Цьогоріч в Україні посіяли на 33% менше гречки, аніж у 2023 р. Після тогорічного обвалу ціни на гречку фермери почали відмовлятись від цієї культури. Яку культуру сіють фермери натомість та чи вистачить українцям «чорного золота» читайте в сьогоднішній статті.
Площа під гречкою у 2024 році є найнижчою за останні 3 роки, на третину менша, ніж торік, але навіть цей показник є вищим, від цифр 2019-20 рр.
Традиційно за площами посівів гречки лідирує Житомирщина з показником 14,8 тис. га. Також серед лідерів за площами посівів цієї культури Хмельниччина (11,4 тис. га), Чернігівщина (11 тис. га), Вінниччина (9 тис. га), Тернопільщина (8,7 тис. га).
Цьогоріч фермери розпочали сіяти гречку в третій декаді травня — першій декаді червня. Сіяли пізніше, ніж завше, оскільки боялись приморозків. Надалі гідрометеорологічні умови складались позитивно.
«22 травня почав сіяти гречку. Площу виорали на зиму, Далі — закриття вологи. Провели культивацію. Земля досить суха, місяць не було дощу. Вологість ґрунту була низькою, утворилась грудка, тому довелось пройти катком. Сіяли сорт Дикуль третьої репродукції — це власне насіння, яке минулого року принесло понад 3 т/га», — розповідає фермер Ігор Федоришин.
Фермер Ігор Миць сіяв гречку 21 травня. Сходи почали з’являтись в кінці травня, тільки після того, як пройшли дощі. Він розповідає, що на посів планував вносити гербіцид, щоб забрати залишки пирію.
«Зараз за гречку всі забули, бо в тренді соя. Але я сію її щороку в невеликій кількості. Цього року засіяв площу, де 2 роки був пар. Під посів вносив карбамід, тому чекаю на гарний врожай», — поділився він.
Аграрій Сергій Якимець засіяв гречкою 65 га — порівняно із минулими роками, це значно менше. У 2022 р. він сіяв майже 240 га гречки, тоді зібрав близько 350 т.
«На жаль, залишки з того року тільки цієї зими нам вдалось реалізувати. Якщо в 2022 р. була можливість продавати гречку близько 18-22 тис. грн/т, то у 2023 р. ціна на гречку була 8-8,5 тис. грн/т. Цьогоріч ми вимушені сіяти гречку по гречці, бо вирощування інших культур на цій площі неможливе через наближеність до житлових будинків», — розповідає він.
Після тогорічного провалу з рентабельністю гречки, цьогоріч фермери масово почали від неї відмовлятись. Хоча це культура, яка потребує не так багато добрив, все ж заробити на ній не вдалось. В більшості наші співрозмовники-гречкосії надали перевагу сої. Адже культура також недорога у вирощування.
«Я напевно вперше за 5 років не посіяв гречку. Ще з минулого року 100 т маємо. Цьогоріч посіяв льон олійний. Знаю колег, які сіяли люпин. Загалом за моїми відчуттями серед тих, хто вирощував гречку, посіялись до 40%», — розповідає Микола Малієнко, фермер, голова Міжнародної асоціації виробників гречки.
Ще один наш співрозмовник розповів, що замість гречки посіяв кукурудзу. Мовляв, минулого року, змушений був згодувати врожай на своїй фермі курям-бройлерам, оскільки так було вигідніше.
Читайте також: Ціна на гречку обвалилась у понад 7 разів
В ПП «Агрофірма «Славутич» вирощували гречку 20 років. Цього року не сіятимуть. З моменту збору врожаю не продали жодної тонни. Наприкінці літа 2023 р., 1 т коштувала близько 8 тис. грн/т. Нині найбільша ціна, яку пропонують – 10 тис. грн. Але торішня собівартість гречки – 15 тис. грн.
«З такою ціною ми вирішили її замінити цього року. Погода сприяє, тож там, де планували гречку, посіяли горох і трохи кукурудзи», — повідомила керівниця фірми Олена Крутько.
Втім залишилась добра когорта тих виробників, які все ж вірні цій культурі. Микола Малієнко каже, що гречкосіїв можна поділити на 2 групи. Перші — ті, хто має власне виробництво круп. Щоб завод не стояв, потрібно наповнювати його продукцією, Сюди належать і крафтовики. Другі — це невеликі виробники, які здають зерно на переробні підприємства.
«Є ті аграрії, які обирають інтенсивні технології або ж навпаки вирощують гречку без добрив. Залежно від технології міняється врожайність і рентабельність. Є ті, хто використовує гречку, як сидерат, збирає її та покриває витрати на посів. В кожного індивідуальна історія», — зазначає Микола Малієнко.
Наприклад, на Чернігівщині фермерка Тетяна Шанойло вирощує органічну гречку та робить авторський чай з трав за власними рецептами.
«При органічному методі не використовується дуже багато різних обробок. Ну, по-перше, не використовуються мінеральні добрива, різні хімічні засоби обробітку того ж самого зерна і поля чи рослин взагалі потім по листу», — пояснила фермерка.
