В Україні потрібно створити Національну земельну асамблею, аби сформувати ефективну модель запуску ринку землі.
З такою ініціативою виступив засновник фундації «Аграрна наддержава» Андрій Гордійчук, яку він оприлюднив у матеріалі «Дзеркало Тижня».
«Земельну реформу необхідно здійснювати поетапно, а не підлаштовуватися під швидкоплинну політичну кон'юнктуру. У момент, коли рівень довіри до владних інституцій не перевищує 5–15%, будь-яке рішення з цього болючого для українців питання не матиме належного рівня суспільної легітимності. До того ж більшість громадян хоче впливати на прийняття рішень щодо запровадження ринку землі (це підтверджують численні соціологічні дослідження).
Тому ми розробили детальний механізм, який врахує позицію всіх зацікавлених сторін, але водночас виходить за межі усталеної складної конфігурації взаємовідносин органів влади, стану розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Йдеться про створення спеціального установчого органу — Національної земельної асамблеї (НЗА)», — пише Андрій Гордійчук.
На його думку, Україна підійшла до тієї межі, коли нарешті необхідно остаточно вирішувати питання щодо долі земель сільськогосподарського призначення. А подовження мораторіїв — це відтермінування, але аж ніяк не розв'язання проблем.
Водночас вільний земельний ринок не може запроваджуватися без реального обговорення у суспільстві, адже помилкові рішення матимуть надмірну ціну для суспільства. Тому ми пропонуємо на розсуд громадськості реальну формулу вироблення загальнонаціональної позиції щодо стратегічного питання, в якій буде задіяно владу, аграріїв, експертів і суспільство.
Нашою командою напрацьовано «Дорожню карту відкриття ринку землі в Україні». Це — пропозиції для обговорення, і ми відкриті до дискусії та діалогу», — підкреслив він.
В основу документа, про який говорить Гордійчук, покладено три ключові принципи:
Робота НЗА передбачає два обов'язкові етапи: розробку концепції законодавчого регулювання та підготовку самого законопроекту.
І вже розроблений документ щодо земельної реформи має пройти схвалення на всеукраїнському референдумі, в рамках підготовки та організації якого НЗА також може брати участь. Якщо глава держави не погодиться на створення НЗА як спеціального допоміжного органу при президентові України (відповідно до п. 28 ст. 106 КУ), то розглядається варіант її формування за участі експертного середовища та громадського сектору. У цьому разі законодавство щодо розпорядження землею України прийматиметься безпосередньо на всеукраїнському референдумі. Головне завдання, яке потрібно вирішити на самому початку, — забезпечити прозоре та фахове формування НЗА», — пояснив автор ініціативи Агдрій Гордійчук.
Він уточнив, що кількість членів НЗА має становити не менш як 500 осіб, обраних за спеціальною рейтинговою процедурою, які представлятимуть органи влади, експертне середовище та громадський сектор.
Можна розглядати й прямі вибори членів НЗА. У рамках асамблеї мають бути сформовані спеціальні комісії за напрямками, які опрацьовуватимуть необхідні зміни та налагоджуватимуть ефективну комунікацію із суспільством. Громадські слухання з питань обігу земель, які організовує секретаріат НЗА, повинні проходити в шести регіонах (по чотири територіальні одиниці в кожному). Отриману інформацію опрацьовуватимуть аналітичні групи, які повинні врахувати її при розробці законопроекту.
За умов злагодженої роботи розробка концепції, підготовка та обговорення законопроекту займуть не більше півроку. Ще три-чотири місяці піде на підготовку всеукраїнського законодавчого референдуму за народною ініціативою. У процесі організації референдуму НЗА має трансформуватися в ініціативну групу, передбачену Законом «Про всеукраїнський референдум». За умови активності суспільства та політичної волі керівництва держави до кінця року можна ухвалити збалансований документ, щоб з 2018 р. дати зелене світло обігу земель с/г призначення», — прогнозує він.
При цьому Андрій Гордійчук розуміє, що з політичних мотивів влада може піти на блокування як самого створення НЗА, так і організації референдуму та скористатися звичним кулуарним шляхом.
«Для цього достатньо компромісу між кількома політичним силами і фінансово-промисловими групами всередині держави за погодження із західними партнерами. За таким сценарієм 42,7 млн га українських земель сільгосппризначення можуть бути розподілені саме в інтересах цих груп впливу. Уже зараз необхідний потужний тиск громадськості та експертного середовища на владу. Закликаємо колег і всіх громадян долучатися до ініціативи та спільними зусиллями сприяти проведенню якісної збалансованої земельної реформи», — підсумував він.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.