Шкідники запасів — найбільша проблема для зернозберігаючих та переробних підприємств. Втрати, яких вони завдають, вимірюються в мільйонах тонн зерна щороку. Уражені комірним довгоносиком і личинками молі зерна втрачають до половини ваги, а пошкоджені борошноїдами і кліщами зерна пшениці та кукурудзи втрачають схожість.
Деякі шкідники настільки пристосувалися до життя в зерносховищах, що практично втратили зв’язок із природою (хрущаки, комірна міль, комірний довгоносик), інші здатні існувати та розмножуватися як у природних умовах, так і в зерносховищах (зернова міль, рисовий довгоносик, кліщі).
Шкідники запасів забруднюють зерно відходами життєдіяльності, і внаслідок цього випечений хліб стає небезпечним, адже може викликати шлункові захворювання.
Kurkul.com спільно з компанією FMC підготував перелік розповсюджених в Україні шкідників запасів, що можуть потенційно завдати найбільшої шкоди зібраному врожаю, а також визначив основні критерії захисту врожаю після переміщення з поля в комору.
У світі нараховується понад 400 видів комірних шкідників, серед них в Україні виявлено 116 видів. Проте зазвичай одночасно зустрічаються не більше 4–5 видів. На елеваторах, зернопереробних підприємствах, комбікормових заводах України найшкідливішими вважаються:
Довгоносики — Curculionidae:
• довгоносик комірний — Sitophilus granarius L.,
• довгоносик рисовий — Sitophilus oryzae, L.,
• довгоносик кукурудзяний — Sitophilus zeamays Motsch;
Читати за темою: Захист культур без побічних ефектів: як врятувати і поля, і довкілля
Точильники — Anobiidae:
• зерновий точильник — Rhizopertha dominica F.,
• хлібний точильник — Steqobium paniceum L.;
Чорнотілки — Tenebrionidae:
• булавовусий хрущак — Tribolium costaneum Hrbst,
• малий борошняний хрущак —Tribolium confusum Duv.,
• малий чорний хрущак — Tribolium destructor Uytt,
• хрущак гладенький — Palorus subdepressus Woll,
• смоляно-бурий хрущак — Alphitobius diaperinus Panz.,
• хрущак двосмугастий — Alphitophagus bifasciatus Say.,
• хрущак рисоїд — Latheticus oryzae Wat.;
Щитовидки (темнотілки) — Ostomatidae (Trogossitidae):
• кузька мавританська — Tenebroides mauritanicus L.;
Читати також: Захист рослин і бджоли: як закінчити війну?
Плоскотілки — Cucujidae:
• борошноїд малий — Laemophloeus pusuillus Schohn.,
• борошноїд рудий — Cryptolestes ferugineus Steph.,
• борошноїд суринамський — Oryzaephilus surinamensis L.,
• борошноїд коротковусий — Laemophloeus ferruqineus St.,
• олійна плоскотілка — Ahasverus advena Waltl.;
Грибоїдові — Mycetophaqidae:
• грибоїд оксамитовий — Typhea stercorea L.,
• грибоїд чотириплямистий — Mycetophagus guadriguttatus Mull.;
Прихованоїди — Cryptophagidae:
• прихованоїд складський — Cryptofagus scanicus;
Прихованики — Lathridiidae:
Прикиди — Ptinidae:
• прикида злодій — Ptinus fur L.;
Шкіроїди — Dermestidae:
• мінлива трогодерма — Trogoderma variabile Ball.;
Читати ще: Томатна міль: чітка інструкція для боротьби
Блищанки — Nitidulidae:
• блищанка бура — Carpophilus dimidiatus F.;
Зерноїди — Bruchidae:
• зерноїд гороховий — Bruchus pisorum L.,
• зерноїд квасолевий — Acanthoscelides obtectus Say.;
Виїмчастокрилі молі — Gelecchiidae:
• міль зернова (ячмінна) — Sitotroqa cerealella Oliv.,
• міль комірна (хлібна) — Nemapogon granellus L.;
Вогнівки — Pyralidae:
• вогнівка зернова (шоколадна, какаова) — Ephestia elutella Hb.,
• вогнівка млинова — Ephestia kuehniella Zell.,
• сухофруктова вогнівка — Ephestia cautella WIk.,
• вогнівка борошняна — Pyralis farinalis L.,
• вогнівка південна комірна — Plodia interpunctella Hub.;
Читати за темою: Боротьба зі шкідниками — захист томатів і капусти відкритого та закритого ґрунту
Кліщі:
• видовжений кліщ — Typophaqus noxius A. Zach.,
• борошняний кліщ — Acarus siro L.
