Обстріли, які не вщухають протягом більш ніж 570 днів. Це те, чим можна характеризувати життя на прифронтовій Миколаївщині. В таких умовах аграріям вдається сіяти та збирати врожай, хоча велика частка його залишається в полі.

Сьогодні проєкт «Аграрне Відродження» познайомив нас з життям аграрія Олександра Холявка з с. Дмитрівка Очаківського р-ну, який розповів про реалії фермерства в прифронтовій зоні.

*Проєкт «Аграрне Відродження» створений компанією LNZ Group, щоб розповісти про незламність фермерів на деокупованих та прифронтових територіях України.

---

Всім селом гасять пожежі на полях та рятують врожаї

Олександр Холявка — аграрій з 15-річним досвідом. Він власник господарства ТОВ СФ «Дніпро» поблизу Очакова. Клімат Півдня завжди гарячий,  але зараз його додатково підігрівають ворожі снаряди на полі.

«Прильоти у нас майже кожного дня — і на ріллю, і біля неї. Погода зараз бездощова, трави повисихали й виходить пожежонебезпечна ситуація. Коли люди в містах під час обстрілів ховаються в укриття, то ми беремо лопати, кошму, відра, водовози й біжимо у поле. Тому що від бомб утворюються пожежі й люди своїми силами намагаються їх зупинити, щоб врятувати зерно», — розповідає фермер.

Читайте також: 70% села зруйновано, в полі міна на міні — проєкт «Аграрне відродження» на Миколаївщині

Допомагають й пожежники, але дорога до села займає 30 хв. Тому гасити вогонь на полі виходять всі жителі села.

«Працівники, керівники господарств, місцеві мешканці дуже згуртувались за цей час. Всі допомагають один одному без дзвінків і закликів. Якщо хтось бачить, що горить поле — то всі швидко виїжджають і гасять разом. Біда об'єднала всіх, і конкурентів, і тих, хто взагалі один одного не знав. Ми всі, як єдина сім'я, боремося за врожай», — зазначає Олександр Холявко.

По 10-20 обстрілів за день та вирви в полі

Аграрій розповідає, що найважче було у період жнив-2022. Обстрілів було набагато більше — по 10-20 за день і регулярно вночі. Тому всі чатували на полях, ліквідовували вогонь, адже тільки так можна було врятувати врожай. При цьому він не розглядав ідею «не сіяти».

«Сіяли й в тому сезоні, й в цьому також. Як казали батьки: «Не вважай на врожай, а хліб сій». Вороги стріляють кожен день. А наші хлопці, працівники, які залишилися на місці, зібралися і сказали, що будуть працювати. Тому насамперед подяка їм. Вони розуміють, що без хліба наша держава не повинна залишатися. Тому ми всі працюємо попри дуже складні обставини», —  поділився власник ТОВ СФ «Дніпро».

У самого фермера торік згоріло 70 га пшениці та 30 га ячменю. В цьому році він втратив через вогонь приблизно 10 га пшениці. Каже, що зараз люди навчились краще гасити пожежі, тому втрати менші.

«Того року на поле було страшно дивитись. Посіви озимих від прильотів були у дірках та вирвах. Але що ж зробити? Ми працюємо, сили є і віримо в Перемогу», — додав Олександр Холявко.

«Працюємо і будемо працювати»

Олександр Халявко планує, що по закінченню війни зможе купити нову техніку. Зараз в регіоні ніхто на цей ризик не йде — постійно обстріли, є величезний ризик придбати й одразу втратити. Тому наразі особливих планів не будує.

«В сільському господарстві надзвичайних планів нема. Робота повторюється з року в рік: підготовка до посівної, внесення добрив, жнива. Зараз працюємо і по закінченню війни будемо працювати та розвивати господарство, але вже з добрим настроєм», — розповідає аграрій.

Щоб підтримати Олексадра Халявко та допомогти йому в посівній-2023 The Howard G. Buffett Foundation та LNZ Group безкоштовно надали добрива та насіння.

«Ця допомога для нашого господарства була дуже важлива. Ми дали людям роботу, дали господарству можливість отримати урожай і заробити, щоб продовжувати працювати. Тому що у нас дуже складно —  кожен день обстріли, пожежі. Тому підтримку ми отримали дуже вчасно. Продовжуємо працювати й Перемога буде наша», — додав аграрій.

---

Історія Олександра Холявко стала четвертою у рамках проєкту «Аграрне відродження». Раніше ми розповідали про фермерів з деокупованої Харківщини — Олексія Беседіна та Василя Калгана, які самостійно розміновують свої поля. А також про Богдана Урсуляка з Миколаївщини, який разом з односельцями відновлює своє село.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.