В українських фермерів кооперація асоціюється з радянських союзом, колгоспами, колективізацією та обкраданням населення. Але насправді об'єднання в кооперативи може стати ефективним інструментом для досягнення спільних цілей, таких як збільшення прибутку, розширення видів діяльності та застосування новітніх технологій. 

Цій темі був присвячений фермерський зліт 2023 – «КООПЕРАЦІЯ НА 360°». У статті ми розглянемо основні теми та результати цієї конференції, а також проаналізуємо переваги створення кооперативів.

---

Що ж таке кооперація?

Кооператив — це обʼєднання людей, які ставлять перед собою одну мету. В агровимірі ціль кооперативу може бути різною. 

«Кооперація існує задля певної мети. А вона своєю чергою може бути різна. Десь це спільно продати продукцію, десь купити дешевше ЗЗР, десь — логістика чи експорт», — зазначив керівник UKRAINIAN AGRO CONNECTION Богдан Купріянов.

Кооперація між агровиробниками ґрунтується на декількох основних принципах:

• добровільний вступ та можливість безперешкодного виходу з кооперативу;
• соціальна справедливість, взаємодопомога та співпраця між агровиробниками;
• у кооперативі кожен член має однакове право голосу при прийнятті рішень;
• члени кооперативу можуть вільно обирати напрямки та види діяльності;
• важливим є демократичний контроль за діяльністю кооперативу та його керівників з боку членів кооперативу;
• члени кооперативу повинні брати безпосередню участь у його діяльності.

Чому фермерам потрібно обʼєднуватись?

Війна змінила правила господарювання: ті заходи, які колись були ефективними та прибутковими, сьогодні не працюють. Треба шукати щось нове або повертатись до забутого. Наприклад, популярним для українців був звичай толоки, коли люди допомагали один одному збирати врожай чи заготовляти дрова. У сучасному бізнес-світі, це явище переродилось в кооперацію. Тобто співпрацю, яка повинна базуватися на спільних цілях та принципах, задля втілення мети.

«Сьогодні кооперація — це гроші, прибутки, розширення видів діяльності та нові технології. Але для наших фермерів, це поняття викликає страх, що їх обдурять», — зазначив перший віцепрезидент АФЗУ Віктор Гончаренко.

З виступів спікерів на конференції «Кооперація на 360°» ми визначили головні переваги кооперацій:

1. Кооперація — це про підтримку малого аграрія

Обʼєднання фермерів має багато варіантів розвитку. В залежності від цілі кооперації, фермери можуть купувати разом техніку і покращувати обробіток землі, закуповувати ЗЗР більшими накладами, а отже дешевше, продавати продукцію більшими обʼємами, бути конкурентними. В реальному життя дрібний фермер самостійно не може цього досягнути.

«З власного досвіду знаю, що зернотрейдери могли запропонувати фермерам ціну на  50-100 грн/т вищу. Але працюючи на старій техніці, оприскувачах, ці фермери втрачали ЗЗР, зайве пальне при оранці. З кооперацією цього можна уникнути», — зауважив засновник «Агровілл груп» Сергій Коваленко.

2. Кооперація забезпечує розвиток та підтримку села

Кооперативи розміщені в сільській місцевості сприяють розвитку громад.

«Якщо говоримо про кооперацію сільськогосподарського виробництва, то тут треба згадати про ті 15 млн українців, які живуть в селах. Ми маємо всі разом забезпечити їх роботою, а отут і потрібна обслуговуюча кооперація», — прокоментував Віктор Гончаренко. 

Читайте також: Вадим Стоцький: Треба не економити, а шукати нові варіанти заробітку

Сергій Коваленко додав, що податки, які сплачуватимуть фермери будуть йти в бюджет ОТГ. Ці кошти не будуть просто розкрадені, оскільки учасники знатимуть скільки вони сплатили. Коштом податків можна будувати дороги, покращувати соціальну інфраструктуру. Також кооператив зможе надавати послуги ОТГ.

«Громада виділить з загального бюджету суму, щоб кооператив обробив людям своєю технікою присадибні ділянки. Кооператив також зможе закуповувати городину, переробляти, організовувати всю подальшу реалізацію цієї продукції. Це дасть можливість ОТГ отримати додаткові податки», — пояснив він. 

3. Конкурентоспроможність і ринкові умови

Скільки отримує фермер грошей від ціни продажу його продукції в супермаркеті? Ольга Трофімцева зазначає, що зараз це 10-15%. Щоб підвищити рівень ринкової сили потрібно об'єднуватись. Одному фермеру зі 100 га лобіювати свої інтереси важко, а коли кооператив з 10 людей по 100 га землі, то вже можна розмовляти з мережею супермаркетів, адміністрацією ринку чи трейдером — це збільшує шанси на співпрацю.

