Про молодого фермера Сергія Макуху з Сосниці на Чернігівщині наша журналістка дізналася абсолютно випадково з … рекомендацій Інстаграму. Хіба можна було пройти повз живописні фото полів, тракторів, комбайнів, фермерських автівок та прекрасної Десни у профілі цього молодика?

Як виявилося, це не просто робота й хобі, а реальний стиль життя 26-річного аграрія в четвертому поколінні. Майже одразу після навчання в столичному університеті Сергій повернувся на рідну Чернігівщину. Уже чотири роки він успішно працює виконавчим директором родинної агрофірми «Інтер-Агро-База» у партнерстві зі своїм батьком, заслуженим аграрієм Чернігівщини Валерієм Макухою. І при цьому не забуває ділитися зі світом своїми неймовірними агрофото.

Про те, чим займається молодий парубок в агрофірмі, хто приймає важливі рішення та які плани має Сергій Макуха, читайте в його інтерв’ю спеціально для Kurkul.com.

---

Родинний агробізнес із Сосниці

Kurkul.com: Розкажіть для початку про свою агрофірму.

Сергій Макуха: «Інтер-Агро-База» — сімейне фермерське господарство в селі Сосниця на Чернігівщині з молодим дружним колективом та сучасним парком техніки. Працює в нас на постійній основі 54 людини, а в «гарячий» сезон залучені до 100 людей. 

Вирощуємо зерно, але невдовзі плануємо зайнятися овочами та переробкою вирощеної продукції. Чудово розуміємо, що наростити земельний банк буде складно, тому в недалекому майбутньому зосередимо увагу на тому, аби створювати додану вартість своєї роботи.

Основний принцип нашого підприємства — усе побудовано на партнерських, дружніх взаєминах, а не суворій ієрархії «начальник-підлеглий». Це була моя ініціатива з того часу, як чотири роки тому прийшов сюди працювати. Завжди існував такий стереотип: керівник — людина, яку мають боятися і яку треба обходити подалі. А я побудував таку структуру, що ми всі друзі, разом боремося за спільні результати і йдемо до однієї мети. Виходить, тепер якось інакше. Якщо окрема людина через різні причини «підставила», то вона підвела не свого керівника, а радше товариша, друга.

Kurkul.com: У вас сімейне господарство — розкажіть, як у вас поділені обов’язки.

Сергій Макуха: Так, в агрофірмі працює наш сімейний підряд — мій тато, його рідний брат, мамин двоюрідний брат, а інколи залучаємо до роботи і маму. Кожен при ділі, адже я займаюся всіма технічними операціями, а от що стосується економіки підприємства, то тут разом із батьком приймаємо рішення. Дядьки допомагають нам у технічних питаннях, роботі складів та охорони.

Kurkul.com: Бути фермером — це внутрішнє покликання чи продовження сімейного бізнесу?

Сергій Макуха: Я пишаюся тим, що можу представитися «Сергій Макуха, фермер із Сосниці», поважаю свою роботу, мені подобається казати, що я фермер і працюю на землі.

Історично так склалося, що мій прадід працював у колгоспі, дід був головним агрономом, потім батько пов’язав життя з сільським господарством. Виходить, я в четвертому поколінні землероб. У нас вдома є господарство, яке я можу примножити, то чому я маю бути деінде? 

Мені дуже подобаються всі процеси: коли воно на полі виростає, коли ти виїжджаєш в поле, а все набирає обертів, росте… Кожна операція дуже-дуже близька до душі. Я на своєму місці зараз, хоч і в роки студентства перепробував багато власних стартапів.

Kurkul.com: Працювати всією родиною складно чи легко?

Сергій Макуха: Ми з батьком Валерієм Васильовичем гарні дипломати, тому коли виникають якісь робочі проблеми, сідаємо і шукаємо компроміс. Завжди конструктивно вирішуємо всі питання.

Батько розуміє, що я можу запропонувати сучасну інновацію і вона буде цілком обґрунтована. Відтак дає мені повну свободу дій на реалізацію і під мою відповідальність. Часто й сам радить багато корисних речей. 

---

«Інтер-Агро-База»: візитівка

Kurkul.com: Скільки землі обробляє підприємство та які культури вирощує?

Сергій Макуха: У нас в обробітку є 3 250 га землі. Сівозміну плануємо приблизно за формулою 30:30:30, тобто щороку основним групам сільгоспкультур відводимо фіксовані площі. Цьогоріч маємо 1 250 га кукурудзи, 650 га соняшнику, 300 га ріпаку, 350 га пшениці, 400 га жита, 200 га ячменю.

