Соняшник є однією з ключових культур українського агробізнесу. Минулого року він не втратив прибутковості, хоча, порівняно з довоєнними роками, вона дещо зменшилась. Тому в сезоні — 2024 аграрії продовжують включати його у сівозміну. На жаль, соняшник, як і багато інших культур часто піддається атакам шкідливих організмів, що може значно зменшити рівень врожайності та призвести до фінансових втрат для сільськогосподарських підприємств.

Тому сьогодні разом з Олександром Мигловцем, директором департаменту агротехнологій Ukravit, говоримо про ефективну та ощадливу  схему захисту цієї культури.

Протруювання насіння соняшника

Захист насіння соняшника розпочинається на насіннєвих заводах. Все насіння, вироблене українськими чи міжнародними компаніями, обов'язково обробляється фунгіцидними протруйниками. Це базова вимога як в Україні, так і за кордоном. А от уже додаткові обробки, наприклад інсектицидними протруйниками, мікродобривами або стимуляторами росту — це додаткова опція компаній-виробників. Зрозуміло, що більша кількість компонентів підвищує вартість насіння.

Олександр Мигловець наголошує, що є різні варіанти протруювання. Фунгіцидне протруювання повинне бути обовʼязковим. Решта — додаткова опція та купівельні можливості господарства.

«Аграрій може обрати з-поміж різних варіантів. Якщо він хоче повноцінний захист від хвороб і шкідників, то може обрати відповідне насіння. Таким чином в умовах господарства проводити додаткове протруювання вже не потрібно. Але бувають випадки, коли з метою оптимізації аграрій обирає насіння, протруєне лише фунгіцидом, а інсектицид докуповує окремо і проводить обробку самостійно. І це теж можливо. Тобто кожен обирає свій оптимальний варіант», — розповідає фахівець.

На рішення щодо компонентів протруєння має впливати сівозміна. Зараз аграрії часто нехтують нею, і це сприяє поширенню ґрунтових та ранньопіслясходових шкідників. За таких умов обовʼязковим є поєднання інсектицидного і фунгіцидного протруєння.

«Якщо є проблема з ґрунтовими шкідниками, і при цьому насіння не оброблене, то незрозуміло, як знищити їх, коли культура почне проростати?» — додає представник Ukravit.

Також фахівець розповідає, що з його практики маленькі та середні господарства подеколи протруюють насіння  в «бетономішалках». В такому випадку треба бути готовими, що якість нанесення та ефективність під питанням. Однозначно, в такому випадку краще купувати насіння, протруєне на спеціалізованому насіннєвому заводі, яке буде якісно покрите розчином.

Схема гербіцидного захисту

В Україні соняшник вирощують за трьома основними виробничими системами захисту:

• класичні гібриди;
• гібриди, стійкі до трибенурон-метилу;
• гібриди, стійкі до імідазолінонів.

Також з’явилася четверта система, коли гібриди є одночасно стійкими до імідазолінонів та  трибенурон-метилу.

«Для кожної з цих технологій переважно є своя тактика і стратегія застосування гербіцидів. На класичних гібридах — це ґрунтові гербіциди. На двох інших технологіях окремі господарства поєднують ґрунтові та страхові продукти, але частіше усе ж орієнтуються винятково на страхові гербіциди», —  пояснює Олександр Мигловець.

Читайте також: Оптимізація витрат на захист сої: практичні поради для аграріїв

Крім того, додає фахівець, велика кількість аграріїв застосовують поєднання бакових сумішей або використовують один продукт, коли господарство розуміє проблематику свого регіону чи полів.

«Якщо на в посівах сої соняшника є притаманні регіону бурʼяни, ми можемо проконтролювати їх страховою схемою. А от посіви класичного соняшника орієнтуються на ґрунтові гербіциди та їх суміші. Це дозволяє проконтролювати злакові й дводольні види бур'янів одночасно», — розповів він.

