На українських полях лежить сніг, мороз малює візерунки на вікнах, а фермери активно роз’їжджають по конференціях та семінарах, плануючи наступний рік. Але через якихось кілька тижнів від цієї ідилії не залишиться й сліду, адже розпочнеться весняна посівна кампанія 2017 року.

Команда Kurkul.com вирішила дізнатися, що чекає аграріїв навесні, яких ризиків їм варто остерігатися та наскільки ж буде дорожчою посівна-2017 за минулорічну.

Аналітик аграрного ринку компанії «Про Агро» Ярослав Левицький говорить, що характер посівної буде дуже сильно залежати від дати її початку.

«В Україні сіятимуть багато соняшника. Можливо, площі під цією культурою будуть більшими за кукурудзу, яка була домінуючою. Не втратять популярності пшениця та ячмінь, адже є відпрацьована роками сівозміна і технології, тому аграрії будуть робити акцент на традиційні культури», — говорить експерт.

Також, на думку Ярослава Левицького, зростуть площі під горохом, адже ця культура показала гарні результати в минулому році, у неї гарна ціна і висока урожайність. Під час АгроЕкспедиції по сої аграрії не раз говорили, що планують замінювати цю культуру саме на горох.

Але перед тим, як думати про те, що сіяти, потрібно підрахувати фінанси.

Фінанси

Подорожчання посівної кампанії неминуче і цього року. Таку думку в один голос висловлюють як експерти, так і прості фермери. Ця тенденція пов’язана з поступовим зростанням курсу долара та знеціненням гривні. Тому посівний матеріал та добрива від іноземних компаній, які встановлюють ціну в залежності від курсу американської валюти, подорожчає суттєво. А от ціна на продукцію європейських фірм, які формують цінову політику з прив’язкою до євро, не зазнає таких змін, адже курс валюти ЄС навіть трохи знизився, у порівнянні лютим 2016 року. Те ж саме можна сказати і про вітчизняних виробників, у яких ціна мінімально прив’язана до курсів валют.

Вдарить по кишеням аграріїв ціна на паливо. Згідно з даними порталу Мінфін, літр дизпалива 14 лютого 2016 року в середньому коштував 15,54 грн, то в цей же день поточного року ціна становить вже 22,1 грн. Тобто, майже на третину дорожче.

Але цифра подорожчання посівної кампанії дуже сильно варіюється. Ярослав Левицький говорить, що весняні роботи будуть лише на 5-10% дорожчими за минулорічні. Це частково пов’язано з високим відсотком на ринку посівного матеріалу, виробленого в Україні

«Українські аграрії практично забезпечені вітчизняним посівним матеріалом пшениці, ячменю (хоча насіння пивоварного ячменю закуповують за кордоном). В кілька разів скоротився імпорт насіння кукурудзи. Це пов’язано з тим, що деякі міжнародні компанії перенесли своє виробництво насіння в Україну і цей матеріал не вважається імпортним. Традиційно високим є обсяг імпортного насіння соняшника», — розповідає аналітик.

Фермери називають значно вищі цифри. Наприклад, голова СТОВ «Агрокомплекс «Степанецьке» Микола Бабич з Черкащини говорить, що ціна на добрива зросла на 30-40%.

«Якщо в минулому році безводний аміак купував по 7 тис. грн/т, то в цьому — по 12,3 тис. грн/т», — приводить приклад аграрій.

Аграрій Олександр Безух з Волині теж приводить для прикладу різницю в ціні на селітру.

«Ціни збільшилися, адже якщо восени купляли селітру по 5,5-6 тис грн., то зараз вона коштує 7,5-8 тис. грн», — говорить фермер.

Про подорожчання азотних говорить і фермер з Сумщини Анатолій Мороз. А от на складні добрива, за його словам, ціна майже не змінилася.

«Дорожчим став і посівний матеріал від іноземних компаній. Насіння кукурудзи та соняшника зросло в ціні на 20%. Але ми проплатили суму постачальнику ще до Нового року, коли ціна була меншою», — розповідає аграрій.

На ті ж 20%, на його думку, буде дорожчою вся посівна кампанія.

Але, хоча ціна на добрива і стала більшою, їх дефіциту в Україні не існує, на відміну від минулого року, коли аграрії навіть зверталися через цю проблему до тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка.

«Дефіциту добрив не існує, адже якщо чогось в Україні не має, то ми завжди можемо привезти, але питання скоріше в тому, звідки потрібно везти, у скільки це обійдеться і чи зможуть це купити аграрії по запропонованій ціні», — говорить аналітик Ярослав Левицький.

Його слова підтверджує Анатолій Мороз. Аграрій розповідає, що дефіциту з добривами в його регіоні ніколи не було, адже недалеко знаходиться кордон із Росією і постачальники продають російську селітру.

«Ще одним фактором для здорожчання посівної є збільшення мінімальної заробітної плати, за яку, нажаль, до сих пір працює майже половина робітників у селах», — припускає Ярослав Левицький.

Але фермерів, схоже, це не лякає, адже, наприклад, Микола Бабич говорить, що вже протягом двох років мінімальна зарплатня в його господарстві не опускалася нижче 4,5 тис. грн.

Загалом же аграрії, з якими нам вдалося поспілкуватися, розповідають, що вже майже готові до весняних польових робіт і у них вже закуплено все необхідне, при чому, найвищої якості.

