Соя одна з популярних культур у наших аграріїв — потребує менше добрив, має стабільний попит та є прибутковою. Але, як зауважили під час Дискусійного соєвого клубу — «Цей рік для сої буде знову нетиповим». Чому? Відповіли на це питання Виконавчий Директор Асоціації «Дунайська Соя» Володимир Пугачов та його колега, консультант з агрономії Микола Биков.

Кількість сої в Україні збільшується

Через війну минулого року суттєво зменшилися посівні площі, як ярих, так і озимих культур. За основними групами культур скорочення сягнуло 30-40%. Сюди входить, як кукурудза, так і пшениця чи соняшник. Але були торік культури, під якими площі збільшились — це ріпак і соя.

«Це було спричинено, в основному, економічними факторами, оскільки ці культури були більш маржинальними. Соя і ріпак не потребують таких енергетичних ресурсів на сушіння та зберігання. Крім того, потрібно менше логістичних одиниць для перевезення цих культур, що в контексті уповільнення експорту та кількаразового здорожчання логістичних послуг спонукало збільшення посівів», — повідомив Володимир Пугачов.

У прогнозах на 2023-й рік, то експерт називає цифру у 1,8+ млн га під соєю в Україні.

«З огляду на 20-річну динаміку, у цьому році площі під соєю  будуть одними із найбільшими. Його можна назвати роком номер три за посівними площами сої в Україні», — додав він.

Пропозиція переважає над попитом, тому ціна сої знижується

Безумовно, Україна є не єдиною країною на Європейському континенті, де вирощують сою. В «Дунайській Сої» прогнозують збільшення в тому числі й посівних площ під культурою в цілому в Європейському Союзі.

«Україна є драйвером росту за посівними площами, але водночас такі країни, як Італія та Румунія також суттєво збільшують посіви під соєю. Там це викликано введенням в дію нової с/г політики ЄС, яка дуже активно стимулює вирощування бобових культур. Тобто, є певні обов'язки щодо відсотка площ і вони працюють наперекір негативному досвіду минулого сезону, коли в країнах ЄС фермери суттєво не добрали врожай сої», — зазначив Володимир Пугачов.

Відтак в Європі є перевищення пропозиції над попитом, що призводить до падіння цін на соєві боби у світі. Порівнюючи травень минулого року і з травнем 23-го року, ціна знизилась з €640/т до менш ніж €500/т і далі зменшується.

«Це загальна динаміка скорочення цін. Нею активно скористались фермери з сусідніх нам країн, створивши підґрунтя до введення певних заборон на імпорт української продукції. Вони аргументували це тим, що надлишок українського збіжжя обвалив ринок ЄС. А насправді це загальносвітова тенденція зниження цін на аграрну продукцію, куди в тому числі додалась і соя», — додав представник Асоціації.  

Хочеш експортувати сою — бережи ліси та доведи це

Основну кількість сої з України (майже 50%) експортують наразі до країн ЄС і близько 35% — до Туреччини.

Читайте також: Найнебезпечніші хвороби сої у 2023 році

«Сої в нас виробляють майже в 4 рази більше, ніж споживається всередині країни. Для нормального функціонування аграрної галузі необхідний експорт, причому з суттєвими темпами. Тому тут необхідно орієнтуватися на ринок та вимоги ЄС. На жаль, є випадки, виявлення надлишків пестицидів чи ГМО в тій же сої і в цих же ситуаціях погрожували заблокувати взагалі весь імпорт української продукції.», —  розповів  Володимир Пугачов.

Також треба враховувати, що з 2024 р. неможливо буде імпортувати жодну тонну сої в ЄС без простежуваності ланцюжка вирощування до самого поля і без підтвердження того, що на тому полі не було здійснено вирубки лісів.

«Так Європейський союз крок за кроком приймає регулювання щодо боротьби з вирубкою лісів, яке почалося ще з 2020-го року. Розробка цього регулювання завершилась у 2023-му і стосується шести товарів критичного імпорту. Соя є одним з цих шести товарів. Тобто фермерам варто слідкувати за останніми змінами та готуватися вже сьогодні до сезону-2024, не лише з економічної точки зору», —  повідомив представник Асоціації «Дунайська Соя».

