За час війни Україна не втратила статус медової країни: пасіки працюють, мед виготовляється та експортується. Але як і кожній галузі, війна принесла медівникам свої негаразди. По-перше, це скорочення виробництва, а по-друге, проблеми з експортом, які потягнули за собою ціну та накопичення меду в запасах. Тому ми разом з експертами галузі вирішили дослідити, які зміни для пасічників приніс сезон 2022 та що їх чекатиме в новому році.

Про втрати

Зрозуміло, що війна, зменшила виробництво меду в Україні. На це вплинуло кілька факторів:

• окупація частини територій разом з пасіками на них;
• зруйновані російськими обстрілами пасіки;
• різке зростання витрат на утримання бджіл;
• мінування полів, через що зменшились площі медоносних культур;
• певна частина бджолярів пішла воювати, хтось змушений був мігрувати.

«Українські бджолярі пішли воювати проти російського агресора. Діти, старше покоління і жінки, які їх замінили, не мають достатньо знань для ефективного утримання бджіл. Виробництво занепало через війну і втрату досвіду, спричинену війною. На жаль, чимало пасічників, які пішли на війну загинули, тому виробництво меду у 2023 році, швидше за все, ще більше скоротиться», — йдеться у травневому випуску журналу Am. Bee Journal.

Хоча сезон 2022 був сприятливим для пасічників, в журналі йдеться, що українці зібрали 25% від нормального врожаю. 

На думку співзасновника ТМ «Знатний мед» Валерія Курейка, через війну медова галузь в Україні зменшилась мінімум на третину, а врятує її тільки відданість бджолярів і той факт, що 90% пасік в нашій країні приватні й вони були розповсюджені по всій території України. Тому в регіонах, які менше постраждали від російської агресії, пасічники продовжують свою діяльність попри здорожчання інвентарю, дефіцит препаратів для бджіл, зниження платоспроможності населення, перебої з електрикою та інші негаразди.

Дивитись за темою: Карта племінних пасік України

Прогнози зі збору меду на сезон 2023

Як зазначив експерт з розвитку бізнесу у сфері сільського господарства продовольства та фітофармації Мирон Пундор, збір меду 2023 напряму залежатиму від погодних умов. 

«Вам ніхто не зможе сказати про врожай з сьогоднішньою аномальною погодою. А як ми знаємо, будь-які перепади температур негативно впливають на стан пасіки», —  розповів він.

Погода взимку мала значно вищу температуру, що призвело до «льоту бджіл». Це порушило біологію зимівлі комах та їх значний зимовий «відхід». 

«Зимовий клуб взимку у вулику неактивний і перебуває у стані анабіозу. Коли починається відлига, то бджоли сприймають це як потепління і починають працювати. Хоча нема ні пилку, ані нектару. Тому комахи змушені використовувати ті запаси, що є у вулику. Ситуація повторюється кілька разів і такі бджоли гинуть від голоду і не доживають до травня», — пояснив Мирон Пундор. 

Тому за умов холодної зими пасічники змушені підгодовувати бджіл до стабільного тепла. А в цьому сезоні додалась ще й холодна та дощова весна. Цвітіння медоносів почалось також із запізненням. Тому врожаю травневого меду в багатьох регіонах не буде.

«Спілкуючись з пасічниками всі кажуть, що мають втрати у кількості бджіл після зими», — додав експерт.  

Фахівці ТМ «Знатний Мед» спрогнозували, що сезон 2023 буде менш сприятливим щодо погодних умов, зменшаться посівні площі медоносних культур, а регіони, що постраждали від війни, будуть відновлюватись ще не один рік, в тому числі щодо екологічного стану.

«Всі згадані фактори можуть призвести до скорочення галузі на 50% у наступному році», — йдеться в повідомленні. 

Проблема отруєння бджіл досі актуальна

В період інтенсивного використання інсектицидів на посівах медоносних рослин виникає загроза отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз. Токсикози бджіл виражаються в ослабленні бджолосімей, зниженні їх продуктивності та масовій загибелі, що надає великих збитків бджолярам. Вже в цьому році Держпродспоживслужба опублікувала повідомлення про масову гибель бджіл на Одещині від отруєння пестицидами. Подібні повідомлення надходили з Львівщини та Житомирщини.

Менеджер з агротехнологій компанії LNZ Group Валентин Видибура пояснив, що токсичну дію пестициду зумовлює смертельна концентрація (СК50) або летальна доза (ЛД50). Коефіцієнт 50 означає, що концентрація препарату викликає загибель половини піддослідних тварин при одноразовому потраплянні інсектициду в організм через шлунково-кишковий тракт. 

