В Україні прогнозують недобір врожаю зерна

13 березня 2020 594 0

Виробництво валової продукції рослинництва у 2020 р. зменшиться проти минулого року на 5,1%. Найбільший спад обсягів виробництва прогнозується по озимій пшениці, кукурудзі та ячменю.

Такий прогноз озвучив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

За словами науковця найбільший спад обсягів виробництва прогнозується по:

озимій пшениці — до 24,2 млн т (-12,5%);
кукурудзі на зерно — до 32,2 млн т (-10,3%);
ячменю — до 8,1 млн т (-8,7%);
сорго — до 175,8 тис. т (-8,2%);
соняшнику — до 14,5 млн т (-5,2%).

«Також суттєво, порівняно 2019 р., зменшиться виробництво овочів відкритого ґрунту — до 8,7 млн т (-5,0%) та продовольчих баштанних культур — до 483,5 тис. т (-14,1%). Дещо менше спад позначиться на урожаї ріпаку — до 3,1 млн т (-3,5%), вівса — до 413,6 тис. т (-2%) та проса — до 166,9 тис. т (-1,6%)», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що майже на рівні 2019 р. збережеться врожай рису — 54,5 тис. т (-0,2%) та картоплі — 20,2 млн т (-0,2%).

Серед зернових культур, зазначив науковець, зростання врожаю слід очікувати по гороху — до 687,4 тис. т (+20%), гречці — до 96,4 тис. т (+13,3%), житу — до 355,4 тис. т (+6,7%), ярій пшениці — до 696,8 тис. т (+5,3%).

Крім того, прогнозується збільшення виробництва сої — до 3,9 млн т (+5,9%), цукрових буряків — до 10,4 млн т (+2,4%).

Читати за темою: Україна ввійшла до трійки найбільших постачальників агропродукції в ЄС

Обсяги виробництва овочів закритого ґрунту збільшаться проти 2019 р. на 10,5% — до 557,3 тис. т, плодово-ягідних культур — до 2,25 млн т (+5,7%), винограду — до 377,3 тис. т (+3,5%).

На думку Юрія Лупенка, спад виробництва продукції рослинництва пов’язаний переважно з умовами зимівлі озимих культур та нестачею вологи внаслідок відсутності снігу. Щодо основних зернових культур, то слід врахувати високу базу порівняння 2019 р., у якому було зафіксовано рекордний урожай.

«Прогнозовані розміри недобору врожаю не складають загрози для забезпечення потреб внутрішнього продовольчого ринку та експорту сільськогосподарської продукції», — підсумував науковець.