4. Одна проблема на всіх членів кооперативу

«Коли ти малий фермер, ти не можеш бути одночасно експедитором, маркетологом чи закупівельником ЗЗР. Тобі потрібно все-таки якось делегувати свою роботу. В межах кооперативу можна ділити цей функціонал», — зазначила посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, виконувачка обов'язки міністра аграрної політики у 2019 р. Ольга Трофімцева.

5. Кооперативи — це крок на шляху до ЄС

Україна офіційно стала кандидатом в члени Європейського Союзу. Одна з важливих тем, в процесі приєднання України до ЄС, пов'язана з тим, щоб посилити місце окремих малих фермерів. І це також шанс для об'єднання.

Читайте також: Сезон продажів зерна завершується: яка ситуація із непроданими запасами

«Тема майбутнього членства в ЄС для розвитку кооперативного руху в Україні є визначальною: Європейський Союз буде велику увагу приділяти конкурентній структурі АПК і відсутності перекосів в бік великих виробників», — додала Ольга  Трофімцева

6. Екологізація

Кооперація — це зелений курс, екологізація і так звана кліматична адаптованість сільського господарства. 

7. Лобіювання інтересів кооперації

Як зазначив фермер керівник ФГ «Моя Земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро» Григорій Шамрицький, ціллю кооперації також може стати зміна законодавства чи певних норм. 

«В цьому й може полягати наша кооперація. Щоб обʼєднувались небайдужі і говорили про проблеми, писали відповідні звернення, напрацьовували механізми, вносили зміни до відповідних законів чи постанов», — пояснив він. 

Кооперативи — це не радянська спадщина

Здається все просто — фермери обʼєднуються, разом працюють чи просто допомагають один одному і мають заробіток. Але насправді, в Україні дуже малий відсоток аграріїв бачать перспективу в об'єднанні.

«Існує необґрунтована пряма асоціація між кооперативом і радянськими колгоспами. Я мрію, щоб ми позбулися неправильних асоціацій. Тому, основними викликами розвитку кооперації в Україні є базові проблеми нашого суспільства: відсутність довіри та неробочий інструмент репутації, робота сектору «вчорну», — зазначила Ольга Трофімцева.

Віктор Гончаренко також вважає, що більшість фермерів приймають кооперативи, як радянську спадщину.

«Напевно на генному рівні в нас заклалося, що кооперація співзвучна зі словом колективізація. От воно є в наших аграріїв це на підсвідомому рівні. Тому вони її бояться, як чорт ладану», — зазначив у виступі представник АФЗУ. 

До того ж фермери часто не розуміють суті кооперативу. Вони вважають, що це фірма, яка намагається їх обдурити. Хоча тут йдеться про спільну діяльність заради досягнення мети. 

«Зараз фермери неактивні. Вони переконані, що ти хочеш на них заробити. Можливо їх дуже часто обманювали, тому вони закриті. Мені сподобався виступ нашого президента у Верховній Раді, коли він сказав, що кожен з вас повинен працювати для перемоги.  Тобто жодна кооперація не допоможе, якщо фермери самі цього не захочуть», — керівник UKRAINIAN AGRO CONNECTION компанії «A.G.R. Group» Богдан Купріянов.

Війна підштовхнула фермерів до обʼєднання

Напевно кожен спікер конференції озвучив тезу, про те, що війна консолідувала фермерів. Кризові обставини заставили їх обʼєднуватись і це було дуже органічно.

«Люди від найменшого виробника чи фермера-одноосібника, так і до великих господарств, ніхто не став осторонь. Вони самоорганізувалися, ділилися останнім шматком хліба чи своїм житлом. Це була негласна кооперація. І результату було досягнуто — поля засіяли. А це означає, що тільки в об'єднанні можемо спрацювати на перемогу», — зазначив у виступі Віктор Гончаренко. 

Своєю чергою, Ольга Трофімцева розповіла, що, коли Сумщина фактично залишилась відрізаною від основних логістичних шляхів постачання харчових продуктів, в ОВА звернули увагу на малих фермерів та крафтових виробників, які продовжували продукувати молочні та м'ясні продукти.

«Цікавими з точки зору майбутньої післявоєнної розбудови АПК України є ідеї та напрацювання щодо регіональних об’єднань за принципом мережевого об'єднання на рівні ОТГ, які вже успішно працюють в ЄС. В таких кооперативах мова йде про прив’язку агровиробників до певних міст/територіальних громад і про активне залучення споживачів до формування рамкових умов роботи кооперативу. Це дуже перспективний і цікавий напрямок: жителі регіону і будуть залучатись до роботи кооперативу, фактично ставати його членами теж», — пояснила вона. 

