Жнива ранньої групи зернових добігають завершення. Які результати збору врожаю на сьогодні? Важко сказати. Насамперед тому, що минулих років Держстат та Мінагро публікували відкриту статистику: кожен міг побачити таблицю і знайти дані по кожній області з точністю до тисячі тонн. Сьогодні ж, з міркувань безпеки, всю інформацію не публікують. Ми можемо бачити тільки коротенькі звіти, з яких важко зрозуміти «у нас висхідна чи нисхідна тенденція врожаю ранньої групи зернових». Тому редакція Kurkul.com спробувала взяти ці повноваження на себе. У сьогоднішньому матеріалі ми підбиваємо підсумки жнив ранніх зернових в Україні.

---

Аграрії отримають прогнозований врожай озимої пшениці, але при цьому на третині засіяних площ жнива не відбудуться

В Україні під урожай 2022 р. було засіяно озимими культурами 9093,1 тис. га. Ця кількість практично аналогічна до показників урожаю 2021 р. Площі включають такі культури, як озимі пшеницю, ячмінь, жито, тритикале та ріпак.

Потрібно розуміти, що закладка озимини здійснювалась восени 2021 року. Відповідно без дефіциту насіння, пального, обстрілів рашистів та окупації. Тому порівнюючи, з висівом ярих культур, вдалось здійснити все заплановане.

Читайте також: Як продати пшеницю дорожче або чи є у фермерів план «Б»

Якщо ж аналізувати структуру, то посівні площі озимих зернових культур зросли на 0,5% проти попереднього сезону. В розрізі культур, посіви озимої пшениці зменшились на 2,6%, під озимим житом — на 34,9% і озимим ячменем — на 10,4%. Натомість в цьому сезоні фермери зробили «більше ставок» на озимий ріпак. Площі під ним в порівнянні з минулим сезоном зросли на понад 400 тис. га або на майже 30%.

Все ж найпопулярнішою культурою серед фермерів залишилась пшениця. Під урожай 2022 р. аграрії засіяли 6,5 млн га. Проте за прогнозами, врожай цієї культури зберуть не всі. І в цьому році справа не в погоді — перезимували озима пшениця добре. За підрахунками видання zn.ua, через знищені поля, заміновані території, вчасно не проведений догляд за рослинами, буде втрачено третину врожаю. Відтак зібраний врожай озимої пшениці прогнозовано мав скласти 19 млн т.

«Зниження, на жаль, чекає всі без винятку регіони. Якщо поглянути в розрізі областей, то відсотки вельми різняться. Найбільший мінус тоннажу — на Півдні та Сході через війну. Зокрема, на Миколаївщині виробництво пшениці становитиме 40% від минулорічного, на Херсонщині — 47%. А Донецька область може взагалі, зібрати менш як 10% від торішнього врожаю», — зазначили аналітики видання.

Яка ж реальна картина? Станом на 26 серпня пшеницю обмолочено з 4,6 млн га (98%), зібрано 18,8 млн т. Як бачимо, прогнози виявились правильними, і загальна сума врожаю зерна цього виду збігається з передбачуваним.

Навіть за екстримальних умов показники врожайності озимих не зменшились. З усіма особливостями воєнного 2022 р., жнива ранньої групи розпочали аграрії Одеської обл. орієнтовано 13 червня.  Минулого ж року, через дощовий червень, збір врожаю почався аж наприкінці цього ж місяця. А у 2020 р. перші повідомлення про початок жнив надійшли 15 червня.

Як йдеться в повідомленні Мінагро, цьогорічна середня врожайність ранної групи склала 3,8 т/га. Зокрема:

• пшениці — 4,08 т/га;
• ячменю — 3,4 т/га;
• озимого ріпаку — 2,8 т/га. 

Якщо порівнювати з минулим роком, то по всіх групах ранніх культур йде зменшення врожайності. Проте варто пам’ятати, що 2021 р. Україна зібрала рекордну кількість зерна, тому тогорічні показники швидше стали виключенням. Якщо глянути статистику попередніх років, то поточні показники врожайності майже збігаються з попередніми цифрами. Єдиним виключенням став ріпак середня врожайність якого щороку зростає.

