Під час війни чимало угідь і господарств прифронтової зони піддаються обстрілам і умисним підпалам з боку ворога. Та до цього додаються ще й умисні дії наших селян, а іноді й фермерів. Щороку чимало українців «традиційно» порушують закон, спалюючи стерню, луки, пасовища, ділянки степової та іншої природної рослинності. Більшість з них навіть не підозрюють, яку шкоду вони наносять довкіллю та своєму здоров’ю. 

За повідомленням ДСНС від початку року в екосистемах України виникло понад 17 тисяч пожеж. Згоріло 13 тис. га земель, тисячі диких тварин, постраждали й загинули люди, завдано колосальних матеріальних збитків, залучено значні людські та технічні ресурси. Такими є наслідки спалювання сухостою з початку року. 

Так, лише за останній місяць сталося кілька масштабних пожеж. У Вишгородському районі Київської області сталася пожежа в полі, на околиці Коломиї на Івано-Франківщині горіло 1,5 га пшеничного поля, на Волині рятувальники ліквідували загоряння сухої трави на відкритій місцевості, біля селища Олика, на Кіровоградщині у Гуріївці Долинського району вигоріло 2 га і ледве не згоріло село, на полі пшениці поблизу с. Остап’є Тернопільського району вигоріло 3 га пшениці, хоча потенційно могло і всі 100 га поля. Причини пожеж з'ясовують. За деякими фактами винних осіб притягнуто до відповідальності. 

Які наслідки спалювання стерні та трави 

Випалювання полів та лук — поширена практика в Україні. Однак вона може мати серйозні наслідки для екології та для сільського господарства.

Однією з основних проблем внаслідок спалювання трави є забруднення повітря. Дим від горіння рослинних решток містить шкідливі речовини, такі як оксиди азоту, діоксид сірки та сажа. Ці речовини можуть викликати захворювання дихальних шляхів, а також серцево-судинні захворювання.

Для аграріїв вогонь — це справжня біда під час сезону, адже спалювання трави може призвести до зниження родючості ґрунту. Дим, температура та рештки від спалювання трави можуть вбити корисні мікроорганізми, які відіграють важливу роль у процесі утворення гумусу. А ще це величезна небезпека втрати врожаю на полі через пожежі.

«В Україні ситуація потроху починає змінюватися. На державному рівні організовано спеціальні комісії та проводиться роз'яснювальна робота. І я маю визнати, що такого безконтрольного масового спалювання, як десять років тому — зараз вже немає. Сьогодні сусід сусіду робить зауваження. І на подібні виклики приїжджають правоохоронці. Що стосується фермерів, то це історія про відповідальність. Розорювання, тобто розбивка масивів на клітини — це елементарні речі, які мають виконувати всі. Дотримання правил протипожежної безпеки на полях ніхто не скасовував», — вважає Микола Косолап, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП.

Фахівець також спостерігає тенденцію до позитивних змін у боротьбі з підпалами — господарники дедалі частіше мають чи то власне пожежне авто, чи то загін, а всіх охоронців зобов`язують робити об'їзд поля що кілька годин.

Спалювання стерні: економія чи гроші на вітер?

Спалювання стерні на полях залишається поширеною практикою серед українських аграріїв часто через те, що в суху погоду і коли добрива дорогі, то складно заробити солому в ґрунт та досягти швидкого її розкладання. Та чи справді вогонь — це простіший і дешевший спосіб боротьби з пожнивними рештками?

Насправді через спалювання стерні ґрунт стає більш схильним до деградації. Тому фактично фермер втрачає свої гроші. Не за перший рік, але згодом, зароблюючи солому в ґрунт, ви забезпечите його низкою поживних речовин, захистите від ерозії та збережете вологу. 

