Війна — це не стимул до зупинки та стагнації, а навпаки поштовх розвиватись та заявити про себе по-новому. Саме тому на найбільшій в Європі виставці тваринництва EuroTier 2022 зустрічалась українська символіка. Вона була, як на стендах українських виробників та світових партнерів, так і у звичайних відвідувачів. Українські тваринники ставили перед собою дуже різні цілі на виставці. Попри це їхня присутність засвідчила, що вони готові розвиватись і працювати. Журналісти редакції Kurkul.com не пропустили жодного синьо-жовтого прапорця на виставці. Тому в сьогоднішньому матеріалі читайте про те, що шукали українці на EuroTier 2022.

Українські фермери готові впроваджувати нові технології

Ходячи павільйонами виставки ми часто стикались з людьми у вишиванках чи з «нашою» рідною символікою. В більшості виставковими залами блукали фермери, котрі приглядались до нової техніки.  Наприклад, на виставці ми зустріли заступницю генерального директора ТОВ «Молоко Вітчизни» Юлію Руденко. Вона представляла молочну ферму з Сумщини із загальним поголів’ям 7,5 тис. тварин. На виставці фермерка приглядалась до техніки, позаяк є плани дещо замінити та знайти альтернативу, тому що вже є. Також Юлія Руденко цікавилась пропозиціями добавок до кормів. 

«Ми знаходимось за 14 км від кордону з росією, але все ж не плануємо зупинятись. Так війна найбільше ускладнила процес збуту молока. Наші надої становлять — понад 80 т молока за добу. Його важко розподілити. Але по трохи ситуацію вирішуємо. Ми не стоїмо на місці, розвиваємось, тому приїхали на виставку», — розповіла вона.

Зустріли на виставці ми й менеджер ферми ТОВ «Красногірське» Сергій Вирвикишка. На фермі, де працює Сергій, утримують понад 700 корів. 

«На EuroTier завжди найновіші технології, які ми можемо використати у своєму господарстві. Також це знайомства, нові продукти, які можуть бути долучені для покращення роботи, для зниження собівартості виробництва. Оскільки час у нас зовсім не легкий і потрібно шукати ті рішення, які дадуть можливість рухати наш агросектор з мінімальними витратами та максимальним прибутком», — розповів представник господарства.

Фермер Андрій Сітковський з Одещини вирощує свиней. Цьогоріч поголів’я його ферми складає 16 тис. голів, хоча в планах розширитись до 28 тис. свиней, як було раніше. На запитання що сподобалось на виставці фермер відповів, що знайшов для себе багато корисного. Особисто він чекає швидкого завершення війни, а далі — працювати й втілювати мрії в реальність. 

«Минулого року наш бізнес був збитковим. Свинарям доводилось масово скорочувати поголів’я. Цього року, хоч закупівельна ціна живця в районі 70 грн/кг, але на собівартість виходимо. Тому можна думати й про інвестиції. Але навіть, якби виходили в мінус, то все одно працювали б, оскільки тримаємо тил», — поділився він.

Читайте також: Ферма в телефоні та сканер хвороб — чим дивував EuroTier 2022

«Особисто мене здивували нові породи тварин. В прес листі написано, що це телятко 8 місяців, а виглядає, як доросла, гарна корова. Дива генетики», — поділилась враженнями представниця ТзОВ «Прогрес» Ірина Лисенко.

Конференції на EuroTier 2022 — говорили про стан тваринництва України та «План Маршала» для галузі

На виставці був і український стенд. В ньому базувалось одразу 4 українські асоціації — Асоціація виробників молока, Асоціація свинарів України, Всеукраїнська аграрна рада та Український клуб аграрного бізнесу. 

«Ми тут доносимо одну й ту саму ідею, що українські товари готові повноцінно вийти на європейський ринок. Ми розповідаємо про стан українського аграрного сектору, доводимо, що, власне, світова продовольча безпека виявилася дуже крихкою без України. І нам вкрай необхідно відновити український аграрний сектор, і, найперше, тваринництво, як найбільшого роботодавця та платника податків. Це посприяє не тільки продовольчій стабілізації всередині країни, а й світовій», — прокоментувала віцепрезидент АВМ Ганна Лавринюк.

Силами українських асоціацій, а також DLG Ukraine в рамках EuroTier 2022 відбулось 2 конференції, де обговорювалось українське питання. Перша була присвячена стану українського тваринництва під час війни. Головні тези цієї конференції озвучила представниця Мінагро, а ми опублікували їх у матеріалі «Олена Дадус: Найшвидше серед тваринництва відновиться птахівництво».

Також цій на конференції виступив перший заступник президента АФЗУ Віктор Шеремета. Він є фермером, тому озвучив своє бачення подальшого розвитку галузі.

«Ціни на газ, а також удари ракет по об’єктах електропостачання є болючими для дрібних і середніх фермерів, але не критичними Великі проблеми це створює для великих виробництв, а особливо птахівництва. Тому в тих умовах, які складають Україна може підтримати саме малого виробника тваринницької продукції. Ці підприємства споживають менше енергоресурсів і відповідно такі буде простіше вийти із тієї ситуації з електроресурсами, яка сьогодні складається», — поділився міркуваннями представник АФЗУ. 