Kurkul.com: Працювали з нішевими культурами?

Сергій Макуха: Так, раніше пробували себе в нішевих «заморських»  культурах — нут і сочевиця. Але один сезон був надто складним, і ми відмовилися від таких експериментів. Три роки тому посіяли сочевицю, виконали все відповідно до технології, планували отримати хороший врожай та прибуток… Але рік виявився не «ціновим» для цієї культури та ще врожайність не потішила — так втратили близько 4 млн грн.

Тож зараз можемо, наприклад, посіяти на лугових землях гречку, просо, але не більше. Наступного року хочемо серйозно зайнятися вирощуванням картоплі.

Kurkul.com: Які витрати на гектар закладаєте у фінансовому плані господарства?

Сергій Макуха: У середньому витрати на гектар вирощування всіх культур у нас приблизно однакові. Залежно від сезону та конкретної культури цей показник складає від 10 до 15 тис. грн.

Зазвичай найбільше «тягне» кукурудза за рахунок живлення при посіві та рідких добрив. Витрати для 1 га на насіннєвий матеріал можуть складати 3-4 тис. грн, добрива — приблизно 2,5-3 тис. грн, гербіциди — до 1 тис. грн, фунгіциди й інсектициди — ще +20% від загальних витрат. Але найбільша стаття — це робота техніки та доробка зерна кукурудзи до потрібних стандартів якості.

До максимальної суми «підбирається» соняшник, а от для всіх інших рослин сума витрат варіюється в межах 10-13 тис. грн.  

Kurkul.com: Яка планова прибутковість культур?

Сергій Макуха: Наш максимум, якого ми прагнемо стабільно досягати, — це близько 250-300 доларів із гектара. Сезони бувають різні, але бувають роки, що виходить так. 

Kurkul.com: На якусь культуру робите ставку?

Сергій Макуха: Як відомо, в Україні немає ніякої стабільності, кожен рік ціна на різну продукцію то «просідає», то виростає. Із точки зору високої рентабельності люблю кукурудзу та соняшник.

Тому ставок на якусь конкретну культуру не робимо і маємо в сівозміні різні. Якщо якась культура не дала бажаної врожайності чи цінова політика не підходить, то ми можемо просто «перекрити» цю тимчасову невдачу іншою культурою.

---

Доробка та зберігання зерна в «Інтер-Агро-База»

Kurkul.com: Який є об’єм зберігання вирощеної продукції?

Сергій Макуха: Ми використовуємо власні склади підлогового зберігання. Одночасно можемо закласти 40 тис. т зерна.

Зараз багато фермерів будують власні елеватори, але ми підрахували, що більш вигідно мати отакі склади. Площа господарського двору складає близько 8 га і «в спадок» нам залишилося трохи таких складів на цій території. Тепер докуповуємо в окрузі будівельні матеріали, що були у використанні, і зводимо нові склади. Це значно вигідніше, бо в нас є гарна бригада, вся своя техніка і робимо все своїми силами. Найдорожче в цьому процесі — це заливка бетоном підлоги. Вартує 700 тис. грн за 2 тис. кв. м, тобто по 350 грн за квадратний метр. Тоді як силос обійдеться по 200-300 доларів за «квадрат».

Kurkul.com: Як здійснюється контроль показників по якості зерна?

Сергій Макуха: Поки в нас немає спеціальних лабораторій для глобального контролю. Якщо плануємо закладати зерно на тривале зберігання, то звертаємося найчастіше за послугами до найближчих елеваторів. Наш агроном відбирає зразки і передає в лабораторію — так ми самі точно знаємо, що виростили і що кому продаємо.

Kurkul.com: А як в «Інтер-Агро-База» організовано доробку зерна?

Сергій Макуха: У нашому господарстві була робоча сушка для зерна бочкового типу. В принципі, вона влаштовувала, з її допомогою ми чистили й сушили за добу близько 150 т кукурудзи. Але потужності виробництва зерна ростуть і з’явилася потреба в більш новому, сучасному й потужному обладнанні. У 2020 році демонтували стару сушку і встановили в цьому сезоні нову проточного типу — Grain Handler. Загалом це коштувало нам близько 300 тис. доларів. Пропускна здатність має зрости до 450 т зерна на добу. 

