Протягом тижня дві команди Latifundist media відвідали фермерські господарства у восьми областях України, щоб на власні очі побачити, як проходять цьогорічні жнива. Оскільки весна-2024, попри щорічні зміни клімату, виявилася нетиповою з високими температурами на початку та потім приморозками, агрожурналісти вирішили дослідити, з якими викликами стикнулися аграрії в цьому сезоні, як вирішували та що змінювали.

Деякі моменти ми вже демонстрували у наших соціальних мережах. А тепер пропонуємо вам більш детальний аналіз результатів #АгроЕкспедиція2024, яка стала можливою завдяки підтримці BASF та Міжнародного банку Credit Agricole. 

Тож сьогодні розглянемо стан запилення кукурудзи на полях Хмельниччини, оцінимо перспективи врожаю сої на Тернопільщині та проаналізуємо результати змін технології та ще багато чого іншого.

Збиральна кампанія на Хмельниччині розпочалася двома тижнями раніше

На Хмельниччині цьогоріч зерновими та зернобобовими культурами засіяли 519,0 тис. га.

Термін початку збиральних робіт на Хмельниччині щорічно розпочинається в середині липня, але погодні умови цього року внесли корективи у строки початку збиральної кампанії, яка стартувала двома тижнями раніше. Загалом, цей рік був непростим для аграріїв Хмельниччини. Погодні умови та коливання цін на сільськогосподарську продукцію створили багато викликів.

Читайте також: АгроЕкспедиція 2024: у Центрі зробили ставку на сою, але врожаю завадила спека

«Цьогорічні погодні умови створили чимало труднощів для аграріїв регіону. Несподівані весняні заморозки завдали значної шкоди посівам озимого ріпаку, що призвело до недоотримання планованого врожаю. Крім того, поширення хвороб, зокрема борошнистої роси та альтернаріозу, додатково ускладнило ситуацію з цією культурою», — констатував Юрій Гуска, регіональний менеджер з продажів компанії BASF у Хмельницькій області.

Також він додав, що травнева посуха негативно позначилася і на врожайності озимих зернових. Однак, ситуація з пізніми культурами виглядає більш обнадійливо завдяки достатньому рівню вологозабезпечення ґрунту.

Павутинний кліщ атакує соняшник

В Кам’янець-Подільському районі на Хмельниччині, у ТОВ «Козацька Долина 2006» нас зустрів головний агроном Андрій Ороховський. В обробітку підприємства 2300 га. На підприємстві вирощують озиму пшеницю, озимий ячмінь, озимий ріпак, ярий ячмінь, горох, кукурудзу на зерно та на силос, сою і соняшник. Технікою повністю забезпечені та надають послуги з обробітку та збирання сусіднім фермерським господарствам. Підприємство також має поголів’я ВРХ, в тому числі 400 голів дійного стада.

«Зима була теплою і практично безсніжною. Тож після зими запаси вологи були незначні, і лише навесні додалися деякі опади, коли почалися весняні дощі. Весна була доволі контрастною — то прохолодною, то  спекотною. А от зараз в регіоні спостерігаємо сильні вітри, які вже нашкодили деяким аграріям. Під загрозою вилягання соняшнику та кукурудзи», —  розповів Андрій Ороховський.

На полі соняшника, який оглянула експедиція, висіяний гібрид НК Конді. Обробіток ґрунту — глибоке рихлення з одночасним внесенням 100 кг/га карбаміду, що дозволило краще зберегти вологу і зекономити пальне.

«Від оранки практично відмовилися, виконується вона лише там, де треба приорати внесений гній. Рихлення дозволяє краще зберігати вологу, що в останні роки особливо актуально, оскільки ситуація з вологою часто критична. Крім того, це економія пального, особливо при одночасному внесенні добрив», — пояснив головний агроном.

Система захисту соняшника включала використання ґрунтового гербіциду Акріс® . Страховий гербіцид не використовувався. Фунгіцидний захист забезпечували препаратами Архітект® та Пріаксор® і МедаксТоп®. Також використовувалися контактно-системні інсектициди. У період цвітіння через проблеми з павутинним кліщем застосовували ацетаміприд.

