Реклама
У справі загибелі червонокнижних осетрів з'явились нові подробиці
17 січня 2024 2493 0
На початку жовтня 2023 року на території Ладижинського водосховища з невідомих причин загинуло 9 т червонокнижних азовських осетрів, які належали «Першій аквапромисловій компанії».
«Усі загинули через екологічну катастрофу у Ладижині Вінницької області. Вони пережили бої 2014 року під Маріуполем, потім Херсон і 6 років тому приїхали в Ладижин. Загинули Білуги, Російські, Леньскі, Бестера, Вислоноси та уся молодь. Усе стадо 9 тонн», — написав власник осетрової ферми Олександр Корх.
Власник рибогосподарства Олександр Корх, не вірячи, що винних знайдуть і покарають, почав проводити власне розслідування. Він був переконаний, що мор риби стався внаслідок викиду хімікатів.
Разом з науковцями Олександр Корх почав шукати можливе джерело отруєння. Це могло бути будь-яке переробне підприємство, яке знаходиться вище за течією від рибного господарства. Недалеко від Ukrainian Caviar Berry розташований Немирівський спиртзавод, який не працює, та водонапірна станція Вінницької птахофабрики.
«Це мало бути близько, щоб оця пляма з високою концентрацією швиденько стекла за течією і отруїла риб. Тому всі підозри падають на водонабірну станцію, яка качає воду для Вінницької птахофабрики», — зазначив рибовод.
Тож перша підозра осетрівника впала на насосну станцію водозабору ТОВ «Вінницька птахофабрика» (підприємство входить до групи компаній ПрАТ «МХП»).
Проте на птахофабриці інформацію щодо причетності до мору риби заперечували.
«ТОВ «Вінницька птахофабрика», як і всі підприємства МХП, неухильно дотримується вимог українського законодавства та стандартів екологічної безпеки. Відтак, усі висунуті звинувачення є безпідставним наклепом та інформацією, що не відповідає дійсності», — йдеться у повідомленні компанії МХП.
13 грудня між сторонами конфлікту відбувся діалог. І раптом у справі зʼявився ще один «підозрюваний» — Ладижинська ТЕС «ДТЕК Західенерго», на обладнанні якої й розводили осетрів.
«До мене зателефонував керівник екологічної служби МХП. Він розповів, що окрім них вище за течією розташований ще один водозабір. Приблизно на 1 км вище, у с. Маньківка, знаходиться насосна станція ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС (зараз цей обʼєкт передають на баланс міста Ладижин)», — розповів Олександр Корх.
Ця станція створена у 1975 р., обладнання на ній, за його даними, тривалий час не оновлювалось і в технології використовують хлор. Хоч вона знаходиться за 14 км від міста Ладижин, але саме тут хлорують воду і качають у місто.
Підприємець додав, що у насосній станції ДТЕК немає зворотних клапанів відповідної якості. Під манометром знаходиться розпилювач і працівники станції фактично вручну регулюють кількість хлору з балонів.
Чому в попередні сезони мор не відбувався? Біля понтонної лінії «Першої аквапромислової компанії» електростанція зазвичай спускає воду після охолодження турбін. Ця вода чистіша за річкову (при охолодженні вона фільтрується та наповнюється киснем). А цього разу на ТЕС були ремонтні роботи, їхній канал був порожній, відтак додаткова вода не врятувала рибу. Тобто відбувся збіг негативних факторів.
Крапки в цій справі міг би розставити виключно аналіз зразків риби на вміст хімікатів та адекватні слідчі дії. Водночас в Україні провести ці аналізи складно.
Такі дослідження роблять лабораторії в Німеччині, Австрії (Umweltbundesamt у Відні) та Італії (Експериментальний зоопрофілактичний інститут у Римі). Проте з відправкою риби за кордон є труднощі.
«Відправити заморожену рибу на аналіз за кордон не так просто. По-перше, вартість аналізу від €5 тис. По-друге, є логістичні перешкоди. Оскільки осетер — це червонокнижна риба, потрібно отримати сертифікат CITES на вивіз навіть мертвих зразків. Також потрібно орендувати спеціальну вантажівку, яка б мала рефрижератор. І по-третє, лабораторії з якими ми контактували не давали точних гарантій, що все ж зможуть провести це дослідження. Ну і ще одне — виїзд чоловіків з України обмежений, тому мені потрібно шукати людину, яка б доправила рибу», — підсумував постраждалий.
Нагадаємо, у 2014 р. рибне господарство Олександра Корха було змушене релокуватись із Маріуполя спершу на Херсонщину, а потім на Вінниччину. Проте історія рибної ферми завершилась на Вінниччині, коли 20-літні азовські осетри загинули...
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2024 р.
Виконано за допомогою Disqus
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.