Другим регіоном #АгроЕкспедиція2024 став Центр країни. Досить контрастним видався цей регіон, оскільки висохлі поля кукурудзи, чергувались з жовто-зеленими посівами сої та квітковими кошиками соняшнику. Хоча заспойлеримо — ситуація від поля до поля різниться.
Нагадаємо, АгроЕкспедиція2024 вже вкотре відбувається за підтримки компанії BASF та міжнародного банку Credit Agricole. Також, якщо ви пропустили, рекомендуємо ознайомитись з розвідкою полів Півночі України.
Посівні площі Вінниччини в цьому сезоні становлять 1,64 млн га, що на 0,5% більше, ніж торік. Зерновими та зернобобовими засіяно 44,3% площ (727,9 тис. га), технічними – 40,7% (668,5 тис. га), коренеплодами та бульбоплодами, культурами овочевими та баштанними – 8% (131,3 тис. га), культурами кормовими – 7% (114,2 тис. га).
В сезоні 2024 зменшились площі під кукурудзою (-12,6% до площ минулого року), озимим ріпаком (-4,5%). Натомість збільшилися посіви проса та вівса у 1,5 раза, ячменю – на 1,4%, сої — на 35,7%, а також цукрового буряка — на 17,5%.
До речі, серед регіонів України Вінниччина займає 1 місце за посівною площею буряку цукрового фабричного та картоплі, 2 місце – ріпаку озимого та 5 місце за посівами пшениці, кукурудзи на зерно, сої та овочів відкритого ґрунту.
Весняні приморозки в регіоні негативно вплинули на стан ріпаку: він похилився, але в більшості відновився. Другим викликом стала спека, яка не дала заповнитись масі тисячі зерна. Середньоранні гібриди змогли дати непогану врожайність, а от пізні — підгоріли та врожайність просіла. Через спеку жнива ріпаку в регіоні розпочались на 1-2 тижні раніше.
«Я бачив поля ранніх зернових, які постраждали. Господарства протруїли насіння, провели обробку інсектицидом, але в проміжку, коли закінчилась дія протруйника, злакова муха дуже сильно пошкодила центральний пагін пшениці», — розповідає Роман Сидоренко, регіональний менеджер BASF у Вінницькій обл.
Щодо ярої групи, то в регіоні від посухи сильно постраждала кукурудза. Менеджер BASF думає, що може виникнути ситуація, як у 2022 р., коли деякі площі зернової кукурудзи скосили на силос, тому що її реальна врожайність була 2-3 т/га.
«Коли їдеш регіоном, то бачиш що деякі поля в гіршому стані, а деякі постраждали менше. Тут ключовою стала технологія, строки посіву і гібриди, які обрало господарства. Наприклад ранні гібриди кукурудзи, встигли відцвісти до аномальної спеки, качан сформувався, але його половина абсолютно не запилена», — пояснив Роман Сидоренко.
Він каже, що зважаючи на погодні умови в регіоні краще обирати технології, які принесуть менше ризиків, ніж гнатися за максимальним врожаєм.
Дослідження Центру країни розпочалось з полів МПП «Фірма «Гарант» в Гайсинському р-ні на Вінниччині. Земельний банк господарства 1400 га, на яких сіють: пшениця (400 га), ячмінь (100 га), ріпак (130 га), соняшник (250 га) і кукурудзу (300 га). Минулого року в сівозміні був ще й цукровий буряк, але від нього в господарстві відмовились.
«Ми вже садили буряк — дякую. Минулого року вперше за 20 років відвели під нього 86 га. Я проконтролював бурʼяни, хвороби, але ж вологи нема. Спочатку все добре, ризиків нема, а через 2 тижні повертаюсь, а буряк спікся», — розповідає заступник директора/головний агроном МПП «Фірма «Гарант» Ростислав Нечиталюк.
Вибір культур в господарстві зумовлений не тільки сівозміною чи економічною доцільністю, а також тим, що в господарстві є свиноферма на 3 тис. голів. Хоча свинокомплекс господарства потужний, але наразі працює «в мінус».
Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank розповідає, що зменшення рентабельності свинарства повʼязане з падінням попиту і навпаки зростанням пропозиції.
«Протягом року запустилось кілька свинокомплексів. Плюс зайшли нові гравці. Але що важливо — з роботою зернового коридору і ростом цін на зернові і олійні зник ефект дешевих кормів. Залежно від агромоделі та наявності власних кормів собівартість у свинарстві може вирости на 25-50%», — пояснює екперт.
