Органічне сільгоспвиробництво в Україні знаходить все більше і більше прихильників. І якщо раніше воно було прерогативою поодиноких фермерів, то тепер «органічні» аграрії стали вдаватися до кооперації.

Одним із найвідоміших органічних кооперативів є СОК «Київський», що бере свій початок з компанії Small Fruit, яка займалася вирощуванням органічних ягід та експортом їх за кордон.

Початок великої справи

«Все починалося з господарства, в яке ми зараз їдемо. Раніше ми займалися будівельним бізнесом і у нас залишилася невикористана земля. Ми вирішили, що на такій невеликій площі буде досить ефективно вирощувати ягоди. Починали в 2011 році. Ми висадили 1 га полуниці і 10 соток малини, після чого почали розширюватися за рахунок власних саджанців», — розповідає генеральний директор СОК Дмитро Зубаха.

Кооператив засновано в 2014 році, оскільки бізнес-партнери Дмитро Зубаха і Олег Шубрат зрозуміли, що для ведення повноцінного експортного бізнесу з країнами ЄС потрібні значно більші партії товару, ніж могло дати їхнє господарство.

«Зараз у нашому кооперативі 46 учасників із загальною площею близько 400 га землі. Географія учасників охоплює 13 областей України», — говорить керівник СОК.

Кооперація учасників відбувається за європейськими принципами і стандартами.

«В Європі такий вид кооперації існує вже більше 200 років. У Голандії та Франції 70% сільськогосподарської продукції виробляється в кооперативах. Головний принцип такої кооперації — одна людина заробить $100, інша заробить $100, а разом вони зможуть заробити $300», — розповідає комерційний директор СОК «Київський» Олег Шубрат.

З чого починати?

Для вступу до кооперативу людині потрібно лише мати землю, що буде відповідати нормам для виробництва органічної продукції та невеликий стартовий капітал.

«Нові члени кооперативу отримують органічну сертифікацію та напрацьовану технологію, спеціальні добрива зі знижкою та посадковий матеріал за найнижчими цінами. І найголовніше — гарантований збут продукції за кородон. Якщо проаналізувати нашу роботу за минулі роки, то можна помітити, що член кооперативу може отримувати рентабельність 200% і більше», — говорить Олег Шубрат.

Саджанці новим учасникам кооперативу продають свої, що дозволяє зробити їх вартість значно нижчою. Наприклад, саджанець органічної малини обійдеться новому учаснику в 10 грн. При чому 4 грн він має виплатити відразу, а 6 грн — через 1,5 року, коли отримає урожай.

Але до кооперативу зможе вступити далеко не кожен охочий.

«Ми даємо дозвіл на вступ до кооперативу тільки людям, які готові надавати якісний продукт і працювати за розробленими нами технологіями вирощування ягід», — розповідає генеральний директор СОК.

За словами керівників СОК, для запуску невеличкого ягідного бізнесу в рамках кооперативу на площі 1 га достатньо $5000. Ділянка повинна бути обладнана свердловиною для підключення системи поливу та власним сховищем для первинного охолодження врожаю. Також в СОК радять встановити на ділянці відеоспостереження, адже таким чином можна як забезпечити безпеку ділянки, так і дистанційно слідкувати за роботою працівників на ній.

Фактично, при вступі в кооператив інвестор може отримати свій аграрний бізнес «під ключ», адже СОК «Київський» пропонує два варіанти ведення справ. Перший варіант співпраці — при вступі нового учасника в СОК, йому одразу видають технологію вирощування ягід, він дистанційно отримує навчальні матеріали і працює самостійно.

«Другий варіант — людина отримує повний супровід, але платить 10% від вартості врожаю. В цьому випадку інвестор може доволі рідко з’являтися на господарстві. Він ставить свого керівника господарства, а ми, в свою чергу, ставимо свого, який контролює всі етапи роботи господарства і надає консультації з усіх питань. Тобто, людина отримує користі набагато більше, ніж коштують ці 10%», — розповідає Олег Шубрат.

Щодо членських внесків, то кожен член кооперативу щорічно вносить в фонд кооперативу 1000 грн незалежно від розмірів господарства. Також на потреби СОК йдуть 20 євроцентів з кожного кілограма проданих ягід. Ці кошти витрачають на закупівлю кооперативного транспорту, будівництво морозильних камер та ін.

Дохідний бізнес

Але цей внесок є досить незначним в порівнянні з тим, який прибуток може отримати член кооперативу.

«Закупівельна ціна нашої полуниці була в цьому році на рівні 1,15-1,5 євро/кг. Це при собівартості вирощування буквально в кілька гривень. При чому у нас купували полуницю будь-якого розміру, адже вона продається як сировина — великими партіями. Минулого рокуі з кожного кілограма полуниці у нас виходив середній прибуток в 21 гривню», — розповідає Дмитро Зубаха.

Такої високої рентабельності вдається досягти через те, що всі затрати на виробництво йдуть в гривні, а товар кооператив продає за євро. На господарствах СОК «Київський» використовують органічні добрива українського походження та власні саджанці, та і зарплатню робітники отримують в гривні.

«Покупці нас знаходять самі. Європейці приїздять до нас на господарства, на холодильники, спілкуються на виставках. Тому нам не потрібно відкривати на базарі точку, давати якусь рекламу і максимально знижувати ціну щоб продати… Тут головне дати великий об’єм продукції, а для цього ми створили кооператив. Чим більший об’єм товару, тим вигідніше його можна продати», — розповідає засновник кооперативу Дмитро Зубаха.

