У 2023 році в Україні вже третій рік поспіль хороший урожай картоплі. За оцінками Української асоціації виробників картоплі (УАВК), врожайність у 2023 р. близько 35 т/га. Ми є одним з найбільших виробників картоплі в Європі. У 2022 році в Україні було вироблено близько 20 млн т картоплі, що становить близько 4% світового виробництва.
Уже сьогодні фермери та експерти оцінюють цьогорічний урожай картоплі як дуже непоганий. Принаймні, вегетаційний період був доволі сприятливим.
«Із розмов з виробниками можна говорити про середню врожайність на рівні 40 т/га. Для порівняння — минулого року 33-34 т/га. Якість врожаю також непогана. Єдиною проблемою може стати те, що цього року мало вирощували насіннєвої картоплі. Ми закликали виробників вирощувати сертифіковану насіннєву картоплю, оскільки міжнародні інституції роблять певні закупки на ринку вже в середині весни, щоб забезпечити безкоштовно насінням постраждалі від війни регіони. Однак, виробники не зреагували. Хоча для сертифікованих насіннєвих господарств в умовах війни це чудова можливість продати безпосередньо в країні насіння за тверду валюту», — розповіла Оксана Руженкова, експерт Світового банку з розвитку плодового овочівництва.
У господарстві «Чернігівеліткартопля» кажуть, що врожай цього року хороший, наголошуючи на результатах власної селекції. Попри витрати на десикацію й обробку від хвороб, тут відзначають дуже гарний результат, наголошуючи на тому, що левова частка успіху залежить від підготовки площі.
«Якщо говорити про урожай, то він виправдав і навіть перевершив наші очікування. Хоча через погодні умови довелося двічі обробляти картоплю від альтернаріозу та кожні 7-10 днів ми обробляли картоплю фунгіцидом. Такої ситуації не було ще з 96-го року. І це досить дорогі обробки оригінальними препаратами», — розповідає Ігор Шкурко, керівник «Чернігівеліткартоплі».
Загалом у сезон тут висадили 90 га картоплі, що на 10 га більше, ніж у минулому. Затратна частина на гектар, включаючи пестициди, добрива, пальне, насіння, роботу техніки, в середньому склала 75-80 тис. грн/га.
А от на наступний рік аграрій має намір збільшити площу висадження у два рази. Досвід є, але треба підготувати достатню кількість картоплесховищ.
Сьогодні гуртова ціна картоплі на закупівлі — 3,5-4 грн/кг. Але вже в лютому фермери прогнозують підвищення до 8 грн/кг. На ринку є побоювання і хвилювання, що наприкінці зими у нас можуть бути проблеми з якісною картоплею. Очікування небезпідставні, бо ж якщо картопля цього року вирощувалась з низьких репродукцій, це матиме наслідки. Але сам виробник від цього не постраждає, вважає Оксана Руженкова.
«Значно важливішим питанням буде те, чи зможемо ми на наступний рік виростити якісний продукт, працюючи на низьких репродукціях. Я вважаю, така ситуація ставить під загрозу існування такого сегмента, як мита і фасована картопля вроздріб», — зазначає фахівчиня.
Фермерське господарство «Чернігівеліткартопля» цього року орієнтувалося на висококрохмальні сорти, зокрема на сорт власної селекції Сувенір Чернігівський, оскільки на ринку вдвічі зросла ціна на крохмаль — до 0,2 грн за один крохмалопроцент. А цей сорт дав врожайність 56,3 т/га при крохмальності бульб 18%. Також серед фаворитів цього року Панянка, Міраж та Феномен. Загалом у господарстві вирощують близько тридцяти сортів.
Разом з тим, фахівці Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України відзначають високу врожайність сортів вітчизняної селекції. Для прикладу серед найпопулярніших розробок інституту — сорти Княгиня, Мирослава, Фотинія, Щедрик, також — Меланія, Житниця, Родинна, Медея, Марфуша, Сингаївка, Містерія, Фанатка, Світана, Роставиця — показують дуже гарні урожайні результати. Вони мають комплексну стійкісь до хвороб, придатні до приготування різних видів страв та переробки на картоплепродукти. І цілком могли б бути конкурентними на ринку Європи.
Вочевидь, цього року в Україні буде надлишок урожаю картоплі. Бо ж експорту картоплі практично не намічається. Провідними імпортерами для нас лишаються Азербайджан, Молдова та Грузія. Взнаки дається і те, що понад шість мільйонів людей виїхали з України, в основному це жінки й діти. А це означає, що споживчий ринок в Україні скоротився.
Читайте також: Стратегічний партнер чи конкурент — ким доводиться Польща українському фермеру
Однак, картоплярі Чернігівської області цьогоріч розширили площі у порівнянні з іншими регіонами. А у Львівській області аграрії вже починають орієнтуватися на зовнішній ринок. Зокрема за сприяння департаменту аграрної політики місцевої ОДА налагоджується контакт з польською стороною.
«Польські переробники зверталися з проханням щодо запровадження пілотного проєкту на базі Львівської області. Мова йшла про співпрацю з двома великими картоплярськими агрохолдингами — Continental Farmers Group і Central Plants Group, аби вони пройшли знову процедуру встановлення вільних ділянок за європейським зразком. Далі точились розмови про те, що Польща може форсувати відкриття свого ринку саме для української картоплі. Бо вони готові купувати. І саме поляки надсилали запит в Єврокомісію з проханням відкрити ринок для української картоплі», — розповіла Оксана Руженкова.