На 40% полів господарства використовують оранку, ще на 60% — дискування. Але агроном не виключає, що спробують попрацювати по мінімальній технології, оскільки регіон потерпає від дефіциту опадів.
Жнива озимини в господарстві вже завершили. Пшеницю збирали з врожайністю від 7 т/га, але на полях з кращими ґрунтами вона доходила до 9 т/га. Якісні показники — протеїн 14%, натура 780. Озимий ріпак зібрали з середньою врожайністю 4 т/га, хоча розраховували мінімум на 5 т/га. На зменшення врожайності вплинула буря, яка пройшла в регіоні в червні.
З Ростиславом Нечиталюком ми приїхали на поле кукурудзи. Він каже, що відчуває флешбеки з 2020 р., коли через посуху кукурудзу довелось косити на силос. Торік середня врожайність кукурудзи становила 12-13 т/га, в цьому році врожай буде в половину меншим.
«Ви бачите наслідки посухи. Біля лісосмуги кукурудза практично не розвинулася і згоріла. Качанів немає, натомість тріщини в землі. Минулого тижня випав дощ і трошки вирівняв ситуацію, тому якщо зайти вглиб поля бачимо, що качан сформований, але не достатньою мірою», — показує поля Ростислав Нечиталюк.
Далі їдемо на поле з соняшником. Агроном розповідає, що до середини липня рослини почувались добре і він навіть очікував на врожайність понад 5 т/га. Але далі через посуху соняшник почав скидати листки. Тому зараз прогнозується недобір врожайності не менше 1 т/га.
Цьогоріч аграрії регіону засіяли 1,2 млн га, серед яких 591 тис. га — під зерновими, 484 тис. га — технічними. В порівнянні з минулим роком зменшились площі під ріпаком (-15,9%), соняшником (-5,5%), пшеницею (-12,2%), ячменем (-10,3%) та кукурудзою (-4,1%). Також зі статистики бачимо, що суттєво збільшились площі під соєю на 66,6%.
Владислав Стороженко, регіональний менеджер BASF по збуту у Черкаській обл. розповідає, що зима в регіоні була відносно м'якою і сприятливою для перезимівлі озимих культур. Частина посівів озимого ріпаку через пізні терміни висіву та дефіцит вологи ввійшли в зиму у фазі 2-4 листків і сформував врожай. Але весняні приморозки та спека під час наливу зерна негативно вплинули, як на розвиток самих культур, так і на роботу ЗЗР.
«Зі зібраного врожаю по господарствах бачу, що більшість пшениці фуражна. Ріпаки також через погодні умови не сформували нормальну масу тисячі зерен та олійність. Тому, на мою думку, аграрії недоотримали від 1 до 1,5 т/га порівняно з минулим роком, середня врожайність склала 25-35 ц/га. Ті хто посіяв в оптимальні терміни, ріпак зайшов в зиму 10-12 листків, сформував бруньки належним чином, то отримав і поза 4 т/га», — зазначає менеджер.
Найбільшого впливу від аномальних погодних умов на Черкащині зазнали посіви сої та кукурудзи, дещо меншою мірою соняшник.
«На період цвітіння сої та кукурудзи якраз припали високі температури до +40℃. Як наслідок кукурудза недозапилена, відбулась стерилізація пилка, рослини знаходяться у стресовому стані, що нехарактерно на даний період для цієї культури», — розповідає менеджер BASF.
Пізні сорти сої, а також пізні посіви теж постраждали від високої температури. В період цвітіння спостерігалася абортація квіток та пожовтіння листя. Хоча, Владислав каже, що є суцільно зелені посіви. Все залежить від того, якою була рівномірність опадів на даному полі, а також технології господарства.
«З розвідки полями часто бачу, що розвивається в основному верхній і середній ярус сої. Прогнозована врожайність буде дещо меншою, ніж у попередні роки. Частина аграріїв вже навіть готується до жнив сої, адже вологість місцями 13-16%», — підсумовує представник компанії.
Соняшник зараз знаходиться у фазі лимонної стиглості, відбувається дозрівання насіння. Фактично нижній і середній ярус листя в соняшник скинув. Кошик заповнений, але невідомо, як на дозрівання насіння вплине подальша спека.
Після Вінниччини команда АгроЕкспедиції 2024 попрямувала на Черкащину в гості до ЗК «ХОРС». В обробітку господарства 13 тис. га в Черкаському, Золотоніському та Звенигородському р-нах. Цьогоріч в господарстві всього 20% площ під озимими культурами, а ще 80% — під ярими. Соняшником засіяли 5 800 га, кукурудзою — 4 100 га, озимим ріпаком — 1 050 га, просом — 1 000 га, соєю — 300 га.
