«Цьогорічна погода бʼє всі теплові рекорди» — могли ви прочитати в новинних заголовках. І справді так. За підсумками Укргідрометцентру, грудневі середньомісячні показники температури виявилися на  1,1-2,8°С вищим за норму, а рівень середньої декадної температури відповідав показникам середини листопада. 

Ми сміялись, що на стороні ЗСУ навіть погода. Тим часом аграрії помітили, що через теплу погоду озимі відновили ріст. Це було б не так критично, якби не відсутність снігу та швидке пониження температур. Наскільки ситуація може бути критичною — ми запитали у фахівців галузі рослинництва. Про їхні застереження та поради читайте в новому матеріалі на Kurkul.com.

---

Чи є цьогорічні погодні умови аномалією?

За словами директора Інституту зернових культур НААН Владислава Черчіля, зима-2023 є дійсно аномально теплою, але таке вже траплялося останні кілька років. 

На підтвердження його слів, погляньмо на наступний графік.

Якщо порівнювати мінімальні та максимальні добові температури у січні 2023 та в середньому за 5 років, то бачимо, що вони практично на одному рівні. 

Науковець додав, що найтеплішим видався кінець грудня та початок січня, коли максимальна температура повітря в окремі дні підвищувалася до 10,5–11,1°С. А середня температура повітря за третю декаду грудня та першу декаду січня перевищувала середню багаторічну норму відповідно на 4,7 та 1,8°С.   

«Щодо найнижчих температур, то вони були зафіксовані на рівні -10-12°С. На межі кущування температура нижче -3-4°С не опускалась, що значно вище від критичних показників  вимерзання», — зауважив заввідділу рослинництва Інституту сільського господарства Степу НААН Назар Умрихін.

Проте значно вищою взимку 2023 є кількість опадів.

«Кількість опадів у грудні виявилася в основному більшою за норму або близькою до неї. Волога була засвоєна ґрунтом внаслідок незначного промерзання або його відсутності», — повідомили в Укргідрометцентрі.

З графіка бачимо, що на опади був щедрим й січень. При цьому стабільного снігового покриву не було.

«Пригадую у 2020 р. снігу практично не було. Зараз ситуація повторюється. Звичайно, сніг — це захист від низьких температур. Його висота в 10 см захищає озимі культури від морозів у -25°С. Тому, звичайно, якщо його немає, а температура різко опуститься, то це буде проблема для озимини», — зазначив представник Інституту сільського господарства Степу. 

Читайте також: Як війна вплинула на врожай зернових та олійних — підсумки сезону 2022

Що стосується морозів, за словами Владислава Черчіля, вони поки не були критичними для рослин, навіть за відсутності снігового покриву. Температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння рослин пшениці озимої знижувалася переважно до -8,0–9,0°С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання озимини становила навіть для слаборозвинених рослин близько -13,0°С. 

Що впливає на озимі?

Науковець НААН Владислав Черчіль пояснив, що в зимовий період на рослини ряд чинників. Зокрема, це:

• температура повітря;
• сніговий покрив і його стан;
• температура і вологості ґрунту.

І тут слід розуміти, переважно ці чинники не впливають на рослини в окремому вигляді, а комплексно.

Він також зазначив, що з досвіду теплі зими позитивно впливають на перезимівлю рослин, а надалі на рівень їх продуктивності. Але тут виникає інша проблема: зерновиробники допускають суттєвих порушень агротехнічних вимог при вирощуванні озимих культур. Це стосуються насамперед  правильного вибору строків сівби, сортового складу, попередників тощо. 

«Ми бачили це в цьому році,  коли аграрії, наприклад через дощі, проводили сівбу озимини в надзвичайно пізні строки — кінець жовтня – перша половина листопада. Це зумовило незадовільний стан рослин перед початком зимового періоду і ставило під загрозу результати їх зимівлі», — наголосив науковець. 

Читайте також: Ціни на зерно, пальне та ресурси — чого чекати фермеру у 2023 році

Тож в результаті, озимі зернові культури в восени минулого року припинили активну осінню вегетацію дещо раніше звичайних строків – в першій декаді листопада.  Але надалі рослини не раз відновлювали процеси життєдіяльності, що проявлялося в першу чергу у відростанні листкових пластинок та незначному розвитку кореневої системи.

Своєю чергою Назар Умрихін наголошує, що важливими будуть погодні умови навесні. Оскільки, найбільше озимі страждають від різких морозів у весняний період. 

«Коли рослини починають відновлювати вегетацію, температура повітря вдень +10-15°С, а вночі — -10°С, то це критично для рослин. Наразі, доки вони знаходяться в стані нестійкого, але зимового спокою, то такі перепади температур ще поки значного негативного впливу на їх стан не становлять», — додав він. 

