Фермери часто кажуть, що доводиться виходити в поля всупереч безлічі проблем. То погоди чекати, то буквально шукати гроші на насіння, добрива, засоби захисту рослин чи техніку. А ще треба шукати спільну мову із пайовиками, які на старті земельної реформи, усе частіше дають про себе знати. Нерідко і постачальники можуть попсувати трохи фермерських нервів.

Як це — працювати в умовах наростаючої кризи та карантину через коронавірус? Своїм досвідом і спостереженнями поділився голова Драбівської АФЗУ (Черкаська область) та засновник фермерського господарства «Драбівсад» Валерій Перепелиця. 

Kurkul.com: Якими видались зима і весна 2020 року для фермерів?

Валерій Перепелиця: Не готовий говорити про інші регіони, але у нас на Драбівщині в Черкаській області наразі надзвичайно складні агрокліматичні умови. 

Зима безсніжна, вологи практично не було, земля потріскалась уже. «Добивають» березневі приморозки — залишки якої-не-якої вологи у другій декаді місяця буквально повимерзали. Прогнозували дощ, але була лише мряка. 

Досвід попередніх сезонів каже, що квітень-травень будуть сухими. І якщо Бог дасть пару дощів після посіву ярих культур, то ми можемо «проскочити».  

Раніше нас рятували довгі весни. А нинішня рання весна завдасть великої шкоди сільському господарству. Чим вони страшні фермеру? Ґрунт ще не готовий прийняти зерно через низькі температури, а залишки вологи досить швидко випаровуються. Тобто нам і треба сіяти зараз у ще вологий грунт, але температура не дозволяє. У ніч із неділі на понеділок 23 березня у нас було -6°C.

Якби посіяли ячмінь тиждень-два тому і він уже зійшов, то ці приморозки його б, однозначно, «присадили».

Фермери в районі вологу вже позакривали. Але закривати особливо не було чого. Озимі підживили, бо треба було їм допомогти. Уже зараз фермери розуміють, що цього року буде велика проблема із пшеницею. Тепер коронавірус додав питання продовольчої безпеки. Тобто фермери намагаються врятувати те, що вже є на сьогодні. Рекорду зерна нам цього року не бачити, на жаль. Ми вже не говоримо про врожайність близько 7-8 т/га пшениці — будемо раді зібрати хоча б по 3-4 т/га.

Kurkul.com: Як на агроринок впливає фінансова ситуація в Україні?

Валерій Перепелиця: Надзвичайно важко з грошима. Що стосується посівного матеріалу та добрив, то ніхто з фермерів не чекав до квітня. Багато хто подбав про це трошки раніше — купили товар, проплатили. У січні, лютому і на початку березня дистриб’ютори усе їм позавозили. 

Хто дотягнув сюди далі, то зараз, звичайно, є перебої організаційного плану через карантин абощо.

Kurkul.com: Багато хто з фермерів кажуть, що виробники й постачальники говорять про форс-мажорні обставини, а відтак справді можуть виникати проблеми з логістикою. У місцевих фермерів виникають проблеми з поставками насіння чи добрив нині?

Валерій Перепелиця: Розумієте, у нас на Черкащині є насіннєві фірми, що вирощують насіння, — «Євраліс Семенс»,  «Маїс». Тому якщо хтось не встиг купити насіння Pioneer (компанія Corteva Agriscience (ТОВ «Піонер Насіння Україна» — ред.) чи є проблеми з поставками, то є непогана альтернатива.

Ми знаємо, що виробник насіння Pioneer вийшов у прямі продажі і не використовує ті дистриб’юторські мережі, що були раніше. Компанія зараз стає на «на нові рейки» і вже не передають своє насіння дистриб’юторам, продає сама. Менеджери ще можуть десь трохи не справлятися, десь трохи можуть бути перебої.

Я б не сказав, що не буде чим сіяти. Фермери можуть знайти якісь замінники за меншою ціною. Можливо, це не те саме, що планували фермери спочатку. Але мова йде про український насіннєвий матеріал, вирощений тут, але під брендом відомих компаній. Тобто  генетичний матеріал іноземний, але вирощений у нас. Я думаю, що він не гірший. Якщо там агрономи на своєму місці, то він не гірший. А, може, навіть кращим бути.

Що стосується агрохімії, то теж не бачу суттєвих проблем. Із поставками питань немає. 

Звичайно, є якісь панічні настрої, що походять із інших галузей. Але всі розуміють: ми, фермери, нікуди не дінемося. Посівна — це те, що не зупиниш. У будь-який час чи при будь-яких катаклізмах нам треба покласти зерно в землю, а там буде видно далі.

Kurkul.com: Сервісні та торгові менеджери дотримуються карантину? Чи таки відвідують господарства?