Він вважає, що мінімальна підтримка невеликих тваринників за умови збереження поголів’я, ветеринарного забезпечення, кормових добавок — це все може дати великий поштовх розвитку тваринництва в Україні.

Темою другої конференції був «План Маршалла для агросектору України». На цьому заході присутні, як фермери, так і представники різноманітних компаній, що висловлювали свої думки щодо подальшої відбудови України.

На конференції всіх іноземних учасників особливо вразила розповідь та презентація фермера Андрія Пастушенка. Його господарство СТОВ «Дніпро», що на Херсонщині 9 місяців знаходилось під окупацією. Тільки 2 тижні тому на водонапірній башті господарства встановили український прапор.

«Місяць я знаходився вдома, але через особливі правила окупантів змушений був евакуюватись з сім’єю. Я весь час волонтерив. Господарство вдалось зберегти завдяки людям, які там залишились. Мою заступницю за 9 місяців тричі забирали на допити у в’язницю. Жінка загалом пробула під вартою 16 днів. Але все позаду. Чекаю вказівок від ЗСУ, щоб повернутись додому», — поділився фермер.

Василь Стефурак: Вівчарство може розв'язати проблему замінованих територій

Були на конференції іноземні фермери, агровиробники чи компанії, які торгують на ринку України.

«Я прийшов сюди, бо мені цікаво, де Україна буде брати кошти на відбудову знищеного. Тут виступали фермери, які постраждали. Фото з їхніх господарств приголомшливі. І я впевнений, що росія відмовиться платити за це. Бачу, що ваш народ має великий стимул і кадри Ірпеня чи Бучі з місяцевою різницею це доводять. Але все одно стурбований, де брати на відновлення гроші», — поділився своїми думками для читачів Kurkul.com ірландський фермер Грег Філснер.

Історія про те, як Німеччина підтримує агроосвіту України

На виставці був ще один стенд, який нас зацікавив. Стосувався він освітнього проєкту «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України (FABU)», який ініціювало Федеральне міністерство продовольства і сільського господарства Федеративної Республіки Німеччина. В чому суть: Німеччина підтримує агроосвіту України шляхом купівлі обладнання для коледжів, проведення навчальних тренінгів та практичних занять, введення елементів дуальної освіти з практикою в Німеччині.

«Проєкт підтримує агроосвіту в Україні. Тобто Мінагро Німеччини навчає викладачів коледжів, наприклад новітніх ветеринарних прийомів, а ті вже демонструють їх студентам. Або уявіть, одного разу ми запросили ветеринара з Німеччини, який провів при студентах кесарів розтин корови», — розповів заступник керівника проєкту, проф. Андрій Гетя.

Участь в проєкті приймають 4 агроколеджі України (ВСП «Глухівський агротехнічний фаховий коледж СНАУ», Липковатівський аграрний коледж, Іллінецький аграрний фаховий коледж і Мирогощанський аграрний фаховий коледж» та 5 аграрних навчальних центрів, підпорядкованих Мінагро. Щодо спеціальностей, які підтримуються, то це агроінженерія, тваринництво, агрономія, ветмедицина та електротехніка.

Наразі триває другий етап проєкту. Він стартував у грудні 2021 р. і завершується в грудні 2024 р. Так, в країні війна, але це не обірвало запланованого.

«Навіть цього року четверо студентів з Сумщини поїхали в Німеччину на практику. Проєкт бере на себе всі витрати на транспорт, житло та працевлаштування. Тобто це щось на зразок дуальної освіти, коли під час навчання студенти отримують практичні навички», — зауважив представник проєкту.

На наше питання: «В чому тут вигода для німців?» пан Андрій відповів, що не все в цьому світі заради заробітку, щось робиться й з альтруїстичних міркувань. Ще давніше поступив такий запит від нашого Мінагро, тому Німеччина вирішила допомогти.

«Це авторитет та репутація Федерального міністерства продовольства і с/г. Наприклад, зараз ми зібрали інформацію про руйнування закладів освіти. Наш центр з допомогою німецьких колег зміг закупити генератори, комп’ютери, принтери, проєктори та роутери для навчальних закладів.Це обладнання вже найближчим часом використовуватиметься за призначенням», — підсумував Андрій Гетя.

Тобто не зважаючи на війну, освітній проєкт триватиме і навіть є додаткова можливість продовження дії другого етапу до 2025 р.

Тож, як бачимо, війна не зупинила українських фермерів до вдосконалення, а наші компанії — до виходу на закордонні ринки. Так, зараз всі на хвилі підтримки України готові купувати наш продукт. Проте нам потрібно не просто увірватись на ринок, а втриматись там завдяки якості, ціні чи унікальності продукти. І саме до цього стимулює EurоTier, де можна запозичити ідеї та технології майбутнього в галузі тваринництва.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.