З 1991 р. Україна зменшила виробництво свинини в 4 рази. Якщо порівнювати з країнами ЄС, то невелика за площею Бельгія утримує у 2 рази більше поголівʼя свиней, ніж вся Україна до 2022 р. 

Хоча, зі слів учасників ринку, в останні 3 роки свинарство в Україні є надзвичайно прибутковим. Це дає високу привабливість напрямку, але галузь не без проблем. Низька закупівельна ціна на живець, відсутність експорту, АЧС — це те, що супроводжує життя свинарів щоденно. Ці та інші питання стали темою пресконференції «Розвиток м'ясної галузі в умовах війни, відкриття експорту свинини, збереження рентабельності в ланцюзі «Зерно. Свині. М'ясо». Головні тези конференції сьогодні в нашій статті.

Виробництво свинини в Україні покриває весь попит

До 2022 р. внутрішнє споживання свинини в Україні не забезпечувалося, тому від 10 до 30% становив імпорт. Ситуація кардинально змінилася з 2022 р. По-перше, відбулось зростання світових цін на свинину — вони практично подвоїлися — й імпорт став економічно недоцільним. А по-друге, через війну населення України зменшилось і попит на свинину теж.

«Відтак Україна виробляє близько 600 000 т свинини й забезпечує внутрішнє споживання», —  зазначив керівник групи з експорту Асоціації «М'ясної галузі», засновник ТОВ «Агро-Інвест» Ігор Ляховський.

Станом на 1 травня 2023 р. поголів'я свиней становило 5,1 млн голів, з яких 66,5% вирощувались на підприємствах. Кількість свиней у населення постійно зменшується, але відбувся приріст у промислових господарствах. 

«Перспективи свинарства є найбільшими, адже наростити поголів'я за короткий час – реальність. Ціни на корми в Україні значно нижчі, ніж у світі. Українські фермери готові до змін і розвитку, але їм потрібна підтримка для виходу на міжнародні ринки. Це дозволить уникнути перевиробництва та знецінення продукції всередині країни», — розповів директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак.

Щодо імпорту, то за минулий рік ринок всіх видів м’яса в Україні оцінювався у 2 млн 300 тис. т продукції, при цьому імпорт склав лише 109 тис. т або 2% від мʼясної продукції на полицях. 

«Переважно імпортується крафтова продукція, як от хамон, сировʼялені ковбаси тощо.  Жодної загрози немає, і прогноз на цей рік, що імпорт становити не більше 1%», — зазначив представник Мінагро. 

Українське свинарство може стикнутись з перевиробництвом

Ціну на свинину всередині країни формував споживач. Через військові дії відбувся великий відтік населення, тому попит знизився. Позитивний момент, що фермерам та підприємствам вдалось зберегти виробництво в довоєнних обсягах. Проте, щоб зберегти позитивну динаміку, потрібен експорт, який поглинатиме надлишок.

«Ми могли б успішно продати мʼясо з доданою вартістю за межі нашої країни. Механізм експорту доволі простий, можливо трохи затягнутий у часі. Військові дії трошки ускладнили логістику, але, попри це все, наші підприємства є конкурентними й виготовляють досить якісну продукцію. Українська свинина може знайти місце на зовнішніх ринках, єдине — необхідна підтримка відповідних державних структур», — зауважив керівник групи з експорту Асоціації «М'ясної галузі» Ігор Ляховський.

З досвіду експерта, є багато фермерів, які раніше займалися вузькою спеціалізацією, а зараз розширили свій бізнес, переобладнали виробництва і циклічно займаються свинарством. Однак, якщо не допомогти підприємствам вийти на зовнішні ринки, всі зусилля, включно з пільговим кредитуванням та інвестиційними програмами, можуть виявитися марними через перевиробництво всередині країни. 

Зараз для України стала цілком реальною перспектива переорієнтації на експорт м'яса свиней. Насамперед тому, що прибутковість зернових знизилась і тваринництво стало потенційним напрямом для диверсифікації. До того ж світове споживання свинини збільшується щороку на 2 млн т. За прогнозом Організації економічного співробітництва обсяг споживання свинини до 2030 р. збільшиться на 16,5 млн. 

Читайте також: Солодко й смачно — як годувати свиней ефективно і вигідно

«Ланцюг «зернові — свинарство — м'ясна галузь» може сформувати всередині країни додану вартість. Завдяки цьому ми можемо отримувати додаткові 6 млрд євро щороку», — додав Ігор Ляховський.

Чому живець такий дешевий та чи зросте ціна?

«Щоп'ятниці підприємства переробної галузі та фермери домовляються про ціну та укладають контракти на тиждень вперед. Це правило діє давно. Останнім часом я активно спілкуюсь з фермерами, і тут йдеться не лише про маленькі підприємства, а й про великі комплекси. Виникає нерозуміння, чому, коли статистика поголів'я свиней не сильно змінилася, ціна варіюється і не в бік збільшення, а часто зменшується», — розповідає Ігор Ляховський.

Річ у тім, що в Україні стало менше споживачів. Відтак головний гравець м'ясного ринку – це Міністерство оборони України й 30-35% об'єму ринку – це їхні закупівлі. Якщо вони завершать закупівлі, це сильно вплине на ринок. 

«Уявіть собі, що хтось, хто володіє 30% ринку, закінчує закупівлі та не виходить на ринок тиждень, 2 чи 3. Як на це відреагує переробник? Він знає, що продасть менше, відповідно навіть при дефіциті поголів'я ціна може падати. Це змушує думати про перспективи експорту, який може знизити градус напруги», — пояснює фахівець. 

