Компанія «Галс Агро» займається рослинництвом, має сади яблук та горіхів, ягідники. Також тут вирощують індиків, свиней та ВРХ, займаються переробкою. У 2016 р. до цього набору додалось ще й виробництво біометану на біогазових заводах. Останній напрям може приносити дохід від €3500 до €10 500 з 1 га силосної кукурудзи, залежно від ціни газу. І це тільки один з плюсів цього напряму, про який розповів генеральний директор ТОВ «Галс Агро» Сергій Кравчук на конференції «ОКАгро 2022». Найцікавіші тези його доповіді читайте в сьогоднішньому матеріалі.
«Галс Агро» була заснована у 1998 р. В компанії вирощують цукровий буряк, пшеницю, кукурудзу та сою, горіхи та яблука, ягоди у плівкових тунелях, з тварин — індиків, свиней та ВРХ. Вже в перші роки роботи засновники розуміли, що продавати зерно, як сировину, не зовсім правильно. Оскільки це тільки один елемент на шляху отримання доданої вартості. Тому заклали власне молочнотоварне та м’ясне виробництво, борошномельне та цукровиробництво, виробництво кормів. Широкий профіль компанії страхує від перепадів ринку.
«Аграрій, вирощує кукурудзу. Її ціна сьогодні €150/т. Відповідно він отримує €1200/га доходу, при цьому сукупні витрати на вирощування, сушку та зберігання сягають приблизно цієї ж суми. Так, коли ціна кукурудзи була по €280/т всіх все задовольняло: фермери продавали зерно, купували трактори чи Land Cruiser. Але ринок змінюється. І якщо ти займаєшся тільки чимось одним, то це ризиково. А якщо ти займаєшся різним виробництвом, то воно балансує і в середньому видає непогану ефективність», — зазначив директор компанії.
Тож, компанія взяла курс на вирощування різнопланових культур і додала до них переробку, щоб створити продукцію з доданою вартістю. Шукаючи нових рішень у 2016 р. в «Галс Агро» розпочали виробляти зелену енергетику. Сергій Кравчук одразу зазначив, що це напрям, який вимагає вкласти дуже великі гроші, але потім експлуатація не потребує великих витрат, при цьому прибутки високі.
Читайте також: Як війна вплинула на врожай зернових та олійних — підсумки сезону 2022
«Наші інвестори, як і ми, розуміли, що в Україні не вистачає газу власного виробництва. Щоб не бути залежним від росії, можна виготовляти біометан. Це продукт з абсолютно безмежним ринком, оскільки неможливо зробити стільки газу, щоб замістити всю потребу», — сказав він.
З його слів, у сезоні 2022 компанія вперше в Україні запустила виробництво біометану з силосу кукурудзи. Розрахунково він буде приносити дохід в €7500/га. А біоетанол, який вони виробляють вже багато років, приносить €2200/га.
«На сьогодні з 1 га силосу виходить 5 тис. м3 біометану, який зараз коштує в Україні близько €1 за м3. Тобто 1 га силосу дає €5 тис. доходу. Ось перша цифра за яку треба зачепитись. Оскільки продаючи кукурудзу на експорт з сьогоднішньою ціною в €150 і отримуючи дохід €1200/га, ми після цього ж купуємо газ для сушарок за високою ціною», — наголосив Сергій Кравчук.
Тож, після років практики, в компанії підрахували, що біометан виготовляти вигідніше, аніж реалізовувати зерно. Тому частково звільнили поля на користь силосу. Звичайно, що це не масштабні скорочення. Залишились поля для зерна на експорт та кормів.
«В нас не так багато індиків і свиней, щоб взагалі відмовитись від зернових. Та ми до цього йдемо. Біогаз, зелена електроенергія і біометан нам дозволяють зменшити кількість посівів. Чому? По-перше, на зерні дуже мало заробляєш, а по-друге, зараз його дуже важко експортувати», — поділився аграрій.
Тож, першим кроком до виробництва біогазів в «Галс Агро» стало внесення в сівозміну більшої кількості силосної кукурудзи. В підприємстві висаджують гібриди, які можна збирати і на силос, і на зерно. Поля мають бути розміщені недалеко від заводу, на відстані не більше 15 км.
Збирати починають в серпні, туди залучають всю техніку. Кількість силосу, яка потрібна на рік, є сталою, тому потужність заводу теж стала.