«Для розуміння рівня небезпеки будь-якого агрохімікату, йому присвоюється відповідний клас токсичності від 1 класу — найбільш небезпечного, до 4 —  малотоксичного. Відповідно 3 та 4 клас є найбільш безпечними», — зазначив представник компанії. 

Він наголосив, що нешкідливим для бджіл є інсектицид 3-4 класу токсичності, за умови використання його у вечірній час та ізоляції бджолосімей як мінімум на 1 добу.

Тому, на перше місце треба ставити правильний вибір пестициду. В першу чергу, слід підбирати такі препарати, які містять діючі речовини, що при контакті з бджолою не завдадуть їй шкоди. 

Для прикладу, в лінійці агрохімікатів бренду DEFENDA від компанії «LNZ» є продукти, безпечні для бджіл:

•  інсектицид Атік (діюча речовина ацетаміприд, 200 г/кг). Препарат можна застосовувати на ріпаку у період цвітіння культури проти ріпакового квіткоїда та прихованохоботника;
• інсектицид Синерид (діюча речовина тіаклоприд, 240 г/л). Знешкоджує шкідників на ріпаку та соняшнику у період цвітіння.

«Обробіток даними препаратами бажано проводити у вечірні години, після закінчення льоту бджоли, коли спадає спека, оскільки температура повітря напряму впливає на токсичність інсектициду. Чим вища температура, тим вища небезпека впливу на бджолу. Температура повинна бути до 250С, а швидкості вітру — не більше 5 м/с, щоб пестицид не зносило на сусідні поля. При обробці цими препаратами посівів у вечірні години, на наступний день, бджола може безпечно працювати», — зазначив Валентин Видибура. 

Нагадаємо, що аграрії, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки, через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому необхідно вказати:

1. точну дату обробки;
2. територію і культури;
3. назву препарату;
4. форму і методи застосування;
5. ступінь токсичності та строки ізоляції бджіл.

Про перехідні залишки меду

Аналітикиня ТМ «Знатний мед» Руслана Плис розповіла, що до війни пасічники розпродували майже весь мед. Але 2022 р. був специфічним через війну і значне падіння попиту у першій половині року.  Меду було продано менше, ніж зазвичай. 

«З усім тим 2022 р. був сприятливим для медового врожаю. Тому ті пасіки, які залишились неушкодженими, та бджолярі, які фізично мали змогу працювати — зібрали непоганий врожай, який продають ще й досі», — розповіла вона.

Про великі залишки розповів керівник заводу ТОВ «АПІ-ТРЕЙД» Богдан Клепач. Підприємство знаходиться на Львівщині та переробляло мед пасічників зі всієї країни. 

«В цьому році ситуація дуже складна. От зараз ми відмовились від купівлі меду, зняли всі реклами, але щодень до нас телефонує мінімум 10-15 пасічників, щоб купити їхній мед. Вони готові чекати на гроші 2-3 місяці. Тобто меду є дуже багато», — зазначив переробник.

Пріоритетним ринком для українського меду залишається ЄС 

Згідно зі статистикою UBTA у 2020 р. Україна займала 5 місце серед країн найбільших експортерів меду. Поступалась вона тільки Новій Зеландії, Китаю, Аргентині, та ЄС. За підсумками 2021 р. Україна поставила на зовнішні ринки понад 57,5 тис. т меду натурального. Найбільшими покупцями були країни ЄС та США.

У 2022 р. ми продали 48 тис. т меду, що 16,5% менше, ніж сезоном раніше. 

«Обсяг меду, зібраного в Україні цього року, складає 120-140 тис. т.  Щодо експорту, то  перше півріччя було провальним. Перспективи у другому півріччі теж не викликають оптимізму: є труднощі із логістикою та проблеми з роботою переробних підприємств. Крім того, багато пасічників не здають мед закупівельникам, сподіваючись на вищу ціну», — зазначив бджоляр та співвласник ТМ «Знатний Мед» Валерій Курейко.

	Експорт меду натурального, дол. США	Вага нетто, т
2021	143582	57569
2022	136982	48021

Найбільшим імпортером знову ж стали країни ЄС, які купили більше українського меду, ніж роком раніше. Сприятливим фактором цьому стало скасування ввізного мита для українських товарів. До речі, Європарламент підтримав скасування мит на товари з України ще на рік, що сприятиме торгівлі в цьому напрямку.

