Теоретики та практики нульового обробітку ґрунту завжди сперечаються чи є технологія No-till прийнятною в умовах України. І якщо перші розповідають про фантастичне зберігання вологи, то фермери-практики на противагу кажуть про ущільнення ґрунту. Також No-till «звинувачують» у більшому поширенні хвороб та шкідників. Але всі мінуси технології перекриває одне слово «економія».

На досвіді СТОВ «Лан» ми покажемо, як на практиці впроваджується No-till на чорноземах, чи є в цьому вигода та коли нульовий обробіток безсилий.

У перезволожений ґрунт з No-till не посієш, але і при оранці це важко

Господарство «Лан» оперує 6,5 тис. га землі, з яких 2 тис. га знаходяться у Черкаській обл. Саме тут, на 2 тис. га, цьогоріч вирощують озимий ріпак та пшеницю, соняшник, кукурудзу на зерно та силос, сою та кормові трави.  У цьому році в сівозміні на 100% збільшили кількість соняшнику: якщо раніше було близько 300 га, то в цьому році — 612 га. А от кількість кукурудзи зменшили зі стандартних 300-500 га до 120 га.

В господарстві використовують різні технології обробітку ґрунту: є і класична оранка, і глибоке розпушування. Але все ж намагаються впроваджувати ресурсоощадні технології, як No-till.

«Нульовий обробіток нам дуже підходить, але є певні нюанси. Ось, наприклад на деяких полях хотіли запустити в цьому році, але не вийшло, через велику інтенсивність опадів. У квітні у нас випало 96-98 мм і ця волога моментально висохла. Хоча попередником була кукурудза і волога мала зберегтись. Але на ділі верхній шар взявся суцільним коржем і просто сівалка не могла працювати. Нам довелось додатково дискувати. Кажуть, що «по нулю» ущільнюється ґрунт, а тут він ущільнився і без неї», — розповів головний агроном «ЛАН» Андрій Семененко.

Агроном сміється, що любителі класичного обробітку завжди лякають тим, що за нульовим обробітком прийде ущільнений ґрунт, але він був таким цьогоріч і на оранці.  Він розповідає, що при сильно перезволоженому ґрунті якість сівби бажає кращого. Оскільки проблема не тільки в сошниках сівалки, які застрягають, а в тому, що прикочуючі колеса після секції сівалки ущільнюють ґрунт. І тоді, наприклад кукурудзі дуже важко пробитись, хоча вона сходить шилом.

Читайте також: Посівна кукурудзи проти соняшнику – хто перемагає в Центрі України

Андрій Семененко вважає, що найкраще впроваджувати нульовий обробіток з озимого ріпаку або пшениці. Вони гарно структурують ґрунт, тим паче, що пшениця утворює багато соломи і закриває всю поверхню поля. 

«Ось ми сіяли соняшник і кукурудзу по ріпаку — взагалі пісня», — поділився він.

Економія на пальному до 25 л/га

У минулому сезоні найбільшу рентабельність господарству принесли 2 культури — це кукурудза (внаслідок власної сушки) та ріпак. Середня врожайність ріпаку склала 3,8 т/га.

Побутує така думка, що під ріпак потрібно орати, щоб був пухкий ґрунт та краще розвивалась коренева система, тоді культура приносить більшу врожайність. На прикладі СТОВ «Лан» в минулому сезоні було 2 поля з оранкою та по No-till, з однаковим попередником. На оранці середня врожайність ріпаку склала 4,4 т/га, а на полях з No-till — 4,04 т/га.

«Найкращий результат  — 4,4 т/га ми отримали на полі засіяному по класиці. А решту було посіяно «по нулю» і він себе повністю виправдав. На полях з No-till ми зменшили норму висіву в 3 рази, якщо загальноприйнято 500 тис./га, то я сіяв 170 тис./га. Сіяли кукурудзяною сівалкою, на яку поставили розгортачі ряду. Відтак одне поле закрили по 4,1 т/га, інше — 3,9 т/га. Найгірший результат показав ріпак з попередником силосна кукурудза, де одне поле дало 2,8 т/га, інше 3,2 т/га», — зазначив агроном. 

