Стабільна урожайність, оптимальні витрати на систему живлення, підбір конкретних ґрунтових умов для вирощування тих чи інших культур. Розв'язання цих проблем лежить в одній і тій же площині — дослідженні ґрунту.

Про те, чому будь-яке господарство має зважати на результати аналізу ґрунту, навіщо його проводити, як обрати оптимальну за ціною та якістю лабораторію, скільки це буде коштувати, з якою періодичністю треба проводити дослідження та з чого варто почати новачкам — Kurkul.com розповіла засновниця лабораторії «Агротест» Катерина Губіна.

Вибір лабораторії

Перший етап впровадження аналізу ґрунту в господарстві полягає у підборі «правильної» лабораторії. За словами Катерини Губіної, насамперед фермеру необхідно зробити умовну таблицю, у якій будуть зібрані такі критерії:

● рекомендації;

● її місце розташування;

● в якому вигляді надаються результати аналізу;

● чи надається інтерпретація результатів;

● чи надаються рекомендації з внесення добрив і в якому вигляді;

● можливість зворотного зв'язку;

● де акредитована лабораторія.

Від розташування лабораторії залежить загальна логістика та швидкість отримання результатів. Також важливим аспектом вибору лабораторії є те, чи надає вона рекомендації з внесення добрив, а також у якому вигляді.

«Рекомендації можуть бути надані у вигляді брендованих добрив або кількості діючої речовини. Наприклад, «на це поле потрібно внести 200 кг добрива преміум-класу» і немає прописаних альтернатив, або ж «необхідно внести 200 кг/д.р.», тобто фермер може обрати і перераховувати саме ті добрива, якими він звик користуватися, і які йому вигідніші», — пояснила Катерина Губіна.

Читати також: Ніяких чудес, тільки хімія. Погляд зсередини на лабораторію Агротест

Інтерпретація може надаватись за стандартними методами ДСТУ або ж за міжнародними стандартами, які є зрозумілими для клієнта. Методологія і пояснення результатів — це ключові критерії вибору лабораторії.

«Звичайно, результатами потрібно вміти користуватися. Якщо ви отримали незрозумілий набір цифр, вони не потрібні», — наголосила фахівець.

У випадку виникнення будь-яких запитань фермер має мати можливість їх поставити, подзвонивши в лабораторію.

«У мене в результатах ось така цифра, але я сумніваюсь. Чи це вірно?». І представники лабораторії мають перевірити дані, дати відповідь та пояснення», — зауважила спеціалістка.

Аграрій повинен мати можливість для навчання і супроводу, у ході якого йому запропонують доцільні строки внесення, можливості економії абощо.

А зібравши інформацію за такими критеріями, у фермера з'явиться бачення, з якою лабораторією доцільно співпрацювати.

Важливим фактором є акредитація лабораторії та її приналежність до системи зовнішніх сертифікаційних лабораторних досліджень. Це показник її кваліфікації та правдивості отриманих даних.

За двома зайцями

Найбільша помилка, якої може припустити аграрій при проведенні аналізу ґрунту, — одночасне звернення у декілька лабораторій, оскільки вони можуть працювати за різними системами, методиками та на різному лабораторному обладнанні. Тобто результати таких аналізів будуть різнитись. І, отримавши інтерпретацію, фермер заплутається у даних та не використає жодну з рекомендацій.

«Уявіть собі: три різні лабораторії, які працюють за різними методиками, віддають результати, які різняться. Отримавши такі цифри, аграрій не зрозуміє, якому аналізу вірити, це вкрай неправильний підхід», — акцентує Катерина Губіна.

На фото: Команда лабораторії Агротест

Звісно, фермер має впевнитись у компетенції обраної лабораторії, але для цього і слугують сертифікати зовнішніх оцінювань, які є гарантією точності отриманих даних.

Однак, не в кожному господарстві є спеціаліст, який зможе прочитати і «розшифрувати» результати аналізу ґрунту, особливо, проведеного за європейською системою. За словами Катерини Губіної, лабораторія «Агротест» відрізняється тим, що її спеціалісти проводять повний розрахунок, надають зрозумілу інтерпретацію та рекомендації, тому будь-який фермер буде мати змогу застосувати отримані результати на практиці, навіть без відповідного спеціаліста.

«На нашому сайті можна створити особистий кабінет користувача, в якому, обравши той чи інший вид добрив, можна перерахувати рекомендаційну кількість за діючою речовиною і норму внесення цих добрив. Також туди завантажується карта і рекомендації внесення. Це зручно, просто і швидко», — розповіла фахівець.