На сьогодні є 3 діючі речовини, які використовуються на полях з класичними гібридами для післясходового  контролю дводольних видів бур'янів. Це галауксифен-метил, який в основному використовують проти видів амброзії та лободи, аклоніфен проти капустяних видів бур’янів і гірчаків та етаметсульфурон-метил —переважно лише проти капустяних видів бур’янів. Остання діюча речовина мало поширена у захисті посівів класичного соняшника.

Рекомендовані фази внесення такі: для ґрунтових гербіцидів — перед сівбою та після сівби, але до появи сходів культури. Найпоширеніше вікно внесення —  перші 3-4 дні після посіву.

Важливі й умови внесення. Наприклад, якщо вносити гербіцид під час передпосівної культивації, необхідно витримати глибину перемішування гербіциду з поверхневим шаром ґрунту. Бо якщо внести препарат на глибину 8-10 см, він не буде ефективно контролювати бур'яни.

«На практиці бувають випадки, коли, наприклад, провели обприскування при достатній вологості ґрунту, але потім була посуха або понижені температури, і  ефективність дії базових гербіцидів знижується. Тоді починає проростати бур’ян, і з’являється необхідність у додатковому обприскуванні», —  наголошує представник Ukravit.

Читайте також: Посівна 2024: плануємо не прибутки, а вижити на ринку

Також дія гербіциду залежить від регіону та погодних умов. Для ефективної та тривалої дії ґрунтових гербіцидів потрібна волога. Тому навіть після обробки потрібно проводити моніторинг і вже по факту визначатися, чи є необхідність післясходового обприскування, чи ні.

«У топі продажів серед ґрунтових гербіцидів компанії Ukravit — комбінований продукт Варяг, а також суміш Тізер із Селефіт. Цього року буде актуальна бакова суміш Тізер + Тернат, направлена на одночасний контроль о злакових та дводольних видів бур'янів. Для посівів соняшника, стійкого до імідазолінонів,  це продукти Генезис та Імі-Віт. І третя система —  це продукт Голд Стар, який контролює дводольні бур’яни, в тому числі стійкі до 2.4-Д, у посівах зернових колосових культур і стійкого соняшника», — зазначив Олександр Мигловець.

Фунгіцидний захист

Зрозуміло, що фунгіцид є базовим складником протруйника і початково у соняшника вже буде первинний захист від хвороб. Та є й є кілька додаткових факторів у формуванні подальшої стратегії фунгіцидного захисту.

Одним із ключових  з них є сівозміна, оскільки від неї залежить накопичення спільних збудників хвороб. Наприклад, є три культури, які мають ряд спільних збудників, — це соняшник, соя й ріпак. Сіючиїх одну за одною, варто бути готовим до поширення пероноспорозу чи склеротиніозу.

Класично у соняшника є три критичні фази, коли зазвичай проводяться обприскування:

• перша — 8-10 листків;
• друга — фаза «зірочки»;
• третя — період цвітіння.

«Трьохкратне обприскування — це питання технічних можливостей, оскільки у фазах «зірочки» та цвітіння рослини доволі високі. По-друге, їх проводять часто тільки за необхідності й за економічної можливості. Якщо немає сприятливих умов для поширення і розвитку притаманних цьому періоду вегетації хвороб,  проводять одне обприскування, а далі стежать за ситуацією. В контексті фунгіцидів рекомендовані препарати Дезарал Екстра, Сінан і новинка 2023 року — Ріальт, який позиціонується на більш пізнє внесення», — зазначив Олександр Мигловець.

За умов неправильної сівозміни на полях накопичуються збудники хвороб, які можуть перезимовувати та поширюватися з немінералізованих рослинних решток. Тому тиск патогенів, теоретичний і практичний, на соняшник буде більшим, ніж, наприклад після кукурудзи чи зернових.

Інсектицидний захист соняшника

Первинний захист від шкідників — це захист насіннєвого матеріалу протруйником. Тут переважно використовуються системні продукти, які забезпечують певний період захисної дії.  На соняшнику це відбувається до другої пари листків максимум. Захист від довгоносика, дротяника, совки — це завдання і робота саме для інсектицидного протруйника.