«Останні кілька років навчили аграріїв золотому правилу — не можна економити на посівному матеріалі, добривах та СЗР. Спокуса зекономити є великою, але це потім відображається на об’ємі врожаю. Тому зекономивши $1 тис можна втратити $10 тис.», — говорить Ярослав Левицький.

Трохи іншої думки притримується Президент АФЗУ Іван Томич.

«У дрібних та середніх товаровиробників є певний фінансовий голод, адже говорити про кредити під такі відсотки не доводиться, а державної підтримки давно вже не має.

Через це фермери вже забули, що бажано сіяти насіння першої репродукцію та еліту, обираючи найкращі сорти та гібриди. Тому вони не ведуть перегони за високою якістю та класністю насіння. Вони посіють і третю, і четверту, і масову репродукцію», — впевнений аграрій.

Утім, Ярослав Левицький все ж дивиться в майбутнє з більшим позитивом. За його словами, у 2014-15 роках була вірогідність того, що аграріям не вистачить грошей на посівну через різкий ріст інфляції і зростання цін. Але цього не сталося, адже сільгоспвиробники навчилися економити, тому в цьому році браку коштів не варто боятися.

А от чи варто боятися за стан озимих і чи висока вірогідність пересіву?

Озимі

Інформація про стан озимих в останні кілька місяців надходила різнобічна. Запоріжжя, котре лідирує в Україні за площами під озимими культурами, звітувало про гарний стан рослин, чому сприяли погодні умови. На Харківщині озимі в доброму та задовільному стані складають 89% від загальних площ.

А от на Західній Україні сильні дощі змили снігове покриття з полів та підтопили деякі з них. Наприклад, в Закарпатській області з 29,6 тис. га під зерновими культурами, підтоплено 1,5 тис. га.

На Черкащині, за словами Миколи Бабича, поля вкриті льодовою кіркою, що може негативно позначитися на озимих. Кірка створює загрозу для рослин при безперервному заляганні впродовж 30 днів і більше та середній товщині за період від 1,1 см. Інформація ж про її появу з’явилася ще в середині січня, тому ця ситуація викликає занепокоєння місцевих аграріїв.

Вкривало крижаною «ковдрою» і більшу частина з 530 тис. га озимих, посіяних на Херсонщині.

Фермер Костянтин Решняк з Чернігівщини говорить, що сіяв озимину пізно, тому вона пішла в зиму в такій стадії, коли їй легко зимувати (стадія першого листа). Він впевнений, що в цьому році кращий стан озимих буде саме у тих аграріїв, хто посіяв її пізно.

Іншу думку висловлює Олександр Безух, у якого краще себе почуває пшениця, яку сіяли раніше, по ріпаку та сої, а от озима, яку сіяли після буряків, має поганий стан.

Зрештою, аграрії погоджуються, що впевнено говорити про стан озимих можна буде пізніше, а вже через два-три тижні, якщо морози не затягнуться, готові починати підживлення.

Нішеві культури

Як вже згадувалося вище, в цьому році горох має всі шанси вийти з розряду нішевих та скласти значну конкуренцію сої, адже площі під ним зросли на 40,5%.

Збільшилися на 12% і площі під гречкою. Скоріше за все, ця культура стала популярнішою через високі внутрішні ціни та дотації з боку обласних адміністрацій для фермерів, що займаються гречкою. Досить високий попит на неї спостерігається і на зовнішніх ринках.

Згідно тенденціям останніх років, збільшуватися площі під житом, яке наблизилося в ціні до пшениці.

Технічна конопля швидко стає трендом в Україні, а кількість гектарів під цією культурою зростає в рази кожного року. Тому і в 2017 році слід чекати збільшення кількості конопляних полів.

Також варто очікувати збільшення площ під органічним землеробством, бо тут ситуація аналогічна до гречки — висока ціна і експортний попит. Тим більше, що для органічної продукції подекуди бувають відкритими ті ринки, на які не може потрапити українська продукція, вирощена за традиційною технологією.

Але, не дивлячись на це, площі під нішевими зерновими культурами в останнє десятиріччя скорочуються, адже їх вирощування часто пов’язане з складнішими технологіями та більшими затратами, хоча й маржа є також вищою.

Висновки

Весняна посівна кампанія 2017 стане дорожчою, за різними оцінками, на 5-30%. Найбільший вплив на цей процес надасть девальвація гривні, підвищення цін на імпортне насіння та добрива та ріст мінімальної заробітної плати.

Але варто зазначити, що ціни на сільгосппродукцію також зростають, хоча, подекуди, не так швидко, як витрати.

А ще більшого оптимізму додає впевненість наших аграріїв в успіху не дивлячись ні на що.

«Фермери посіють за будь яких погодних, економічних та соціальних умов, якими б вони були жорстокими до селянина, адже аграрії завжди готові до гіршого», — резюмує своїми словами даний матеріал президент АФЗУ Іван Томич.

А ми бажаємо нашим фермерам успішної весняної кампанії, добрих озимих та сприятливої погоди, та обіцяємо висвітлювати найцікавіші перепетії Посівної-2017, яка розпочнеться зовсім скоро!

В матеріалі використовувалась інформація з відкритих джерел

Андрій Губін, Kurkul.com