На думку Катерини Губіної, аграріям не варто боятись спробувати співпрацювати з тією чи іншою лабораторією. Це дасть можливість побачити результати праці та оцінити наскільки це зручно. На лабораторному ринку України кожного року з’являються нові гравці. Наявність конкурентів завжди оздоровлює ринок і дуже допомагає аграріям знайти саме «свою» лабораторію.

«Агротест» працює з 2004 року, і за цей час вдалось дослідити велику кількість земель, опрацювати та проаналізувати  тенденції в  системах землекористування та використанні добрив, адаптувати систему живлення для українського ринку аграріїв.

«Працюємо практично у всіх регіонах України. Зокрема у Житомирській, Хмельницькій, Полтавській, Чернігівській, Закарпатській, Сумській та інших областях. Зараз співпрацюємо з такими компаніями, як «АТК», «Агротех-Гарантія», «Укрпромінвест-агро», «АгроКо» та ін. Найбільша цінність — коли твої клієнти повертаються з року в рік», — розповіла пані Катерина.

За словами спеціалістки, розмір земельного банку не є визначальним фактором при прийнятті рішення про співпрацю. Наразі з'являється все більше підприємств, які займаються ягідництвом, овочівництвом, садівництвом, вирощуванням горіхів тощо, земельний банк яких може становити менше 100 га, але аналізи ґрунту необхідні для ефективного вирощування будь-яких культур на будь-яких площах.

«Ми нічим не лімітовані. Співпрацюємо як з холдингами, так і з невеличкими господарствами. За потреби можемо зробити аналіз навіть із квіткового горщика», — зазначила фахівець.

Відбір проб

Відбір проб для аналізу ґрунту необхідно проводити одразу після збирання врожаю. Проби можна відбирати і по дозрілому врожаю.

«Аналіз проводиться тоді, коли всі макро- та мікроелементи зібрані культурою з ґрунту, а у ньому залишилося те, на чому буде базуватись система живлення на наступний рік», — наголосила пані Катерина.

При цьому під озимі культури відбір проводиться у липні-серпні, а для кукурудзи, сої, соняшника — у жовтні-листопаді. Якщо фермер став орендарем або власником землі у зимовий період, то аналіз ґрунту можна провести навесні, аби зрозуміти скільки і яких елементів потребує те чи інше поле. Однак, показники азоту при цьому не будуть внесені до розрахунку через низькі температури. Але всі інші показники будуть достовірними. Відбір проб доцільно робити тільки до внесення добрив.

Існують 2 способи відбору проб: за традиційною технологією і для точного землеробства. Для традиційної технології обробітку ґрунту відбираються об'єднані проби, наприклад, з 10 га. Або ж якщо ділянка або поле не є проблемними, можна відібрати одну об'єднану пробу і з більшої площини методом конверта або серпантину. Проблемних місць необхідно уникати, адже при відборі об'єднаної проби з 10 га вони можуть «змазати» отримані результати у бік погіршення. Проблемні ділянки досліджуються окремо.

Команда лабораторії приїжджає в господарство, проводить майстер-клас з відбору проб, а надалі цю функцію виконує агроном або інший представник підприємства. У випадку, коли фермер не має можливості або бажання відбирати проби, лабораторія «Агротест» надає своїх спеціалістів, але внаслідок цього збільшується вартість аналізу, адже це послуга «екстрапей». 

Надалі, за словами Катерини Губіної, фермер відбирає проби самостійно, що значно здешевлює проведення аналізу ґрунту.

«Звичайно, наші спеціалісти все прописують, пояснюють як і що робити, видають спеціальний пробовідбірник. Необхідно пам'ятати, що правильно відібрана проба — запорука правильних результатів. Аграріям потрібно підійти до цього питання уважно», — розповіла спеціалістка.

Для точного землеробства проводиться точковий відбір проб згідно з координатами супутника за різними сітками: з 1 га, 3 га, 5 га, 10 га і т. д. Ці зразки відправляють до лабораторії, проводять дослідження всіх точок, складають рекомендації, формують карти та створюють технічне завдання під диференційоване внесення добрив. Можливе також розподілення такого комплексу послуг. Самостійний відбір проб у такому випадку можливий за умови наявності у господарстві автоматичного пробовідбірника або аутсорсу цього процесу.

