Наболіле і найактуальніше зараз для кожного аграрія — питання відкриття ринку землі. Ця тема бентежить кожного: від заможного латифундиста до фермера, пайовика і простого селянина-господарника. Ніхто не знає, що буде з його землею і чого чекати після скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Посадовці через одного запевняють, що такий сценарій неминучий і саме відкриття ринку землі спровокує поступовий ріст ВВП, хтось із селян сподівається на заможнішого орендаря, який запропонує гарні гроші за землю, інші — з острахом чекають на зміни. Фермери побоюються, що їхня земля піде до рук великих холдингів і тоді можна ставити хрест на своєму маленькому бізнесі.

Калейдоскоп думок і прогнозів змінюється чи не щодня. У той же час кінцевого урядового варіанту земельної реформи поки що немає. Доки триває суспільне обговорення Kurkul.com вирішив зібрати думки тих, хто працює на землі та поспілкуватися з аграрними експертами, щоб зрозуміти скільки плюсів і мінусів покличе за собою скасування мораторію на продаж сільгоспземель.

Хто кого «підрубає»?

Голова господарства «Агросвіт 2006» Василь Покритюк з Київщини майже 20 років працює на землі. За цей час чоловік бачив різне, зіштовхувався і з рейдерством, після якого розмір господарства скоротився майже вдвічі. Зараз аграрій обробляє 260 га і на перспективу відкриття ринку землі дивиться без ентузіазму.

«Ми, фермери, проти продажу землі, тому що як почнеться продаж, нам взагалі нічого не дістанеться. Все скуплять ті, у кого є гроші і зв’язки. І навіть попри те, що нам обіцяють, що іноземні фірми не зможуть купувати нашу землю, є 150 лазівок, щоб вони її отримали. Ми вже десятки років працюємо, досягли певного результату, можемо вирощувати по 6 т/га пшениці, по 10 т/га кукурудзи, але зараз нас «підрубають». Ми проживемо і без цієї реформи», — ділиться враженнями Василь Покритюк.

І навіть попри те, що виживати доводиться у доволі складних умовах (чоловік і досі платить оренду пайовикам, чию землю вже чотири роки обробляють рейдери), аграрій не хоче змін, а навпаки, просить, щоб їх і їхню землю залишили у спокої.

Розділяє таку думку і Вячеслав Ростовський, голова господарства «Гейсиське».

«Про яку реформу ми говоримо? Чому земля має продаватися? Раніше за неї воювали і життя віддавали, а сьогодні хочуть продати. Земля — це єдине, що у нас залишилося. Ми і так знаємо випадки, коли на землю приходять холдинги, пограються п’ять років і далі її перепродають. Ми вже не знаємо кому вірити. Продадуть землю, а що буде з людьми, які на ній живуть? Тому не потрібно нам ніяких реформ, ми просто закатаємо рукава і будемо працювати», — говорить фермер.

Чоловік не з чуток знає, як буває після того, коли крупні землевласники скуповують землю та техніку у селян. Бачив також як холдинги потім здають ту техніку на металобрухт, а люди залишаються без роботи.

«Треба працювати і не думати, де грошей побільше заробити. Треба вкладати гроші в землю і вона завжди віддячить. Відкриєте ринок землі, а що буде з людьми, які на тій землі живуть? Треба залишати все як було. Як взагалі може існувати поняття мораторію на продаж землі? Та вона безцінна і взагалі не повинна продаватися! На цьому не можна робити бізнес», — резюмує чоловік.

Не той акцент

Ми поспілкувалися з співвласником ТОВ «Агроленд» Сергієм Галузіним, який переконаний, що ринок землі неодмінно потрібен, але не так швидко і не зараз. Адже нині сільське господарство України — галузь досить розвинена і успішна. А з відкриттям ринку землі те, що будувалося роками просто зруйнується.