На сьогодні виділяють чотири види первинних шкідників, які розвиваються всередині окремих зернівок та утворюють приховану форму зараження зерна:
• довгоносик рисовий — Sitophilus oryzae L. і комірний — Sitophilus granarius L.,
• зерновий точильник (шашіль) — Rhyzopertha dominica F.,
• зернова міль — Sitotroga cerealella Oliv.
Найбільш шкідлива з них — зернова міль, виявити її в зразках середньої проби практично неможливо.
Зовсім знищити шкідників запасів на виробництві неможливо. Але можна знизити щільність їх популяції, звівши до мінімуму чисельність і спричинену ними шкоду. Короткий період онтогенезу комірних шкідників та відсутність у більшості видів діапаузи сприяють надзвичайно швидкому їх розмноженню. Для таких шкідників запаси зернової маси, що зберігаються в закритих приміщеннях без суттєвих коливань температури й вологості, є оптимальним середовищем, що забезпечує високу плодючість та виживання.
Читати також: Вирощування овочів і розсади на Кременчуцькій овочевій фабриці
Для профілактики появи комірних шкідників насамперед потрібно дотримуватися чистоти в складських приміщеннях. Вони мають регулярно прибиратися, особливо ретельно перед закладанням урожаю на зберігання. Неприбране, зіпсоване зерно попередніх років служить кормовою базою та резерватом для шкідників запасів. Саме зерно має бути очищеним від домішок, пилу та битих зерен. Чистим має бути й обладнання для очищення та транспортування зерна, сільськогосподарські знаряддя. Потрібно дотримуватися встановлених температурних режимів зберігання продукції, вологості, чистоти, а також технології переробки.
Вагоме значення мають також вентиляція та усунення місць, де можуть знаходитися шкідники — тріщин у стінах і підлозі. Періодично потрібно проводити обстеження запасів на наявність шкідників. Частота таких перевірок зростає з підвищенням температури повітря, коли тривалість розвитку генерації пришвидшується. Якщо виявлено ураження, то таке зерно потрібно зберігати окремо від неураженого.
Складські приміщення перед закладанням урожаю мають бути чистими. Головним етапом підготовки до зберігання є фумігація — обробка контактними та фумігантними інсектицидами складів, що дозволяє знищити шкідників навіть у важкодоступних місцях.
Контактні пестициди наносять на поверхню об’єктів у вигляді аерозолів або емульсій. Для них властива тривала токсична дія, що виключає повторне зараження об’єктів протягом певного часу. Використання емульсій здійснюється зазвичай вологим і аерозольним методами з використанням аерозольних генераторів гарячого або холодного туману. Генератор подрібнює рідкий пестицид на мікрокраплини розміром менше ніж 50 мкм. Утворений таким способом туман розсіюється по приміщенні й зберігається кілька годин у повітрі, осідаючи на стіни, стелю, підлогу та знищуючи шкідників.
Читати ще: Що ви знаєте про захист рослин від хвороб і шкідників?
При вегетації культурам шкодять інші види шкідників, ніж у складах. Тому ситуація, коли на зберігання привозять уже уражений врожай, маловірогідна, але можлива. Наприклад, якщо зернозбиральна техніка та техніка для транспортування не були ретельно очищені перед сезоном і в них є залишки ураженого шкідниками зерна. У такому випадку проводиться дезінсекція зерна дозволеними для цього препаратами
Методи виявлення зараження зерна шкідниками описані в ДСТУ 4138 — 2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».
