Протягом тижня 2 екіпажі Latifundist media побували у 8 областях України, щоб показати вам ситуацію одразу на полях та перші підсумки жнив. Короткі розповіді з полів ви могли бачити у наших соцмережах. Сьогодні ж публікуємо перший детальний блог з #АгроЕкспедиція2024, яка відбулась за підтримки компанії BASF та міжнародного банку Credit Agricole.
Сьогодні читайте, як почуває себе кукурудза на Київщині, чи буде врожай соняшнику на Житомирщині та яка врожайність пшениці на Чернігівщині. Тож відправляємось з вами на Північ України.
На Київщині цьогоріч зерновими культурами засіяли 541,4 тис. га, що становить 47,1 % в структурі посівних площ. З цієї кількості 177,1 тис. га під озимими зерновими.
Крім того, аграрії області збільшили посівні площі технічних культур — всього 422,3 тис. га, що на 6,9 тис. га більше, ніж торік.
Менеджер з продажу по Київській обл. компанії BASF Віталій Тертичний розповідає, що особливість цього сезону у регіоні в тому, що при весняному відновленні вегетації відбулось було дуже різке підвищення температур і всі озимі, включаючи пшеницю та ріпак, швидко розпочали свою вегетацію. Тоді регіоном пройшли приморозки до -5℃, що вплинуло на закладку зерна.
«В першу чергу постраждала пшениця і дуже сильна абортація була на озимому ріпаку. Потім в регіоні пройшли опади, тому під час наливу та цвітіння озима пшениця вирівняла свій стан. Ріпак гірше відреагував на приморозки», — додав Віталій Тертичний.
Якщо говорити про яру групу, то на Півдні Київщини найгірше себе почуває соя, а за нею йде кукурудза.
«70% кукурудзи запилилось при аномально високій температурі до +40°С. Відповідно проходила стерилізація пилку і це однозначно вплине на врожай. По сої очікується недобір врожаю, оскільки боби абортувались, через невеликі опади», — додав представник BASF.
Серед шкідників цьогоріч на деяких полях зафіксована діабротика, яка мігрує по всій території України. Сприяли поширенню шкідників недотримання сівозміни, а також те, що деякі аграрії ігнорували необхідність захисту посівів.
Начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій додає, що після огляду стану полів, справді очікується нижча врожайність пізніх культур, таких як соняшник, соя та кукурудза. Відповідно в багатьох виробників зросте потреба в поповненні обігового капіталу та банківському фінансуванні майбутньої виробничої програми.
«Для агровиробників Credit Agricole пропонує різноманітні продукти фінансування потреб майбутньої посівної під врожай 2025. Credit Agricole пропонує фінансування обігового капіталу та інвестиційних потреб.агровиробників. Зокрема слід звернути увагу на партнерські програми банку з виробниками насіння, постачальниками ЗЗР і мінеральних добрив.
Також він акцентує, що Credit Agricole під час війни продовжує співпрацю з агровиробниками, які працюють в районах наближених до лінії зіткнення. Зокрема, на підтримку можуть розраховувати аграрії Чернігівської, Сумської та Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської областей.
Екіпаж Агроекспедиції 2024 почав польове дослідження з Київщини. В Макарівському р-ні нас зустрів директор АФ «Київська» Володимир Новохацький та головний агроном господарства Василь Севрук. В обробітку компанії 6 тис. га, де вирощують кукурудзу зернову та силосну (2 тис. га), соняшник (1 тис. га), озиму пшеницю (700 га), ріпак озимий (600 га), сою (200-300 га), овес (100-200 га), жито, картоплю (під поливом). Так, як в господарстві є 470 голів ВРХ, то деякі площі зайняті багаторічними травами.
«У нас бідні ґрунти — від «щирих» пісків до середньосуглинкових. Близько 70% ґрунтів з pH від 4 до 5,5. Тому ми змушені проводити таку сівозміну. Другий фактор, який впливає на вибір культур — це тваринництво, оскільки ми мусимо створювати кормову базу», — пояснює головний агроном Василь Севрук.
