Через війну продажі вітчизняного насіння зростуть

12 квітня 2022 166 0

За 2021 р. Україна імпортувала 21,8 тис. т насіння зернових, 25,8 тис. т насіння олійних культур, 740 т насіння цукрових буряків та 1524 т насіння овочів на загальну суму $419,5 млн. Про це розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Так, зернових було імпортовано:

кукурудзи — 17 тис. т;
насіннєвої пшениці — 2,5 тис. т;
ячменю — 0,6 тис. т;
жита — 1,3 тис. т;
сорго — 0,4 тис. т;
гречки — 18 т.

Читайте також: Мінагро веде перемовини про відкриття нового маршруту експорту зерна

Серед олійних найбільше імпортувався соняшник — 22,4 тис. т. Також закупили 2,8 тис. т ріпаку та 0,6 тис. т сої.

Made with Flourish

«За оцінками вчених Інституту аграрної економіки, посилюється тренд щодо зменшення обсягів імпортованого насіння зернових культур. Якщо у 2020 р. його було ввезено 25,4 тис. т, то у 2021 році — 21,8 тис. т (-14,2%). Це відбувається внаслідок підвищення якості ввезеного насіння та поставок вищих кондицій, у першу чергу добазового та базового насінництва, а також зростання обсягів виробництва насіння іноземної селекції в Україні», — пояснив Олександр Захарчук.

Після розв’язання росією повномасштабної війни проти України 24 лютого 2022 р. Міністерство аграрної політики та продовольства України для забезпечення посівної кампанії-2022 дещо спростило процедури щодо ввозу насіння.

«Зокрема, ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції» організовуватиме процес безперебійної реалізації насіння та посадкового матеріалу, необхідного для посіву на час воєнного стану без додаткових процедур сертифікації. А для імпортованого насіння буде достатньо сертифікату країни-виробника. Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів під час ввезення на територію України насіння має визнавати іноземну сертифікацію на нього. Крім того, служба перевірятиме фітосанітарний стан насіння, але може не проводити фітосанітарну експертизу», — пояснив науковець.

Водночас, за його словами, деяка розірваність логістичних зв’язків, особливо в областях, де проводяться воєнні дії, створює реальні загрози щодо вчасних поставок іноземного насіння.

«З огляду на це доцільною є заміна імпортованого насіннєвого матеріалу на вітчизняний, який адаптованіший до місцевих умов вирощування, та й по якості і врожайності відповідає світовим вимогам. Такий підхід дозволить підтримати національних селекціонерів, забезпечити всіх сільгосптоваровиробників насінням у необхідній кількості, успішно провести посівну-2022 у тих регіонах, де це можливо, і забезпечити продовольчу безпеку не лише України, а й країн – імпортерів вітчизняної агропродукції», — підсумував Олександр Захарчук.

Читати за темою: Глобальні запаси пшениці прогнозуються мінімальними за 5 років