Торік для багатьох фермерів гречка стала збитковою культурою — її закупівельна ціна протягом сезону опускалася подекуди до 6 тис. грн/т. Для порівняння, у 2022 р. максимальна закупівельна ціна склала 35 000 грн/т.
«По 6 тис. грн не хочете закупівельну ціну на гречку? У 2023 році ця культура була збиткова. На рахунок технології — теж не все однозначно, збирати її не так просто, як пшеницю чи кукурудзу», — розповів керівник СФГ «Весна» із Сумщини Ігор Лазоренко.
«Якщо у 2022 р. за даними Держстату ціна гречки складала 23 805 грн/т, то у 2023 р. вона коливалась у межах 10 000 грн/т. Така ціна не лише не відшкодовує витрати виробників, а несе 5000-7000 грн збитків на кожній тонні продукції», — зазначила Світлана Черемісіна, головна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ «Інститут аграрної економіки».
Головною причиною падіння ціни на гречку минулого року став класичний ринковий фактор — значне збільшення пропозиції спричинило негативну цінову динаміку. Крім того, за інформацією Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки, зниженню ціни також сприяв імпорт.
«Мінекономіки повинно контролювати процеси імпорту. Хоча офіційно ми не імпортуємо російську гречку, але вона потенційно може потрапляти на наш ринок з Прибалтики чи Казахстану», — коментує Микола Малієнко.
Згідно з даними Державної митної служби, торік в Україну імпортували всього 502 т гречки, проса та ін. При цьому 255 т надійшло з Казахстану. Для ринку це невелика кількість, оскільки за даними Міністерства агрополітики, торік в Україні зібрано рекордний урожай гречки — близько 207,4 тис. т, що вдвічі більше за річне споживання.
«Що буде з ціною важко передбачити. Я думаю швидше через рік вона нормалізується і хоча б буде покривати витрати. Бо, наприклад минулого року, у нас вийшла вартість 1 га — 18 тис. грн, а врожайність склала — 1,44 т /га», — розповідає Микола Малієнко.
Річні норми споживання круп, закладені у споживчому кошику, передбачають середнє споживання гречки 2,7 кг/рік для особи (3,4 кг — для дитини 6-18 р., 2 кг — для дорослого). Для внутрішнього споживання України потрібно приблизно 140-150 тис. т крупи. І тут потрібно врахувати, що вихід крупи із зерна становить 67%, тобто для 1 т крупи необхідно 1,33 т зерна.
Якщо взяти, що середня врожайність цього року буде аналогічною до торішньої — 1,48 т/га, то загальний врожай складе приблизно 150 тис. т. Потрібно врахувати, що якась частка піде на насіння чи експортується. Відтак для забезпечення сукупних потреб валовий збір повинен становити понад 200 тис. т. Нестачу можуть покрити перехідні залишки й знову ж таки імпорт.
Щодо ціни на крупи, то ситуація нестабільна. Як зазначив директор «Спілки Борошномели України» Родіон Рибчинський на конференції Grain Ukraine 2024, наразі для переробників головними викликами є проблеми зі світлом та підняття тарифів, нестача кадрів, через мобілізаційні заходи та фінансовий стан підприємства.
В Україні зменшились посівні площі під гречкою. Як це вплине на ринок гречаного меду нам розповіла Руслана Плис, пасічниця, власниця ТМ «Знатний Мед». Вона каже, що за всіма ринковими законами, якщо продукту менше, а попит на нього зберігається, то ціна продукту має зростати. Крім того, дорожчають паливно-мастильні матеріали, електроенергія та інші складові.
«Але у нас в Україні бувають «чудеса», і ціни на мед, зокрема і гречаний, не зростають так пропорційно, як ціни на інші харчові продукти. Ціни на гречаний мед якщо і коливались останніми роками, то не так суттєво. В цьому році все буде залежати, по-перше, від реального обсягу гречаного меду, який вдасться отримати бджолярам, і по-друге — від споживчого попиту. Оскільки на ринку спостерігається загальний спад продажів меду, то навряд чи можна буде збільшити ціни на цей конкретний вид продукції. Скоріше за все, вона залишиться такою ж, як минулого року. І це ще оптимістичний варіант», — зазначила пасічниця.
З її слів, актуальна ціна гречаного меду в дрібному гурті від 120 грн/кг, а в роздрібній торгівлі — від 250 до 350 грн/л. При цьому монофлорна гречка цінується більше, ніж гречка з різнотрав'ям.
«Гречаний мед — єдиний з «темних» видів меду в Україні, і він є стабільно популярним серед споживачів, завдяки своїм унікальним властивостям. Він дуже багатий, зокрема на залізо, є найбільш «енергетичним» з медів, позитивно впливає на кровоносну систему тощо. Гречаний мед не входить до трійки лідерів попиту, але його цінність в тому, що він має свою стабільну аудиторію споживачів, тобто в будь-якому разі продається», — додала Руслана Плис.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.