Висоцький спростував думку про появу монополістів на ринку землі

4 жовтня 2019 152 0

Чим ближче до прийняття закону про обіг земель сільгосппризначення та старту ринку, тим більше та частіше експерти різних рівнів говорять про те, що ж станеться з Україною, яка нарешті зможе розпоряджатися землею. Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький спростував побоювання українців з приводу запровадження ринку землі. Про це повідомляє epravda.com.ua

«Наша задача — донести інформацію про реформу «на місця», щоб люди в селах та ОТГ не боялися майбутнього. Щоб виявити, чого саме остерігаються наші співгромадяни, ми в Міністерстві економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства провели опитування голів ОТГ та сільських рад. Загалом я радий результату — з 5,3 тис. респондентів підтримує запровадження обігу земель 59,7%. Це добрий результат, враховуючи антиринкову кампанію», — повідомив Тарас Висоцький.

За його словами, опитування виявило й певні страхи:

Побоювання №1. Створення монополістів, які володіють земельним банком
«Ми зміцнюємо антимонопольні механізми. І обіг земель підпадатиме під антимонопольний контроль та закон «Про захист економічної конкуренції». Монополії на ринку землі, як і в інших секторах економіки, не буде. Зловживання на ринку відслідковуватиме антимонопольний комітет. Так, одна особа чи компанія (з урахуванням відносин контролю та пов’язаних із нею осіб) не зможе купити більше ніж 15% області, 0,5% країни», — пояснив Тарас Висоцький.
Побоювання №2. Спекуляції на ринку
«Купити державні та комунальні землі можна буде виключно на публічних електронних торгах за стартовою ціною не нижче нормативно грошової оцінки (НГО). За бажання через електронні торги продати свою землю зможе і власник приватного паю. Це — гарантія захисту власника паю від тиску, махінацій і маніпуляцій. У земельних відносинах має панувати справедливість і законність. Ми також гарантуємо захист прав тих аграріїв, які вже сьогодні обробляють землю за офіційними договорами оренди землі», — сказав заступник міністра.
Побоювання №3. Нецільове використання земель
«В Земельному кодексі це питання чітко прописане — земля має використовуватися за тим призначенням, яке прописано в документах та в Генеральному плані розвитку території. Ми будемо стежити за тим, щоб під час старту обігу земель масиви земель не змінювали призначення, але за цим мають стежити й самі громади, оскільки державна земля буде передана їм», — додав Тарас Висоцький.
Побоювання №4. Іноземці захоплять всю землю
«Українську землю зможе купити тільки український громадянин та українська компанія (юридичні особи). Жодних інших варіантів немає і бути не може. Усі власники сільськогосподарської землі будуть виключно в юрисдикції українського законодавства. Міфи про китайців, арабів та інопланетян, які приїдуть і вивезуть всю землю в багажниках автівок — нісенітниці», — спростував припущення українців заступник міністра.
Побоювання № 5. Рейдерство
«Наразі є зареєстрований законопроект за номером 0858, який унеможливить рейдерські атаки та захистить право власності на земельні ділянки. Крім того, в першому читанні прийнятий розроблений Міністерством юстиції законопроект 1056-1, який загалом націлений на боротьбу з рейдерством, суттєво збільшує відповідальність за «помилки» під час реєстрації дій з майном та робить процедуру перереєстрації прозорою та чіткою», — роз’яснив Тарас Висоцький.
Побоювання № 6. Зменшення доходів у місцевий бюджет
«Ми розробляємо систему оподаткування, коли усі податки, пов’язані з використанням землі, залишаються у громадах. Це означає, що там, де обробляються поля, там будуть кошти на школи, лікарні, дороги і на все, що турбує людей», — повідомив заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики.
Побоювання № 7. Фермери не можуть купити землю
«Кожен український фермер, який захоче купити землю, зможе це зробити. Спеціально для малих фермерів ми створюємо Програму здешевлення кредитів на купівлю землі. Програма запрацює з 2020 р. На це в бюджеті наступного року передбачено 4,4 млрд грн, та й лише тому, що обіг земель запрацює лише з жовтня. У наступні роки бюджетна підтримка буде більш суттєвою», — підсумував Тарас Висоцький.