Суперфуди — новий світовий тренд у харчуванні, який поступово підкорює Україну. На сьогоднішній день найпопулярніші з них, як-то ягоди годжі чи насіння чіа, можна знайти не лише у спеціалізованих магазинах, а і на полицях звичайних супермаркетів.

Але більшість суперфудів завозяться до нас з інших країн, тому коштують не дешево. Кілька років тому на вітчизняному ринку почали з’явилися саджанці ягід годжі, а близько року тому економіст департаменту технічної співпраці FAO Андрій Ярмак на своїй сторінці в Facebook повідомив про те, що в Україні скоро буде зібрано перший вітчизняний урожай кіноа — культури, насіння якої NASA використовує для створення їжі космонавтів.

Цю першу партію насіння кіноа було вирощено на базі навчально-наукового виробничого комплексу Сумського національного аграрного університету (СНАУ), який цього року святкує 40-річчя з дня заснування. Всього у володінні ВНЗ знаходиться 413,4 га сільгоспземель, де студенти можуть досліджувати як традиційні культури, так і екзотичні для України — такі як кіноа.

Команда Kurkul.com вирішила розібратися, що ж це за рослина і чим вона може бути цікава для українських фермерів, адже вартість продовольчого насіння сягає 300 грн/кг.

Що таке кіноа?

Кіноа — дуже близький родич лободи, з якою звикли боротися наші аграрії. Цю культуру традиційно вирощують на бідних ґрунтах південноамериканських гір Анд. Найбільшими постачальниками кіноа в світі вважаються Перу, Болівія та Еквадор, але експерименти по вирощуванню цієї культури проводять в багатьох країнах світу. І навіть в горах Тибету та Гімалаїв з дозволу самого Далай-Лами. А зовсім нещодавно прийшла звістка з Грузії, де місцевий фермер планує вирощувати кіноа безпосередньо для NASA.

Генеральна Асамблея ООН оголосила 2013 рік роком кіноа в світі. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив, що ця сільськогосподарська культура може зробити величезний внесок у забезпечення продовольчої безпеки у світі і на досягнення Цілей розвитку тисячоліття в цілому.

З насіння кіноа варять каші, отримують борошно, додають в салати, випічку, роблять напої.

Кіноа традиційно використовується для приготування їжі народами Анд і здавна відігравало значну культурну та релігійну роль у житті місцевих індіанців. Через це дану культуру зненавиділи конкістадори під час завоювання Південної Америки. Вони знищували поля кіноа, забороняли висівати його та змушували індіанців сіяти пшеницю замість «золотого зерна» (так кіноа називали інки).

Але горді гірські народи зберегли свою культуру-годувальницю до наших днів і зараз кіноа потроху починає завойовувати світ. У тому числі й Україну.

Думка експерта ООН

Чому ж саме кіноа і саме в Сумах, адже місцевий клімат та склад ґрунту аж ніяк не нагадує суворі умови Анд. З цим питанням Kurkul.com звернувся до ініціатора вирощування кіноа в Україні Андрія Ярмака.

«Говорити про нетиповість клімату України для кіноа не зовсім коректно. На сьогоднішній день кіноа вирощують у багатьох країнах світу, і є величезна кількість сортів, які пристосовані для різних кліматичних умов. Так само можна говорити, що яблука не варто вирощувати в Єгипті або на півдні Узбекистану, бо клімат не підходить для яблук, але там зараз нарощуються виробництво», — одразу заперечив нам експерт.

За його словами, спроба виростити цю культуру зумовлена не кліматом, а світовими тенденціями у харчуванні. Світ є протеїново-дефіцитним, а кіноа — одне з найкращих джерел білку (його вміст у культурі сягає 16-20%).

«Крім того, насіння цієї культури багате на незамінні амінокислоти та фолієву кислоту, що робить його унікальним та дуже цінним. В усьому світі люди шукають способи покращити здоров’я, харчуватися краще, жити довше, і кіноа — продукт, який може у цьому допомогти», — говорить Андрій Ярмак.

Тому, не зважаючи на те, що зараз кіноа у світі вирощують відносно мало, експерт прогнозує стрімке зростання споживання цього продукту у найближчі 10 років.

«Дуже хочеться, щоб Україна не просто наслідувала тенденції, а їх створювала. Отже, це і є наш експеримент, який спрямований на те, щоб тенденції створювати, і ними керувати», — завершив Андрій Ярмак.