Раніше було так, що ми виїжджали комбайнами в поле не тоді, коли вони могли працювати, а коли дозволяла стара сушка, бо вона не встигала за добу доробляти весь той обсяг зерна, який давали комбайни. А тепер робота буде так спланована, що ми ледь не цілодобово  збиратимемо кукурудзу в полі, аби завантажити цю сушку.

Обирали таке обладнання із розрахунку, що зможемо також надавати комусь послуги з сушіння зерна. До того ж нова сушка є більш ощадливою в плані використання природного газу.

От, наприклад, цього року ми просушили 300 т соняшнику лише на 170 кубометрах газу. У цій сушці вентилятори розташовані так, що зайва волога випаровується за рахунок повітря з довкілля. При виборі такого обладнання ключовими факторами були економічність, ефективність і сама вартість цієї сушки. Вважаю, що це наше найбільше досягнення, бо тепер можемо доводити зерно до потрібної кондиції щодо забрудненості, вологості абощо і зберігати в тих складах, які самостійно будуємо. Так ми зможемо тримати продукцію до потрібного терміну та кращої ціни і ще й заробити на цьому.

Kurkul.com: Як швидко окупиться така інвестиція?

Сергій Макуха: Певен, коли ми обслуговуватимемо не лише своє господарство, а й надаватимемо послуги іншим агрофірмам, то термін окупності нової сушки складе близько 3 років.

Тим більше, сівозміна вимагає в нас зменшувати площі посівів соняшника. Плануємо сіяти більше кукурудзи, і з цією продукцією наша сушка показує себе просто відмінно. 

---

Техпарк агрофірми

Kurkul.com: Ви сказали, в «Інтер-Агро-База» багато сучасної техніки. Розкажіть більш детально.

Сергій Макуха: У нас є 4 потужні трактори: один — John Deere, один — Claas Axion 930 та два — Fendt Vario 936. Для них передбачені плуги, дискові борони (БГР-4,2 «Солоха»), культиватори (Lemken Smaragd та Lemken Heliodor). 

Перший трактор Fendt ми придбали 2 роки тому і вже нині за результатами проведеного нами тендеру теж купили ще одну машину цього бренду. Ми задоволені, оператори теж задоволені. Трактори потужні і ми без сумнівів агрегатуємо їх 8-корпусним плугом, 6-метровими тяжкими дисками, сівалкою чи культиватором. Загалом, у плані техніки працюємо з АБА «Астра» і вже багато чого придбали через цього дистриб’ютора. 

Маємо комбайни John Deere S760 та John Deere 9770 STS. Для кожного є жатки для збору соняшнику, кукурудзи, зернові флекс-жатки.

Ще маємо шість власних вантажних автомобілів та напівпричепи для перевезення зерна — MAN, DAF, КАМАЗи.

Kurkul.com: Що для вас важливо при виборі техніки?

Сергій Макуха: Техніка — задоволення недешеве, тому завжди підходимо до цього питання серйозно, комплексно, виважено. У нас молоді механізатори часто кажуть: «Нам підійде ця машина чи агрегат, бо те краще, а те трохи гірше». І ми вже приймаємо остаточне рішення та вирішуємо фінансове питання.

Kurkul.com: Чи є потреба орендувати сільгосптехніку? Можливо, самі здаєте?

Сергій Макуха: Ми стараємося працювати своїми силами і в оренду нічого не беремо. Якщо щось не виходить і це стає тенденцією, то краще ми купимо цю техніку собі. А робота завжди знайдеться!

Kurkul.com: Як часто оновлюєте техпарк?

Сергій Макуха: Тільки зараз ми дійшли до того моменту, що оновили весь парк робочої техніки, і тепер найближчі 5-6 років не будемо нічого планувати. Найстаріший трактор у нашому господарстві був випущений 2016 року. У нього зараз відпрацьовано близько 6 тисяч мотогодин і, думаю, ще 3-4 роки ми ним добре попрацюємо. Правда, не рахуємо стареньких малопотужних помічників. 

Kurkul.com: Скільки ви вклали грошей у цей техпарк?

Сергій Макуха: За останні 4 роки в техніку було вкладено більше мільйона доларів.

---

Сезон-2020

Kurkul.com: Яким запам’ятається Вам агросезон-2020?

Сергій Макуха: Цього року були проблеми з озимими культурами, так як була дуже велика повітряна ерозія. «Видувало» землю, подекуди ячмінь заледве тримався на трьох корінчиках, а горох вітри переносили з посівного ложа деінде і він там проростав. 

