Сьогодні продовжуємо розповідати про досвід сімейного господарства ФГ «Озон», яким в умовах війни вдалось переобладнати свою ферму ВРХ та вийти на високі надої молока за короткий час.  До того ж в господарстві зараз майже 4 тис. га землі. Тому крім змін на фермі, в господарстві оптимізують роботу й на полях.

---

Прибуткове молочне тваринництво

«2022 р. був дуже важким для корів, бо не було молока. Ми розпочали будівництво корівника. Це все був суцільний стрес. Коли вже зробили сарай і поставили автоматизовані станції відбору молока, то телята до 3-ох місяців давали 1 кг приросту. Хоча норма 800 г. Але це все практика. Бо навіть такий нюанс, що деякі корови боялись через бордюр ходити, впливав на результат», — розповів керівник господарства Олексій Дзюба. 

Читайте також: Комбікормовий цех — не мрія, а необхідність для ферми — досвід ФГ Озон

Завдяки переобладнанню ферми надої становлять 8600 л/рік на корову з жирністю молока 4,36% і білком близько 3,67%. Тож на фермі отримують молоко екстракласу. До війни його здавали на молокозавод у Новгороді-Сіверському. Коли під час вторгнення росії сполучення з молокозаводом було розірване, «Озон» почав шукати нових покупців.

«Ми не любимо міняти партнерів і з Новгород-Сіверським заводом довго дружили. Але через окупацію, щоб довезти туди молоко, треба було проїжджати кацапський блокпост. Водії відмовились. Молокозавод у Шостці молоко не приймав. Ми спершу роздавали молоко людям, а потім молокозавод у Шостці почав приймати й ми уклали з ними договір. І співпраця нам дуже сподобалась оскільки якісні показники, такі як білок та жирність, чомусь тут рахують значно вищі, ніж рахували в Новгороді-Сіверському. Наразі молоко у нас приймають по 17,40 грн/л», — зазначив фермер. 

Загалом Олексій Дзюба називає 5 речей, з якими ферма ВРХ буде прибутковою: 

1. перемога України, над російськими катами;
2. хороша генетика;
3. правильно підібрані корми, які в ідеалі виготовляються на підприємстві;
4. роботизоване доїльне обладнання;
5. відповідальні кадри/персонал.

«Виробляти свої корми дешевше. Ти можеш оцю додану вартість пропустити через себе, а не дати заробити іншому. Плюс ти впевнений в якості своїх кормів і бачиш, що засипав хорошу пшеницю, а не відходи чи фураж», — пояснює фермер.

Набір культур варто коригувати до своїх умов

Попри ухил до тваринництва, все ж головний напрям роботи ФГ «Озон» — це рослинництво. Земельний банк господарства — понад 4 тис. га землі, з них близько 3,3 тис. га ріллі, решта — сіножаті та пасовища.

В сівозміні господарства присутня озима група. Засівають нею приблизно 1500 га. Більшість цієї площі займає озима пшениця, але останніми роками її площі зменшили на користь жита. Оскільки під час збору пшениці часто припадає сезон дощів і в результаті збирають фуражне зерно. 

«Рідко коли можемо отримати третій клас, а переважно — це 5-6 клас. А фуражна пшениця нікому не потрібна. Натомість жито приймають у Шостці на хлібзавод. Для прикладу пшеницю ми реалізували буквально 1,5 місяця назад. До цього ніхто навіть не цікавився», —  розповідає Олексій Дзюба.

З ярої групи вирощують соняшник (700 га), кукурудзу (700 га), горох (700 га), гречку  (400-500 га), гірчицю (600 га). За підсумками минулого року, в господарстві ухвалили рішення сіяти сою, хоча раніше її не вирощували. На сінокосах вирощують трави — вівсяницю, очеретянку, райграс багаторічний і білу конюшину. 

Читайте також: Будуємо комбікормовий завод: рекомендації фермерів та поради щодо вибору обладнання

В господарстві відмовились від оранки, оскільки тут переважають піщані ґрунти та, якщо заглибитись понад 15 см, то можна вивернути й пісок. 

«Є сусіди, які сіють ріпак і їм потрібна оранка. А у нас соняшник та кукурудза, то практикуємо мінімальний обробіток ґрунту. З техніки використовуємо дискову борону, культиватор Väderstad Carrier, сівалку Horsh Pronto 8sw, тоді ще сівалку Väderstad Temto восьмирядкову. Трактори John Deere, комбайни Claas Lexion 6800 і 8700. Ці два комбайни за виїзд можуть намолотити 1300 т пшениці. Це вони роблять у парі із перевантажувачами від «Заводу Кобзаренка», — поділився фермер. 

Також є власні розкидачі, обприскувачі. Єдина техніка, яку орендують в ФГ «Озон» — це вантажівки для вивезення врожаю з поля до складу чи елеватору.

Зараз хорошу рентабельність приносить овес

До війни всі культури виходили прибутковими, особливо привабливо було вирощувати соняшник та гречку. Перед війною соняшник продавали по 23 тис. грн/т, а зараз в регіоні закупівельна ціна становить 9-10 тис. грн/т. Тому з прибуткової, культура стала збитковою.

На думку фермера, зараз хорошу рентабельність приносить овес, оскільки його ціна близько 6,5 тис. грн/т, при цьому витрати мінімальні.

«Завжди вдало реалізовували гірчицю, але врожай 2023 року лежить досі. Ми її продавали по 70 тис. грн/т, а зараз ціна — 15 тис. грн/т. Раніше гірчицю експортували у Європу. Зараз поляки блокують кордон і наша гірчиця лежить мертвим вантажем. Гречка та пшениця збиткові вийшли, як і кукурудза, на вартість якої впливає сушка», —  розповідає керівник ФГ «Озон».  

Збіжжя в ФГ «Озон» зберігають на власному складі. Соняшник намагаються швидко реалізувати, бо він починає псуватися. Пшеницю і кукурудзу продають на елеватори близько нового року. 

«Ми почали возити соняшник в Одесу своїми силами, коли почав коридор працювати. В принципі різниця виходить зі всіма витратами у 1000 грн/т. Тому є сенс возити», — розповів Олексій Дзюба.

Звичайно війна внесла свої корективи в роботу господарства. ФГ «Озон» знаходиться за 60 км від кордону з росією. Після початку повномасштабного вторгнення в господарстві почали більше економити на добривах. Зменшили прямий обробіток пшениці, жита, соняшнику, пробували використовувати регулятори росту, що дозволило вирівняти колоски й техніка працювала ефективніше. Також частково відмовились від сухих добрив, а збільшили кількість КАС.

Все пізнається в порівнянні 

В планах господарства будівництво власного елеватора. Вже навіть є складений проєкт з кошторисом на €500 тис., але наразі цих коштів немає. Також Олексій Дзюба хотів би запустити переробку сої. Давно в господарстві не оновляли й техпарк: комбайну — 5 років, обприскувачу — 6 років, в скорім часі їх треба буде міняти.

 

«До війни гарно працювала система кредитування. Ми навіть отримували кредити під 0%. Держава давала дотації на поголівʼя, на землю. Ми плакали, що жилось нам погано, але, порівнюючи з теперішніми часами, бачимо, що ми жили чудово. А зараз державі просто не до того, бо головна ціль —  зберегти державу і державність. Благо закордонні партнери допомагають, і все одно фермерам дають допомогу», — підсумував фермер.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.