За іншими напрямками, а саме за океан, експорт зменшився. Наприклад, згідно з даними USDA, до США у 2022 р. вивезено 2,6 тис. т екстра світлого меду для гуртової торгівлі, коли у 2021 р. — 3,4 тис. т.

«Ми зменшили частку експорту до США, через ускладнену логістику. Американці завжди купували наш мед з хистом. Тому якщо питання з морським коридором не вирішиться, про цей напрям можна забути», — розповів Мирон Пундор.

Щодо експортної ціни, то зі статистики USDA бачимо що вартість українського меду є однією з найнижчих серед представлених країн.

Проте навіть за такої ціни попит на український мед невисокий, оскільки світ заполонив дешевий китайський мед, який торгується ще дешевше, ніж наш. 

«Чи буде цей рік для медової галузі хорошим —  вирішить Китай. Китайці не мають перепон у логістиці й продають свій мед по $1,4/кг. Тому китайський мед заполонив весь світ. І ми не можемо поки що конкурувати з ними та й ніхто не може. У світі великий профіцит меду», — додав Богдан Клепач.

Серед інших проблем він називає брак тари для зберігання меду. Оскільки найбільше підприємство з виробництва діжок знаходилось в нині окупованому Мелітополі, а імпортувати цю тару невигідно.

Про ціни на мед та бджолопакети

На роздрібному ринку меду ціни практично не змінюються або дуже повільно ростуть. На гуртовому ринку ціни просіли з 77 грн/кг до 40-50 грн/кг тобто на третину.

«На даний час ціни практично «довоєнні». Все це відбувається на фоні зниження платоспроможності населення зі зрозумілих причин. Багато пасічників, особливо у регіонах, намагаються продати продукцію як то кажуть «за будь-яку ціну», щоб компенсувати свої витрати й зусилля на її отримання хоча б частково. При цьому, преміальні сорти меду — бортьовий, монофлорна акація та липа — залишаються умовно дорогими, як це було і раніше, проте купують їх зараз менше. До речі, гречаний мед вже наближається до них за ціною, адже гречки сіють у нас мало, і отримати якісний гречаний мед все складніше», — розповіла Руслана Плис. 

Як зазначила аналітикиня ТМ «Знатний мед», ціни врожаю 2023 року будуть залежати насамперед від двох умов — погоди та обсягів медового врожаю. 

«Поки що погода не радує — в більшості регіонів про травневий мед можна забути. Але попереду ще 3 ключових медоноси: акація, липа, соняшник. Тому бджолярі сподіваються, що принаймні один з них спрацює. В цілому, можливе здорожчання на 10-20%, але знову таки — для різних видів меду цей показник може бути різними», —  розповіла вона.

Мирон Пундор також не береться давати жодні прогнози. Оскільки зараз тільки початок сезону і не зрозуміло, якою буде погода протягом цвітіння ріпаку, акації, соняшнику. Інший фактор, який вплине і на внутрішню ціну — це експорт.

«За песимістичного сценарію, якщо питання з експортом не вирішиться, то гуртова ціна опуститься до 40 грн/кг. Але, зрозуміло, така ціна абсолютно не покриває витрат, тому пасічники притримуватимуть мед. Але ж якщо з експортом все буде добре, то ціна може зрости до 80 грн/кг», — міркує експерт.  

Зі свого боку Богдан Клепач радить зважати на світову кон'юнктуру та торговельні відносини з Китаєм.

«Китай продає дуже дешевий мед, а наші пасічники не хочуть попускати ціну нижче $2/кг. Але вони не розуміють, що цього вимагає ринок. Я памʼятаю мед і по 25 грн/кг, тому їм потрібно думати зараз», —  повідомив переробник.

Що з цінами на бджолопакети 

Через важку зиму зросли ціни на бджіл. Адже багато бджолярів, що займаються продажем бджолопакетів, взагалі не змогли їх сформувати, або ж не хотіли послаблювати власні пасіки. 

«Стандартні терміни формування бджолопакетів цього року змістилися в середньому на 2 тижні. Зараз ціна на пакети залишається на рівні від 2 до 2,3 тис. грн за бджолопакет з племінною маткою та чотирма рамками розплоду. Це справедливо, особливо з урахуванням поточної ситуації», — пояснила аналітикиня. 

Мирон Пундор вважає, що така ціна протримається недовго. Оскільки, проблеми з експортом не стимулюють українських пасічників розширювати пасіки.