Проблеми та можливості

Чи доцільно вирощувати цю культуру в наших умовах, Kurkul.com вирішив дізнатися у людини, що опікується першою вітчизняною ділянкою кіноа у Сумському НАУ, кандидата сільськогосподарських наук, старшого викладача кафедри рослинництва СНАУ Володимира Ільченка.

За його словами, кіноа на відкритому ґрунті в університеті посіяли вперше, але до цього проводили досліди із вирощування цієї рослини в лабораторних умовах. І якщо в лабораторії проблем зі схожістю насіння не було, то у відкритому ґрунті вони з’явилися.

«Ми вже почали розбиратися в причинах такого явища і у 2017 р. будемо більш детально досліджувати цю культуру», — розповів Володимир Ільченко.

Але сходи не виглядають зовсім вже зрідженими, а на рослинах спостерігається наявність великої кількості насіння. Кіноа «відчуває» себе доволі комфортно в місцевих умовах і було майже готове до збору в час нашого візиту (восени 2016 р., — ред.).

«Збір кіноа буде проводитися вручну. Звичайно, якщо очистити посіви від бур’янів — лободи, щириці, то можна проводити пряме комбайнування. Але в даному випадку посів засмічений і механічним шляхом насіння кіноа від насіння лободи очистити дуже важко, оскільки ці культури подібні», — говорить Володимир Ільченко.

Очистка від дводольних бур’янів — одна з двох найбільших проблем вирощування кіноа в Україні, адже у нас не зареєстровано жодного препарату для цієї культури.

Друга проблема — відсутність якісного насіннєвого матеріалу. Майже все насіння кіноа на вітчизняному ринку — продовольче насіння, очищене від сапонінів.

«Сапоніни — це речовини, які надають гіркоти насінню кіноа, але вони дуже корисні для людського організму. Насіння вимивають кілька разів, щоб зійшла піна, яка є показником вмісту сапонінів, і після цього воно стає придатним для приготування каші», — розповідає вчений.

СНАУ закуповував насіннєвий матеріал у Росії та Польщі, але це насіння також є продовольчим. Цього року на ділянках університету буде посіяно 10 сортів кіноа за рахунок повноцінного насіння, яке сумчани хочуть закупити у іноземного партнера.

Проста технологія

Попри все, отриманий досвід у СНАУ вважають позитивним, адже тут потроху розробляють власну технологію для вирощування кіноа.

«Сіяти кіноа потрібно у максимально ранні строки, одночасно з ранніми ярими зерновими, у першій-другій декаді квітня. Оскільки останні п’ять років весняний клімат в Україні нестабільний, краще орієнтуватися не на декади, а на температурний режим. Кіноа потрібно висівати при першій можливості вийти в поле», — говорить Володимир Ільченко.

Обробіток ґрунту традиційний для ранніх ярих зернових: з осені — оранка, навесні — закриття вологи, передпосівна культивація і сівба. Сіяти кіноа потрібно звичайною сівалкою для дрібнонасіннєвих культур. З добрив вносять NPK 60 та гербіциди проти злакових бур’янів.

Збір кіноа зазвичай проводять наприкінці вересня, коли насіння дозріває і відділяється від квіткових лусок. Усе зібране насіння у СНАУ йде на насіннєвий матеріал наступного року, адже якщо 2016 р. ділянка мала площу лише 20 соток, то у 2017 році планують розширення посівної площі кіноа.

Шкідників і хвороб в нашій місцевості у кіноа не виявили.

«Ця культура у нас нова. Але ж ми знаємо, що і лободі також мало що шкодить», — натякає на певні особливості генетики кіноа Володимир Ільченко.

Висновки та очікування

Отже, схоже на те, що кіноа має дуже великі перспективи в нашій країні, але треба трішки почекати.

«По вирощуванню кіноа в Україні — ми першопрохідці, тому базувалися на своїх власних знаннях та інтернет-джерелах, консультувалися з іноземними партнерами. Основна наша задача — з’ясувати, наскільки можливо вирощувати кіноа в Україні. На сьогоднішній день нам уже відомо, що в Україні кіноа виростити можна. Тепер будемо працювати над вивченням технології вирощування. У нас родючі ґрунти, на них кіноа добре росте», — говорить Володимир Ільченко.

Що ж, можливо зовсім скоро Україна задаватиме світові тренди здорового харчування, а кашу з українського кіноа можна буде скуштувати в різних куточках Землі, та навіть у космосі.

Андрій Губін, Kurkul.com