«У нас є інвестиції, ми гарними темпами розвиваємося. Але скоро цей механізм зруйнується. І про це потрібно чесно сказати, а не оперувати загальними словами та категоріями. Елементарні математичні розрахунки це підтвердять. В районах вже їздять рейдери, які забирають у селян пісок, який навіть ніколи не оброблявся, і вони його теж обробляти не будуть. Адже їм головне «зайти» в район, щоб потім контролювати село», — коментує Сергій Галузін.

Чоловік переконаний, що питання ринку землі має відійти на другий план, адже по-суті — це шлях назад і повернення до панщини. Натомість фермер радить зробити акцент на експорті нашої продукції і допомогти невеликим господарствам вийти на закордонні ринки.

Хочемо продати курку, що несе золоті яйця?

Голова ФГ «Мрія 2000» з Київщини Владислав Чадін, який вже тривалий час займається сільгоспвиробництвом наразі вже готується до посівної, частково закупив добрива та ЗЗР. Але перспектива відкриття ринку землі не дає спокою і заважає працювати у звичному режимі.

«На мою думку продавати курочку, яка несе золоті яйця, як мінімум нерозумно. А у нас чогось це немов якась панацея: якщо продали — значить ми вже стали заможними і багатими. Сьогодні фермери, які працюють на землі, створюють такий грошовий баланс в Україні, який не створює жодна інша галузь. 60% валюти в Україні сьогодні — це землеробство, сільське господарство. Але ж зараз чомусь рубають ту курочку, яка несе золоті яйця», — коментує аграрій.

Замість скасування мораторію на продаж сільгоспземель Владислав Чадін пропонує навпаки пошукати механізми та шляхи, щоб захистити фермера і селянина від незаконних дій рейдерів, щоб залишити землю в руках тих, хто вміє віддано працювати на ній.

«Ми прості люди і все бачимо. Ми конкуруємо з великими агрохолдингам і вирощуємо не менше, ніж вони. Бо якщо було б менше, то у нас би не було потужностей і потенціалу платити людям орендну плату. При цьому ще й собі щось лишається. Ми не використовуємо кредити, намагаємося «крутитися» своїми фінансовими можливостями. І тут цей механізм, цю розвинуту роками систему хочуть якимось чином забрати, захопити. Це говорить про те, що на землі зараз можна заробляти і потенціал дуже великий. Але на землі повинні працювати ті, хто вміє і знає, як це робити. А тут виходить, що її хочуть прибрати до рук ті, у кого є гроші, які просто нікуди діти. І захисту немає ніякого. От сьогодні заїхав чужий комбайн, змолотив і ми не можемо ні до кого звернутися, щоб якимось чином захистити свої права», — говорить чоловік.

Інший кут зору

Почувши настрої простих трудівників, чия думка нам неабияк важлива, ми вирішили дізнатися, що ж думають про відкриття ринку землі експерти у галузі аграрної економіки. Невже все дійсно так погано?

Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук Віталій Саблук розповів, що ринок землі потрібен і це, безумовно, крок до цивілізованого європейського суспільства. Але перш ніж дозволити вільно продавати та купувати землю слід вирішити ряд питань.

«Ще у 1927 році індивідуальну трудову діяльність, у тому числі і на землі, прирівняли до карного злочину. І досі у нас трудова діяльність заборонена, а діяльність різних компаній з обмеженою відповідальністю — навпаки дозволена. Це «цінності догори ногами». А коли «свободи вверх ногами» ринок землі відкривати не можна. У всіх розвинених країнах пільги мають громадяни, які самостійно працюють на землі, а не юридично оформлені підприємства, у нас же все навпаки», — коментує експерт.

У інших країнах громадяни сплачують нуль податків, а юридичні особи — 60-70%. Відповідно, звичайний громадянин здатен набагато швидше купити землю.

«Ринок землі треба відкривати якомога швидше, на наступний же день після того, як диспропорція економічних свобод між громадянами і юрособами буде ліквідована на користь громадян, як у розвиненому світі. Увесь світ знає: ринок землі працює нормально лише там, де працюючому на ній громадянину залишають з гектару вдвічі-втричі більше, ніж громадянину, який лежить на дивані і здає гектари в оренду. Досягається це нульовими або низькими податками для перших і високими — для других. Перше у всому світі трактується як дохід від трудової участі, друге — як дохід від капіталу. Треба вирівняти базові цінності суспільства, а потім вже говорити про функціонування ринків землі, праці тощо», — переконаний Віталій Саблук.