Він розповідає, що в цьому сезоні були й плюси й мінуси: так весна була досить дощовою, випало 100 мм дощу за місяць, але потім погода змінилась на аномальну спеку.
«Зі спекою справитись ми не могли та ріпак трошки припікся, хоч і волога в ґрунті була. Стебла залишались зеленими, але капіляри, які живили насіння попересихали. Відтак багато ріпаку стало коричневим — береш в руку насіння, а воно запечене та дрібненьке, як мак», — розповідає Володимир Новохацький.
Ми з командою приїхали на завершення жнив ранніх зернових. Тому агроном поділився підсумками обмолоту: середня врожайність ріпаку — близько 3 т/га з базовою олійністю в 43%, пшениці — майже 6 т/га (співвідношення продовольчого зерна і фуражу 60/40), жита — майже 6 т/га, овес — 4,3 т/га.
Весняна посівна в господарстві відбулась в заплановані строки без зайвих проблем. Але після посівної пройшли сильні опади, що для ґрунтів господарства критично — вони перетворились на бетон. Тому потрібна була додаткова культивація.
Разом з представниками господарства ми поїхали на поля соняшнику. Близько 90% соняшнику компанії зараз у фазі цвітіння. Нинішні температури комфортні для рослин, тому вони в нормальному стані. Значно гірша ситуація по кукурудзі, яка знаходиться в стресі.
«В період цвітіння кукурудза потрапила в спеку, відтак вона складно запилювалась. Очікуємо недобір по врожайності до 20%. Але поки важко сказати, бо нема виповнення качану. І така тенденція: чим вище ФАО, тим кукурудза гірше себе почуває. Бачимо, що кукурудзі справді не вистачає вологи», — уточнює Василь Севрук.
Цьогоріч на Житомирщині посівні площі зросли на 4% у порівнянні з минулим роком. Це відбулось за рахунок того, що майже на 7% зменшили площі під кормовими культурами.
Аналізуючи картину посівних площ, то бачимо, що пшениці посіяли на 3,5% менше, ніж роком раніше, а от ячменю більше на 14%. Найбільше зросли площі під соєю — на 46,4%, а під цукровим буряком навпаки скоротилися — майже на 65%.
Погодні умови 2024 в регіоні вважаються найважчими за останні роки. Весна в регіоні була досить прохолодною, відтак озимі культури дуже повільно відновлювали вегетацію, висів ярих культур сповільнювався. На зміну холоду прийшла спека +38-42°С, а температура ґрунту сягала понад +65°С.
«Через спеку знизилась маса тисячі насінин на озимих. Якщо ми говоримо про сою, то на нижніх двох ярусах вона скинула боби. Кукурудза на легких ґрунтах підгоріла, подекуди 4-5 листків взагалі висохли. Йдеться насамперед про ті поля, де економили на живленні», — ділиться Богдан Шевчук, регіональний менеджер BASF в Житомирській обл.
Найбільше постраждали Північні райони області — Овруч, Олевськ, Житомирський район, де піщані ґрунти. До того ж кількість опадів була мінімальною. На його думку, ті господарства, які посіяли кукурудзу раніше або вчасно з меншою густотою будуть мати кращі результати врожайності.
Значно краща ситуація з соняшником, адже він найменше постраждав від перепадів температур. Соняшник здатен забезпечити себе вологою за рахунок потужної кореневої системи.
«Соя — це та культура, яка не має такої потужної кореневої системи, тому думаю по сої буде зниження врожайності. Їй елементарно не вистачало вологи. І я думаю з пізніх ярих вона постраждала найбільше. Недобір врожайності становитиме до 20%», — додав Богдан Шевчук.
Наступна зупинка нашого екіпажу на полях господарства ТОВ «Вега Агро» поблизу Житомира. Як резюмував начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій компанія дуже прогресивна, не стоїть на місці, щороку сіють понад 200 гібридів демопосівів соняшнику. Стабільно отримують високу врожайність.
Також на початку року компанія придбала лінію з переробки сої потужністю 20 т/добу. В планах запуск птахофабрики та виробництво кормів.