«На цей час стан соняшника задовільний, питань до захисту немає. Десикація планується через місяць, можливо, і раніше, з одночасним внесенням азотного добрива. Це виконується лише там, де необхідно приорати органіку», — розповів Андрій Ороховський.

Наступним було поле кукурудзи, де висіяний гібрид ДКС 4351 з густотою 80 тис. насінин/га. На кукурудзі використовувалися ацетохлор як ґрунтовий гербіцид, страховий Стеллар®, фунгіцидний захист Абакус® у період викидання волоті. Фунгіцидний захист на кукурудзі застосовується по ситуації: минулого року фунгіцид не вносили, оскільки посушливі умови не сприяли розвитку хвороб. Діабротики в регіоні поки що не спостерігаються, але є ознаки, що вони можуть з'явитися.

Читайте також: АгроЕкспедиція 2024: на Півночі стурбовані станом сої та кукурудзи

«Кукурудзи ми сіємо щороку приблизно 1 тис. га, це наша основна культура, враховуючи власне тваринництво. ФАО від 250 до 330, сіємо з таким діапазоном, щоб розтягнути у часі збирання і при цьому встигнути виконати всі агрооперації до листопада. Маємо дві власні сушарки, одна газова, інша на соняшникових пелетах. За останні 2 роки збираємо кукурудзу з максимальною вологістю 22%», — розповів Андрій Ороховський.

Період цвітіння кукурудзи пройшов успішно, попри спеку. Головними бур’янами полів є амброзія та лобода. Для боротьби з лободою застосовують гербіцид ацетохлор. Стан ґрунту моніторять регулярно, проводячи аналізи кожні три роки, зазвичай перед початком вегетаційного періоду.

«Погодні умови, що є зараз, дають надію, що налив зерна на кукурудзі буде непоганий. Зараз вологозабезпечення ґрунту цілком задовільне, думаю, тут можна очікувати гарних врожаїв по пізніх культурах — соя, кукурудза, соняшник», — зауважує Юрій Гуска, регіональний менеджер з продажів компанії BASF у Хмельницькій області.

Далі агроекспедитори відвідали поле сої сорту ЕС Ментор. Нестача вологи на початку вегетації призвела до нерівномірних сходів. Однак, рослини згодом вирівнялися. Спека негативно вплинула на формування середнього ярусу бобів: кількість бобів зменшилась, а їх наповненість погіршилася. Нижній та верхній яруси розвинулися краще завдяки більш сприятливим погодним умовам.

«Щодо шкідників, то поки що все спокійно. Ми використовували дрони для обробки полів, але вони працюють повільніше, ніж раніше дельтаплани. Обробляли протруйником Мерівон Про ®, ґрунтовим гербіцидом Акріс, у якості страхового давали Корум та Базагран®, а також вносили фунгіцид Абакус ®», — розповів Андрій Ороховський.

Озимі культури в господарстві вже повністю зібрано. Пшеницю зібрали з урожайністю 7 т/га, ріпак —  3,5 т/га, ячмінь — 7,7 т/га, ярий ячмінь —  7,5 т/га.

«Цього року ріпак сильно постраждав від пізніх весняних заморозків. Були дні з температурою -5 та -3 градуси, що негативно вплинуло на рослини. Хоча зовні поля виглядали жовтими та квітучими, цвітіння було не таким інтенсивним, як зазвичай. Ми спробували врятувати врожай амінокислотами, але повністю відновити рослини не вдалося. Що стосується ячменю, то цього року якість зерна була нижчою, ніж у попередньому році», —  констатував Андрій Ороховський.

На запилення кукурудзи посуха не вплинула, вологи наразі достатньо і в цілому в господарстві очікують гарний врожай.