«Якщо самі аграрії вдаються до підпалу, як найлегшого і найдешевшого способу, то вони мають розуміти, що разом із соломою — вони палять свої гроші. Бо ж саме солома є кормом для мікроорганізмів ґрунту, які забезпечують родючість. Солома є захистом від ерозії, вітру, допомагає зберігати вологу. Екологічний догляд за землею — те, чого вже сьогодні вимагають від нас країни Європи», — вважає Микола Косолап. 

Фахівець наголошує, що горе-господарники не розуміють, що нищать не просто ґрунт, а втручаються в екосистему, і за все доведеться платити. Якщо не їм самим, то нащадки заплатять — в першу чергу, здоров`ям. 

Однак аграрії, які працюють з no-till — це якраз інша формація господарів. Їхні комбайни оснащені за всіма правилами, бо для них збереження від пожежі — то головна мета. І якраз вони перевіряють сусідські поля, і дають настанови сусіднім фермерам. Бо знають, що збереження їхнього поля залежить і від того, як працюють ті, хто поряд.

Звичайно, що швидко усіх не змінити, але початок позитивних тенденцій, як вважає Микола Косолап, покладено.

Пожежа може стати неконтрольованою

Ще однією проблемою спалювання трави є пожежі. Вогонь від спалювання трави може поширюватися на великі території. Пожежі можуть знищити поля з урожаєм, а також ліси, будинки та інші об'єкти.

«Я працював на Півдні, доки моє господарство не забрали окупанти. Там до повномасштабного вторгнення зі спалюванням стерні я стикався постійно. Навіть нам спалювали. Але ми працюємо з no-till, для нас це біда, бо відновлення дуже затратне в першу чергу за часом. Зараз я працюю в Кіровоградській області, і часто стаю свідком ситуацій, коли самі аграрії вдаються до таких кроків. Коли я проїжджаю повз поле, то за 15 км вже бачу — це поле готують до умисного підпалу. Але ж поряд наші поля. І це пряма загроза нашому врожаю і родючості. Звертався в сільську раду, в поліцію. Проте реакції нуль», — Андрій Щедрінов, фахівець з ґрунтозберігаючих технологій в ДП ДГ «Великі Клини».

Аграрій переконаний, що на такі речі мають реагувати правоохоронці, місцева влада. Якби палії — приватного сектору чи аграрії — знали, що будуть покарані, що буде штраф, а у разі несплати — вилучення майна, арешт карток і рахунків. Закон має працювати всюди, і для всіх, — впевнений пан Андрій, який за багато років діяльності не знає жодного випадку, коли б аграрія притягнули до відповідальності. 

«Днями я став свідком того, як випалили 2 га біля ставка. Вочевидь, готували місце під угіддя. І ситуація була така, що ледве не згоріло село. Бажання наживи, незважаючи ні на що, на жаль, в таких випадках вирішальне. Але ж не лише аграрії, звичайні селяни так само нехтують законом, на зауваження не реагують», — каже Андрій Щедрінов.

Але у результаті таких дій пожежа може перерости у неконтрольоване горіння, загрожувати знищенням будівель та споруд житлового сектору. Особливо важко локалізувати пожежі на відкритих територіях, де вогонь поширюється дуже швидко. 

«Я не можу не реагувати на такі ситуації, бо для Півдня пожежі — то страшне. Знаю про можливі наслідки, коли згорали цілі села, школи, ліси. Я сам брав участь у приборканні таких пожеж, ускладнених сильним вітром. Тоді, у 2006 році, в моєму селі вигоріло 25 га лісу. Тож дуже добре знаю, про що говорю», — додав Андрій Щедрінов. 

Причини спалювання стерні фермерами

• Велика кількість поживних решток після збирання кукурудзи, соняшнику або неякісний їх розподіл по поверхні. Якщо комбайн не розсіює подрібнені рештки на всю ширину захвату жатки, виникають валки, заробити які іноді складно. Потрібен додатковий час і пальне. Складнощі під час зароблення соломи, довшої за 15 см, і високої стерні — понад 20 см — у ґрунт.
• Забагато решток перегнивають повільно, при цьому витрачається мінеральний азот з ґрунту. Тому наступна культура може страждати від його нестачі, хоча в перспективі додаткова органічна речовина компенсує з надлишком цей тимчасовий дефіцит.
• Нестача вологи, яка ускладнює обробіток ґрунту. Сухі рештки рослин додатково висушують землю, і фермери можуть вважати за краще спалити солому, ніж заробляти її.