Потім наприкінці весни, коли треба було сіяти соняшник і кукурудзу, йшли дуже великі дощі, не можна було виїхати в поле. Пізніше «вдарили» холоди, які  дуже завдали шкоди кукурудзі, соняшнику. Справді погода цього року сильно вплинула на кукурудзу: у той момент, коли вона цвіла й запилювалися качани, вдарила сильна посуха. То тепер маємо недозапилені качани і недобір врожаю.

Від весни і протягом літа ми дуже відчули нестачу опадів на полях. Звичайно, не в такому масштабі, як південні, центральні й східні регіони, але все-таки… До вересня ми мали лише 100-150 мм опадів, що є надзвичайно малим показником.

Норма опадів для нашого краю варіюється в межах 600-700 мм, із яких 60-70% випадає у вигляді снігу. Але ж і його в цьому сезоні майже не було...

Kurkul.com: Який врожай планували зібрати і що отримали фактично?

Сергій Макуха: Попри не зовсім сприятливі умови сезону, зернова група показала врожайність близько 5 т/га. Навіть гібридне жито KWS дало по 6 т/га.

Соняшник планували зібрати з урожайністю близько 3,5-4 т/га, але фактично вийде на рівні 2,5-2,7 т/га. 

А от ріпак не порадував: довелося пересіяти 128 га, бо з осені через нестачу вологи подекуди або взагалі не було сходів, або вони були слабкі і не вижили. На решті площ ріпак зібрали з урожайністю 2,6 т/га.

Kurkul.com: Адаптуєте свої технології вирощування до агрокліматичних змін?

Сергій Макуха: Звичайно! В Україні давно є тенденція до глобального потепління. Ні для кого не секрет, що середня температура щороку збільшується на 2-3 градуси. Тобто треба підлаштовуватися і налагоджувати роботу відповідно до оновлених умов.

У нас звичайна технологія, класика, «під плуг», але вже треба думати над тим, як у майбутньому зберігати вже ту невелику кількість опадів.

На півночі ми давали перевагу раннім гібридам, щоб вони встигли вирости, своєчасно віддали вологу та показали гарний врожай. Але тепер стала більш затяжна й тепла осінь, то вже звертаємо увагу на якісь більш пізні гібриди. Наприклад, приглядаємося до кукурудзи з більшим ФАО чи пізнього соняшника, які відтерміновані в розвитку і зазвичай дають більший урожай. 

Більше того, ми працюємо на «пісках», тобто піщаних ґрунтах, тому беремо все, що є посухостійким, може рости без вологи і виживати в таких умовах. Працюємо одночасно з кількома брендовими виробниками насіння тощо.

Kurkul.com: Якісь зміни відмітили для себе за період роботи?

Сергій Макуха: Як би не ускладнювалися умови, але щороку маємо тенденцію до збільшення середньої врожайності майже по кожній культурі приблизно на 10%.

Здавалося б, технологію ми щороку використовуємо одну й ту саму… Але, з іншого боку, використовуємо кращу селекцію, знаходимо хороші рішення щодо добрив, змінюємо час від часу ЗЗР тощо. І це дає такий результат.

---

Ціни на зерно та політика продажів

Kurkul.com: Як можете охарактеризувати ціни на сільгосппродукцію в цьому сезоні?

Сергій Макуха: Ціни цього року, я б сказав, рекордно високі. «Старші» фермери пригадують такий стрибок аж на початку 2010-х років тільки. Певен, що причина росту частково полягає в тому, що в багатьох фермерів Центру та Півдня України є суттєвий недобір зерна через приморозки та посухи і виникає дефіцит цієї продукції на місцевому ринку.  

Kurkul.com: Як формуєте політику продажів у господарстві?

Сергій Макуха: Наша позиція — тримати зерно якомога довше і продавати лише тоді, коли є потреба в грошах. Наші потужності дозволяють доробляти та зберігати основний вал зерна на своїх складах.

Завжди частину вирощеної продукції ми продаємо під певну необхідність. Коли потрібно, то ми визначаємо, які є залишки на складах, що можемо продати і наскільки буде ефективний цей продаж зараз, а не в майбутньому.

У цьому році, вважаю, соняшник треба тримати до кінця, бо Україна є одним із ТОП-експортерів соняшникової олії на ринок, і буде дефіцит сировини для переробних заводів. Зараз є поодинокі фермери, у яких немає можливості зберігати в себе соняшник, і вони його збувають, то ціна дещо «просіла». А от ближче до нового 2021 року та на його початку ціна соняшнику ростиме в більшій прогресії.