«Що стосується кукурудзи, то візуально має непоганий вигляд. Середній качан важить близько 32-35 грамів. Сподіваємося на високий урожай. Ґрунт забезпечений усім необхідним, тому очікуємо непоганого врожаю пізніх культур, таких як соя та кукурудза», — підсумував Юрій Гуска, Регіональний менеджер зі збуту у Хмельницькій та Чернівецькій BASF.

Однак, є деякі проблеми з соєю. Через високі температури під час цвітіння (32-38 градусів) спостерігається нерівномірне формування бобів. Нижній та середній яруси  частково скинули боби, а верхній ярус розвивається не так добре, як потрібно.

«Проте, завдяки останнім дощам ситуація з соєю покращилася порівняно з минулим роком. Я можу показати вам фотографії, щоб ви побачили різницю», —  підсумував Юрій Гуска, Регіональний менеджер зі збуту у Хмельницькій та Чернівецькій BASF.

Як зазначив Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG напрямку Credit Agricole Bank. господарство адаптується до викликів і приймає рішення про зміни технології, аби зберегти вологу, впроваджуючи мінімальний обробіток ґрунту та експериментуючи з технологією strip-till. А також підбирають сорти на більш стійкі до посухи. Крім того використовують сидерати, що підкреслює правильний шлях господарства до сталого виробництва.

«Ми відвідали господарство, яке демонструє гнучкий підхід до сучасних викликів змін клімату. Для нас важливо підтримувати такі прагнення аграріїв, адже наприкінці 2023 року банк затвердив стратегію сталого розвитку та планує інтеграцію ESG стандартів у систему ризик-менеджменту. Додатково, наявність тваринницького напрямку свідчить про комплексний підхід до ведення агробізнесу, створюючи ланцюжок доданої вартості рослинництва», — підсумував Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу  та ESG напрямку Credit Agricole Bank.

Град та хвороби пошкодили посіви Тернопільщини 

На Тернопільщині цьогоріч зерновими  та зернобобовими культурами засіяли 426,3 тис. га. Площі посіву озимих культур зменшили на 28,6 тис. га. Натомість на 28 тис. га збільшили площу посівів ярих культур.

Попри відсутність масштабної посухи, погодні умови в Тернопільській області цього року були менш сприятливими для сільського господарства, що призвело до розвитку хвороб та механічних пошкоджень рослин.

«Хоча Тернопільщина цього року не зазнала таких сильних посух, як деякі інші регіони, посіви все ж зіткнулися з низкою проблем. Градобиття, сильні вітри та поширення хвороб, таких як склеротиніоз, борошниста роса, суттєво вплинули на стан полів. Особливо постраждали соя, соняшник, озимий і ярий ячмінь, а також озимий ріпак. Ефективність боротьби з хворобами напряму залежала від своєчасності та якості фунгіцидних обробок», —  проаналізував ситуацію в регіоні Михайло Гордій, регіональний менеджер з продажів у Тернопільській області компанії BASF.

У ТОВ «Україна» випробовують 17 сортів сої для власного насінництва

Наступним для агроекспертів стало господарство у Тернопільській області. ТОВ «Україна» засноване у 1992 році. В обробітку тоді мали менше ніж тисячу гектар. Відтоді масштаби господарства виросли до 15 тис. га. 

У сівозміні мають озиму пшеницю, озимий ріпак, ярий ячмінь, яру пшеницю, горох, ярий соняшник, кукурудзу, сою. Останніми роками нічого не змінювали — лише додали трохи гречки там, де земля має відпочити.  200 га у господарстві виділено під вирощування різних видів плодових дерев та горіхів.

Мають свій елеватор потужністю 100 тис. т. Його цілком вистачає на потреби господарства.

Окрім рослинництва займаються тваринництвом на 4,5 тис. голів ВРХ, садівництвом та насінництвом. Загалом 70% продукції тут вирощують саме на насіннєвий матеріал.

На полігоні, де вирощують культури на насіння, головний агроном господарства Віталій Мороз показав агроекспедиторам 37 сортів озимої пшениці. 