Окрім економії на насінні No-till дає ще й економію на дизелі. За підрахунками Андрія, при нульовому обробітку затрати пального складають 6-7 л/га для сівалки. При класичному обробітку лише оранка потребує 27 л/га, а якщо ґрунт важкий та перезволожений, то до 30 л/га. Плюс боронування — це додатково 2-3 л, культивація — 5-6 літрів. Відтак економія на пальному складе до 25 л/га.

«Знаю в деяких районах дозволяють техніці працювати вночі. У Смілянському — ні. Тому в цьому році 84 га ми орали 7 днів. Потім пройшлись компактором, далі коткували, тому що ґрунт спушився і сівалка просто потонула. І виходить нонсенс: ти робиш пухкий ґрунт, а потім його коткуєш, щоб ущільнити. Для чого це все потрібно? Так, в результаті врожайність на 0,4 т/га вища. Але одне поле 80 га я обробляв цілий тиждень, а за цей час по No-till я можу посіяти весь ріпак, що в мене є, і знатиму, що на 100% отримаю сходи. Бо після оранки, сходи — це також питання», — розповідає агроном. 

Минулі роки в господарстві працювали по класиці за стандартною схемою, але  часто сходів не отримували або вони були рідкими. Андрію доводилось мізкувати: чи досівати, чи пересівати, чи чекати, може воно ще зійде. Тому в результаті зупинився на варіанті, що нехай врожайність буде меншою в деяких випадках, але будуть 100% сходи. Відтак цьогоріч запланована врожайність ріпаку 4 т/га. 

Хвороби при No-till тільки в тих фермерів, які нічого не вносять

Андрій Семененко розповідає про сумний досвід з кукурудзою у 2020 р. Тоді був критично посушливий рік. А в господарстві засіяли 1100 га цією культурою із 2000 га землі. Вологане накопичилась з зими й після посіву дощів майже не було.  В підсумку з 1100 га кукурудзи на зерно змолотили тільки 480 га з врожайністю 2,3 т/га. Дещо косили на силос, але й він був сумнівної якості, бо качан навіть не сформувався. З далеких полів господарства кукурудзу навіть не возили, а просто косили і розпиляли силосним комбайном.

Читайте також: Микола Косолап: Якого біса ми досі оремо?

«Отакі моменти тебе підштовхують до чогось нового. І поки що розв'язання проблем ми бачимо у No-till. Знаю господарство «Мрія» у Блощинцях, яким керує Михайло Войтовик, де завдяки No-till у 2020 р. зібрали 9 т/га кукурудзи. Ще один знайомий отримав до 6 т/га», — поділився агроном.

Він додав, що додатково на полях кукурудзи з нульовим обробітком виходить й економія на добривах. На таких полях не вносять стартові міндобрива, бо їх немає сенсу розкидати просто на поверхню ґрунту. Решту добрив вносять в тій же нормі, що й на полях з оранкою. 

Інший стереотип стосується того, що при No-till більше поширюються хвороби через пожнивні рештки і мульчу, які за технологією прикривають ґрунт. Андрій же стверджує, що надмірні хвороби тільки в тих фермерів, хто ніколи не займався No-till. Особисто він, не бачить жодних проблем і каже, що вони можуть виникати, якщо взагалі нічого не вносити. Але якщо ти на «класиці» вносиш 4 фунгіциди, то аналогічно вноситимеш і «по нулю».

«Я їздив до одного фермера у Вінницю. Він космічні врожаї кукурудзи збирає і головне на що опирається — це унеможливлює всі ризики. І один з таких ризиків — це пожнивні рештки, які він заорює. Я йому кажу, ти заорав пожнивні рештки, а через рік ти знову ореш і вони потрапляють нагору. Виходить ти їх просто законсервував, бо помістив у анаеробне середовище. І ти цих інфекцій на поверхні ґрунту можеш не бачити, але вони є. І так само, як і при нулю ти контролюєш їх біологічними препаратами, чи механічними способами», — додав агроном СТОВ «Лан».   

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.