«Через погану ціну минулі 2 роки не сіяли пшеницю. Ціна в порту була $150/т, то як тут рахувати економіку. Натомість з початку війни почали сіяти просо. Важко було експортувати, а просо — це внутрішній ринок, збут має бути, армію потрібно годувати. Ставка спрацювала — торік ціна сягала 12 300 грн/т. Цього сезону впала до 8 000 грн. І навіть з нею культура рентабельна», — розповідає генеральний директор ЗК «ХОРС» Валерій Ласьков.
Жнива озимого ріпаку в господарстві вже завершили — середня врожайність 3,3 т/га з олійністю 46-47%. Через тиждень планують молотити просо. Розраховують на врожайність в 4 т/га.
Разом з директором господарства ми приїхали на демо-поле кукурудзи. Регіон також постраждав від спеки. Дощі пройшли в середині червня, а за ними місяць спеки. Високі температури прийшли в момент наливу і запилення кукурудзи, що увігнало її в стрес. І це при тому, що технологічно спрацювали чітко — посіяли рано, внесли РКД на старті, посіви не загущували. Цікаво, що кукурудзу в господарстві починають сіяти рано, а соняшник навпаки — пізніше.
«В ґрунті +6°С — починаємо сіяти кукурудзу. Це культура, яка має пройти всі стадії розвитку. Ми ж дивимось по сусідах: хто посіявся пізніше, той «попав», подекуди навіть початок не завʼязався», — розповідає директор підприємства.
Ігор Гуржій з Credit Agricole Bank показує одну з рослин. Він каже, що кукурудза отримала на старті достатньо вологи та заклала потенціал на два качани.
«Через посуху один качан не пішов в ріст, а вся сила пішла на другий. Тож в результаті налився тільки основний качан. Є шанс, що буде маса тисячі насінин, особливо, якщо пройде хоча б один продуктивний дощ», — розповідає він.
Далі переходимо на поле з соняшнику. Він виглядає набагато краще, хоча через спеку подекуди нижні листки відцвіли. Майбутня врожайність залежатиме від наливу.
«Соняшник значно легше переніс спеку. Постраждали ранні посіви, бо серединка недозапилена. Розраховуємо на врожайність 2,6 т/га. Щодо стану сої, то через посуху вона починає абортувати і скидати нижні боби. Це вже означає, що нормального врожаю не буде. По-друге, температура «запече» рослину, боби будуть дрібними і не буде маси тисячі», — зазначає Валерій Ласьков.
В сезоні 2024 зерновими й технічними культурами засіяли 387 тис. га, проти 396 тис. га роком раніше.
Аграрії Кіровоградської обл. в сезоні 2024 встановили рекорд за площами посівів соняшнику. Під нього відвели 642 тис. га. До цього максимально сіяли 530-570 тис. га.
Зменшились площі під пшеницею (-8,1% до площ 2023), ячменем (-15,4%), ріпаком (-19,4%). Також зі статистики бачимо, що на понад 50% зросли посіви сої. Цей рік регіональний менеджер BASF Юрій Чадай називає соєвим, оскільки багато господарств регіону, які раніше не вирощували її почали сіяти або суттєво збільшили площі.
«На жаль, соя страждає від посухи та шкідників. Фіксуємо на посівах кліщів. Захист від цих шкідників досить таки дорогий, тому часто аграрії ігнорують його, що сприяє поширенню. Соя досить таки низенька, стручки почала формуватись на низькому рівні, тому зібрати її буде не так просто. Майбутні врожаї напряму залежать від погоди, оскільки на полях бачимо тріщини і досить невелику вегетативну масу бобів», — зазначає представник BASF.
У соняшника зараз триває етап цвітіння та формування кошиків. Висота рослин від 147 до 171 см. Середній діаметр кошиків має розмір від 13 до 21 см. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту переважно були недостатніми для отримання середнього урожаю, менш як 60 мм. Тому їдучи наш екіпаж спостерігав не одне поле з висохлим соняшником, особливо на півдні області.
Наступна зупинка екіпажу АгроЕкспедиції — ФГ «Омельяненко» в Новоукраїнському р-ні Кіровоградської обл. Тут обробляють близько 5 000 га. Оскільки клімат в регіоні змінюється, то в господарстві почали активно застосовувати нові технології обробітку ґрунту. Якщо ще 5 років тому скрізь була оранка, то тепер перейшли на вологозберігаючі способи обробітку ґрунту.
