Сьогодні, 6 червня, російські окупанти зруйнували греблю Каховської ГЕС, підірвавши зсередини 11 з 28 прольотів греблі. Орієнтовна ширина прориву понад 170 метрів, а час, за який буде повністю спрацьоване Каховське водосховище складає всього 4 доби. Зникнення одного з найбільших водосховищ призведе також до спустошення багатьох зрошувальних каналів, з яких найбільшими є Каховський, Дніпро-Кривий Ріг та Північнокримський. Зникнуть річкові порти та елеватори, дороги, залізниці. Масштаби і наслідки руйнувань будуть катастрофічними для регіону.
Ми вирішили коротко описати якими будуть наслідки цього терористичного акту росіян для Півдня України, зокрема аграрного виробництва.
До війни Херсонщина мала найбільшу кількість орних земель в Україні — до 2 млн га. Частина цих площ зараз під окупацією, деокуповані території лишаються замінованими, а ще частина буде затопленою. Прорив дамби зробить неможливим обробіток зрошуваних територій. І не лише на Херсонщині, а й на Криворіжжі, адже Південне водосховище біля Кривого Рогу також наповнювалось з Дніпра через один з каналів.
Під загрозою затоплення опинилися до 80 населених пунктів. Ефект скорочення оброблюваних площ та зниження урожайності скоріше за все буде тривалим.
Відбудеться заболочення осушених земель нижньої течії Дніпра, деградація ґрунтів внаслідок змивання припливною хвилею, замулення, вітрової ерозії з часом. На частині земель можливе опустелювання, руйнування рослинного покриву. Також внаслідок затоплення загине частина деревної рослинності, що стримувала явища ерозії берегів та поширення ярів і балок.
Нова Каховка, побережжя Дніпра у нижній частині та в зрошуваних регіонах — центр виробництва великої кількості садової продукції. Тут вирощувались сади, ягідники та виноградники на зрошенні. Внаслідок затоплення та руйнування системи зрошення у найближчі роки площі багаторічних насаджень суттєво скоротяться, виробництво фруктів та ягід відповідно теж знизиться на тривалий період.
Наслідки будуть аналогічними тим, що і для садівництва, хоча перспектива відновлення потужностей краща, адже для овочів не потрібен кількарічний період очікування першого врожаю та виходу насаджень на повну врожайність. Але значним стримувальним фактором буде відсутність зрошення та руйнування капітальних споруд: сховищ, складів, тепличних господарств. Також даватимуться взнаки зміни клімату.
Зміна кліматичного режиму регіону внаслідок зміни дзеркала випаровування, температурного балансу земель біля Дніпра, появи великих площ колишнього дна водойми, не покритого рослинністю. Новоутворені пустелі швидко прогріватимуться сонцем, виникатимуть суховії, різкі зміни тиску, пилові бурі та інші погодні катаклізми. Відсутність зрошення та високі кліматичні ризики змусять частину виробників відмовитись від обробітку земель, внаслідок чого виникатиме ризик опустелювання частини угідь.
Читайте також: Посівна Південь: колись сіяли першими, а у сезоні 2023 — разом зі всією Україною
Внаслідок розкладання риби, змивання великої кількості добрив з полів, пестицидів, сміттєзвалищ у затоплених населених пунктах, виробництв і заводів, виникне отруєння води. Води Дніпра у нижній течії, а також частині Південного Бугу та Інгульця стануть непридатними для пиття та використання у сільському господарстві.
Внаслідок руйнування водосховища, виходу з ладу насосних станцій, дамб, каналів та інших гідротехнічних споруд, зупиниться постачання води у системи зрошення полів Херсонської і Запорізької обл. Станом на 2019 р. на Херсонщині під зрошенням було 426,8 тис. га, з яких фактично полив пройшов на 323,1 тис. га. На Запоріжжі 240,7 тис. га під зрошенням, з яких 45 тис. га фактично було полито. Також Каховське наповнювало водою Південне водосховище, з якого живилась зрошувальна система Дніпропетровської обл. В області використовується 2,9 млн куб. м води для зрошення сільгоспділянок.
Через катастрофу та тривалі негативні наслідки від неї, люди будуть змушені евакуюватись, що призведе до втрати людського ресурсу в регіоні. Серед вимушених переселенців можуть бути ті, хто раніше працював у агросфері або суміжних галузях.
Катастрофа спричинить загибель великої кількості риби, отруєння води продуктами її розкладання, руйнування інфраструктури рибгоспів, дамб ставків. До Дніпра потраплять види, що були у промисловому розведенні. Внаслідок негативних соціальних ефектів та змін режиму роботи контрольних органів виникне проблема браконьєрства та розкрадання природних ресурсів.
Судноплавство по Дніпру стане неможливим на найближчі роки, зруйновано і затоплено дороги в нижній течії Дніпра, мости, причали, захисні дамби.
На тривалий час виведено з дії порти в Нікополі, Кам’янці-Дніпровській та Енергодарі. Буде розмито і зруйновано залізничні колії, що сполучали Запоріжжя і Дніпро з Кримом, Кривим Рогом та Донбасом.
Також зруйновано чи пошкоджено елеваторні потужності, розміщені на берегах Дніпра та приток, де зерно збиралось для навантаження на баржі. Зокрема знищено філію «Козацьке» агропідприємства «Нібулон».
Великі відкриті простори дна водосховища будуть освоюватись рослинністю, в першу чергу найбільш інвазивними та агресивними видами. Виникнуть осередки забур’янення та поширення таких видів, як амброзія, гірчак, борщівник та інші. На цих землях можливі сплески розвитку шкідників та хвороб, які поширюватимуться на навколишні угіддя. Також відбудеться поширення в природних умовах видів риб, нехарактерних для регіону, внаслідок затоплення чи руйнування промислових ставків.
В «Укргідроенерго» повідомили, що Каховську ГЕС повністю зруйновано, відновити її неможливо. На будівництво нової греблі може піти до 3 років. Наповнення водосховища знову до колишнього рівня також буде відбуватись поетапно тривалий час.
© Микола Сирота, Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.