Богдан Урсуляк до війни обробляв близько 200 га землі на Миколаївщині. Вирощував зернові та олійні, мав власну техніку. Восени 2021 р. він посіяв озимі, які так і не вдалось зібрати, бо, через 2 тижні після повномасштабного вторгнення, полями вже пересувались колони техніки окупантів.

Прибузьке, де знаходиться господарство фермера протягом 7 місяців було в так званій сірій зоні. За 2 обстріли село було пошкоджено на 70%. Але, як тільки ворога витурили з частини Херсонщини Богдан Урсуляк повернувся додому і відновлює своє господарство, хоча втратив дуже багато.

Історія фермера стала вже третьою в рамках проєкту «Аграрне відродження» компанії LNZ Group.  

«За 3 дні окупанти пошкодили 70% села, а двох людей застрелили в полі» 

«24 лютого у нас все почалося о 4-й ранку, бо неподалік 2 аеродроми — у Миколаєві та у Херсоні. На них припали перші прильоти. А далі було спокійно до 12 березня, поки біля нашого села не почали проходити колони російської техніки на Миколаїв. Наші військові їх туди не пустили, відтак окупанти відступили на Херсонщину і почали активно обстрілювати наше село і сусідні населені пункти», — розповів фермер.

Зокрема, масовий обстріл російські загарбники провели по с. Прибузьке в якому знаходились на той момент до 2 тис. людей. Саме тоді всі люди з села почали масово евакуйовуватись. Як розповів Богдан, за 3 дні окупанти пошкодили 70% будинків. Загинуло 10 людей, з яких 2 розстріляли в полі.

«Військові проводили примусову евакуацію. Під час обстрілів немає змоги вибирати транспорт, тому виїжджали, хто чим міг — на своїх машинах, вантажівках, автобусах. Пригадую страшні кадри: люди залізали на КамАЗи та виїжджали, узявши з собою тільки найнеобхідніше. За перший тиждень з села виїхало, мабуть, 80% населення. Хто не виїхав, то після другого обстрілу все одно захотів евакуюватись, бо неможливо було тут знаходитися», — пригадує Богдан Урсуляк. 

Читайте також: Урожай 2022 року ще стоїть у полі — проєкт «Аграрне відродження» про життя після деокупації

Сам фермер виїхав з села аж в кінці квітня. З травня Прибузьке було під контролем військових і туди вже не впускали. Повернувся на своє господарство на початку листопада 2022 р., коли ЗСУ деокупували Херсонщину.

«Самостійно відновлювали своє село»

«Коли я приїхав у Прибузьке вперше після деокупації, то був такий розпач, що думав може вже і не повертатись. Що тут робилось зразу після того, як відступили військові? Тут було дуже плачевно», —  пригадує фермер. 

Він розповідає, що в селі не було чи єдиного цілого будинку.  Не було ані електрики, ані газу, ані води. В селі зимувало 30-40 людей.

«За допомогою генератора ми заварили водонапірну башту і так набирали воду. Генератори давали нам електрику. Потім приїхали хлопці з РЕМу.  Ми всім селом зібрались, допомагали їм скручувати кабель, бо нових проводів на такі об'єми просто не було. Фактично всім селом натягнули лінії електропередач і дали людям світло», — розповів Богдан Урсуляк.  

Зараз на процесі відновлення газопостачання. Водопостачання також  вже відновили. Весною більшість селян повернулись, почали прибирати вулиці, ремонтувати будинки. Зараз всім селом допомагають людям перекривати дахи.

Сам фермер працює над відновленням автопарку. Ворожі  ракети пошкодили всю техніку — не вціліло нічого. 

«Так, техніка була не нова, але дуже нам допомагала. Все перетворились на гору металобрухту. Тому почали потроху власними силами відновлювати. Помалу все почало виходити. Спершу один трактор завели, потім —  інший.  А от комбайн зруйновано повністю», — каже фермер.

Коли техніка запрацювала, він вирішив зайти в поле. Там все було заміновано. Він звернувся до військової адміністрації за допомогою.

«Ми розуміли, що розмінування буде нешвидко, тому просто хотіли дізнатись, де можуть бути поля сильно забруднені мінами. Тому по 2-3 га, помаленьку почали очищувати свої поля», — пригадує аграрій.

Він розповідає, що заходили в поля навесні, коли не було ще трави та бур’янів. Спершу обходили поле самостійно, а потім заїжджали технікою. Коли знаходили снаряди, то ставили мітки та викликали піротехніків. Вони приїжджали досить оперативно, забирали небезпечні предмети або підривали на місці.

«Зараз у мене є 100 га землі, ще 100 га — в бік Херсонської обл. Туди ніхто не лізе, бо там міна на міні. Де проходили лінія фронту — ми туди не підходимо. Там дуже забруднені поля», —  додав Богдан Урсуляк.

Очищені поля фермер засіяв ярим ячменем та соняшником.

«Ми стараємося щось посіяти, щось виростити, щоб людям дати якісь гроші за паї. Багато людей постраждало від війни й треба їх підтримати», — розповів він.  

«Без допомоги ми б не посіялись» 

Фермер вірить у швидку Перемогу, планує відбудувати те, що втратив, та розвивати своє господарство. Каже, що зараз працювати важко, бо порти закриті й весь прибуток від зерна з'їдає логістика.

«Без допомоги ми б не посіялись, тому дякую The Howard G. Buffett Foundation та компанії LNZ Group за допомогу насінням і добривами. Ми все робимо для того, щоб зібрати урожай і допомогти людям, які постраждали від війни. У селі багато людей залишились без домівок. Ми хочемо їм допомогти. Навіть невелика плата за паї їх підтримає», — поділився фермер.

Для тих фермерів, які зараз в окупації або на лінії фронту Богдан Урсуляк рекомендує чекати й вони однаково дочекаються звільнення. 

«Потихеньку все відбудується, посіється і збереться врожай. Зі свого прикладу скажу, що справді здається, що коли заміновані поля, то вже нічого з цим не зробити. Але з часом все розмінується, ми живемо в століття інших технологій. Ми приїхали, поля були забруднені. Зараз ми посіяли та вже збираємо врожай», — вірить Богдан Урсуляк.

---

Проєкт «Аграрне відродження» створений компанією LNZ Group, щоб познайомити читачів з фермерами з деокупованих територій, їхніми проблемами та реаліями. Сьогодні ми познайомили вас з Богданом Урсуляком. 

Раніше ми розповідали історію керівника АФ «Базаліївський колос» Василя Калгана з деокупованої Харківщини. Про те, як фермер евакуйовував своє стадо, працював на фермі під час обстрілів та як проходить розмінування на Харківщині читайте за посиланням. 

Також не менш цікава розповідь фермера Олексія Беседіна, який продовжує сіяти за 15 км від лінії зіткнення із ворогом. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.