Читайте також: 70% села зруйновано, в полі міна на міні — проєкт «Аграрне відродження» на Миколаївщині

До речі, часто серед аргументів на користь випалювання фермери називають бажання позбутися насіння бур`янів. Цю думку якраз спростовує фахівець Микола Косолап: «Деякі аграрії використовують у своїй діяльності навіть спеціальний вогневий культиватор. Суть полягає у тому, що відкрите полум`я з`являється з форсунок і діє на оброблювану землю. Але от чи може вогонь знищити насіння бур'яну, через яке іноді підпалюють сухостій на забруднених полях? Насіння бур'янів спалити практично неможливо. Чому? Аби спалити насіння, яке сховалося вже у ґрунті треба більше часу, ніж горить бадилля. Тобто сама ідея спалити насіння фізично некоректна. Тим більше якраз на спаленому ґрунті кількість сходів бур'яну втричі більша ніж на неспаленому».

Так, в суху погоду і коли добрива дорогі, то заробити солому в ґрунт складно, як і забезпечити її швидке розкладання, але є заходи, що полегшать цей процес. Наприклад:

• Налаштувати комбайни на нижчий зріз стерні, а подрібнювач соломи на менший розмір часток. Це полегшить як заорювання, так і перегнивання соломи.
• Використовувати деструктори стерні та додаткове джерело азоту перед лущенням стерні. Це допоможе соломі швидко розкластися без шкоди наступним культурам.

Таким чином додаткові добрива залишаться у ґрунті, але вже у вигляді органічної речовини. Тому це не витрата, а інвестиція.

Палії чи диверсанти

На час воєнного стану відповідальність за спалювання сухостою значно посилили. І навіть можуть прирівнювати до диверсій. У березні 2022 року парламент вніс зміни до Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Так у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, спрямованих на послаблення держави, додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності. Це передбачає кримінальну відповідальність, нагадують у ДСНС.

Підпал сухостою можуть розцінити як подачу світлових знаків ворогу. Також ці польові пожежі відволікають сили рятувальних служб та військових, які знаходяться поряд. Вони змушені витрачати сили і ресурси на боротьбу з підпалами, а не наслідками воєнних дій російських загарбників.

За випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок степової та іншої природної рослинності або її залишків, передбачені 3-12 тис. грн штрафу. Якщо винні керівники підприємств та організацій, сума штрафу коливається в межах 15-30,6 тис. грн.

За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень штрафують на суму від 91 до 153 тис. грн або обмежують волю на строк від двох до п'яти років. Якщо ті самі дії спричинили загибель людей або тварин, винних карають позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Прості правила профілактики пожеж

Служба порятунку нагадує правила пожежної безпеки під час зернозбиральної кампанії. Дотримуючись цих правил, ви зможете убезпечити себе та свій урожай від пожеж:

• Суворо забороняється палити, розводити багаття, застосовувати відкрите полум'я на хлібних масивах та поблизу них.
• Це стосується як працівників сільськогосподарських підприємств, так і звичайних громадян.
• Перед початком жнив хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових масивів, степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць повинні бути обкошені й оборані захисною смугою щонайменше 4 м завширшки. Це допоможе запобігти поширенню пожежі.
• Перед збиранням посіви великої площі необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Це дозволить зосередити зусилля на ліквідації пожежі в разі її виникнення.
• Усі працівники сільськогосподарських підприємств повинні пройти навчання з пожежної безпеки.
• На полях повинні бути організовані пожежні пости з необхідним обладнанням та засобами захисту.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2023 р.