В обробітку ТОВ «Вега Агро» 2600 га землі, де вирощують соняшник, кукурудзу, сою, озимий ріпак та жито, овес, картоплю. Ґрунти в господарстві бідні — темно-сірі, дерново-підзолисті та навіть піски, тому велику увагу надають сівозміні.
«Якби працювали на чорноземах, то сіяли б 3 культури. Цьогоріч маємо рекордні посіви сої — 700 га. Соняшнику теж посіяли близько 700 га, оскільки гарна рентабельність. Традиційно сіяли 600-700 га кукурудза, а в цьому сезоні нею засіяли тільки 250 га», — розповідає головний агроном Віктор Петрашенко.
Жнива озимої групи в господарстві вже завершили. На цьогорічні врожаї негативно вплинув червневий дощ з градом, розміром з яйце. Хоча врожайність пшениці непогана, але більшість її фуражна, вміст протеїну 9,5-10,5%, клітковини — 15-16%. Ріпак зібрали з врожайністю 3,9 т/га. Новий врожай пшениці потроху контрактують.
Далі їдемо на поля з ярою групою. Головний агроном господарства показує нам соняшник: він перебуває в доброму стані, повністю запилений, серединка сформована, але можливі деякі пропуски за рахунок погодних умов.
«В середньому ми соняшника беремо близько 4 т/га кожен рік, а на демоділянках — від 2,5 до 5 т/га. Спека на соняшник не впливає, єдине, що тоді бджола не йде працювати. Але загалом ситуація стабільна. Соя від погоди більше постраждала, але некритично. Розраховуємо зібрати близько 3 т/га. Найбільші проблеми з кукурудзою, де недобір може скласти до 2 т/га», — зазначив агроном.
Далі екіпаж АгроЕкспедиції2024 попрямував на південь Житомирщини, на поля ПП Климчук. Господарство обробляє 1700 га на території двох сіл в Бердичівському р-ні. Цьогоріч тут така сівозміна: озима пшениця та озимий ріпак — по 300 га, ярий ріпак — 200 га, кукурудза — 200 га, решта — 700 га під соєю та соняшником.
«Позаминулого року у нас 500 га займала кукурудза. Зараз скорочуємо до мінімум площі, бо через відключення світла не зрозуміло, як її сушити. А до того кукурудза була флагманом, навіть сіяли її 2 роки поспіль. Але зʼявилась діабротика, а за нею фузаріоз», — розповідає головний агроном господарства Іван Дмитришин.
Щодо сезону 2024, то агроном каже, що за 35 років роботи не памʼятає такої ранньої весни. Сніг швидко розтав, культури розпочали вегетацію і їх накрив холод. Тому в ПП Климчук довелось дотягувати пшеницю амінокислотами. Наступним випробуванням стала червнева спека, в результаті якої підгоріли озима пшениця, озимий та ярий ріпак.
«Погода вплинула на масу тисячі зерен. Пшениці зібрали 8,2 т/га, але десь у 30% випадків було дрібне насіння. Озимий ріпак зібрали з середньою врожайністю 4,5 т/га та олійністю 42% і вище», — додав агоном.
Ми ж приїхали, коли в господарстві почали збирати ярий ріпак. Агроном розповідає, що традиційно жнива починали в середині серпня, але через високі температури жнивують швидше. Він розраховує на врожайність 2,5-3 т/га.
«На ріпаках 2 роки помічаю квіткоїд. Його сила-силенна. Обробляєш двокомпонентними препаратами, три дні проходить — і наче нічим не обробляв. Тому важливий якісний захист. Фунгіцидну лінійку і протруйники ми купуємо в компанії BASF. Решта вибірково», — додав Іван Дмитришин.
Далі ми приїхали на поле сої. Культура зійшла швидко, але через спеку повільно розвивалась. Зараз набрала 12-15 ярусів, подекуди нижні яруси абортувала. Агроном розраховує вийти на врожайність 3-3,5 т/га.
В ПП Климчук кукурудза спеку пережила нормально, бо як розповідає агроном, в сусідів вона просто згоріла. Кукурудза збереглась завдяки правильній обробці.