«На усіх посівах пшениці проводимо рістрегуляцію, зазвичай 1-2 рази за сезон, залежно від погодних умов. Цього року нам трохи завадили дощі, і доводилося переходити тільки на один регулятор, бо другий не вноситься вже після 32-ї фази. Озимий ріпак в господарстві вже зібрали, урожайність отримали близько 4 т/га, тоді як минулого року зібрали по 4,7 т/га», — зазначив Віталій Мороз.

Серед причин зниження врожайності по ріпаку головний агроном називає 5-денні весняні заморозки, які припали на цвітіння ріпаку і відсутність опадів. Збирання пшениці в товарних посівах тільки розпочалося, наразі середня урожайність близько 9,5 т/га 2-3 класу. 

У ТОВ «Україна» мають амбітні цілі щодо власного насінництва по сої. Цього року тут вперше заклали для випробування 17 сортів сої. 

«Зараз ми активно займаємося удосконаленням технології вирощування сої. Зокрема, проводимо ретельний відбір сортів для власного насінництва та експериментуємо з точним висівом. Для забезпечення якісного старту рослин, ми використовуємо інокулянт Хай Кот Супер Соя® та підживлюємо посіви КАС. На жаль, цього сезону довелося зіткнутися з проблемою поширення павутинного кліща. Для боротьби з цим шкідником ми провели обробку полів акарицидами. Наразі, за словами агронома, ситуація з кліщем під контролем», — констатував Віталій Мороз, головний агроном підприємства.

Наразі проблем з вологою немає, нещодавно пройшли опади 50 мм. Але до цього був досить тривалий посушливий період, що вплинув на розвиток сої та частково на запилення кукурудзи, проте особливих проблем не відзначають.

«Кукурудза потрапила в теплий ґрунт, сходи були рівномірними. Під час цвітіння була спека, але тепер я не скажу, що це дуже вплинуло, бо кукурудза ніби вся запилена», — зазначив Віталій Мороз.

Що стосується живлення, то за словами Віталія Мороза, рідкі добрива краще засвоюються рослинами. У напрямі боротьби зі шкідниками —  у господарстві завжди працюють на випередження.

«Ми вважаємо, що профілактика – це найкращий захист рослин. Тому ми ретельно плануємо всі заходи щодо захисту ще до початку вегетаційного періоду. Однак, попри всі наші зусилля, іноді виникають непередбачені ситуації, які вимагають додаткових обробок. Наприклад, цього року нам довелося боротися з борошнистою росою на ячмені сорту Себастьян за допомогою фунгіциду Флексіті®. Загалом, ми дотримуємося принципу: краще запобігти, ніж лікувати», — пояснив головний агроном.

Оксана Олійник, керівниця напрямку по роботі з малим та середнім бізнесом у Credit Agricole, відмічає, що аграрії динамічно змінюють технології й підходи, тому програми банку для підтримки агрокомпаній підхоплюють цей тренд і адаптуються під запити клієнтів. У рамках партнерських програмах, яких близько 60, Credit Agricole пропонує клієнтам фінансування ЗЗР, добрив, с/г техніки для забезпечення повного циклу обслуговування агроклієнтів.

«Зважаючи на нестабільні кліматичні умови та постійні коливання цін на ресурси та продукцію, аграрії змушені шукати нові, більш ефективні рішення. Ми активно вивчаємо сучасні технології, щоб підтримати клієнтів у їхній адаптації до умов ринку. І якщо найпопулярнішими запитами минулих двох років були кредитування обігового капіталу, то у 2024 році аграрії вже купують техніку і альтернативні джерела електроенергії», — зазначила Оксана Олійник.

«Агроінвест», аби втримати економічний баланс, до зернових додає овочівництво та тваринництво

Наступна зупинка нашого екіпажу на полях господарства ПАП «Агроінвест», що на Тернопільщині. В обробітку господарства майже 3 тис. га земель. Переважна більшість з них орендовані. Однак генеральний директор підприємства Юрій Пудлик намагається купувати землю, як тільки з’являється пропозиція. Варто додати, що охочих продавати мало — частіше за все продають у критичних фінансових ситуаціях.