Валерій Перепелиця: Для сервісників роботи зараз мало. У кого були якісь нюанси, то техніку поремонтували, перевірили ще взимку. Більшість вирішує все в телефонному режимі.

Kurkul.com: Чи  будете коригувати сівозміну у 2020 році у зв’язку із погодними умовами, браком вологи?

Валерій Перепелиця: Кукурудзу не сіятиму. Обійдусь озимою пшеницею, соєю, соняшником. Зараз 9 квітня вже сіємо соняшник.

Kurkul.com: В яких умовах загалом проходить у Вас посівна? Із якими проблемами ще стикаються українські фермери, крім погоди?

Валерій Перепелиця: Мені довелося закрити одне фермерське господарство «Перепелиця В.В.» і відкрити нове — «Драбівсад». Усе через проблеми із реєстрацією землі. Згідно документів, виходить — я знову став новоствореним сільгосппідприємством. Для створення фермерського господарства сума потрібна, скажімо, символічна: розмір статутного фонду мого господарства усього 1 тис. грн. 

А тепер головне питання: де мені брати кошти?! Державних програм уже немає — «зарубано». Будь-який банк, куди звернуся я або колеги, скаже: «Зі стартапами ми не працюємо». Тобто фермерському господарству треба пропрацювати мінімум рік , отримати баланс, указати обороти. І, може, тоді банкіри займуться ним.

Для фізичної особи ставка по кредиту від 40% до 60%. І теж не дають кредит. На мені майна, крім «Таврії», немає, то і в заставу нічого віддати. 

На цю посівну у багатьох фермерів теж велике питання щодо позик. Багато хто брав позики у фізичних осіб, але через економічні коливання, кризу, що насувається через коронавірус, людям складніше передавати в користування кошти. 

Після реєстрації свого фермерського госпдарства я відкрив рахунок у «ПриватБанку». Адже як юридична особа я маю проводити всі розрахунки офіційно через банківську установу. Узяв свої власні кошти і поклав їх на рахунок, оформивши як фінансову позику. При цьому «ПриватБанк» бере з мене комісію в розмірі аж 4%. Тобто за свої гроші я маю заплатити банку. 

За що?! Яка це послуга має коштувати стільки? Виходить, у цьому банку я не зміг прокредитуватися, а тепер маю додатково платити зі своїх коштів таку комісію. Питаю, чому так вийшло. Спеціалісти банку кажуть, що таким було рішення тарифного комітету близько місяця тому під виглядом боротьби з фінансовими аферами. Але в цей же час банк у своєму звіті похвалився, що у 2019 році отримав дуже хороший прибуток на рівні 32 млрд грн.

Написав листа голові правління «ПриватБанку» Петру Крумханзлу з проханням пояснити ситуацію, але відповіді досі за ці півроку не отримав. 

Читати за темою: Купити техніку для посівної: коротко про головне

Kurkul.com: А Ви пробували скористатися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%»?

Валерій Перепелиця: У мене є знайомий, який придбав за цією програмою трактор. Але я не користувався. Хто першим подав — той отримав. Але хто пізніше заявки оформляв, то більше кредитів не дають. Зараз дуже багато кому, і фермерам у тому числі, відмовляють у цих «доступних кредитах». Наскільки я зрозумів, то автори програми почали навздогін вносити зміни в умови. 

Банки, як я казав, нарощують свої прибутки, а ми не можемо взяти навіть кредит на виробництво сільгосппродукції під їхні захмарні 22%. Вони «захлинаються» від грошей, але не можуть запустити їх у корисну роботу.

Я переконаний, що банкірам треба зробити нормальні страхувальні механізми і врешті-решт зрозуміти, що таке сільське господарство! Це надзвичайно цікава галузь попри всі особливості.

Якщо людина зареєстрована офіційно, має в обробітку землю, то їй реально варто давати гроші. 

Kurkul.com: Виробники та дистриб’ютори часто пропонують якісь індивідуальні фінансові рішення для аграріїв. Чи варто чекати якихось змін у цьому сезоні?

Валерій Перепелиця: Така практика справді досить популярна серед фермерів. Цього року самому доведеться шукати такі рішення. 

Я завжди старався обходитися своїми коштами, платити відразу. Бо, по-перше, коли у фермера на руках є гроші, то він може вибрати продукт, який вважає за потрібне і купити його. А якщо грошей немає на руках, то ти братимеш найчастіше те, що тобі пропонують. По-друге, у вартість товарного кредиту теж закладені величезні процентні ставки. За кілька місяців 15-18% цілком виростають у реальні 30-34%.

На конкретному прикладі порахував, наскільки більше доведеться віддати постачальнику добрив через 6-7 місяців за умови товарного кредиту. Економіка невтішна.

Краще б замість цих товарних кредитів зробили нормальну банківську систему. А чого в нас досі немає біржі зерна, тобто біржової торгівлі зерном? Бо монополії не дають розвиватися малому і середньому бізнесу.