Головною культурою для господарства є кукурудза, але цьогоріч флагманом обрали соняшник. Тож сівозміна в цьому агросезоні: соняшник — 2 000 га, кукурудза — 1 000 га, пшениця — 1 000 га, решта — 1 000 га поділені між соєю, ріпаком та горохом.
«В останні роки ми більше сіємо культур, які можемо реалізувати на місці. На Кіровоградщині великі потужності для переробки соняшника, тому почали сіяти його більше. Раніше висівали більше кукурудзи, але з початком війни почалися проблеми з логістикою, тому зменшили її площу. В наступному сезоні будемо ще зменшувати до 500 га», — каже власник ФГ Сергій Омельяненко.
Жнива озимих культур вже завершились: пшеницю зібрали з врожайністю 5,7 т/га, озимий ріпак — 2,5 т/га, горох — 2,3 т/га. Якщо врожайністю озимих в господарстві задоволені, то очікують, що яра група матиме нижчу врожайність. Фактично більшість цьогорічних посівів кукурудзи постраждали від посухи. Близько 300 га в дуже поганому стані, з них можна отримати не більше 1,5 т/га, решта — 700 га у трохи кращому стані, але очікувана вага врожайність 3 т/га.
Їдемо на поле кукурудзи, яка дуже постраждала від посухи та амброзії. Кукурудза з ФАО 270 посіяна в кінці квітня. Норма висіву 60 тис. на га. Єдиний дощ 13 мм був 7 травня. Працювали ґрунтовим гербіцидом, щоб прибрати першу хвилю бур'янів, але була спека і захист спрацював погано. Другий гербіцид внесли аналогічно та провели механічний міжрядний обробіток. Попри ці заходи, кукурудза не хотіла розвиватись, але, за словами Сергія Омельяненка, третій раз не було бажання вносити гербіциди, бо це були б зайві витрати. Тому зараз міжряддя, механічно чисті, а в рядку поросла амброзія, подекуди вища самої кукурудзи.
«З початку травня не випало жодної краплини дощу. Особливо постраждала кукурудза. Може й збирати не будемо, щоб не викидати гроші», — каже син та заступник власника Сергій Омельяненко.
Також ми поїхали на поле сої. Цього року в господарстві культуру сіяли вперш. За рахунок того, що посіяли з міжряддями 35 см зросла площа живлення. З цим не прогадали, бо скажімо, сусіднє господарство посіяло сою суцільним висівом, рослини начебто вищі, посів густіший, але боби не виповнені, їх мало, урожаю не буде.
Загалом найрентабельнішою культурою в господарстві вважається соняшник. В минулі роки його врожайність була на рівні 3,5 т/га, то в цьому році через посуху очікується не більше 2 т/га.
«Межа рентабельності 1,2-1,3 т/га. Соняшник витримує високі температури в нашій зоні. Це я кажу, дивлячись і по сусідах в тому числі. Урожай буде менший, але соняшник буде рентабельним», — каже Омельяненко-син.
Ігор Гуржій з Credit Agricole Bank розповідає про необхідність агрокомпаній адаптуватися до кліматичних змін та можливості, які пропонує банк:
«Оцінюючи посіви ярих культур в Кіровоградській області можна беззаперечно сказати, що через спеку слід очікувати суттєвого зниження врожайності кукурудзи та сої. Для багатьох виробників області вирощування кукурудзи буде збитковим і на наступний виробничий сезон будуть переглянуті критерії підбору насіння, періоди посіву ярих культур, схема мінерального живлення, обробіток ґрунту тощо. Зміна виробничих практик є неминучою на шляху адаптації до кліматичних змін. Подібні зміни потребують і фінансової підтримки. Креді Агріколь Банк розуміючи такі потреби готовий активно підтримувати виробничі трансформації через інвестиційне кредитування та лізинг».
На Полтавщині у 2024 р. засіяли 1,7 млн га площ. Область стала лідером по посіву кукурудзи в України. Хоч аграрії регіону й зменшили площі під кукурудзою на 12,8% все ж, вони досягли рекордного показника в Україні і посіяли майже 1,5 млн га кукурудзи.
Також в регіоні зменшились площі під ячменем (-7,8%) та соняшником (-6,3%). Головною культурою регіону стала соя, площі якої зросли на 32%.
Олег Пашко, керівник напрямку по роботі з МСБ в Полтавській та Сумській обл. Credit Agricole Bank розповідає, що Полтавська обл. зараз знаходиться в зміні кліматичних умов. І якщо раніше посівна тривала 2 тижні, то зараз у фермерів цього часу немає, тому росте необхідність купівлі техніки.
