В рамках проєкту «Антикризова економія» редакція Kurkul.com разом з фахівцем LNZ Group протягом сезону моніторитиме поля ФГ «Надія» для того, щоб підібрати найефективнішу та економічну схему захисту. Нагадаємо, господарство особливе, адже всі культури тут вирощують по технології no-till. При попередній зустрічі ми говорили про фунгіцидний захист посівів. Сьогодні ж розповімо про гербіцидний захист сої, а також полів з кукурудзою та соняшником.

---

Посівна сої 2024: чи можна обійтись без гербіциду?

Посівна сої в ФГ «Надія» розпочалась 27 травня. Площа під культурою невелика — всього 50 га. 

«У нас сої небагато. Сіємо її не перший рік. Отримуємо в середньому врожайність 2,5-3 т/га. З насінням я не заморочуюсь — сію, яке є. При посіві вношу 50 кг нітроамофосу на 1 га», — розповів фермер Олександр Петренко.

Господарство дотримується стратегій, які включають мінімізацію обробітку ґрунту, оптимізацію витрат на добрива та гербіциди, а також адаптацію до кліматичних умов. Відтак базовий гербіцид навіть під сою не вносять. Фермер пояснює, що завдяки технології no-till міжряддя вкрите мульчею, тому бурʼяни відсутні. Тому за потреби вносять страхові гербіциди.

«У «ноутільщиків» специфічні умови, які потребують особливого підходу до застосування гербіцидів. Ґрунтовий гербіцид для ефективної дії має контактувати з ґрунтом та вологою. Він потрапляє на землю, розчиняється і починає діяти. Коли бур'ян проростає, то потрапляє в зону дії гербіциду, який його знищує. Однак, у ноутільщиків є проблема — неможливо нанести ґрунтовий гербіцид безпосередньо на ґрунт, оскільки він залишається на рослинних рештках», — пояснює менеджер  з розвитку технологій в східному регіоні компанії LNZ Group Віталій Брашован.

Відповідно, при технології no-till гербіцид не контактує з ґрунтом і не діє. Тому фахівець рекомендує Олександрові Петренку після посіву на третій-четвертий день внести гліфосат, щоб знищити бур'яни, які з’явилися до сівби. 

«Внесення гліфосату дозволяє основній культурі, такій як соя, кукурудза чи соняшник, розвиватися без конкуренції. У лінійці компанії LNZ є три продукти для цієї задачі: Напалм, Напалм Форте та Напалм Супер, які прекрасно справляються із цією роботою», — рекомендує фахівець. 

Однієї обробки гербіцидом достатньо, решта — опційно

Оскільки ключовою в сезоні 2024 для фермерів є економія, то все ж цікаво, чи вистачить одного внесення гербіциду на посівах, коли в класичній технології мінімальна їх кількість — 2. Про це ми запитали в наших співрозмовників.

«Моя особиста думка, що основу захисту культур потрібно робити на ґрунтовому внесенні базового гербіциду. Це забезпечує відсутність конкуренції для культур на початкових етапах росту і розвитку. Якщо гербіцид з якихось причин не спрацював (суха погода, низька температура тощо), тоді можна використовувати страховий гербіцид для «підчищення» бур'янів», — зазначив Віталій Брашован. 

Олександр Петренко погодився, що при класичній технології основний захист культур повинен базуватися на ґрунтових гербіцидах, які виконують основну роботу в захисті культур. Але при технології no-till це зовсім не обовʼязково.

Разом з фермером та представником компанії ми поїхали на поля з кукурудзою, яку, нагадаємо, посіяли на початку травня. Наразі забурʼяненості не помітно.

«На моїх полях все залежить від опадів. Якщо вони рясні — бурʼянів більше, відповідно я проводжу обробку по листу, якщо відсутні — то не проводжу, оскільки через мульчу вони не проростають. Останні роки у нас справді посуха, тому не доводилось обробляти», — додав фермер. 

Випробування погодою 

Погодні умови, зокрема заморозки, цьогоріч вплинули на деякі культури. Перебуваючи на полі з кукурудзою в ФГ «Надія» наслідків заморозків ми не помітили, хоча знаємо, що в Полтавській обл. значно частина посівів постраждала.

«Ми сіяли пізніше, відтак, коли були заморозки, в кукурудзи було 2-3 листки. Вона звичайно трохи відчула низьку температуру, але відновилась. До того ж після підняття температури пройшли опади, які сприяли покращенню ситуації з вологістю ґрунту. Тому, думаю, у нас на врожайність це не вплине», — зазначив Олександр Петренко. 

Фермер додав, що в більшості його колег постраждали сади та овочеві насадження, подекуди озима пшениця, яка на той момент вже викинула колос. Зі свого боку Віталій Брашован зазначив, що аби на марно не витрачати кошти на постраждалих посівах, насамперед варто дивитись на стан рослин. На постраждалій від приморозків частині можуть з’являтися збудники хвороб. Якщо їх не локалізувати, то вони  можуть дуже швидко перейти на живі клітини та відповідно далі шкодити безпосередньо самій рослині. Тому важливо все ж дати рослині захист.

«Якщо фунгіцид був внесений до приморозків, а після них листок пошкоджений морозом, то все ж краще внести фунгіцид. Необовʼязково обирати дорогий препарат. Можна обійтись однокомпонентним засобом Спліт (дифеноконазол, 250 г/л) чи Старк (азоксистробін, 250 г/л). Але якщо посіви справді сильно постраждали, то тут господарству варто рахувати економіку», — додав він.

Після обʼїзду посівів ФГ «Надія» ми побачили стабільний стан кукурудзи та соняшнику. Щодо сої, то фермер чекатиме на її сходи через кілька днів і залежно від ситуації прийматиме рішення щодо внесення гербіциду. На полях господарства ми зустрінемось вже через кілька тижнів, щоб промоніторити ситуацію з хворобами та шкідниками.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.