Географічні зазначення отримають 10 українських продуктів

В Україні перші 10 продуктів отримають географічне зазначення. Це будуть два види сиру, два фрукти, п’ять алкогольних напоїв та мед. Про це повідомив керівник проекту ЄС «Географічні зазначення в Україні» Саверіо Савіо, передає ua.interfax.com.ua.

«Ми як проект ідентифікуємо й підтримуємо реєстрацію окремих ГЗ, але не можемо повністю покрити потребу у їх реєстрації – Україна дуже багата на такі продукти. Тому ми обрали 10 «пілотних» продуктів і наприкінці 2018 р. презентували список Мінекономрозвитку та Мінагропроду. Ми ще чекаємо на фінальне погодження списку, яке має відбутися найближчим часом», — говорить Саверіо Савіо.

За його словами, деяким українським виробникам доведеться змінити назву своєї продукції, оскільки раніше вони використовували назви захищених географічних зазначень як загальні (родові) назви для своєї продукції.

«Тому для найбільш чутливих груп товарів при підписанні асоціації ввели перехідний період. Так, він становить 10 років для 12 алкогольних напоїв, зокрема шампанського, коньяку, арманьяку, граппи і хересу. Дещо коротший термін — 7 років — для трьох сирів: пармезану, рокфору, фети. Цей час виробники отримали на ребрендинг, щоб поступово презентувати ринку нові назви й підготувати споживача», — зазначив він.

Керівники проекту додав, що всі інші географічні зазначення мали б бути захищені з часу підписання Угоди про асоціацію, хоч насправді так не відбувається, бо в Україні немає системи, яка б дозволила державі справді контролювати правильне використання цих лейблів.

Географічні зазначення вимагають певних характеристик якості. Є три варіанти лейблів:

• PDO (protected designation of origin) — захищене найменування місця походження;
• PGI (protected geographical indication) — захищене географічне зазначення;
• TSG (traditional specialities guaranteed) — гарантія традиційності.

«Ми плануємо зареєструвати два PDO для сирів (гуцульської овечої бриндзі й гуцульської коров’ячої бринзи), два PDO для фруктів та овочів (херсонський кавун і мелітопольська черешня), два PGI і два PDO для вин, одне — для алкогольного напою, а також PGI для меду», — розповів Саверіо Савіо.

За його словами, зазвичай, географічні зазначення реєструють асоціації або виробники, які хочуть просувати свій продукт і захистити його. В Україні першою була зареєстрована асоціація виробників гуцульської овечої бриндзі, а нещодавно була зареєстрована друга асоціація — виробників коров’ячої бринзи.

«Заявку на реєстрацію PDO «гуцульська овеча бриндзя» вже подано, і скоро ми подамо заявку на реєстрацію PDO «гуцульська коров’яча бринза». Також нещодавно створена асоціація виробників бессарабських вин, і перший продукт, який буде там зареєстрований — вино з району озера Ялпуг. Щодо меду — ми досі обговорюємо з Мінагропродом, де його зареєструвати, тому що це важливий продукт на всій території України, і міністерство має визначитися зі своїми преференціями щодо локації. Мед — це дуже складний продукт, важко визначити, яка особливість пов’язує його саме із цією територією», — зазначив керівник проекту.

Термін дії географічного зазначення необмежений, єдине – відповідно до нещодавно запроваджених змін, воно припиняє діяти, якщо продукт відсутній на ринку сім років поспіль.

Вибір редакції

Дефіцит часнику в Україні — наскільки вигідне його вирощування

15 листопада 574

Що готує друга адміністрація Трампа для фермерів та споживачів

19 листопада 138

Олександр Бабін: Хто завів кіз, той сам винен, або як живуть «Бабині кози»

18 листопада 244

Як фермерство гуртує і відбудовує село — історія Івана Кириковича

8 листопада 900

974973972970