Олександр Мигловець зазначає, що у шкідників є певна циклічність. Одного сезону певні види можуть бути дуже масовими, а в інший — на прийнятному рівні, який не є шкодочинним.

«На соняшнику трапляються бавовникова совка, лучний метелик, клопи трав'яні, які наносять характерні пошкодження кошикам і черешкам листків. Останні 2 сезони, особливо в посушливих регіонах, при вирощуванні соняшника спостерігаються проблеми з кліщами. Тому агрономи моніторять їх поширення, деякі проводить обприскування. Для східних та південних регіонів проблема — це шипоноска та вогнівка», — розповів фахівець. 

Саме тому для захисту соняшника від шкідників важливо проводити моніторинг посівів. Наприклад, бавовникова совка розвивається двома, а  іноді навіть трьома поколіннями. Олександр Мигловець пригадує, що 3-4 роки тому виникла необхідність в обприскуванні соняшника полів навіть після цвітіння, коли вже розпочався процес достигання, оскільки агрономи розуміли, що гусениці совки можуть повністю знищити як листовий апарат, необхідний для наливання і формування маси насінин та олійності, так і також пошкодити саму насінину.

«Інколи прискіпливо спостерігати, що відбувається в полі, необхідно весь період вегетації, практично до збирання. Бо, якщо думаєте, що помітили довгоносика, обробили поле і нічого більше не плануєте, така  думка хибна. Оскільки можуть виникнути проблеми як на початку та всередині вегетації, так і практично під кінець збирання культури», — додав представник Ukravit.

Десикація

Десикація на соняшнику не є обов'язковою. Як розповідає Олександр Мигловець, можна змоделювати кілька сценаріїв, коли десикант не потрібний. Наприклад, якщо гібриди були підібрані вдало, багато хто не проводить десикацію, бо підсихання рослин відбувається природним шляхом. В такому випадку зерно підсихає до необхідної кондиції як для збирання, так і для закладання на зберігання.  

«З іншого боку, як і соя, соняшник часто неоднорідно дозріває. Це залежить від самого гібриду, місцевості, рельєфу, погодних умов та інших факторів. Буває так, що в одній частині поля рослини вже повністю сухі, а інші ще мають значну вологість. Різницю видно візуально. От тоді є необхідність і доцільність проведення десикації. А якщо поля, наприклад, забур'янені, то це обов'язково, щоб зменшити технологічні втрати при збиранні», — пояснив фахівець.

В Україні бувають роки, коли десикація є обов'язковою практично для всіх регіонів. А бувають посушливі роки, коли підсушування відбувається природним шляхом.

Хочеш заощадити на обробці соняшника — будь у полі

Цінова ситуація на ринку виробництва діючих речовин має низхідну тенденцію. Відповідно, виробники агрохімії мають можливість знизити ціну. Наприклад, в компанії Ukravit увесь прайс на пестициди знизився. На думку Олександра Мигловця, витрати на схему захисту соняшника  цьогоріч становитимуть від 10 до 20% від загальних витрат. А щоб зекономити на захисті, необхідний постійний моніторинг полів.

«В умовах війни, в умовах обмежених ресурсів та здорожчання всіх ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) треба дуже чітко рахувати економіку. Тому на першому місці має бути моніторинг. Чим частіше ти будеш в полі, дивитися прогнози погоди та розуміти, чи будуть умови сприятливими, тим більше це впливатиме на собівартість вирощування продукції. При цьому, коли бачиш, що погодні умови несприятливі, краще все ж вдатись до захисних заходів, бо можна втратити більше», — зазначає фахівець.

Він зазначає, що, враховуючи навантаження агронома, реально фізично провести моніторинг поля раз на 7-10 днів. Також він рекомендує обирати схему захисту від однієї компанії, якщо лінійка препаратів це дозволяє.

Крім того, варто памʼятати про можливість виникнення резистентності, а тому варто комбінувати та чергувати препарати із різними механізмами дії, як в поточному році, так і з урахуванням попередніх років.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.