Проте, це питання не вирішене на тому рівні, що Україна не гармонізувала 7 із 15 євродиректив, які стосуються картоплі. Європа готова піти назустріч, впевнена фахівчиня. Минулого року картоплярі просили Мінагрополітики активізувати цей процес. Але був перший рік війни. Чиновники не знали, що робити із перехідними залишками зерна. Тому питання щодо картоплі було не на часі. Та й нині воно не зрушилися з місця. Хоча вітчизняні картоплярі теж воліють вийти на європейський ринок.
«Ми маємо власну селекцію картоплі, виводимо нові сорти, у нас є патенти, є науковий підрозділ. Було б ще добре, якби українську картоплю експортувати в Європу. Минулого року і цьогоріч у низці країн були несприятливі погодні умови, і ціни на картоплю зросли. Навіть у сусідній Польщі є заводи, що потребують картоплі для фрі та чипсів. В країні великий дефіцит. Навіть насіннєвого матеріалу. Тому було б непогано, якби ми пробили це лобі саме по картоплі», — зазначає Ігор Шкурко.
Картопля, як «другий хліб», становить левову частку доходів населення, має великі перспективи промислової переробки та виходу на європейський та світові ринки. Проте, Україна на сьогодні належить до
переліку країн, щодо яких діє директива 2006/ 2029/ЄС, що забороняє постачання картоплі до Євросоюзу з країн, продукція в яких не відповідає фітосанітарним нормам ЄС. За створення відповідних умов виробництва картоплі із забезпеченням контролю наявності карантинних об’єктів: картопляної цистоутворювальної нематоди, бурої бактеріальної гнилі та раку картоплі буде можливим зняття бар`єрів для експорту української картоплі до країн ЄС, — розповіли в Інституті картоплярства НААН.
Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною обумовило проведення всебічної адаптації українського законодавства до норм ЄС з метою створення єдиних норм якості продукції та формування ринку насіннєвої картоплі з можливістю експорту до інших країн. У цих умовах головним критерієм взаємовідносин між виробниками і споживачами насіння є відповідність якості насіннєвої картоплі вимогам нормативно-правових актів. Імплементація до нормативного регулювання України норм Директив ЄС по насіннєвій картоплі обумовлює необхідність удосконалення системи контролю якості та сертифікації насіннєвого матеріалу картоплі різних категорій та класів.
Читайте також: Безоплатне насіння, юридична допомога та досвід — якої підтримки бракує аграріям
У 2019 році в рамках адаптації європейського законодавства до стандартів якості України розроблено та затверджено Наказ Мінагрополітики «Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння картоплі». Відповідно до норм Наказу, до українського законодавства введено нову міжнародну та європейську практику оцінювання якості насіннєвої картоплі — визначення ступеню зараженості прямого потомства різних класів насіння картоплі вірусними інфекціями у прихованому (латентному) стані.
Цей кардинально новий вид встановлення якісних характеристик насіннєвої картоплі передбачає відбір зразка бульб під час збирання або зберігання, пророщування його в умовах закритого ґрунту з подальшим проведенням візуального огляду рослин та обов’язкового лабораторного аналізування на наявність збудників вірусних і бактеріальних хвороб у прихованому (латентному) стані. Запровадження нових практик оцінювання якості насіннєвої картоплі вимагає проведення уніфікації вітчизняної системи сертифікації з європейською зі створенням акредитованої лабораторії з визначення вірусної та бактеріальної інфекції в рослинному матеріалі, зі щорічним обсягом аналізування 350-1000 зразків або 175-5000 тис. аналізів за використання методу імуноферментної діагностики.
На сьогодні в Україні не існує лабораторій з такою галуззю діяльності як масовий імуноферментний аналіз (післязбиральне оцінювання прямого потомства насіннєвої картоплі) – 50-100 рослин у зразку. В Інституті картоплярства НААН створена лабораторія інструментальної діагностики (Відділ добазового, базового насінництва і діагностики), яка оснащена відповідним обладнанням для виділення проб, вирощування рослин і проведення імуноферментного аналізу, яка проходила атестацію в ДП «Украгростандартсертифікація».
У 2023 році буде проведено акредитацію даної лабораторії відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», Національним стандартом України «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» (ISO/IEC17025:2017, IDT) згідно з договором із Національним агентством з акредитації України. Інститут картоплярства НААН досить тривалий час здійснює даний вид робіт у насінництві картоплі та надає послуги на замовлення виробників
насіннєвої картоплі.
«Введення до законодавства України етапу встановлення ступеню зараження різних класів насіннєвої картоплі вірусною інфекцією передбачає включення даного виду аналізування до порядку сертифікації насіння картоплі», — зауважила Ольга Вишневська, завідувачка відділу добазового та базового насінництва і діагностики Інституту картоплярства НААН.
Більшість сортів картоплі, які культивуються, виявляють низьку стійкість до вірусної інфекції. Тому виробникам насіння перед плануванням розміщення кожного сорту і партії насіння потрібно знати істинну картину стану щодо кожної партії. Вірусні хвороби передаються контактно та, в основному, попелицями. Тому здорове, якісне насіння потрібно відмежовувати від насаджень зараженої картоплі. Недотримання умов ізоляції в польових умовах часто призводить до перезараження якісної картоплі, і її можна дуже швидко втратити.
А поки наші виробники, продовжуючи свою фахову справу, ініціюють проєкти на підтримку Збройних сил України. Так, наприклад, Ігор Шкурко разом з Українською асоціацією виробників картоплі, минулого року сприяв забезпеченню наших військових картоплею за участі українців. Охочі проходили реєстрацію, їм передавали по сітці картоплі сорту Ажур з умовою, що з урожаю таку ж сітку картоплі вони передадуть на підтримку наших воїнів і прозвітують. За півтора дня було півтори тисячі замовлень. Таким чином роздали 30 т картоплі.
© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.