Як почуває себе озимина зараз?

Як повідомили в ННЦ «Інститут землеробства НААН», кінець третьої декади січня – початок першої декади лютого характеризувалися теплою, як для цієї пори року погодою. 

«У зв’язку з цим, перезимівля озимих культур впродовж січня залишалася складною. Після аномального потепління у середині січня температурний режим на кінець місяця дещо змінився у бік зниження, але не набагато», — оцінили працівники інституту. 

Втім рослини озимих зернових культур на даний час перебувають у доброму стані, а їх життєздатність висока. 

В інституті рекомендують, додатково відбирати зразки для визначення життєздатності рослин після різких змін погодних умов (кожен раз після глибоких відлиг і після сильних морозів). Особливу увагу необхідно звернути на динаміку витрачання вуглеводів, стан конусів наростання, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння.

Про хороший стан озимини повідомив і Назар Умрихін.

«Озимина в доброму стані. Я сьогодні вранці виїжджав на поле, дивився, то за період 18-20 січня, помічені ростові процеси. Тобто, озимина трошки навіть зазеленіла і на 2-3 до 5 мм підросли листочки», — поділився він. 

Владислав Черчіль наголосив, що через теплу зиму рослини пшениці озимої та інших озимих зернових культур в цей час практично не знаходилися в стані зимового спокою, що супроводжувалося певними витратами пластичних речовин і, як наслідок, можливим зниженням рівня їх морозо- та зимостійкості. 

Як допомогти озимим культурам пережити зиму?

Традиційно відновлення весняної вегетації озимих відбувається в третій декаді березня, коли середньодобова температура повітря стає вище +5 °С. В цей час активізуються ростові процеси у рослин, а для цього їм потрібні тепло, волога та поживні речовини. І якщо з гідротермічними показниками, як правило, проблем немає, то із запасами азоту, який є основним «будівельним матеріалом» часто в багатьох господарствах виникають невирішені питання. 

«Стан рослин озимих зернових культур на початку весняної вегетації можна покращити насамперед внесенням азотних добрив, що дасть змогу швидко регенерувати втрачену надземну масу, посилити процеси кущення рослин, особливо тих, які розпочали зимівлю у фазі повних сходів, утворити потужний листковий апарат, що стане запорукою гарного врожаю», — зазначив Владислав Черчіль.

Він додав, що азотні добрива, можна вносити і до відновлення весняної вегетації, це принесе певну користь рослинам. Але при цьому також слід враховувати і значні втрати діючої речовини, тобто непродуктивні витрати поживних речовин, яких можна уникнути за внесення добрив у більш сприятливі погодні умови. 

«На жаль, в цьому році з різних причин, основною з яких є війна, вітчизняні аграрії не зможуть повною мірою провести вчасне і достатнє підживлення рослин навесні, що звичайно позначиться на рівні урожайності озимини, а отже і на валових зборах зернової продукції», — поділився думкою науковець. 

Яких шкідників слід очікувати на посівах?

Владислав Черчіль попереджує, що в найближчій перспективі зерновиробникам слід контролювати ситуацію знаявністю мишовидних гризунів на полях, особливо тих,  де рослини мають нормальну густоту та утворили від 4 до 6 пагонів.

«Саме на таких посівах слід очікувати і прояви борошнистої роси та септоріозу з настанням теплої погоди навесні. Також в цей час на окремих полях пшениці озимої після стерньових колосових попередників не виключаються прояви життєдіяльності хлібного туруна», — додав він. 

У звіті фітосанітарного моніторингу Держпродспоживслужби, зазначили що наразі погодні умови не сприяють розмноженню гризунів. Оскільки, дощ, мокрий сніг, подекуди відсутність стабільного снігового покриву, його регулярне розтавання, надмірне перезволоження ґрунту, підтоплення нір, а також проведення господарствами винищувальних заходів, створили негативні умови для подальшого розвитку цих шкідників.

«Надалі загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, передусім в озимих культурах, ймовірна в разі не ущільненого снігового покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження», — повідомили у службі. 

В попередньому звіті йшлося, що тепла погода посприяла розвитку борошнистої роси, темно-бурої плямистості, септоріозу та кореневих гнилей, інфекційний запас який зберігається на рівні 1-6%.

Фермерам доведеться підсівати…

В підсумку, експерти погоджуються з тим, що можливо фермерам доведеться підсівати або пересівати окремі поля озимини.  Власне, це відбувається практично кожного року. За вчасної сівби в рекомендовані науковими установами строки, після кращих попередників та за достатнього рівня живлення рослин, озимі культури успішно могли б протистояти навіть більш складним погодним умовам, ніж є. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.