Крім того, відчуваю і воно вже підтверджується… Ходять чутки, що є домовленість між крупними компаніями, які стосуються до Клубу аграрного бізнесу (УКАБ, Український клуб аграрного бізнесу — ред.): дрібним продавати за максимальними цінами та створити найбільш неконкурентні для них умови. Я бачу, що така домовленість дійсно була, чую не від однієї компанії таку інсайдерську інформацію. 

Читати також: Ринок землі: реакція соцмереж на закон про землю

І це ми говоримо про «рівні умови»… Це та байка, якою нас давно годують. Я думаю, причина є завжди і все це робиться не просто так. Сплановано для того, щоб «допомогти» людям продати землю, «придавити» дрібних фермерів. 

Kurkul.com: Вище Ви сказали, що довелося припинити діяльність свого фермерського господарства та створити нове. Чому так вийшло?

Валерій Перепелиця: Тривалий час я працював на державній службі, аграрній біржі, був причетним до формування фермерського руху в Україні. А з 2015 року буквально вирішив поповнити ряди фермерів. 

Мені, як фізичній особі, дозволили взяти трохи більше 20 га для ведення власного фермерського господарства на території колгоспного саду з чагарниками та порослю. 

Але в нашій державі нічого не буває так просто. Зареєстрував однойменне фермерське господарство. Пішов далі у податкову, а там мені кажуть: «Ти користуєшся землею, як фізична особа, то як на ній може працювати ФГ?». Тобто я хочу працювати легально, платити податки, але не можу нормально обробляти цю землю?! Така проблема із юридичними особами була у всіх. Це підтверджують листи-відповіді з різних інстанцій, у тому числі й колишнього Мінагрополітики.

У чому виникла проблема? До виникнення Державної реєстраційної служби насправді великих проблем не було. Фізична особа отримувала землю, реєструвала своє ФГ і автоматично договори оренди земельних ділянок «підтягували» до відповідного господарства. Тобто фермерську землю можна було легко переоформити на новостворену юридичну особу. А з появою такої служби у тисяч фермерів виникли проблеми із реєстрацією та користуванням землею. 

Суть у чому? Щоб зареєструвати фермерське господарство потрібна земля. Тобто як фізична особа я можу взяти в оренду землю для ведення фермерського господарства. А тоді я маю зареєструвати юридичну особу — власне ФГ. Але всі реєстри і служби бачать: юрособа і фізособа окремо. Однак Держгеокадастр і місцеві ради не хочуть переоформляти земельні ділянки із фізособи на юридичну. Відтак коли фермер далі щось вирощує на них, то він фактично працює «в тіні». Навіщо придумали ще один крок?! 

Отож, закони зобов’язували мене привести необхідні документи у відповідність до вимог. Крім того, ми не могли зареєструвати навіть зареєструвати навіть ОСГ, бо у нібито компетентних органів просто не було потрібної реєстраційної форми. Тобто була можливість стати господарством, але не фермерським.

Зрештою, я пішов у місцеву раду, щоб переукласти договір оренди землі із фізособи на фермерське господарство. Однак мені відмовили, адже тут свого роду була б «корупційна складова» і право оренди землі треба отримувати через аукціон. Далі були суди. 

Потім у 2016-2018 роках були прийняті зміни до Закону України про фермерське господарство щодо сімейних фермерських господарств у формі фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

Судовий позов до ради я відкликав і вирішив почати все спочатку: створити нове — сімейне — фермерське господарство. Це дозволило б нам стати платником ПДВ. А це означає +23% до ціни. 

Отож, одноосібники, які хотіли «вийти з тіні» і користуватися всіма вигодами легальної роботи, не могли цього зробити. Відтак не бачити їм вищої ціни чи навіть фінансування в рамках державних програм. 

Так я прочекав майже рік, допоміг кільком фермерам-колегам із району отримати фінансування для своєї діяльності з Укрдержфонду. Далі тягнути було нікуди і лише торік я зареєстрував нове фермерське господарство «Драбівсад». Але, як бачите, тепер з’явилися нові виклики. 

Kurkul.com: Виходить, щоб фермерові працювати легально, треба пройти своєрідний квест?

Валерій Перепелиця: Звичайно. До всього додалися обов'язкові ліцензії на зберігання пального та блокування податкових накладних. Через блокування ПН податківці і інші служби намагаються в ручному режимі керувати ПДВ. Це надзвичайна загроза, особливо для невеликих фермерів. Гроші просто підвисають. Тобто зараз Державна фіскальна служба — основний противник детінізації аграрного сектору! Саме через їхні придирки, вигадки багато хто просто не хоче офіційно реєструватися.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову та вдалого сезону!

© Катя Капустіна, 2020 р. Kurkul.com