НААН спростовує інформацію про тіньове використання с/г земель

30 листопада 2017 387 0

Національна академія наук України (НААН) в офіційному листі-спростуванні, розповлюдженому прес-службою Академії заперечує інформацію про те, що її керівництво заробляє на тіньовому використанні своїх с/г земель.

У статті «Академики-латифундисты. Как НААН превратилась у частный агрохолдинг» на сайті Кореспондент та у відеосюжеті під назвою «Блеск и нищета Академии Аграрных Наук Украины» стверджується, що корупційний дохід Академії від використання підконтрольних їй земель становить $120 млн, а потенційний дохід міг би бути $203 млн.

Прес-служба НААН вимагає спростувати інформацію, викладену в матеріалах на сайті Кореспондент та опублікувати інфографіку, що містить достовірні дані щодо діяльності НААН. У листі наголошується, що інформація, поширена в цих джерелах, не відповідає дійсності та є спотвореною.

«Національна академія аграрних наук України з великою повагою ставиться до роботи журналістів, які своєю працею створюють передумови для розвитку демократії в Україні та сприяють об’єктивному висвітленню інформації про діяльність Академії. Водночас ми були шоковані неправдивою та недостовірною інформацією, щодо діяльності Національної академії аграрних наук України, розміщеною та поширеною ЗМІ», — йдеться в повідомленні.

До листа додаються коментарі та графіка доходів НААН. Також подано детально структуру земель у підпорядкуванні Академії та обґрунтування необхідних обсягів землі для виконання завдань Національної академії аграрних наук Україн.

«Станом на 01.03.2017 р. у землекористуванні наукових установ, державних підприємств та організацій мережі Національної академії аграрних наук України перебувало 465,3 тис. га землі, у тому числі ріллі — 364,0 тис. га. Дана площа землі наведена без урахування площ підприємств, установ та організацій НААН, які залишилися на анексованій тереторії АР Крим — 25,0 тис. га. Безпосередньо в землекористуванні державних підприємств дослідних господарств перебуває 420 тис. га (90,3 % площ земель НААН), у тому числі ріллі — 337,4 тис. га (92,6 % площі ріллі Академії)», — зазначають у НААН.

В інфографіці нижче перераховано напрямки використання цих земель та показано структуру фінансів.

Лише за 9 місяців 2017 р. державними науковими установами та підприємствами мережі НААН до державного бюджету України перераховано податків та зборів на суму 639,3 млн грн, у тому числі безпосередньо державними підприємствами — 469,0 млн. грн податків. Водночас, фінансування по загальному фонду бюджету України НААНУ склало 395,0 млн. грн, видатки державного бюджету на Академію майже вдвічі менші того, що повертає Академія до бюджету від використання земель.

У НААН зазначили, що із загального фонду держбюджету фінансується виключно державні (неприбуткові) бюджетні наукові установи НААН, до яких входять науково-дослідні інститути та науково-дослідні станції. А держпідприємства, дослідні господарства НААН, хоч і є суб’єктами господарської діяльності й на 100 % перебувають в держвласності, проте жодної гривні із держказни на свою діяльність не отримують. Тож, не маючи від держави й копйки ці підприємства та господарства, — наголошують у НААН, демонструють хороші показники роботи.

Дослідні господарства НААН працюють по принципу господарського розрахунку, водночас, станом на 01.10.2017 р. забезпечують робочими місцями на селі 11 тис.чоловік при середній заробітній платі одного працівника в 5175 грн. З розрахунку на 1 га ріллі державними підприємствами та науковими установами НААН у 2016 р. перераховано до бюджету 748,1 млн грн/364,0 тис.га, що складає 2055 грн/га.

У графіці № 2 детально розписано надходження від оренди с/г земель Академії. У НААН спростовують озвучені в ЗМІ цифри про орендну плату в сумі 346,0 млн грн та 724 грн з 1 га у 2017 р.

«Зазначена в матеріалах ЗМІ сума в 346,0 млн — це надходження бюджетних наукових установ НААН (науково–дослідні інститути, станції) по спеціальному фонду», — йдеться в повідомленні.

В Академії пояснили, що такі установи за законом можуть отримувати кошти із загфонду бюджету та інших джерел (отримані не від основної діяльності). Зібрані з цих джерел кошти скеровуються в спеціальний фонд бюджетної установи, з якого йдуть на видатки цієї установи, розписані річним кошторисом. В умовах недофінансування науки — цей резерв часто допомагає установам вижити й не зникнути взагалі.

«На 2017 р. надходження по спецфонду бюджетних наукових установ НААН (окрім державних підприємств дослідних господарств та госпрозрахункових установ НААН) заплановано 346 млн грн. Це надходження, які надійшли на спецрахунок установ НААН від науково діяльності та використання земельних ділянок, які закріплені за науковими установами.

Усього площа таких земельних ділянок складає (465,3 тис. га —420 тис. га) — 45,3 тис. га, у тому числі ріллі (364,0 тис. га — 337,4 тис. га) — 26,6 тис. га. Отже, з розрахунку на 1 га ріллі, яка закріплена за науково–дослідними установами НААН, оренда складає 346,0 млн грн/26,6 тис. Га, що становить 13 007 грн/га!» — сказано в повідомленні.

У НААН стверджують, що загалом, при фінансуванні наукових установ із загфонду бюджету у 2016р. в сумі 298,5 млн грн. самі установи заробили (надійшли гроші в спеціальний фонд) 453,4 млн грн, що більше загального фонду на 154,9 млн грн.