Інтегруємося чи ні?

Проректор з навчальної і виховної роботи НУБіП, доктор економічних наук, професор, академік НААН, заслужений діяч науки і техніки України Сергій Кваша переконаний: якщо вектором інтеграції України є саме Європа, то без ринку землі не обійтися. Адже у Європі вже давно земля є предметом купівлі-продажу. І хоча відсоток таких транзакцій невисокий, ринок існує.

У той же час чоловік акцентує увагу на тому, що раніше політики та експерти говорили, що для України ринок землі неможливий, доки земля не буде коштувати 3-5 тис. доларів за га. Але зараз Сергій Кваша вважає цю тезу хибною.

«Якщо ми чекаємо, коли земля буде коштувати так дорого, то виходячи з теорії попиту-пропозиції таку землю зможуть купити 5-10% громадян, які займаються сільгоспдіяльністю. Натомість, її придбають представники туристичного, транспортного чи будівельного бізнесу. Тобто чим дешевшою буде земля, тим більше українців, простих людей, які проживають на землі, зможуть її купити. Адже метою зняття мораторію не є бажання заробити на землі. Відкриття ринку землі має сформувати дрібних і середніх товаровиробників з числа людей, які нині проживають в селах або можуть прийти в село і купити там землю», — коментує експерт.

Сергій Кваша додає, що за рівнем доходів у селах проживають незаможні люди, а тому не можна довго чекати і тягнути, доки складуть ціну на землю та визначать «престижну» вартість того гектара. Адже у такому випадку землю придбають лише олігархи.

Тому ринок землі потрібно відкривати якомога швидше, але з урахуванням кількох моментів:

• Право придбати землю повинні мати лише люди, що проживають на землі, яка є предметом купівлі-продажу;
• Контролювати і приймати рішення щодо продажу цієї землі стороннім особам має сільська рада і громада;
• Кожен, хто хоче купити землю має подати довідку про доходи. Це допоможе уникнути підставних людей, за допомогою яких землю можуть прибрати до рук іноземці,
• В одні руки має йти не більше 100-200 га землі (для громадянина, який не планує займатися підприємницькою діяльністю) та до 1 тис. га — для дрібних і середніх підприємців.

Сергій Кваша розповів нам ще про ряд законодавчих моментів, які слід врегулювати, перш ніж запускати землі у вільне плавання. Про що саме мова? Читайте незабаром у наших наступних матеріалах.

А поки що кінцевого варіанту законопроекту про ринок землі немає. Мінагропрод наразі запустив обговорення, щодо того, яким має бути цей шлях до реформи. Зокрема, Тарас Кутовий нещодавно поспілкувався з сільгоспвиробниками під час Національного аграрного форуму «Перспективи розвитку земельної реформи в Україні. Державна підтримка агропромислового комплексу». На зібранні були присутні аграрії з 17 областей України і в форматі діалогу кожен з них міг висловитися і бути почутим. Наразі ж основний меседж від аграрного міністерства — першими право купити землю мають отримати саме фермери.

«Я вважаю, що фермери мають отримати першочергове право доступу до земель в разі відкриття ринку сільськогосподарських земель. Крім того, наше завдання — не допустити неправильних кроків. Саме тому сьогодні і відбувається пошук земельного діалогу разом з аграріями», — зазначив Тарас Кутовий.

Побороти тіньовий ринок землі та рейдерство сьогодні можна лише запустивши земельну реформу. У цьому переконані в Мінагропроді. У фермерів же інші думки, кожна з яких також слушна та аргументована.

Якщо Вам є що сказати — пишіть! Нам цікава і Ваша думка. Поділітися своїми думками з нашими читачами можна у коментарях.

Вікторія Сумченко, Kurkul.com