Читайте також: Скільки меду втратить Україна через війну, та як бджолярам шукати додаткове джерело доходу

«Раніше росія масово імпортувала наші бджолопакети. Зараз зрозуміло ніхто робити цього не буде. Європі також вони не потрібні, тому це питання виключно внутрішнього ринку. І це буде актуально тільки тим, хто втратив велику кількість бджіл за зиму. Тому по моїх відчуттях ціна опуститься до 1500 грн за бджолопакет», —   додав він.

Ще однією проблемою є транспортування бджолопакетів. Оскільки поштові оператори, як і раніше, не приймають до перевезення «живий вантаж», тому основним варіантом залишається самовивіз. 

«Якщо доставляння бджолопакетів організоване хоча б у центральні регіони країни, це вже хороша новина — можна забрати бджіл самовивозом принаймні в межах своєї області», — вважає Руслана Плис. 

Що з переробкою меду і супутніми продуктами

Богдан Клепач розповідає, що переробні підприємства наразі переповнені. Пропозицій чимало, а попит низький. Допомогти не можуть й трейдери, бо світові склади заповнені. Тому залишається тільки чекати чи будуть введені санкції проти торгівлі з Китаєм, якщо світ зневіриться в китайському неякісному меді.

Як зазначили в «Знатному меді» найбільш популярними продуктами зараз є мед середнього цінового діапазону і такі продукти бджільництва як перга та пилок. Якщо минулого року був справжній бум на пасічний віск (що в тому числі призвело до його здорожчання), то цього року попит стабілізувався — але ціни не впадуть, бо натурального воску виробляється зараз небагато. 

«В цілому, у січні-березні 2023 року ми спостерігали зменшення попиту, у порівнянні із попереднім кварталом. З квітня попит потроху росте. Люди замовляють мед і продукти бджільництва, попри скорочення своїх фінансових можливостей та незгоди війни — далеко не кожний нішевий продукт може похвалитись таким стійким попитом і відданістю споживача, і це позитивно. Продукти бджільництва радять вживати навіть лікарі — для профілактики чи у комлексній терапії різноманітних захворювань. Мед купують з-за кордону для своїх родичів,  як подарунок своїм знайомим, колегам чи друзям, тощо. Це дуже позитивно і підтримує нас, виробників та продавців, у ці непрості часи», — додала Руслана Плис. 

Пасічникам варто задуматись про додаткові способи заробітку

Щодо переробки, то Мирон Пундор помітив позитивні тенденції. Все більше пасічників починають виготовляти свої ексклюзивні продукти, як от крем-мед чи питний мед, що дає змогу додатково заробити.

«Раніше український мед продавали виключно в сумішах. Україна стала відомою на весь світ. Це наша можливість заявити про себе і в галузі медівництва. Знаю успішні кейси, коли мед питний від виробника Cikera почали експортувати в Японію. В Нідерландах налагодили закупівлю меду від наших пасічників і планують продавати його з географічним зазначенням», — розповів експерт. 

А от у напряму фармакології зрушень немає. Мирон Пундор написав не одну статтю про розвиток і перспективу виробництва прополісу чи маточного молока. Але ніхто цим не зацікавився.

«От, наприклад в мене був запит на 2 т прополісу від японців. Але я його не назбираю. Прополіс — це побічний продукт, якого за сезон отримують 40-50 г з вулика. Навіть зі всієї України не вдасться назбирати таку кількість. Пасічникам потрібно міняти підхід до виробництва та мислити ширше», —  додав він.

Також експерт бачить перспективу в кооперації пасічників, але обʼєднання серед пасічників — річ не популярна, бо в ній бачать відлуння колгоспів. 

«Після трагічної загибелі голови Спілки пасічників Володимира Стретовича незрозуміло хто займе цю посаду. Комунікація між пасічниками з інших регіонів обірвана. Зі всього меду в Україні тільки до 20% виробляється на професійних пасіках, які можуть дати товарну партію — до 20 т меду. Решта — це локальні, невеликі виробники, які дають до 1 т меду. Тому, щоб робити якісь масштабні зміни потрібно обʼєднуватись», — підсумував Мирон Пундор.  

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.

---

P.S. В матеріал включено минулорічні коментарі бджоляра і співвласника ТМ «Знатний Мед» Валерія Курейко. Його аналітика завжди була достовірною, а прогнози правдивими. Але у січні цього року, після тяжкої недуги, п. Валерій помер. Приносимо співчуття рідним та всій медовій спільноті.