З початком великої війни Румунія стала одним з найважливіших торговельних партнерів України. Держава стала найбільшим імпортером українського зерна у 2022 р. та зайняла третю позицію у 2023 р. Наразі в Румунії діють обмеження щодо імпорту зерна, однак ми користуємось їхньою логістикою та портовою інфраструктурою для транзиту.

Але дивлячись на такі цифри експорту закрадається маленька тривога: чи не повториться сценарій з фермерськими протестами в Румунії? Оскільки час від часу повідомлення про невдоволення румунських фермерів виринають у ЗМІ. Тому сьогодні говоримо про те, чи виграла Румунія від українського імпорту та чи є там наше зерно, попри заборони імпорту до країни?

---

Коли українське зерно стало потрапляти до Румунії?

З початком війни Румунія підставила своє братнє плече і взяла на себе частку логістики українського зерна. Українські експортери користувались портами, інфраструктурою в напрямку до Європи та в принципі й румунські фермери все розуміли. Аж поки протестувати не почали фермери сусідніх країн: спершу Угорщина з забороною імпорту українських товарів, а потім і Польща, яку трусить до сьогодні.

 

В цій ситуації румунський уряд почав шукати вихід з ситуації. Прем'єр-міністр країни Марчел Чолаку одразу заявив, що Румунія не вводитиме ембарго, оскільки вважає, що Україні треба допомагати до закінчення війни проти росії. 

Тим часом румунські фермери почали протестувати і подекуди навіть блокувати українські кордони. Причина була зрозуміла: закінчився сезон, ціни на зерно були низькими, фермери заробили мало, а значить крайнім стало українське збіжжя, яке за пільговими умовами заходить до країни. До цього ще додалось підвищення податків, цін на паливо та дорожніх зборів.

Читайте також: Стабільно нестабільна Польща: чому польські фермери знову невдоволені

Тоді румунський уряд висловився про те, що Румунія підтримує Україну у питанні транзиту зерна, але має захистити румунських фермерів. Та що попри певні труднощі для румунів через війну росії проти України варто зрозуміти, що українці постраждали значно більше.

«Це не війна між росією та Україною, не між путіним і Зеленським, це війна між диктатором і демократичним світом. Ось, що стоїть на кону. Можливо, цього року багато румунів менше поїхали на відпочинок через додаткові витрати, викликані цією війною. Але чомусь ми не думаємо про те, що відбувається в Україні з цими людьми? А подивимося, що насправді коїться», — підсумував Чолаку.

Румунський сценарій з ліцензуванням

Якщо глянути на цифри у 2022 р. Румунія була першою в рейтингу найбільших імпортерів українського збіжжя. 

Протягом весни-літа 2023 румунський уряд здійснював ряд спроб контролювати транзит  українських вантажівок, зокрема вводити пломбування. Також румунський уряд намагався схилити  українську владу до жорсткішого контролю з українського боку. Поки налагоджувався процес, трейдери та фермери знову ж активно імпортували збіжжя з України. Тому якщо глянути на графіки, побачимо, що кількісно імпорт знизився, але не значно.

Читайте також: Сміливість бути фермером протягом понад 2 років повномасштабної війни

13 жовтня 2023 румуни все ж ухвалили постанову, яка регулювала б імпорт пшениці, кукурудзи, соняшнику та сої з України. Імпорт українських зернових став доступний лише для румунських фермерів і переробників, які документально змогли підтвердити, що такий імпорт є необхідним для поповнення їхніх запасів. Крім того, зерно, призначене для подальшої обробки або використання як корм, мало відповідати стандартам якості, які підтверджуються сертифікатами Агентства з безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Румунії на підставі аналізу взятих зразків. Такий  механізм працює до сьогодні.

Чи справді Румунія вільна від українського зерна?

15 січня румунський премʼєр Марчел Чолаку заявив, що за 6 місяців, відколи він є прем'єр-міністром, у Румунії не залишилося жодного зерна пшениці українського виробництва, а також немає жодних даних чи інформації про те, що зерно незаконно вивантажується на румунську територію. 

Коли організація «Вільна Європа» запросила дані Національного інституту статистики (INS) щодо імпорту зерна з розбивкою на кожен місяць з 2023 р. то побачила, що у жовтні, коли румунський уряд стверджував, що імпорту зерна з України взагалі не було, до Румунії надійшло 20 т кукурудзи, за яку було сплачено €55 тис. Це єдина злакова культура, щодо якої є офіційні дані, що вона потрапила в Румунію з України в жовтні. Ріпак, соняшник чи пшениця більше не фігурують у списках INS.

Для порівняння, у вересні 2023 року до Румунії потрапило 530 т кукурудзи. За даними INS, у серпні було імпортовано 151 т, у липні – 17 т, у червні – 2 тис. т.

Засновник компанії Agxecutive Флорін Костянтин справді стверджує, що ліцензії на імпорт українського зерна справно працюють. І, на його думку, більшість зерна з України йде в Констанцу, а що відбувається з ним потім — невідомо. Щодо питання, чи реально, щоб з Констанци зерно поверталось назад в Румунію, Флорін сумнівається. Інша реальна прогалина — це паралельний експорт українського зерна через Молдову. Він каже, що учасники ринку говорять про те, що українське зерно може потрапляти під виглядом молдавського до країни. Але якось проконтролювати чи підрахувати обʼєми нереально. З думкою колеги погоджується й заступниця директора Форуму професійних фермерів і переробників Румунії Крістіна Чонга.  

