В Україні вже стартувала посівна ярої групи. Польові роботи тривають, а фермери досі продовжують закуповувати насіння. Ситуація нетипова, оскільки зазвичай аграрії закуповували посівмат ще восени чи взимку. Чому фермери не поспішають купувати насіння та які тенденції на ринку спостерігаються зараз — ми запитали у виробників насіння та профільній асоціації. 

«Фермери відтягують купівлю насіння до останнього» 

В Насіннєвій асоціації України зазначили, що серед українських компаній помітна тенденція до відновлення виробництва насіння кукурудзи та соняшнику, яке орієнтоване на експорт. Виробництво зменшилося тільки там, де фізично не можна працювати: в районах бойових дій чи на замінованих територіях. 

«Загалом ринок насінням забезпечений. Єдине, припускаю, що може бути нестача насіння топових гібридів. Наприклад, експрес-гібриди соняшнику практично відсутні», — зазначила виконавча директорка Асоціації Сюзанна Григоренко.

З її слів, зараз фермери обирають посівний матеріал не за країною походження, а за його властивостями та пристосованістю. Головний же орієнтир — ціна.

«Аграрії готові відкладати закупівлі до останнього, очікуючи кращих пропозицій по ціні-якості. Така тенденція існує і буде тривати мінімум до кінця квітня. А багато рішень взагалі прийматимуться в останній момент. Також сільгоспвиробники шукають де залучити кошти й чекають на кредити. Тому спостерігається «в’ялість» на ринку насіння. Виключення — холдингові структури, де плани й бюджети формуються завчасно», — зазначила фахівчиня.

Ціна на посівний матеріал за останній сезон значно зросла. Як зазначила представниця Асоціації, українські компанії максимально намагалися зробити так, щоб цінник підвищився не більше ніж на 15-20%. Європейські компанії, що працюють в Україні, також намагаються мінімізувати зростання. Але все ж ціна їхнього насіння подекуди зросла на третину.

Щодо частки іноземного насіння, в Асоціації зазначають, що сучасна селекція вже давно не є прив’язаною до країни. Відтак закордонні виробники мають ділянки гібридизації в Україні чи українські виробники працюють на основі іноземної селекції, тому вважати цей матеріал виключно закордонним неправильно.

«Якщо конкретніше, то краще звертати увагу на організацію виробництва насіння, а ще на політику компанії щодо якості й додаткових сервісів. Фермери повністю імпортують тільки насіння для овочевих культур, а також соняшнику та ріпаку. І наразі на ринку присутнє українське насіння, яке є гідною конкуренцією іноземному», — додала Сюзанна Григоренко.

Соняшник залишається у фаворитах

В компанії «Євросем» також підтвердили той факт, що в цьому сезоні фермери не поспішали закуповувати насіння. Якщо раніше активні торги припадали на осінь, то тепер вони зсунулись на весну. 

«Мені здається, фермери чекали 24 лютого 2023 р., бо ходили різні чутки про цей день. Інша проблема, з якою стикаються аграрії — це нестача грошей. Рентабельність, а відповідно й прибутки від сільського господарства, знизились. Крім того, прийшов час розраховуватися за державними кредитами. Тому аграрії не поспішають», — розповів співвласник Антон Посунько.

З його слів, змінилась ситуація і в напрямку виробництва. Він зазначив, що загальний обʼєм виробленого в Україні насіння скоротився у 2 рази. Натомість у березні 2022 р. компанія «Євросем» збільшила обʼєми виробництва у 2 рази. 

«Ми розуміли, що найімовірніше на Півдні та Сході не вдасться виробляти насіння. Тому вирішили збільшити кількість ділянок та вперше в історії заклали гібридизацію за кордоном. Але це був сезон, коли ми не раділи своїй перемозі, а щиро хвилювались і вболівали за кожного конкурента», — зазначив Антон Просунько. 

Наразі «Євросему» вдалось реалізувати майже 90% насіння. Але слід розуміти, що компанія працює через дилерів, тому у посередників насіння є в наявності. Серед культур у фаворитах фермерів — соняшник. Найпопулярнішими стали гібриди Авалон 7+ стійкий до вовчка, гібриди Старк 7+ Сумо і ТОР 7+ Сумо. 

«Є високоврожайні гібриди, які зарекомендували себе в господарствах МХП та Епіцентр Агро. Це, зокрема, Аякс, який стійкий до 5-ти рас вовчка, але він настільки розкривається по врожайності, що ми не перестаємо дивуватися. Тому і далі його купують», — ділиться Антон Посунько. 

Фахівець зауважив, що наразі більшість українських виробників працюють на іноземній селекції. Доробка насіння проводиться в Україні й вона на дуже високому рівні.

«Це точно не означає, що чим дешевше насіння, тим гірший результат. Для українців зараз вся селекційна база світу відкрита. Тому можна робити різні комбінації материнських форм. І хочу сказати, що в останні роки, наприклад, за показником вологовіддачі кукурудзи, на світовому ринку наше насіння мало гарні позиції. Тому, звичайно, наше насіння нічим не гірше від закордонного», — зазначив співвласник «Євросему».

