До повномасштабного вторгнення в Андрія Щедрінова було близько 1000 га землі в Голопристанському р-ні Херсонщини, на краю Олешківської пустелі. На пустельних ґрунтах за технологією no-till він вирощував пшеницю, ячмінь, просо, ріпак, гірчицю, кукурудзу, горох, льон та гречку. Також мав баштан з кавунами. Паралельно фермер працював фахівцем з ґрунтозберігаючих технологій у дослідному господарстві «Великі Клини». Фермер експериментував з сівозміною, добривами, займався відновленням зрошення. Йому вдалось без зрошення неможливе — виростити кукурудзу з високою врожайністю в пустелі.
Минулого року на Херсонщину прийшли російські війська і почали проводити традиційне для них «визволення»: викрали насоси та шланги зі зрошувальної системи, розграбували метеостанцію та офіс, зерно вивезли, а те, що їм здалося непотрібним порізали та спалили.
«Бігбеги з добривами й насінням російські солдати порвали й змішали усе, щоб просто було неможливо скористатись. Лісосмуги, які висаджував Андрій Миколайович, замінували, а деревця поламали», — розповіла дочка аграрія Анастасія.
Читайте також: Андрій Тополя: Навички фермера допомогли на війні
Фермер залишався на Херсонщині до початку вересня. Але після чергового «візиту» російських солдатів з автоматами та відмови у співпраці з ними він евакуювався.
«Працівників, які залишились, на територію господарства не допускають. Над людьми знущаються. У знайомого побили всю сім'ю за те, що знайшов спосіб подзвонити на неокуповану територію України. Зараз зв'язку вже нема ніякого», — додала донька Андрія Щедрінова.
Наразі ЗСУ працює над очищенням полів Щедрінова від російських шкідників. Тим часом він вчить аграріїв «вирощувати» добрива у власному ґрунті на лекціях нового курсу для аграріїв «Живлення» на освітній платформі Культиварій. Фрагмент його лекції сьогодні на Kurkul.com.
Щоб покращити родючість ґрунту достатньо підтримувати біотичний симбіоз (біота). Що це таке? Простими словами, в землі повинні жити та взаємодіяти організми різних видів. У цій взаємодії важливими є як невидимі мікроорганізми, гіфи грибів, бактерії, так і великі організми. А відсутність одного з елементів може обірвати весь ланцюжок симбіозу.
Як розповідає Андрій Щедрінов, щоб ґрунт був родючий в ньому повинні жити:
Експерт порівнює живлення рослини з бочкою Лібіха, де нестача одного елементу живлення може звести нанівець всі намагання нагодувати рослину. В цій моделі біота транспортує рослині макро-, мікроелементи та мінеральне живлення.
Джерелом живлення рослин можуть бути не тільки мінеральні добрива, а й органічні рештки попередніх культур, які вирощувались на полі. Особливо це стосується бобових та хрестоцвітних. Наземна маса й корені цих рослин можуть накопичувати чи перетворювати в доступну форму мікро- та макроелементи для наступних культур.
«Потрібні нам елементи можуть бути в землі, але в недоступній формі. Наприклад, гречка робить доступною форму фосфору і після її вирощування цю групу добрив не вносять», — пояснив фахівець з родючості ґрунтів.
Читайте також: Людвікас Бабаляускас: Ґрунт можна порівняти з людиною, яка живе у стресі
Відтак, якщо ви обираєте правильну культуру-попередник з вмінням перетворювати мікроелементи, то для наступних рослин ці елементи стануть складовою живлення.
Ще одним правильним кроком на шляху до здорового ґрунту є сидеральні культури. Їх вирощують між основними культурами. Серед найпоширеніших сидератів — гірчиця.
Навіть без No-till чи ресурсоощадних технологій обробітку ґрунту, сидеральні культури зможуть накопичити у ґрунті біомасу і нагодувати біоту.
Єдине, на чому наголосив Андрій Щедрінов, якщо ви приорали сидеральні культури, то потрібно буде компенсувати азот який забереться з ґрунту в цей момент. Процес нітрифікації восени та навесні триває повільніше. Тому озимі та ярі культури треба висівати з компенсаційними дозами азоту.
«Буде доцільним внести 40-50 кг азоту, який забере на себе саме ця велика біомаса. Чим більше ви наростите біомаси, тим краще для вашого ґрунту та біоти», — пояснив він.
Додавши в сівозміну сидерати можна уникнути ущільнення ґрунту та зменшувати його обробіток. Наприклад, такі культури зі стрижневим коренем, як ріпак чи гірчиця, настільки розпушують ґрунт, що іноді такого результату не досягнеш при глибокому розпушуванні чи оранці.
«Коренева система таких культур проникає набагато глибше і залишає після себе ходи, які дозволяють накопичувати вологу. З практики очевидно, що пшениця, яка сіється після ріпаку, показує кращий результат, ніж після соняшнику.Тому рекомендується чергувати технічні й злакові культури», — додав ґрунтознавець.
Родючість землі в Україні стрімко знижується. Якщо поговорити з агрономами, які працювали 40-50 років тому, то вони скажуть, раніше землі були інші. На це впливають зміни клімату, мінімізація опадів і неправильне землекористування.
Інтенсивність обробітку ґрунту є першою причиною деградації земель. Також на це впливає застосування хімічних засобів та порушення чергування вирощування культур.
Прийоми, які допоможуть підвищити ефективність ґрунту та сприяють економному використанню добрив:
«Всім рекомендую використовувати ці елементи збереження родючості ґрунтів для підняття врожайності з мінімізацією норми мінеральних добрив, які сьогодні коштують дуже багато. Навчіться замінювати їх на ті елементи, які ви можете самі для себе вирощувати у своєму ґрунті. Працюйте на майбутнє для своїх дітей та онуків», — на завершення додав Андрій Щедрінов.
Звичайно, це тільки частина досвіду Андрія Щедрінова. Повну версію його лекцій та лекцій і практичних занять від інших фахівців курсу ви зможете отримати ставши учасником курсу «Живлення» на освітній платформі Культиварій. Навчальна програма включає понад 14 лекцій від 8 спікерів, практичну роботу та як результат — досвід. Краще один раз послухати, аніж сотні разів гуглити.
Детальніше про курс ви можете дізнатись за посиланням: https://www.cultivariy.com/
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.