Щодо виходу наших органічних товарів на ринки ЄС, «кооператори» говорять, що жодних проблем немає, на відміну від фермерів, що вирощують ягоди за інтенсивною технологією.

«Фермери, які заливають свої насадження «хімією», мають проблеми з експортом. У Європі це чітко регламентовано. Якщо це «хімія», то вона повинна використовуватися в обмежених об’ємах, в певний час і на конкретні культури. А при вирощуванні органіки «хімію» не використовують. Саме тому процедура експорту для українських органічних виробників значно простіша», — говорить Дмитро Зубаха.

Зважаючи на всі ці переваги, до кооперативу приходять все нові і нові члени, а їх кількість збільшується в геометричній прогресії.

«До нас приходять люди, які займаються різними видами бізнесу, адже таку рентабельність, таку короткотермінову окупність (1,5 роки), як органічна ягода, не дає майже жоден вид бізнесу. Серед членів кооперативу є і потомственні фермери і колишні працівники НБУ», — розповідає Дмитро Зубаха.

Як це працює?

Для того, щоб на власні очі побачити роботу господарства-учасника кооперативу, команда Kurkul.com відправилася на ділянку тієї самої компанії Small Fruit, з якої і починався кооператив.

Загальна площа господарства становить 22 га. Окрім згадуваних полуниці і малини, на фермі вирощують ожину, а також проводили експерименти по вирощуванню кизилу та персиків.

«Такі культури всеж таки краще вирощувати зонально, на Півдні України. Висаджувати у нас їх, звичайно, можна, але з комерційної точки зору це не цікаво, адже врожай вони дають невисокий», — говорить Олег Шубрат.

Для запуску господарства фермери-початківці закуповували саджанці в Польщі, потім — 1,5 року перехідного періоду. Цей строк міг би бути більшим, але землі, на яких знаходиться господарство не оброблялися близько 20 років, тому були екологічно чистими. Через це переводити «в органіку» треба було лише саджанці. Тепер же господарство повністю забезпечене своїми органічними саджанцями і перехідний період для нових учасників становить всього лише півроку.

Зараз же на ділянках ферми росте та сама полуниця, котру висадили на початку існування господарства і її врожайність повністю задовольняє господарів.

«Сівозміни у нас немає. Ми не так вже й давно працюємо, але, якщо аналізувати результати, які показують полуниця і малина, висаджені 4-5 років тому, то висновок такий: якщо не додавати хімію, то рослина буде рости на одному і тому ж місці і 50, і 100 років, і давати нормальний урожай», — говорить Дмитро Зубаха.

В перший же рік полуниця дала 25 т/га. Згодом врожайність трохи впала, але минулого року вона склала 14 т/га. Господарі задоволені таким результатом і поки що не планують висаджувати нові рослини.

Із техніки на господарстві використовують лише два мотоблоки та кілька мотокос. На мотоблоках і вивозять весь урожай з поля до сховища. Бур’ян же, що скошується у міжряддях, так і залишають на полі, і він допомагає затримувати вологу в грунті. Але косять його не дуже часто.

«Ягода лежить на бур’яні, не торкаючись землі, тому вона завжди чиста, коли її рвуть. Окрім того, бур’ян трохи притіняє ягоди і вони не горять на сонці. Ми не дуже сильно боремося з бур’янами — ми знаємо, що для нашої технології це не мінус, а плюс», — розповідає Дмитро Зубаха.

Ожина на господарстві росте між рядами полуниці. Це дозволяє економно використовувати земелі та воду, яка використовується для поливу. Сам же полив проводиться за допомогою крапельної стрічки.

Збір полуниці проводиться повністю вручну. Кожного дня зібрані ягоди спочатку охолоджуються на персональних сховищах до 5-8 градусів, а ввечері на спеціальних машинах її відвозять на кооперативні морозильні камери, де врожай заморожують при температурі -35 градусів і потім відправляють покупцям.

На момент приїзду команди Kurkul.com, на господарстві працювало 22 працівники з різних куточків країни.

«Люди живуть прямо на території господарства. Для цього у нас побудовані спеціальні дерев’яні утеплені будиночки, які обладнані всім необхідним. Робота на господарстві не потребує якихось особливих спеціальних навичок, але ми платимо гарну зарплатню, що і приваблює до нас робітників з усієї країни», — розповідає Дмитро Зубаха.

Одна з робітниць з Волині, розповіла нам, що приїхала сюди працювати замість Польщі і майже нічого не втратила у матеріальному плані.

Ідеї та плани

Зараз на господарстві вже повністю розроблено технологію вирощування полуниці, малини та ожини, а в планах — створити технологію для органічної червоної смородини. Окрім цього, керівництво СОК «Київський» має плани вийти на заокеанський ринок, адже потенціальних покупців з Північної Америки зацікавила українська органічна ожина. І така угода не налякає учасників кооперативу, адже вони здатні надати і потрібний об’єм продукції, і потрібну якість.

Засновники кооперативу говорять, що знайшли для себе найкращий варіант бізнесу і тепер навряд зійдуть з аграрної стежки.

«В Україні окрім сільського господарства та IT більше нічим займатися, немає іншого настільки цікавого виду бізнесу (окрім вже розібраного сировинного). Але IT не обов’язково займатися в Україні, багато хто з програмістів емігрує, а от працювати на землі треба вдома», — говорить один із засновників кооперативу Олег Шубрат.

Кооператив «Київський» — це ще один доказ того, що кооперації не варто боятися, адже об’єднавшись разом дрібні фермери можуть створити гідну конкуренцію великим товаровиробникам, та виводити власну якісну продукцію на нові іноземні ринки.

Андрій Губін, Kurkul.com