«На пʼятому та десятому листу ми дали їй додатково амінокислоти та мікроелементи. Це в принципі спрацювало. Ми не економимо на ґрунтовому живленні, бо все ж рослина має живитись через корінь. З року в рік збираємо 13-15 т/га кукурудзи. Діабробитика цьогоріч проблемою не стала — чи то погода вплинула, чи просто ми навчились з нею боротись», — підсумовує агроном.
У 2024 році загальна площа посівів — 1,249 млн га, з яких т 965,6 тис. – це ярі зернові та зернобобові культури, технічні, баштанні, картопля та овочі.
Зі статистики бачимо, що цьогоріч в регіоні менше посіяли кукурудзи (-17,6%) та цукрових буряків (-18,1%). Натомість збільшились посіви озимого ріпаку (+52%) та соняшнику (+10,6%).
Цікаво також, що майже на 100% зросли площі коренеплодів, бульбоплодів, овочевих та баштанних. Це відбулось насамперед завдяки позитивній тенденції з розмінуванням полів.
Весна в регіоні була затяжною, що позитивно вплинуло на пробудження та розвиток озимих. Але прохолода та приморозки в травні спровокували абортацію цвіту ріпаку. Аграрії хвилювались за врожайність, але в результаті зібрали в середньому до 4,5 т/га.
«Після заморозків були нові проблеми — інтенсивні дощі, підняття ґрунтових вод потім посуха. Грунт прогрівався місцями до +70°С. На момент дозрівання озимої пшениці та ріпаку проходили грозові дощі з градом, які місцями завдали значних збитків для сільгоспвиробників та населення», — зазначає Володимир Кальмуцький, регіональний менеджер BASF у Чернігівській обл.
Він зауважує, що все ж стан полів в господарствах різниться, адже в кожного фермера індивідуальний підхід до технологій вирощування і термінів посів. Наприклад ті господарства, які посіяли соняшник рано можуть недобрати врожай, оскільки в період цвітіння були дуже високі температури місцями до +42°С. В тих, що посіяли пізніше — можуть зміститись терміни посіву озимої групи.
«Зараз ми проїжджаємо соняшник, який тільки починає цвітіння у зв'язку із зміщенням строків посіву. З однієї сторони це добре через те, що цвітіння розпочалося після високих температур, що і собі сприятиме кращому запиленню. З іншої - буде пізнє збирання та відповідно пізній посів озимої пшениці, яка зазвичай на Чернігівщині висівається після соняшнику. Тобто, коли настане час посіву важливо, як зреагують підприємства і як підберуть оптимальну та дієву систему протруювання насіння», — пояснює Володимир Кальмуцький.
На Чернігівщині ми завітали в ПСП Червоний Маяк. Хоча зембанк господарства 18 тис. га в цьому сезоні засіяли 14 тис. га, через те що частина земель розташована в зонах затоплення р. Десна і р. Снов. Цьогорічна сівозміна: озима пшениця (2 тис. га), кукурудза (4300 га), соняшник (3800 га), ярий ячмінь (1000 га), горох (600 га), овес (240 га), гречка (300 га), жито (240 га). Також в господарстві є молочнотоварні ферми, рибне господарство, 2 000 га лісу та пасіка.
«Ґрунти в нас переважно піщані, родючіші — західніше, в районі Мени. Там пшениці врожайність пшениці 7,6 т/га, а тут буде 5,2-5,3 т/га», — розповідає Ігор Крисковець, заступник директора з агровиробництва.
Зараз у господарстві відбуваються жнива пшениці та ячменю. Залишилось зібрати приблизно 30% площ. Директор господарства Олександр Левицький про підсумки жнив не говорить, каже що варто все зібрати, а тоді рахувати цифри. Але орієнтована середня врожайність озимої групи на рівні 6 т/га.
Весна в регіоні була довгою і холодною. Через це довелось змістити строки посіву приблизно на 3 тижні. Посівну закінчили наприкінці травня, хоча планували — у квітні.