Зібрані проби аграрії відправляють до лабораторії зручним способом, зазвичай «Новою поштою». Проведення аналізу ґрунту триває 3-5 днів.

З чого варто почати

Для того, щоб правильно розробити систему живлення та отримати рекомендації, фермер має зробити комплексний аналіз ґрунту. Не можна робити вибірковий аналіз, не знаючи всієї картини. Комплексний аналіз містить приблизно 25 показників, окрім макро- та мікроелементів. А провести вірогідний розрахунок, знаючи якихось 3 параметри, неможливо.

«Якщо ви хочете створити систему живлення або зрозуміти чому на цій ділянці кукурудза по коліно, а на іншій по 2 метри — це задача лабораторії і комплексного аналізу ґрунту», — пояснила Катерина Губіна.

Вартість комплексного аналізу для традиційної технології становить близько 600 грн/10 га. Але ціна може коливатись від культури, яка вирощується, та від кількості вибірок.

При внесенні добрив, особливо за нестачі вологи, фермеру необхідно не допускати їх надлишку. По-перше, це зайві витрати коштів, а по-друге, може виникнути проблема засоленості ґрунтів.

«Це серйозна проблема, боротись із якою без меліорації неможливо. А це додаткові інвестиції», — пояснила спеціалістка.

Крім того, надлишок добрив може негативно впливати на стан та розвиток посівів. Наприклад, у випадку надлишку азоту озима пшениця здебільшого росте угору і може вилягати. Якщо внести велику кількість фосфорних добрив на посіві сої, то в ґрунті буде дефіцит мікроелементів, тому що вони зв’язуються з фосфором.

У посушливих регіонах, за словами Катерини Губіної, дефіцит вологи буде лімітуючим фактором. У цьому випадку треба працювати, в першу чергу, над системою зрошення або впровадження no-till, аби зберігати вологу. Пояснення цьому просте: для того, щоб ґрунт накопичив ті чи інші елементи, які вносяться разом із добривами, вони повинні перейти в обмінну форму, тобто у розчинну форму. За відсутності достатньої кількості вологи особливо важливо розробити грамотну систему живлення на основі аналізу аналізу ґрунту.

«У цій ситуації все буде визначатися врожайністю, яку буде закладати фермер. Проте доцільніше спочатку подумати про систему волагозбереження», — додала фахівець.

Проведення аналізу ґрунту дозволить фермеру економити до 30% добрив, підвищити врожайність культур, оптимізувати систему живлення та підвищити загальну рентабельність вирощування культур.

«За допомогою аналізу ґрунту можна попередити його виснаження, досягти оптимальної врожайності культур, а також мінімізувати витрати на добрива, вартість яких збільшується кожного року. Отже, окупність таких інвестицій гарантована», — додала Катерина Губіна.

Щодо періодичності проведення аналізу ґрунту, то для господарств, вистачить одного разу на рік. Головними параметрами ґрунту при цьому є кислотність, ємність катіонного обміну, гранулометричний склад, вміст мікро- та макроелементів, зокрема кальцію, магнію, азоту, калію та фосфору, й органічна речовина.

«Мікроелементи можна досліджувати раз на 5 років. Якщо фермер зробив комплексний аналіз ґрунту, скорегував вміст елементів згідно з рекомендаціями, то протягом 5 років такий аналіз не потрібен. У випадку практикування фоліарного внесення, коли потрапляння мікроелементів у ґрунт під питанням, варто проводити аналіз щороку, аби не було дефіциту тих чи інших речовин», — пояснила пані Губіна.

Напрямок на розумне землекористування

Катерина Губіна запевнила, що, дійсно, наша країна — одна з тих, що мають найродючіші чорноземи, глибина залягання яких сягає 3-х метрів. Однак вирощування культур на чорноземах передбачає використання особливих технологій і розумного землекористування.

«Українським агровиробникам необхідно запобігати ерозії, вивітрюванню, виснаженню ґрунтів та інших небажаних наслідків», — акцентувала спеціалістка.

Проте відкриття ринку землі, на думку фахівчині, зумовить створення урядових програм зі збереження родючості ґрунтів і зловживання можливостями земель припиниться.

Підсумовуючи, Катерина Губіна додала, що лабораторії існують для того, аби фермери не робили дурниць та не витрачали свої кошти даремно. А лояльні ціни на проведення аналізу ґрунту дозволяють аграріям не ігнорувати такий важливий аспект агровиробництва.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.