Через зміни клімату фермери переходять на технологію ноутіл (No-Till), оскільки вона дозволяє економити ресурси. Про це розповів керівник ФГ «Зоря» Станіслав Стець у матеріалі «Я «на коні» навіть при врожайності зернових 2 т/га» на Kurkul.com.
«Я до цього діла придивлявся, мабуть, десь із 2003 року. Усе ніяк не виходило в один момент перейти. То не було за що купити техніки, то ще що-небудь, але зрештою розжився-таки усім необхідним», — поділився аграрій.
Читайте також: Ми беремо краще і від No-till, і від оранки — Андрій Булгаков
Для того, щоб перейти на нову технологію фермер спочатку купив 6-метрову сівалку Great Plains. З її допомогою почав робити експерименти, побачив, що можна «заходити» в поле після соняшнику, не дискуючи його. Посіявши озиму пшеницю або ячмінь і отримуєш достойний врожай.
«А от, наприклад, посівний комплекс TURBOSEM (Агро-Союз) із шириною захвату 7,6 м ми купили лише минулого року. Також маємо в себе самохідний обприскувач Case IH. Маємо ще два зернозбиральні комбайни ПАЛЕССЕ (Гомсельмаш), для яких є ріпакові столи і звичайні зернові жатки. Тож у жнива не доводиться ніде шукати техніку в найм, бігати за кимось, просити, підлаштовуватися», — додав Станіслав Стець.
На його думку, для ноутілу повинен бути посівний комплекс, обприскувач, розкидач добрив і комбайн.
«Це все, більше нічого не треба. Нам нині абсолютно вистачає цієї техніки, працюють двоє людей на процесах. То вже з осені 2020 року повністю всі площі засіяли по ноутілу», — розповів фермер.
Також він розповів чим привабила ця технологія обробітку.
«Якщо масштабно розібратися, то навіть неможливо порахувати, у чому ти виграв із ноутілом. Звичайно, добре економиш паливно-мастильні матеріали… Але найбільше заощадження при використанні цієї технології — це вільний час! Як раніше було? Потрібно провести 2-3 дискування, 3 культивації, посіяти, програти котки. А поки культивували, із поля пішла така цінна волога. А зараз пройшла сівалка, зробила все необхідне і все. Не треба ні культивувати, ні дискувати», — зазначив Станіслав Стець.
Також він додав, що безсумнівно зберігається волога.
«Ми із агрономом робили власні невеликі досліди і на власні очі переконалися. На нашому полі «під паром» маленьку лопатку після класичної технології змогли заглибити в землю лише на 4-5 см. А от на полі, де вже років 3-4 працювали за мінімальною технологією — на всі 10 см!Тільки уявіть: серпень у нас на Херсонщині, розгрібаєш пожнивні рештки, а там — волога! Звичайно, для нашого регіону це дуже круто, адже саме нестача вологи є ледь не ключовим лімітуючим фактором», — підсумував фермер.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.