Так само виходить і з кукурудзою. Щойно збиральна кампанія  в Україні набере обертів, то ціна на неї трохи знизиться. Але знову-таки у цьому сезоні буде недобір врожаю, і кукурудза подорожчає до кінця грудня.

---

Плани на майбутнє

Kurkul.com: Яким Ви бачите сільське господарство України через 10 років?

Сергій Макуха: Через 10 років все колосально зміниться, адже буде введений ринок землі. Дуже сподіваюся, що люди, які залишаться в селах, захочуть працювати на своїй землі, їхню справу підтримуватимуть діти-внуки, і ми побачимо стрімкий розвиток невеликих фермерських господарств за прикладом Європи. А великі агрокомпанії залишаться «стовпами» сучасних технологій і показуватимуть приклад впровадження різноманітних і найбільш практичних інновацій.

Kurkul.com: Слідкуєте за останніми науковими розробками в агросфері? Що вже встигли впровадити в себе в господарстві?

Сергій Макуха: Ясна річ, слідкуємо. Якщо ти не розвиваєшся і стоїш на місці, то багато втрачаєш.

Бачимо, що багато аграріїв витісняють із технології типові мінеральні добрива і заміняють їх на рідкі. Вважаємо це цілком доцільним і вже перейшли на застосування КАСу при вирощуванні всіх сільгоспкультур у господарстві. А невдовзі хочемо переобладнати наші сівалки, аби вносити рідкі добрива прямо при посіві.

Також обстежуємо свої посіви за допомогою дрона. Цей девайс суттєво допомагає виявити проблемні моменти на полях та оперативно відреагувати на них.

Kurkul.com: А що хотіли б запровадити невдовзі?

Сергій Макуха: У найближчому майбутньому мені б хотілося ввести диференційований посів і внесення добрив. Для початку потрібно встановити на комбайни картографічне обладнання, яке створюватиме карту врожайності полів. Потім на основі цих даних буде розроблена карта посіву: де є більший потенціал ґрунту і краща врожайність, буде менше внесено добрив та більше насіння і навпаки.

Це має кілька переваг. Насамперед економічна — оптимізуємо витрати на вирощування культури. А також зможемо «вирівняти» урожайність на всьому полі й отримувати стабільні результати врожайності.

Kurkul.com: Скільки ви готові вкладати коштів у ці інновації?

Сергій Макуха: Треба дивитися, наскільки це масштабна інновація і який буде прибуток.

У нас немає річного плану інвестицій. Ми, якщо побачили круту опцію, тоді вже думаємо, скільки можемо в неї вкласти і наскільки це важливо для нас.

Kurkul.com: Ще Ви сказали, що плануєте створювати додану вартість вирощеної продукції. Деталізуйте, будь ласка.

Сергій Макуха: Так, у плані розвитку господарства хочемо перейти до створення кінцевої продукції. Що це буде і як виглядатиме, поки самі точно не знаємо. Але напевно знаємо, що до будівництва приступимо в 2022 році.

Нині дивимося в бік вирощування картоплі та її переробки. Чому саме картопля? Бо з меншого банку землі, який можна буде виділити під цю культуру, можна отримати найбільший врожай. Овочі часто дають більшу врожайність, і вже навіть із відведених під них площ можна буде зробити кінцеву переробку. 

З інших культур поки нічого не плануємо робити, бо занадто непрактично. Наприклад, щоб виготовляти комбікорми для тварин із кукурудзи, нам треба 40% всього нашого земельного банку віддати саме під цю культуру. А от картопля зможе тривалий час забезпечувати сировину із наявних площ.

Справді, раніше думав про те, щоб організувати борошномельний цех. Бо вирощуємо гібридне жито і воно показує непогані результати. Але проаналізували ситуацію: поруч Білорусь, де теж добре справляються з житом чи житнім хлібом, — є ризик занадто великої конкуренції та дуже великих коливань цінової політики щодо цієї культури.

---

Фінанси підприємства

Kurkul.com: Якими фінансовими інструментами користується «Інтер-Агро-База»?

Сергій Макуха: Ми взагалі уникаємо кредитів і прагнемо не лізти в довгострокові кредитні історії. Усі закупівлі техніки, засобів захисту та зерна на посів намагаємося планувати з власного обороту. 

