Верховна Рада України 21 липня на позачерговому засідання проголосувала за законопроект про с/г кооперацію № 0856, який має нарешті врегулювати питання сільськогосподарської кооперації в Україні. Чим відрізняється новий закон від попередніх, як буде виглядати аграрна кооперація відтепер та що дасть учасникам, нам розповів Олег Тарасов, народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, який відстоював прийняття закону в парламенті.

Kurkul.com: Чому ви підтримали ініціативу депутатів аграрного комітету Ради попереднього скликання і поставили на голосування законопроект про с/г кооперацію № 0856? 

Олег Тарасов: Я підтримував від самого початку ініціативу своїх колег із попереднього скликання, викладену в законопроєкті № 0856, адже знав про наявні проблеми в правовому регулюванні кооперації ще до обрання мене народним депутатом. Фактично новий закон про с/г кооперацію — архіважливий та революційний крок для аграрної галузі. І добре, що 21 липня 2020 року парламент його прийняв. Знадобилося два роки, але це того варте. 

Необхідність змін викликана неуспішною практикою діяльності кооперативів в Україні, а точніше — майже її відсутністю.

Базою для написання нового закону стали основні міжнародні принципи кооперації та найсучасніші світові практики розвитку кооперативів, які впродовж багатьох років були адаптовані до потреб Українського сільського господарства провідними спеціалістами, у тому числі експертами ФАО та ЄБРР. У законі є багато важливих і позитивних моментів – відхід від наявної застарілої системи імперативного поділу кооперативів на виробничі й обслуговуючі, вдосконалення їхньої організаційно-правової структури, надання їм більшої свободи у господарській та фінансовій діяльності.

Прийшов час забути про колгоспи! Вперше з часів незалежності, кооперативи в Україні зможуть стати повноцінним учасником ринкових відносин – платформою для об’єднання та ефективним інструментом для розвитку найменших сільськогосподарських виробників.

У ЄС найчисленнішою є група кооперативів, які займаються заготівлею, переробкою і збутом (оптовим і роздрібним) сільськогосподарської продукції. Такі види діяльності характерні для кооперативів молочної і м’ясної спеціалізації, зі збуту яєць і птиці, з реалізації насіння сільськогосподарських культур тощо.

Сьогодні дуже мало збутових кооперативів, які продають сільгосппродукцію у вигляді сировини, майже усюди вона піддається певній обробці, пакуванню і  т. д. Наприклад у Данії, кооперативи здійснюють переробку близько 90% товарного молока. Стільки ж відсотків масла й сиру кооперативи постачають на експорт. У країнах Скандинавії і Фінляндії вони беруть найбільшу участь у переробці м’яса та молока: на них припадає близько 80% продажу цієї продукції. У Нідерландах, що вважаються у Європі «законодавцями» кооперації, кооперативи реалізують понад 80% товарного молока, майже всі овочі, 95% фруктів і 90% вовни.

Кооперативний рух розвинутий не лише у ЄС, Канаді та США.

Приміром, оборот південнокорейського кооперативу NH Nonghyup (Корея) сягає $63 млрд. На початку 2000-х компанія CHS диверсифікувала свою діяльність і залишилася найбільшою у своїй країні об'єднанням кооперативів. Окремою складовою діяльності CHS Inc. на сьогодні є забезпечення безперебійного постачання зернових і сої за контрактами з Китаєм, Аргентиною, Чорноморським басейном і Близьким Сходом.

Наступними кроками компанії стало забезпечення членів кооперативу рішеннями для фінансування та управління ризиками. Щороку компанія проводить понад 40 мільйонів транзакцій, учасники кооперативу отримують більше 2 мільярдів кредитів. Щорічно CHS Inc. інвестує в гранти для сільського господарства, розвиток сільської місцевості та кооперативів, освіту і проєкти підготовки керівних кадрів. В Україні компанія CHS добре відома як потужний трейдер, а у світі — як енергетична, продовольча, аграрна (вирощують близько 15 млн т зерна).

Kurkul.com: Що принципово нове і таке важливе закладено для кооперативів у цьому законі?

Олег Тарасов: По-перше, закон про с/г кооперацію повністю ґрунтується на міжнародних нормах. Адже він готувався разом з експертами ФАО та ЄБРР, а також за участі проєкту розвитку кооперативів, який підтримується урядом Канади. Тож він включає найкращий міжнародний досвід, закріплює основні міжнародні принципи кооперації, які відповідають загальновизнаним принципам кооперації Міжнародного кооперативного альянсу.

По-друге, в рамках одного закону нарешті зведено до спільного знаменника все, що стосується с/г кооперації в Україні. Закон 0856 — це «Конституція» с/г кооперації в Україні. Її чекали 29 років — і нарешті отримали. 

По-третє, цим законом ліквідуються усі штучні бар’єри та надаються нові можливості для розвитку сільськогосподарських кооперативів. Передбачається перехід до єдиної організаційно-правової форми — сільськогосподарський кооператив. Членам кооперативу надається можливість самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також форму діяльності — з метою чи без мети одержання прибутку.

По-четверте, за умовами міжнародного принципу кооперації, що дозволяє вільне та відкрите членство, Законом передбачено, що членом будь-якого сільськогосподарського кооперативу можуть бути усі сільгосптоваровиробники, як фізичні, так і юридичні особи.

По – п’яте — членам прибуткових кооперативів надається право на отримання дивідентів (раніше пайові виплати) і патронажних дивідендів (раніше – кооперативні виплати).