Втім, українській науці є куди рости. Зокрема українська селекція — це успадкована база з СРСР. Для того, щоб розробити власні сорти, крім потужного обладнання, потрібно як мінімум десяток, а то і більше років. Тому питання виключно українського насіння поки відкрите. Але «Євросем» буде рухатись у цьому напрямку.

«Гібриди з високим ФАО не користуються особливим попитом» 

«Науково-виробнича агрокорпорація Степова», окрім того, що займається вирощуванням с/г культур, виробляє насіння кукурудзи. За її спостереженнями, фермери все ще продовжують закуповувати насіння, на що вплинуло багато факторів.

«У багатьох господарствах все ще є невизначеність щодо сівозміни. Причини цього добре відомі й нерадісні. Невизначена ситуація з експортом у найближчому майбутньому та незібрані соняшник і кукурудза, що залишаються в полях. Якщо ж працюватиме зерновий коридор, площі під кукурудзою і соняшником, ймовірно, збільшаться», — зазначив Сергій Старишко.

Він також додав, що перехідні залишки, зимуючі посіви, а крім того, складна логістика та низькі ціни на зерно змушують фермерів залишатися у  невизначеності із сівозміною. 

«Витрати на вирощування та доробку кукурудзи не завжди окуповуються, тому що наразі низькі ціни на зерно. А тому гібриди високих груп ФАО, які характеризуються вищою врожайністю, але й вищою вологістю, не мають особливого попиту. Актуальні в цьому сезоні гібриди кукурудзи з ФАО 180-300. Серед наших гібридів це — РАМ 1333 (ФАО 180), РАМ 1023 (ФАО 230), РАМ 8143 (ФАО 260), Даніїл (ФАО 280)», — прокоментував він.

Дещо просів попит і на насіння озимої пшениці. Причиною була неможливість розпочати посівну через дощі й затримку збирання кукурудзи і соняшнику, подекуди була переорієнтація виробників на озимий ріпак. 

Роблять ставки аграрії на сою, ріпак та навіть нішеві культури. Але якщо з першими більш зрозуміло як працювати та куди збувати, то з нішевими це зробити складніше.

«Ми цікавилися льоном і гірчицею, шукали інформацію про ринки збуту. Але якщо багато аграріїв сіятимуть ці культури, це призведе до перенасичення ринку. Тому ми в «Степовій» вирішили дотримуватися класики — соняшник, пшениця, кукурудза», — розповів Сергій Старишко. 

Дефіциту посівного матеріалу не передбачається

Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький запевнив, що в Україні немає проблем із посівним матеріалом.

«З урахуванням специфіки географії вирощування, дефіциту посівного матеріалу не передбачається. Розвиток насінництва у нас сконцентрований на півдні Житомирщини, Черкащині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Одещині. Всі ці регіони були під контролем України, відповідно, там змогли посіяти селекційні матеріали й зібрати врожай», — зауважив заступник міністра. 

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, українські аграрії потребують 0,6-0,8 млн т насіння ярих культур для весняної посівної.

Зокрема: 

• ярого ячменю необхідно до 300 тис. т;
• ярої пшениці — 40 тис. т;
• вівса — 30-35 тис. т;
• гороху — 80-100 тис. т;
• кукурудзи — 100-110 тис. т;
• соняшнику — 30-35 тис. т;
• сої — 200-250 тис. т.

«Зростання вартості імпорту відбувається внаслідок підвищення цін на імпортоване насіння, що й так у кілька разів вищі, ніж на вітчизняне. Відтак українським фермерам щорічно реалізовується 70-75 тис. т гібридного насіння іноземної кукурудзи, 27-30 тис. т соняшнику, 5-7 тис. т насіння ріпаку та 0,6-0,7 тис. т цукрового буряка», — прокоментував доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.

Держава та благодійники намагаються допомагати фермерам, які знаходяться в скрутних фінансових умовах, отримувати посівний матеріал, запускають гранти та програми підтримки. 

Наприклад, з 17 по 31 березня 2023 р. в системі ДАР тривав прийом заявок від малих агровиробників на отримання насіння кукурудзи бренду DEKALB на приблизно 15 тис. га. Але, як повідомили в міністерстві, заплановані обсяги насіння вже заброньовано.

Також актуальним є благодійний проєкт FARMERHOOD. Згідно з умовами, фермери з зембанком до 500 га на деокупованих територіях та в зонах, прилеглих до бойових дій, зможуть отримати допомогу.

«Допомога буде надаватись у вигляді товарно-матеріальних цінностей за вибором заявника. Сума допомоги становитиме $50 на 1 га для рослинництва або $150 на 1 га для овочівництва. Загалом буде п’ять категорій допомоги: насіння та ЗЗР, агроконсультації, паливні талони, будівельні матеріали, а також грошова допомога», — розповіла співзасновниця проєкту FARMERHOOD Катерина Конащук. 

В напрямку кредитування продовжено строк державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», протягом якого аграрії матимуть можливість отримати фінансову підтримку для посівної кампанії, у тому числі з можливістю пролонгації виданих кредитів для здійснення посівних робіт. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.