«Мені потрібно 50 тис. т силосу. Наприклад, якщо висока врожайність, то звичайно я збираю меншу кількість гектарів, а те, що залишилось, переведу в кукурудзу на зерно. І навпаки, як було цього сезону в Київській обл. Там була посуха, силосу було менше, тому довелося збирати більше гектарів, а менше залишати на зерно», — пояснив директор.
Виробництво біогазу не безвідходне. Залишки — це тверді та рідкі відходи, які слугують добривами. Оскільки, вся пожива під рослини або залишилася в землі, або вивозиться з силосом на завод (ще невелика частина вимивається) відходи виробництва вивозять на поле.
«На заводі з силосу виробили біогаз СН4 та вуглекислий газ CO2. Тобто в трубу полетіли вуглець, водень, кисень, а всі інші хімічні елементи, включаючи фосфор і калій, знову повертаються в поле з відходами. І виходить, що не потрібно давати добрива повною мірою з року в рік. У нас вже 5 років така сівозміна працює, ми додаємо тільки азот. Це теж дуже зручно», — зазначив Сергій Кравчук.
Як розповів директор «Галс Агро», біометановий завод сьогодні — це «найшвидші» гроші. Оскільки, його зведення триває 8-9 місяців, а це швидше, ніж побудувати ферму ВРХ чи посадити сад і чекати поки він виросте.
«Ти починаєш будівництво в кінці морозів, а вже з нового року завод може виробляти біогаз і давати дохід. Тобто запустити цей ланцюжок додаткової вартості, порівняно з іншими проєктами — це найшвидший шлях і найшвидші гроші», — резюмував він.
Також перевага біометанового заводу в кількості працівників. Потрібно всього 10-15 людей. Ще одним плюсом є легкий продаж товару.
«Ви його віддали в трубу, отримали акти приймання і передачі газу. Ви можете його продати на сушарки, заводи, можете зберігати в підземному сховищі до кращої ціни, можете сушити зерно своїм газом. Останнє буде здорожчувати вам технологію, оскільки біометан трошки дорожчий від біогазу. Але ви так чи так можете просто перевести біометан в біогаз», — зазначив директор «Галс Агро».
Додатково можна заробити, якщо отримати сертифікацію.
«Сертифікація виробництва — це зовсім інший рівень взагалі роботи і менеджменту. І ті хто цю сертифікацію пройшли і виконали всі вимоги Європи, розуміють наскільки їм насправді після цього простіше працювати. Тому що є графік, закупки, плани та чітко прописані всі процеси», — пояснив він.
Сергій кравчук також вважає, що біометанові виробництва — це проєкти не тільки для великих компаній, а й для ссередніх підприємств. Аграрій аргументує це тим, що для роботи мінімально ефективного заводу достатньо 1200 га під силос. Тому і не існує великих біогазових заводів, оскільки незручно возити силос здалеку.
За його підрахунками, на біометанових заводах порівняно невеликі поточні витрати: вирощування 1200 га обійдеться приблизно €1200/га + витрати на експлуатацію біогазового заводу €400 тис. В результаті виходить €1,6 млн всіх витрат на рік.
«Дохід на 1 га силосу становить від €3500 до €10 500. Відтак окупність настає від 1,5 до 3,5 років в залежності від ціни природного газу, яка зараз у нас менш як €1000 за 1 тис. м3, а влітку в Європі піднімалась до €3500», — зазначив директор.
Коли завод вже почав працювати, його можна «тюнінгувати». Тобто переходити з силосу на інші види органічної сировини. Як зазначив, Сергій Кравчук, силос — це найдорожча сировина для виробництва біометану, а будь-яка інша: відходи, зерновідходи, солома, гній — дає більшу ціну на газ. Тому, як тільки завод запустився, можна поліпшувати рецептуру: зменшувати кількість силосу, додавати солому, звозити будь-як органічні відходи, які є в регіоні.
«Ми забираємо і використовуємо залишки з крохмального заводу, зерновідходи з елеваторів, послід курей та індиків, гній від свиней. Все це дає додаткові «зелені премії» і досить суттєві, і цим є сенс займатися», — додав генеральний директор.
Наприклад, частину біометану можна виробляти з гною ВРХ. Цей вид при правильній сертифікації можна продавати в Європу одразу з «зеленою премією», що виходить на €1200 дорожче від звичайної ціни газу.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.