Як бачимо, прогнози виявились правильними, і загальна сума врожаю зерна цього виду збігається з передбачуваним.

Але все ж це офіційні дані. Тому ми також провели опитування серед наших читачів. Відтак ми поставили питання: «На яку врожайність ранніх зернових вдалось вийти?» І фермери обирали діапазон середнього показника. Участь в голосуванні взяло понад 800 осіб. В результаті найбільше голосів за врожайність в межах 3-4 т/га. Тобто наше дослідження, підтвердило статистику Мінагро.

Хмельниччина вже вкотре серед рекордсменів за врожайністю, а Південь в аутсайдерах

Щодо максимальних показників врожайності озимої пшениці, то вони зафіксовані на Хмельниччині — 6,2 т/га. І такий рекордний результат, цей регіон демонструє вже 2 рік поспіль. У 2020 р. рекордсменом стала Сумщина — 5,38 т/га, у 2019 р. та 2018 р. Хмельниччина з показником відповідно 5,9 т/га та 5,7 т/га. 

Статистики по інших областях, на жаль, ми не маємо. Надіємось Міністерство опублікує ці дані ближче до кінця сезону. Натомість щоб зрозуміти, що відбувається в інших регіонах України, ми опитали близько 100 аграріїв. І ось, які результати отримали.

Середня врожайність озимих зернових згідно з опитуванням Kurkul.com
Область	Врожайність, т/га	Область	Врожайність, т/га
Київська	5,5-6	Дніпропетровська	4
Волинська	4,5-5	Херсонська	4-4,5
Одеська	2-2,5	Миколаївська	2,5
Черкаська	5,2	Полтавська	4,2
Вінницька	4,7	Львівська	5,9
Закарпатська	4	Чернівецька	4,5
Рівненська	4,5	Сумська	6
Кіровоградська	5,2	Хмельницька	5,5
Тернопільська	5,5

Звичайно, ці дані не є офіційними. Але ці цифри нам дали звичайні аграрії, як з великими земельними банками, так і одноосібники. Тому ними нехтувати не можна. І з них робимо висновок, що на Півдні все ж врожайність менша, ніж в решті регіонів.

«Дніпропетровська область на межі Херсонщиною, пшеницю зібрали з врожайністю 2,4 т/га. І в решти фермерів регіону від 1 до 2 т/га. Ячмінь приніс всього 1,5 т/га. Такого року ще не було. Ті аграрії, хто не давали добрива більше отримали ніж ті що давали!», — прокоментував керівник ТОВ «Реал-Агро» Сашик Саркисян.

Також аграрії розповіли, про сорти пшениці, які принесли їм рекордну врожайність: Івано-Франківська обл. сорт РЖТ РЕФОРМ показав результат в 9,6 т/га, на Черкащині сорт Етана — 7,3 т/га. Також традиційно високі показники в пшениці Колоніа.

«Тепер будемо сіяти тільки Ахім. Найбільш врожайний та стійкий до вилягань сорт, який приніс нам 8 т/га зерна. А Реформ, Патрас, Опал від 5 до 6,5 т/ га. Всі ділянки поруч, попередник соя. Вносили 450 кг селітри/га + 3 підживлення. Також проводили одну фунгіцидну обробку та кропили стимулятором росту»,  — розповів Ростислав Тимчишин з Львівщини.

Середній фермер, одноосібник чи агрофірма: хто отримає прибуток від озимих, а хто — збитки?

Аграрій Євген Онищук з Прикарпаття в розмові з нами розповів, що все ж по групі озимих вдалось вийти на рівень собівартості вирощування. Він посіяв близько 350 га озимої групи. Цьогоріч його господарство ПП «Нива» отримало такі показники врожайності: пшениця озима 6 т/га, ячмінь озимий —  4,5 т/га, ріпак — 3,5 т/га. 

«Попри всі труднощі і упередження на наступний сезон також будемо збирати врожай озимих. Ріпак вже посіяли. Зараз іде підготовка насіння до висіву пшениці та ячменю озимого», — поділився фермер.

