Реклама
Черкаські фермери вчаться отримувати дохід з нішевих культур
21 серпня 2024 136 0
На Черкащині з 1,5 млн га угідь лише 2% засіяні нішевими культурами. Це переважно овес, просо, жито, гречка, гірчиця, льон, квасоля, нут, сочевиця та горох.
Вирощування цих культур має як переваги, так і ризики, розповіла начальниця управління виробництва агропродукції Валентина Сокирко, повідомляє Суспільне.
Так, фермер із Драбівщини Леонід Самойленко почав вирощувати квасолю у 2010 році. Тоді засіяв нею 70 гектарів:
«Перший раз посіяли — набили шишок. Тренувалися, бо на той час не було навіть кому підказати. Тому на своєму досвіді і помилках вирівняли вирощування цієї культури», — каже аграрій.
Після повномасштабного вторгнення, у 2022 році, площі посівів збільшили удвічі. Цьогоріч це 140 га — половина земель.
«Цінова політика залежить від якості. Як буде цього року — подивимося, а от у 2023-му скупляли квасолю від 24 тис. грн/т і закінчили 36-35 тис. грн/т», — пояснив фермер.
Цю нішеву культуру, додав пан Леонід, вирощувати вигідніше. Тому відмовилися від гречки, пшениці та гірчиці:
«У 2022 році ціна на гірчицю була непогана, у 2023-му — впала. Хаотичний такий ринок. Квасоля — це продукт, який більш-менш стабільний, тому зупинили вибір на ній. Якщо порівнювати із соєю або з кукурудзою, то вона на 30-40% рентабельніша. Це специфічна культура, але якщо у всьому розібрався, то немає нічого такого складного. Вона чимось нагадує традиційну сою — і по захисту, і по догляду» — розповідає Леонід Самойленко.
У 2023 році з одного гектара зібрали дві тонни квасолі, розповів пан Леонід. Причиною поганого врожаю була спека. За рік до того урожайність становила 3 т/га. А от цьогоріч погода знову не сприяє росту культури — аномальна спека, потрібен дощ.
Половину врожаю квасолі фермер продає за кордон, решту — реалізує в Україні:
«Експортували в ОАЕ, в Ізраїль, до Німеччини. Із 2022 року на внутрішньому ринку дуже багато брали для ЗСУ. Консервні заводи перейшли на консервацію, заготівлю. Вона є замінником білка, то її і на внутрішньому ринку забирали. По експорту теж об’єми збільшуються з кожним роком», — радіє фермер.
Для зберігання врожаю у 2017 році побудували склад, де квасолю очищують та сортують. Весь урожай проходить калібрування, тобто після виходу квасоля вже чиста і готова до реалізації.
На Черкащині у 2024 році квасолею засіяли 3 тис. га. У порівняні з 2023-м площі під нею збільшили на 25%. Як розповіла начальниця управління виробництва агропродукції Валентина Сокирко, найбільше її на Золотоніщині — понад 1000 га.
Розвиток нішевих культур в області спостерігають останні три роки, пояснила вона:
«У нас з'явилися нові культури, такі як льон-кучерявець та люпин солодкий. Крім того, наші аграрії почали вирощувати прянощі. Зміна клімату багато чого значить, але і попит теж важливий. Аграрії шукають що для них ліпше, по ринках збуту дивляться. Таким чином коригують структуру посівних площ. Якщо є попит, це для них додатковий заробіток», — каже чиновниця.
А от фермер Олексій Васильченко ще до повномасштабного вторгнення почав закуповувати обладнання для доробки нішевих культур. Вкладення в нього сягнули майже 15 млн грн.
«Тим, хто займається нішевими культурами, потрібно мати схоже обладнання. Це набір різних столів і сит для того, щоб відібрати зерно на різні фракції, забрати навіть пилинки в сторону. Тобто щоб ідеальне пішло зерно, якщо мова йде про експорт. Його можна відразу насипати у біг-беги і відкалібрувати таке як треба», — пояснив аграрій.
З нішевих культур пан Олексій декілька років вирощував гречку та сорго:
«Найбільший урожай сорго ми отримували 11,7 т/га. Це дуже крутий урожай без поливу, але на нішеві культури не дуже стабільний ринок. Може бути таке, що насієш їх і наступного року матимеш завалені склади. Це не така стабільність як із пшеницею, кукурудзою, соняшником, соєю — культурами, які необхідні для тваринництва. Сорго нині ми не сіємо, можливо, посіємо наступного року, подивимось, проаналізуємо, що показує ринок і що в нас буде по сівозміні», — каже Олексій Васильченко.
А от гречкою торік засіяли 200 га, додав керівник агрофірми, де в обробітку близько 8 тис. га.
«Гречку ми завжди сіяли як другий урожай, бо маємо як поливати. Збільшили площі з нею через те, що не було зрозуміло по ситуації з кукурудзою, із морським коридором, із ринком збуту тих культур, які дають великий тоннаж із гектара. У 2022-2023 роках ми сіяли, ціни були як завжди. Всі насіяли, обвалились. У 2024 році я не посіяв ні гектара, але в мене ще вистачить гречки із минулого року, щоб нагодувати цілу область», — каже фермер.
400 т гречки, яку нині зберігають на складі, продавати поки не планує, зазначив Олексій Васильченко. Бо ціна на закупці наразі не перекриває навіть собівартості.
Виконано за допомогою Disqus
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.