Заселеність посівного матеріалу буває явною (у міжнасіннєвому просторі), що виявляється візуально при використанні лабораторних сит для відділення шкідників від зерна, та прихованою (всередині окремих насінин) — виявляється оглядом певної кількості насінин, залежно від культури.
При виявленні першого живого шкідника аналіз можна припиняти та вживати заходів щодо знезараження зерна.
Препарати для обробки складських приміщень повинні забезпечувати надійний контроль шкідників та бути дозволеними для застосування в складах, тобто бути безпечними за умови правильного використання для людей, що безпосередньо працюватимуть із цими пестицидами. Так, компанія FMC пропонує для боротьби зі шкідниками запасів потужні фуміганти — Фуфанон® та Простортм.
Читати також: Крістіан Бушхофф: Якщо компанія на ринку 150 років — вона достатньо гнучка
Фуфанон® — концентрат емульсії з діючою речовиною малатіон 570 г/л із нормою використання до 80 мл/100 м2. Універсальний інсектоакарицид для захисту від основних шкідників запасів, у тому числі кліщів. Унікальна для ринку України діюча речовина препарату — малатіон (фосфорорганічна сполука) характеризується швидкою та потужною фумігаційною дією та ефективна проти популяції шкідників, стійких до піретроїдних препаратів.
Період напіврозпаду становить 5–6 діб, пізніше діюча речовина розкладається на безпечні хімічні сполуки, не накопичується в продукції та відповідає вимогам ЄС щодо безпеки праці та навколишнього середовища.
Простортм — концентрат емульсії з діючою речовиною біфентрин 21,3 г/л + малатіон 418,9 г/л із нормою використання 12–35 мл/100 м2. Препарат знищує комах і кліщів завдяки контактній, шлунковій та фумігаційній дії. До складу препарату, окрім малатіону, входить ще одна діюча речовина — біфентрин (контактно-кишковий інсектицид, що належить до групи піретроїдів). Отож, діючі речовини належать до різних хімічних груп і виключають виникнення резистентності популяцій шкідників.
Препарат характеризується миттєвим ефектом на шкідників та тривалим періодом захисту зерносховищ і зерна від повторного зараження (понад 6 місяців). Біфентрин у складі Простортм має високу стійкість до руйнування під дією сонячного світла та інших чинників. Розкладається мікробним шляхом та має один із найтриваліших періодів напіврозпаду серед інсектицидних діючих речовин. Він добре утримується на поверхнях, де був нанесений, чим доповнює та пролонгує ефект від фумігації в рази. Це забезпечує ширший спектр контролю та триваліший контроль шкідників запасів зерна, комах і кліщів у широкому діапазоні температур без корекції на погодні умови навіть у важкодоступних місцях. Препарат також відповідає вимогам ЄС.
Ось головні критерії та правила застосування хімічних препаратів у зерносховищах і складах:
• обробку проводити в чистих приміщеннях за 3–4 тижні перед завантаженням зерном ручними або спеціалізованими засобами, з дотриманням вимог безпеки;
• волога дезінсекція незавантажених складських приміщень здійснюється за допомогою ручних або моторизованих обприскувачів;
Читати за темою: Віктор Золотько: Кожен фермер має розуміти — економія на сушці зерна матиме наслідки
• норма витрати робочого розчину для непоглинаючих поверхонь — 5 л/100 м2 і для поглинаючих поверхонь — 15 л/100 м2;
• допуск людей у приміщення дозволяється через добу після обробки та після провітрювання;
• обов’язково провітрювати приміщення.
Окрім фумігантів, для знищення комірних шкідників також можна використовувати липкі клейові пастки та електричні світлові пастки з ультрафіолетовими інсектицидними лампами.
© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.