Фермер одноосібник з Черкащини Руслан Сміленко під озимою пшеницю виділив 12 га. Проте цього року він отримав меншу врожайність, ніж торік. Причина — недостатня кількість вологи.

«Останні дощі у нас були у кінці квітня, і буквально випало 67 мм. Протягом травня-червня опадів всього-на-всього було близько 25 мм. Ще по 2-3 мм бувало випадало, але ніякого результату це не принесло. Тому по врожайності скотилися десь на 37% і отримали 5-7 т/га, хоча зазвичай збирали 7-8 т/га», — пояснив він.

В тім, отримати прибутку фермеру напевне не вдасться. Оскільки, з його слів, в цьому році собівартість вирощування зросла на 30%. З отриманою врожайністю, щоб вийти в «нуль» потрібно отримати мінімально 5 тис. грн за 1 т зерна. А такої ціни на внутрішньому ринку на пшеницю поки немає. Не дивлячись на це, аграрій все одно сіятиме озиму пшеницю під врожай 2023 р..

«Звичайно сіятиму. Насіння, до речі виготовляю сам. І навіть продаю його, таким чином маю продукт з доданою вартістю. Єдине, планую зменшити витрати на вирощування пшениці. Можливо менше вноситиму добрив або зменшу кількість підживлень до одного. Буду маневрувати», — поділився планами Руслан Сміленко. 

Для порівняння, ми також поспілкувались з керівником агрофірми «Ратнівський аграрій» Валентином Бебесом. Господарство вирощує всі види озимих, включаючи рідкісні тритикале та овес. Основну частину площ озимих все ж займає пшениця — 50%, на ріпак припадає 30% і ще 20% — решта культур. Цього року, проблем з дотриманням технології вирощування в компанії не було.

«Звичайно був дефіцит пального, хоча мали на залишку, тим і користувались. Навіть армії допомагали дизелем. Вартість добрив зросла, тому зменшили їх кількість під озимими. Частково змінювали агрохімічні препарати, бо була проблема з логістикою. А в загальному витримали всі заходи, які планувались», — розповів керівник компанії. 

Щодо врожайності, то озимий ячмінь показав результат 4 т/га, що менше, ніж торік, пшениця — 5,4 т/га на рівні минулого року, а врожайність ріпаку за рік зросла до 3 т/га. Враховуючи ціни на зерно, не по всіх культурах вдасться вийти «в плюс».  

«Ріпак буде приблизно в межах собівартості, можливо вдасться отримати якийсь прибуток. Ячмінь ми вже практично весь реалізували, то там фактично тільки збитки. По пшениці, якщо продавати по сьогоднішній ціні, то також будуть збитки», — розповів Валентин Бебес.

Він також, як і попередні фермери, буде сіяти озиму групу під врожай наступного сезону. 

«Ми вже розпочали посів озимого ріпаку. Плануємо десь 1300 га засіяти ним. Традиційно культивуватимемо озиму пшеницю, такожтрішечки ячменю, жита і тритикале. В принципі, сіятимемо не менше, ніж торік. Будемо звичайно міняти технологію, насамперед йдеться про зменшення витрат на добрива. Ну і частково плануємо відмовлятись від оранки», — поділився керівник «Ратнівського аграрію».

Тож, жнива озимини на фінішній прямій. Хоч і до чергової річниці Дня незалежності України, збір врожаю не завершився, але фінал вже скоро. Наступним етапом буде збір кукурудзи та ярої групи, які вже на завершальній стадії дозрівання. Стартували також жнива соняшнику та гречки. 

Щодо цьогорічних результатів, то рекордів 2021 р. встановити не вдалось. Що було очікувано. Втім врожайність озимої пшениці та ячменю на тому ж рівні, що була й кілька років тому. Ріпак демонструє все більшу результативність. Попри це, головною проблемою залишаються ціни на зерно. Навіть при великих об’ємах збору, фермерам важко вийти навіть на рівень собівартості вирощування зерна.

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2022 р.