Ідеальні умови для сівби сої були у третій декаді травня

Згідно з даними гідрометцентру, квітень в Україні був холодним та дощовим. В травні ситуація не змінилась — перша декада була найхолоднішою за останні 30 років.

«Погода у квітні-травні констатує факт, що кліматичні зміни відбуваються не так динамічно. Вони не є односторонніми, а в деякі моменти — критичними. Наприклад, 1 травня денна температура була високою, а нічна — низькою. Це говорить про високий перепад температур та ризик заморозків. В деяких областях температура опустилась до -6°С», — розповів консультант з агрономії Микола Биков.

На ділянках, де рано висіяли сою і вже були сходи, заморозки могли привести до загибелі перших несправжніх листочків.

В другій декаді травня відбулось інтенсивне збільшення температури. Перепади між нічними і денними температурами були невеликими, тобто ґрунт встигав нагріватись вдень, а вночі не встигав охолонути.

«Було зафіксовано перехід до +15°С, а це вже називають «метеорологічним літом». Тобто ґрунт прогрівся, заморозків уже не було. В окремих регіонах, як-от: на Сумщині могли бути заморозки. Але в цей період сою можна висівати. Вже немає ризиків», — додав агроконсультант.

Щодо зволоження 20-см орного шару, то ґрунт наситився вологою завдяки достатній кількості опадів у квітні-травні.

«По градації Гідрометерологічного центру ми бачимо, що було достатньо вологи по всій території України. У деяких областях, зокрема, по межі Львів-Тернопіль-Хмельницький було збільшення вологи», —  зазначив Микола Биков.

Волога добре вплинула на озиму групу, але є ризиком у період сівби сої. Оскільки через перезволоження не всі змогли провести культивацію чи закриття вологи.

В другій декаді травня опадів не було або їх було дуже мало — до 25 мм за 10 днів. У окремих регіонах пройшли зливи, які призводили до утворення кірки, але явище не було масовим. Тож верхній шар ґрунту почав пересихати, а вологи забракло.

«У третій декаді травня температура піднялась до 17-20°С, тобто ґрунт був достатньо прогрітий, щоб за короткий період можна було висівати сою. Вона все-таки теплолюбна культура, особливо це актуально для технологій No-till або Strip-till», — зазначив фахівець.

Тобто протягом трьох місяців не було стабільних опадів. Частково були дощі в Центральній Україні, але це були опади проливного типу. Від них волога не завжди є продуктивною.

Щодо вологи у метровому шарі. За нормами її має бути 100-120 мм, саме тоді вона позитивно впливає на врожай. Але відсутність дощів протягом трьох декад, призвела до того, Захід України був достатньо забезпечений вологою, але зʼявляються регіони ризикованого землеробства.

«Для озимих культур зменшення вологи у метровому шарі не є критичним, а от на сою це може погано вплинути», — додав Микола Биков.  

Врожай сої-2023 залежатиме від рівномірних опадів

Через холодний травень сума ефективних температур була невеликою. Для сої кліматичних теплових одиниць було недостатньо, щоб вона якісно розвивалася. Також важливими є опади.

«Якщо в нас, наприклад в червні не пройдуть хоча б 2 дощі від 30 до 50 мм і він не буде рівномірний протягом 3 днів, то це може привести до пересушування верхнього шару ґрунту і для сої це буде критично. Ми бачимо що опадів було недостатньо в травні для формування майбутнього урожаю, але це ще не кінець. », — наголосив Микола Биков.

Також фахівець наголошує, що надалі фермери повинні шукати методи збереження вологи.

«Можна використовувати сучасні технології, як No-till, Strip-till або інші, щоб зменшити зону випаровування. Можна пробувати покриття мульчею або зменшення обробітку. З іншого боку ми бачимо, що є випадки коли ґрунт не прогрівається і тут треба шукати компроміс», — підсумував представник «Дунайської сої».   

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.