«Credit Agricole Bank приділяє особливу увагу фінансуванню інвестиційних цілей аграріїв, зокрема на купівлю с/г техніки та обладнання. В банку є низка партнерських програм, за допомогою яких ми фінансуємо і допомагаємо нашим клієнтам. Також підтримуємо фінансування на поповнення обігових коштів. Загалом ми пропонуємо близько 60 різних партнерських програм для аграріїв», — зазначає він.
У зв'язку зі зростанням обстрілів з боку російської федерації в агросекторі існують проблеми з енергетикою банк бачить в майбутньому одним з основних напрямків фінансування проектів, направлених на відновлення енергетики.
«Ми пропонуємо нашим клієнтам цілу низку послуг, зокрема і в сегменті відновлювальної енергетики. Кілька тижнів тому підписали нову партнерську угоду з компанією, яка спеціалізується на виробництві сонячних електростанцій і надає весь комплекс послуг, які з цим пов'язані», — додає менеджер з продажів та кредитування МСБ Credit Agricole Bank Микола Лопатко.
Господарство «Великосорочинське» на Полтавщині має в обробітку понад 5 000 га землі, серед яких майже 4 000 га — рілля, а решта — під сіножаттю та пасовищами. Окрім рослинництва у «Великосорочинському» утримують 1223 голів ВРХ.
На полях господарства вирощують традиційні культури: кукурудзу, соняшник, пшеницю, ячмінь, сою, горох, а з недавніх пір ще й ріпак.
«Міняти сівозміну не плануємо. Нішу ми не сіємо, єдине у 2022 р., коли розпочалася війна, посіяли трохи гречки задля продовольчої безпеки. Не хочемо перекроювати звичні обсяги посівів культур на користь кон'юнктури ринку, щоб не «ламати» роками напрацьовану сівозміну», — розповідає заступник директора АОПП «Великосорочинське» Сергій Харченко.
Найрентабельнішою культурою в господарстві вважають соняшник. Тогорічні ціни трохи скоригували рентабельність у гіршу сторону. Але збитковим він не був.
«У нас врожайність соняшника зазвичай на непоганому рівні 3,5-4 т/га і досить висока олійність», — розповідає заступник керівника господарства.
Аномально високі температури посіви пережили по-різному. На піщаних ґрунтах кукурудза на силосзгоріли повністю, а на більш родючих ґрунтах, хоч і перебуває у стресі, але ще тримаються. Останній дощ був тут на початку червня — 30 мм, перед тим дощило у квітні. Від останнього дощу і дотепер опадів не було взагалі. Тому практично усі пізні культури скинули урожай.
«Якщо минулого року погода допомагала, то в цьому році випробовує. Соняшнику буде менше. У 2023 р. ми мали 10 т/га кукурудзи, цьогоріч очікуємо на 40-50% менше. Частково доведеться зернову на силос пускати. Загалом кукурудза постраждала не лише від спеки та посухи, пік якої припав на період цвітіння культури, а ще й сходи отримали стрес від травневих заморозків», — каже Сергій Харченко.
Аналогічно спека вдарила і по сої. Хоча в господарстві надіються на дощі, які трохи «підправлять» становище сої. А от кукурудзі ж уже нічого не допоможе… Наскільки складна ситуація, ми переконались, відвідавши поля. Посів кукурудзи, який нам показав агроном підприємства, за його словами, не найгірші. Значна частина качанів недозапилена, не повністю сформували зернівки.
Також ми відвідали 2 поля сої. Одне, за словами агронома Олександра Харченка, — гірше, друге — краще. На «гіршому» посіві було добре видно, що сходи нерівномірні.
«Попередник — кукурудза була зібрана пізно, і тому не встигли провести обробіток ґрунту восени. Довелось робити весняний, а він підсушив землю на додачу до посушливих умов. Тому 30-40% сходів отримали в середині травня, а решта — в 2-ій половині червня. Тому така строката картина по полю. Якби ж не посуха, то посів пізніше вирівнявся б», — пояснює агроном.
На іншому полі, де соя мала візуально кращий вигляд, насправді результат також під питанням. Олександр Харченко навіть не зміг нормально викопати рослину, щоб оглянути — земля «висохла на камінь».
«Надія, знову ж таки, — на прогнозовані дощі», — каже він.
Тож бачимо, що загальна картина по Центру країни досить строката. Ті окремі поля, де пройшли опади почуваються значно краще. Тому тут всі чекають дощів. З Центру країни перший екіпаж АгроЕкспедиції 2024 мандрує на Захід.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.