбайнером – вигідно. І якщо хтось спробує і отримає тут гарну зарплатню, то вже буде думати: чи їхати у місто на меншу зарплатню, та ще й платити за житло, чи залишатися вдома.

Зараз же трактори сучасні, з кондиціонером, холодильником. Там є комп’ютер, супутниковий зв’язок. Колись у 30-градусну жару я катався на «Волзі». Виходжу з «Волги» увесь мокрий, дивлюсь – трактористи сидять там з кондиціонерами і холодну воду попивають. То буває я до них сідаю і кажу «давайте я з вами покатаюся».

Kurkul.com: Намагаєтеся якось залишати молодь у селі? Може є якісь спеціальні умови для них, навчання?

Армен Налбандян: Так. Я запровадив премію. В кінці року ми її даємо кращим випускникам, які закінчили школу на відмінно. Останні роки, на жаль, чомусь на «п’ятірки» не закінчують, але преміюємо навіть «хорошистів». Також усі діти знають, що ми даємо цільове направлення на навчання. Тобто, якщо хтось хоче зайнятися сільським господарством – ми готові забрати людину собі після отримання освіти. Даємо направлення, слідкуємо, щоб вони отримали спеціальність і прийшли в село працювати.

Kurkul.com: Чи плануєте якось розвивати своє господарство?

Армен Налбандян: Так, звичайно. Хочу купити техніку, займатися новими технологіями і обов’язково відновити зрошувальну систему. Щоб у нас завжди була вода і ми не залежали від погоди. У нас є старі зрошувальні конструкції. Але свого часу в кінці 90-х була криза, всі здавали металолом, і з нашою зрошувальною системою вчинили дуже негарно. Але поступово будемо відновлювати лінію. А потім подумаємо ще й про насосну станцію.

У нас є своя крупорушка, млин, олійниця, пекарня. Намагаємося усе це втримати. Хтось скаже, що працюємо ще за принципами СРСР. Але економіку думаємо підіймати зовсім по-іншому. Зараз важливо, щоб місцеві жителі прийшли, поміняли зерно, отримали свою олію і муку.

І останнє з планів – збільшення урожаю!

Більше фото ФГ «Дружба» дивіться тут.

Kurkul.com: Бажаємо Вам здійснення планів і дякуємо за цікаву розмову!

Вікторія Сумченко, Kurkul.com