Про те, як фермерів Сумщини обʼєднала війна ми писали раніше в матеріалі про фермера Володимира Стрикицю.

Але до війни всі почали звикати. І навіть знаючи про переваги обʼєднання фермери не поспішають кооперуватись. Окрім резонансу на це також впливає й відсутність підтримки держави. Тому учасниками конференції було визначено напрямки, які підштовхнуть розвиток кооперативів:

1. Доступні гранти

«Ті гранти, що є сьогодні доступні не для всіх. Ну скажіть хто із малих аграріїв може співфінансувати грант в переробку в розмірі 8 млн грн. Окрім того, ці грантові програми передбачають створення 25 робочих місць. Для такої кількості потрібно, як мінімум 80 млн грн вкласти. Тому, на мою думку, потрібно максимально спростити процедуру доступу до програм з мінімальними обмеженнями. А коли ми будемо створювати власну переробку, то і так будемо брати працівників», — наголосив Григорій Шамрицький. 

2. Кредитування

3. Просвітницька робота

«Як об'єднати людей, які знають як працювати самостійно в господарстві і розуміють корупційні складові в державних органах влади. Тому потрібно проводити збори. Це дуже довге масштабування, але, на мій погляд, воно потрібне», — додав Сергій Коваленко.

4. Законодавство 

«Сьогодні обслуговуюча кооперація дещо сходить нанівець і новоприйнятий у 2020 р. закон про кооперацію заставляє провести реформування чи реорганізацію кооперативів, що були створені раніше у єдину систему сільськогосподарських кооперативів. А це суперечить всім вимогам ЄС. Тобто з одного боку ми прагнемо йти за європейською моделлю розвитку агросектору, а з іншого боку речі йдуть іншими шляхами», —  зазначив Віктор Гончаренко.

Досвід створення кооперативів

Насправді успішних сільськогосподарських кооперацій в Україні не так вже й багато. Серед них перший кооперативний елеватор створений кооперативами «Зерновий» на Дніпровщині, «Зерно-Бунк» на Кіровоградщині, Об’єднання сільськогосподарських обслуговчих кооперативів «Господар» на Дніпропетровщині, кооператив «Покрова» на Львівщині. Всі решта кооперативів невеликого розміру.

Власним досвідом створення кооперативу на конференції поділився засновник «Агровілл груп» Сергій Коваленко.

«Мене не задовольняв підхід купити 20-річну техніку яка буде ламатися. Я зібрав людей, які працювали в радіусі мого господарства, та запропонував створити кооперацію. Але люди відреагували неохоче: техніку спільно купляти не хотіли, для ЗЗР та насіння кожен мав своїх постачальників. Тобто більшість відмовились обʼєднуватись.  Звісно, що розвиваючи своє господарство паралельно я пропонував ФГ співпрацю. Відтак долучилися однодумці, які захотіли також стати учасниками об’єднання», — розповів він. 

Відтак одним з досягнень кооперативу стало те, що торік вдалось підписати валютний контракт на продаж зерна в Європу.  

Створено було кооператив й на основі компанії «A.G.R. Group». На сьогодні до нього входить 5 членів з загальним зембанком 17 000 га землі.

«Наш кооператив був створений в травні 2021 р. Однак після 24 лютого минулого року UKRAINIAN AGRO CONNECTION перебував у сплячому режимі. У вересні 2022 року я прийшов займатися цим напрямком і зараз наш кооператив набирає обертів: можемо надавати в оренду техніку, є ряд партнерів які можуть закуповувати зернові, мають свої елеватори, фермери можуть мати гарні умови співпраці. Ми намагатимемось активно розвивати кооперативний рух в Україні, проводити роз'яснювальну діяльність серед фермерів, розвіювати їх стереотипи, тому що майбутнє — за кооперацією», — розповів Богдан Купріянов.

Тож на сьогодні питання кооперативів є дуже актуальним, але залишається відкритим. Українським фермерам, особливо малим та середнім, потрібно переступити поняттєві стереотипи та глянути в сторону обʼєднання. Зі свого боку, влада повинна сприяти коопераціям та стимулювати їхнє створення грантами чи кредитними програмами. За підсумками конференції вже зроблено перший крок в цьому напрямку.  Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький пообіцяв, що в Державному аграрному реєстрі зʼявиться графа «кооперативи». А відтак учасники цих обʼєднань зможуть брати участь в програмах підтримки. 

 © Єлизавета Кудиненко, Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.