Система ліцензування була ефективною, хоча нібито існують (обмежені) операції за межами цього механізму, особливо поблизу кордону Румунії з Молдовою та Україною. Але ні про обʼєми, ані точного підтвердження цієї інформації немає», — зазначила вона.  

Румунія виграла від українського зерна, але не фермери

«Румунія виграє від українського зерна, яке потрапляє в країну» — таку думку висловив експортер сільськогосподарської продукції, керівників групи Almeida Михайло Кудухашвілі в інтервʼю Latifundist.com. Він каже, що Румунія мала багато виграшу від транзиту зерна з України, а зараз, коли працює Одеський порт, вона вже не має стільки переваг.

«Румунія рада нашому транзиту і вона б хотіла його тільки збільшити. Але сьогодні вона змушена конкурувати з «глибокою водою». Після того, як були відкриті тимчасові коридори з портів «великої Одеси», вона вже не отримує минулих об’ємів. І вже не так комфортно почувається. Тобто на тому, з чим Польща так люто бореться, Румунія гарно заробляє», — зазначив експортер.

Із заяви українського бізнесмена можна зробити висновок, що Румунія заробляє чималі гроші на транзиті та експорті зерна українського походження. Однак Кудухашвілі не згадує, що румунські фермери неодноразово протестували проти імпорту з України, і навіть зараз їх зовсім не влаштовує рівень цін на сільськогосподарську продукцію та логістичні затримки в портах і загалом на транспорті.

Читайте також: Іван Томич: Без малих фермерських господарств ми не ввійдемо в ЄС

Ця думка нам стала цікавою, тому ми звернулись за коментарями до румунських колег.  Флорін Костянтин, засновник компанії Agxecutive, що надає послуги зі стратегічного консалтингу, в телефонній розмові з нами був здивований таким формулюванням питання. Каже, що від українського зерна виграла логістика, а от звичайним фермерам і агросектору в цілому нашкодили військові дії в Україні.

«Я не знаю жодного інвестиційного проєкту, який би побудував потужності з переробки українського зерна. Був, здається один, але не відомо чи будівництво розпочато. Інфраструктурно ми виграли, внаслідок переправи українського зерна через Констанцу, виграли перевізники, але на цьому все», — зазначає він.  

Про жодні інвестиції не відомо й Крістіні Чонзі. Вона зазначила, що деякі обʼєми українського зерна використовують тваринницькі ферми, переробники в борошномельній промисловості для харчових продуктів і кормів, трейдери та посередники. Але тут йдеться про великих виробників, які отримують ліцензії.

Колеги румуни вважають, що очікувано Румунія могла б заробити більше, залучивши інвестиції та навіть кажуть, що Україна попри війну вибудовує набагато розумнішу політику, інвестуючи в обʼєкти навколо кордону.

«Румунія може залучити інвестиції з румунським або іноземним капіталом, щоб розпочати переробку українського збіжжя, а захоплення постконфліктної, постреконструкційної частки ринку могло б підтримати розвиток нашої країни в середньостроковій та довгостроковій перспективі», — заявивдержавний секретар  Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Йонела Скріоштяну.

Читайте також: Переробники будуть конкурувати за ріпак: у виграші залишиться фермер

Він додав, що Румунія має енергетичні та фінансові ресурси, потенціал, людські ресурси, щоб переробити частину цього зерна, яке тільки транзитом їде через їх країну. Країна дійсно заробляє на транспортних потоках, але, на його думку, могла б заробити набагато більше. 

«Якщо ці потоки зерна будуть йти транзитом через Румунію, ми можемо зробити переробку і матимемо додану вартість до постійних потоків зерна. Щонайменше половина повинна залишатися», – додав держсекретар.

До слова за останні 2 роки транзитом через Румунію пройшло 45 млн т зерна. Поки що темпи зменшились, враховуючи міжсезоння та покращення роботи українських портів. 

Висновок

Після пошуку інформації та розмов з румунськими колегами в нас справді склалось враження, що українське зерно в Румунії дійсно прямує переважно в Костанцу, але не без того, що якісь обʼєми без дозвільних документів все ж потрапляють в країну. 

Також здивували нещодавні тези премʼєр-міністра країни про те, що потрібно зробити механізм кримінальної відповідальності за нелегальний імпорт українського збіжжя. І тут в голову закрадається всього одна думка — «диму без вогню не буває».  Те, що справді тривожить: чи може отакий нелегальний імпорт все ж призвести до ситуації, яку ми сьогодні маємо з польськими фермерами. До того ж з останніх повідомлень з Румунії, там фермери готуються до неврожаїв через посуху. Хоча наші румунські співрозмовники переконані, що тут справа в локальних виступах фермерів, але всі усвідомлюють що проблема значно глибша.

«Так, на виступах ми чуємо від фермерів «Україна, Україна», але в корені проблема криється в політиці ЄС щодо фермерів. І тут насамперед потрібно міняти механізми підтримки та страхування агросектору. Я не думаю, що ситуація в Румунії піде за польським сценарієм», — зазначив Флорін Костянтин.

З ним згодна і Крістіна Чонга.

«Як бачимо, прибутки румунських фермерів знову не будуть високими і як наслідок – страйки та протести. Чи можлива ситуація, яку Україна зараз має на польському кордоні? – Це важко передбачити, але невдоволення аграріїв скоріше пов’язане з відсутністю внутрішньої підтримки, яка б допомогла їм впоратися з нинішніми викликами. Також вони вимагають продовження системи ліцензування у другій половині року та якісного моніторингу торговельних потоків на кордоні», — додала вона.  

 © Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.