Так, буває, коли ми просимо відстрочку платежу на місяць-півтора, то найчастіше компанії ідуть нам назустріч. На ринку ми давно і завжди виконуємо те, що обіцяємо.

Партнери нерідко пропонують короткострокові кредитні програми тривалістю, наприклад, тиждень-два, то можемо ними скористатися. Тим більше, що відсоток кредитної ставки там зазвичай мізерний.

Kurkul.com: Наскільки складно в наш час обійтися без кредитів?

Сергій Макуха: Звісно, складно, ми стараємося завжди все робити своїми силами. Але іноді здається, що ми дуже багато втрачаємо на продажі зерна не в час пікової ціни, бо нам потрібні кошти тут і зараз. Тому планую невдовзі більш детально прорахувати обидва сценарії та прийняти для себе рішення.

Kurkul.com: Користуєтеся державними програмами підтримки фермерів?

Сергій Макуха: Ми багато купуємо щороку техніки та обладнання — дуже багато чого вироблено в Україні. А як відомо, вітчизняні виробники почали дуже гарну, якісну техніку виготовляти, і держава ще й частково відшкодовує її вартість.

Вперше ми скористалися такою програмою років три тому, коли придбали обприскувач Богуслав. Торік купили перевантажувач EgriTech у Прилуках і отримали відшкодування. А в цьому році придбали українські катки для коткування після посіву і теж сподіваємося, що програма відшкодування повернеться і нам теж відшкодують якийсь відсоток від цього придбання.

---

Ринок землі

Kurkul.com: Готові купити землю в контексті відкриття ринку землі?

Сергій Макуха: Якщо хтось прийде і запропонує купити його земельну ділянку, то поки «візьмемо на олівець». Звісно, готуємося до купівлі-продажу землі, але багато чого буде залежати від розміщення паю, бонітету ґрунтів, чи заліснена там територія… Насправді намагаємося зацікавити місцевих людей у тому, що саме ми повинні купити їхні земельні наділи, але все відкладаємо до офіційного відкриття ринку землі.

Kurkul.com: Рахували, скільки може коштувати гектар землі сільгосппризначення?

Сергій Макуха: У нас на Чернігівщині землі бідні, тому розраховуємо, як радить держава, на 1 000 доларів за гектар.

Kurkul.com: Щоб викупити всі землі, які агрофірма обробляє нині, знадобиться кругла сума. Як будете виходити з ситуації?

Сергій Макуха: Насамперед ми сподіваємося на виваженість пайовиків і на те, що  не всі будуть продавати зразу  свої ділянки. Швидше за все, люди будуть чекати або високої ціни, або їм самим будуть потрібні ці земельні ділянки для користування після закінчення договорів.

Я вважаю, що зразу торгуватися на ринок піде 10-20% земельних ділянок. Тобто це такий обсяг, на який можна знайти кошти: перекредитуватися, знайти якісь державні чи європейські програми.

Сподіваюся, що держава допомагатиме нам, фермерам, у тому, щоб сільськогосподарські підприємства залишалися і працювали в своїх межах, щоб не скорочували робочі місця, щоб допомагали людям працювати і збільшували місцеві бюджети. 

Як на мене, великої перехресної конкуренції між аграріями в нас не буде, бо кожен буде зацікавлений викупити насамперед свій земельний банк. Земля — це найпривабливіший актив в Україні, і якщо знайдуться бізнесмени «зі сторони», які складуть нам конкуренцію, то будемо шукати всі можливі шляхи, аби купити землю, де працювали роками.

Kurkul.com: Що мала б зробити держава, аби допомогти аграріям після відкриття ринку землі?

Сергій Макуха: Держава, думаю, буде в цьому безсила. Насправді ринок землі мав в Україні виглядати трохи інакше, але це вже зовсім інше питання. Якщо людина хотіла б продати свою земельну ділянку, то мала б її продати лише адміністративній одиниці, в якій вона знаходиться. Тобто в селищній раді або міській раді, а міська рада тоді вже має розпоряджатися цією земельною ділянкою, за який відсоток, кому надавати її в оренду чи самій брати її в обробіток. 

Так українська земля «працювала» б для свого народу, залишалася багатством нашої держави і збагачувала населені регіони за рахунок податків. Коли збільшуватиметься місцевий бюджет і чиновники ним ефективно управлятимуть, то громади зможуть покращувати свою інфраструктуру, надавати людям якісні послуги, розбудовуватися та більше допомагати населенню.

Kurkul.com: Щиро бажаємо успіху в усіх починаннях, Сергію!

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.