По-шосте, створюються стимули для активної участі членів кооперативу в його діяльності. Закон запроваджує можливість прийняття рішень сільськогосподарським кооперативом з урахуванням додаткової кількості голосів членів, пропорційної до їх участі в господарській діяльності такого кооперативу (практика, яка існує в більшості держав-членів ЄС), зберігаючи при цьому принцип демократичності в управлінні кооперативом шляхом впровадження комплексної системи запобіжників (додаткові голоси — на більше 1/3 загальної кількості голосів усіх членів, і в одного суб’єкта — не більше 1/6 загальної кількості голосів усіх членів).

Kurkul.com: Як підвищуватиметься ефективності господарської діяльності кооперативів в рамках норм цього закону?

Олег Тарасов: Закон 0856 дає можливість використовувати повний спектр інструментів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності та повноцінно управляти пов’язаними з цим грошовими потоками. Завдяки новим можливостям повноцінної господарської діяльності через кооперативи, останні фактично стануть «мостами», що з'єднують напряму виробників сільськогосподарської продукції з внутрішніми і зовнішніми ринками.

Тут варто окремо уточнити, що Закон надає можливість для кооперативу, який діє з метою одержання прибутку, закуповувати продукцію своїх членів і реалізовувати її від власного імені, що до цих змін було прямо заборонено законодавством. Це дозволить формувати великі товарні партії, які можна буде реалізовувати за більш високими конкурентними цінами. Крім того, це уможливить створення на базі кооперативу власних переробних потужностей, щоб виробляти та реалізовувати продукцію з вищою доданою вартістю.

Також сільськогосподарські кооперативи, які діють з метою одержання прибутку, отримали право напряму закуповувати продукцію не лише у своїх членів, але й здійснювати операції з не членами кооперативів обсягом до 20% виручки кооперативу.

Kurkul.com: Чи врегульовано питання, пов'язані з державною підтримкою кооперативів?

Олег Тарасов: Новий закон про с/г кооперацію не передбачає окремих видів підтримки для сільськогосподарських кооперативів, бо це не зовсім є предметом його регулювання. Проте у ньому зазначено, що державна підтримка сільськогосподарських кооперативів здійснюється відповідно до державних та регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів.

Тобто підтримка можлива відповідно до окремих програм: наприклад, в цьогорічній програмі підтримки розвитку фермерських господарств передбачено фінансову підтримку кооперативів, зокрема, надано можливість відшкодовувати 70% вартості придбаного кооперативами не тільки вітчизняного обладнання, але й техніки для транспортування сільськогосподарської продукції.

На мій погляд, сьогодні головне завдання для держави — створити прозорі та зрозумілі умови роботи на ринку. І прийнятий закон це дозволяє зробити. Крім того, потрібно активно популяризувати кооперацію, проводити навчання для сільських жителів, які хочуть її розвивати.

Kurkul.com: У законі прописано створення при кожному сільськогосподарському кооперативі фонду розвитку. Навіщо він потрібен? 

Олег Тарасов: У Законі врегульовано вирішення ще однієї важливої проблеми — фінансування розвитку кооперації. Задля цього визначається необхідність створення у кожному кооперативі фонду розвитку, кошти якого та майно, придбане за рахунок цих коштів, не підлягатимуть розподілу між його членами. Це дозволить спрямовувати не менше 5% чистого прибутку сільськогосподарського кооперативу, а також кошти державної підтримки, гранти, міжнародну технічну допомогу на розвиток матеріально-технічної бази кооперативів, придбання основних засобів, реалізацію заходів з кооперативної освіти.

Kurkul.com: Які конкретно наслідки можна очікувати від реалізації закону?

Олег Тарасов: Нова законодавча основа для кооперація – це можливість, у першу чергу, для власників паїв, сімейних ферм, дрібних фермерів об’єднуватися для ефективного ведення господарської діяльності та вирішення задач, які поодинці для них не під силу.

Як нам відомо, в даний час в сільській місцевості спостерігається високий рівень безробіття у зв'язку з відсутністю робочих місць. Давайте розглянемо один із прикладів кооперації на селі – виробництво молока. Для багатьох селян продаж молока – це основний заробіток. Одноосібні господарі не можуть забезпечити реалізацію великих партій молока, тому змушені здавати молоко за низькими цінами.
Але об’єднавшись в молочний кооператив, люди отримають можливість здати молоко своєму кооперативу, який продасть його переробнику дорожче, а різницю в ціні буде розділено між членами кооперативу. При розширенні своєї діяльності кооператив зможе придбати і молоковоз, і холодильне обладнання, а з часом і власний завод. Тобто, члени кооперативу – виробники сировини стануть через кооператив виробниками молочних продуктів.
Також об’єднання в кооперативи дає фінансові можливості на придбання сільськогосподарської техніки і на надання кооперативом послуг з обробітку полів та збирання урожаїв не лише членам кооперативу, але й іншим агровиробникам. Фактично, в цьому випадку можна говорити про відновлення діяльності на зразок машинно-тракторних станцій.
Ефективним і потрібним також є розвиток кооперації в овочівництві, ягідництві, садівництві, виробництві органічної продукції.

Отож, я вважаю, що в перспективі сільськогосподарські кооперативи зможуть бути власниками елеваторів, перевалочних, переробних потужностей, тобто їх вплив на агроринку суттєво зросте, вони зможуть конкурувати з крупними аграрними компаніями (агрохолдингами), а в Україні зросте аграрний ВВП, аграрний експорт та приток валютної виручки.

© Наталія Білоусова, Kurkul.com, 2020