Через липневу спеку нижнє листя на кукурудзі підсохло, а соняшник подекуди має прояви абортації. На бідних ґрунтах через недостачу поживних речовин рослини конкурують між собою і частина просто скидає шапку. Але загалом картина значно оптимістичніша, аніж на Півдні й в Центрі України.
«Ми знаходимось на полі з соняшником і бачимо, що він невисокий, тому що рослини стресували від спеки. На щастя пройшли дощі та він поправився. Для пізньої групи все складається дуже непогано. Але жнива ускладнені, тому що в наших умовах навіть зерно ранньої групи треба буде сушити», — додав Ігор Крисковець.
Серед великої проблеми цих жнив — нестача кадрів. Якщо скрізь по Україні аграрії скаржаться, то на Чернігівщині ця проблема помножена утричі. Близько 30 працівників господарства зараз служать. Тому доводиться запрошувати фахівців з інших областей.
Втім попри війну, господарство розвивається, будує плани щодо розширення та завдяки кредитуванню від Credit Agricole купують нову техніку. Наприклад, за три останні роки купили тягачі та причепи. Також нещодавно придбали молоковоз, щоб відправляти до Вінницької, Черкаської, Житомирської областей своє молоко екстра-класу.
«З ПСП Червоний Маяк ми співпрацюємо 8 років та надаємо зокрема послуги поповнення обігового капіталу та авалювання векселів. Credit Agricole пропонує партнерські програми з можливістю пільгового фінансування. Це дозволяє мати найдешевший ресурс у вигляді поповнення обігового капіталу, можливість придбання агротехніки, сонячних електростанцій чи генераторів», — розповідає Віта Винник, менеджер МСБ Credit Agricole у Чернігівській обл.
Остання зупинка на Півночі — це поля ПСП Сновський у Корюківському р-ні Чернігівської обл. Господарство цікаве тим, що тут застосовують нульовий обробіток ґрунту і це за умов частого перезволоження. Сівозміна — зернові, бобові та олійні. Зокрема, в цьому агросезоні посіяли: 300 га люпину, 600 га жита, 580 га ріпаку, 1000 га кукурудзи, 800 га соняшника.
«Я довго досліджую, як працює No-Till на наших «пляжних» пісках. Хотів навіть дисертацію на цю тему писати. Але поки з науковим керівництвом не склалося. Була б моя воля, я б всі свої поля на No-Till перевів. Але рельєф і погодні умови Чернігівщини цього зробити не дозволяють», — розповідає директор господарства Сергій Скоробагатько.
Ми з ним приїхали на поле, де вже 6 років не проводився обробіток ґрунту. Фермер зізнається, що весь час експериментує. Тому має поля і з класичною обробкою, але планує поступово перевести всі поля з піщаними ґрунтами на нульовий обробіток.
«Я все розглядаю з погляду ґрунту, адже в ньому секрет успіху. Тому сію сидерати, використовую біодобрива. Я взагалі не використовую складних добрив, тільки азот та під деякі культури — калій, магній», — пояснює він.
Земельний банк ПСП Сновський понад 5 тис. га, з яких 4200 га — рілля, а решта — заліснена територія. Їх розліснюють і використовують деревину для сушіння сільгосппродукції. У господарства — найбільша в Європі сушарка на дровах.
«На Півночі в мене 1500 га піщаних ґрунтів. Там сію кукурудзу, сою, соняшник. Південніше, в Менському районі, ґрунти значно кращі — сію кукурудзу, соняшник, пшеницю і ріпак. Там обробляється ґрунт без перегортання пласта з внесенням калію», — пояснює Сергій Скоробагатько.
Наразі в господарстві тривають жнива. Збір ріпаку вже завершився. На півночі його врожайність становила 3 т/га, на більш родючих землях — 4,2 т/га, на одному полі — 5 т/га. Пшеницю тільки почали молотити, але фермер сподівається на врожайність 7 т/га.
Далі наш екіпаж мандрує в Центр країни, де дослідить поля Полтавщини, Вінниччини, Черкащини та Кіровоградщини.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.