Руїни Грязняньского цукрозаводу Сумської області

22 вересня 2015 438 0

Барон Міллер Закомельський відкрив напівпаровий цукровий завод у 1851 році у селі Чернеччина (зараз Сумська область), на місці старої винокурні. Потужність заводу складала 1000 центнерів буряків за сезон. Буряки подавалися вручну, подрібнювалися тертушкою на кінній тязі, спалювалось за зиму 2000 сажнів дров. Станом на 1866 рік, завод не тільки виготовляв власний цукор, а й переробляв на рафінад завезений — загалом, 55 тис. пудів за сезон. Але рафінадом тоді звалися не звичні нам маленькі прямокутнички, а великі, важкі куби — так його легше було транспортувати. При продажу такий рафінад кололи на головешки, дома їх подрібнювали на ще менші грудочки, які і споживали з чаєм вприкуску.

Пізніше завод придбав прибалтійський німець, ревельський купець першої гільдії, землевласник Отто Вейссе, і працювало на ньому тоді вже 209 чоловік. Нажаль, грязнянський завод було визнано банкрутом, а, в 2001 р., на своє 150-ти річчя, взагалі ліквідовано. Вирізаний на металобрухт, він залишив від себе тільки згадку; руйнуються, розбираються на цеглу і старовинні, часом — унікальні, будівлі навколо нього. Кілька сотень людей залишилися без роботи, Грязне та Чернеччина враз стали безперспективними, приреченими на вимирання, селами.

Фото: Андрій Губін, Kurkul.com