Він також додав, що очікувати зростання цін на живець свиней, можна лише після того, коли буде відкритий експорт для української свинини. Зараз всі передумови склалися так, що формується профіцит і ціна й далі буде знижуватися до моменту, поки українська свинина не знайде свого споживача в глобальному ринку. Тому, очікувати на підняття цін не варто. Варто готуватися до зниження цін та, зокрема, до зниження собівартості виробництва.

І знову про африканську чуму

Однією з перепон експорту свинини до ЄС є статус України, як країни з випадками вірусу африканської чуми. На думку представників галузі, проблема з вірусом досить глибока і вирішувати її потрібно більш системно. 

«На відміну від птиці, у свинарстві ситуація була запущена багато років тому, з 2015 року, і це призвело до значного скорочення сектору виробництва. З 3260 підприємств 7 років тому, за статистикою 2020 р. у нас залишалося близько 1000. Тобто, ⅔ підприємств пішли з ринку вирощування продукції свинарства», — розповів керівник Асоціації «М'ясної галузі» та ГС «Центр підвищення ефективності у тваринництві» Микола Бабенко.

Відсутність компенсації свинокомплексам у випадку хвороби призводить до такого явища, як нелегальний ринок свиней, інфікованих АЧС. Про це не заведено говорити, але про це знають усі учасники ринку.

«Це захворювання несе неабиякі загрози та ризики для бізнесу. Вірус може зробити будь-який бізнес банкрутом у випадку офіційного оголошення про захворювання. Відсутність компенсації призводить до того, що свині, інфіковані АЧС, продаються нелегально за нижчою ціною. Це, зазвичай, половина ціни. Але ми отримали інше явище —  це стаціонарні осередки спалахів Африканської чуми свиней, які фіксуються в Україні в одних і тих самих регіонах та територіях», —  зазначив керівник Асоціації.

«Коли буде зареєстрована вакцина від Африканської чуми свиней?» — це питання, яким, зараз найбільше переймаються в Асоціації «М'ясної галузі». У 2023 р. з'явилися перші комерційні вакцини проти АЧС, що відкрило для України можливість викорінення цього захворювання. Вакцинація відкриває можливості доступу до глобального ринку, і свинина перестає бути лише продуктом для внутрішнього ринку.

«У 2023 р. з'явилася можливість розв'язати проблему з АЧС. В Україні з'явилися перші вакцини, які дають можливість не допустити нелегального продажу інфікованих свиней. Тобто, свинопоголів'я, яке вакциноване, спокійно доростає до забійних кондицій, здається на м'ясокомбінат, а маточне поголів'я замінюється на невакциноване поголів'я. Це програма, яку ми запропонували для того, щоб взагалі позбутися статусу країни, яка має статус АЧС, і в такий спосіб наша продукція стане повністю безпечною та доступною», — додав Микола Бабенко.

У 2023 р. були підписані перші міждержавні угоди, зокрема між Філіппінами та В'єтнамом, про торгівлю свининою вакцинованих свиней. Тобто, ця проблема вже зараз знаходить вирішення навіть на етапі профілактики. Тому для України питання викорінення АЧС та застосування вакцин для профілактики є першочерговим, щоб вийти в глобальний ринок.

Біоетанол може подвоїти заробітки на свинарстві

Багато хто не повʼязує пальне та свинарство, забуваючи про біоетанол. Але багато країн в цьому бачать перспективу. За словами Миколи Бабенка, виробництво біоетанолу подвоює прибутки від свинарства. 

Наприклад Китай до російсько-української війни купував до 8-12 млн тонн кукурудзи, щоб отримати дешевий протеїн для нарощування м'ясної галузі. Якщо зерно розкласти на білки та жири, а вуглеводну частину перетворити на біоетанол, то протеїнова частина для розвитку тваринництва стає дешевшою.

«Китай запозичив цей приклад в американців і європейців. Зараз вони треті у світі з виробництва біоетанолу. Це дозволяє їм отримувати найдешевшу свинину та дешеву шкіру, яка є основною сировиною для легкої промисловості», — повідомив виконавчий директор «Укрбіоетанол» Тарас Миколаєнко.  

Він розповів, що американці почали впроваджувати біоетанолову програму на початку 2000-х років, щоб забезпечити країну дешевим протеїном для виробництва м'яса. На сьогодні 40% американської кукурудзи переробляється на біоетанол. Завдяки цьому американці лідери у світі з експорту курятини, оскільки отримують протеїн майже безкоштовно.

Європейці перейняли цей приклад і також впровадили біоетанолову програму. Наразі вони переробляють до 20 млн т зернових і використовують 5-6 млн т спирту як пальне. 

«Використовуючи біоетанол, ми можемо значно покращити економіку свинарства і зробити продукцію м'ясної галузі України конкурентоспроможною на глобальному ринку. Щогодини ми імпортуємо нафтопродуктів на $400 тис. Ці гроші йдуть нафтовим компаніям і опосередковано можуть потрапляти агресору. Тому потрібно працювати всією країною, переймаючи європейський та американський досвід, впроваджуючи програми біоетанолу для отримання дешевого протеїну. Це важливо для м'ясного господарства, а також для державної енергозалежності», — зазначив Тарас Миколаєнко. 

Також він додав, що законопроєкт 3356д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту»  депутати підтримали в першому читанні, але для другого читання не вистачає голосів. Тому, на його думку, громадянське суспільство повинно активізуватися в цьому питанні. 

«Чим швидше ми його супроводимо, тим швидше отримаємо мультиплікацію в м'ясній та енергетичній галузях, а також у внутрішній економіці», — підсумував виконавчий директор «Укрбіоетанол». 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.