У сівозміні «Агроінвесту»: соя, кукурудза, озима пшениця, озимий та ярий ячмінь, озимий ріпак та цукровий буряк. Придбали потужний генератор, що здатен забезпечити стабільність у разі перебоїв з електроенергією. Технікою забезпечені повністю.

«Наш автопарк досить різноманітний і включає трактори різних марок (Claas, John Deere, Fendt, New Holland, МТЗ), самохідні обприскувачі, навантажувачі, причепи, вантажівки (КамАЗ, DAF), бензовоз та легкові автомобілі, переважно марки Toyota. Ми використовуємо як нову, так і б/в техніку», — розповів Юрій Пудлик

Наразі на господарстві активно займаються будівництвом свинарників. За 2-3 роки наростити об’єми до 10 тис. голів свиней. Цього року започаткували новий напрямок —  овочівництво. Нині це 35 га. Наступного року планують розширити до 200 га. Вирощують капусту, моркву, буряк, у планах —  томати та цибуля (під яку виділять 100 га). Зараз пробують різні технології та системи зрошення, аби зорієнтуватися за результатами врожаю. 

«Овочівництво найбільш затратне і по фінансах і по праці —  1 га овочів я можу прирівняти до 50 га зернових», — поділився гендиректор.

Зараз овочесховища орендують, але поступово планують побудувати свої.

«Плануємо будівництво власного сучасного овочесховища з холодильними установками. Маємо потужний генератор, який у будь-якій ситуації зможе забезпечити безперебійну роботу сховища», — додав Юрій Пудлик. 

Крім того, тут не виключають встановлення сортувальної та пакувальної ліній для оптимізації процесів зберігання та реалізації продукції. 

«Для розвитку овочівництва ми активно оновлюємо технічний парк. Попри те, що цього року збір врожаю здійснюватиметься вручну, надалі плануємо перейти на механізований збір овочів. Моя думка така: всі процеси, які можемо, ми маємо автоматизувати», — додав Ігор Пташник, заступник генерального директора ПАП «Агроінвест» і фактично засновник нового напрямку на підприємстві.

За словами гендиректора Юрія Пудлика, у часи такої нестабільності вони обрали для себе стратегію тримати баланс між різними напрямками —  саме тому активно розвивають тваринництво і експериментують з овочівництвом.

«Агроінвест» демонструє добру адаптацію до мінливих ринкових умов. Підприємство постійно вдосконалює свої технології вирощування і навіть освоює нові напрями, такі як овочівництво з використанням крапельного зрошення», — зазначила Оксана Олійник, керівниця напрямку по роботі з малим та середнім бізнесом Credit Agricole.

За словами головного агронома господарства Романа Іваськів, сезон-2024 складний для господарства: хоч спека не вплинула негативно на культури, але град двічі пошкодив майже всі посіви, в тому числі й поле з соєю, де якраз побували агроекспедитори.  

«Всупереч пошкодженню рослин градом, ми не спостерігаємо жодних ознак розвитку хвороб. Це стало можливим завдяки своєчасному застосуванню фунгіциду Абакус®. Рослини швидко відновилися після пошкоджень і продовжують активно вегетувати. Завдяки використанню інсектициду ХайКот Супер Соя®, бульбочки на коренях функціонують ефективно, що сприятиме формуванню якісного насіння та високому врожаю», — прокоментував Михайло Гордій, регіональний менеджер з продажів у Тернопільській області компанії BASF.

На цьому полі зроблено оранку. Проведений аналіз ґрунту, і відповідно —  внесені добрива.

«Для посіву сої ми використали сучасну широкорядну сівалку Horsh Maestro, встановивши норму висіву 435 тис. насінин на гектар з міжряддям 35 см. Для захисту посівів було застосовано комплексний підхід: протруювання насіння перпаратом Стандак Топ® та ХайКот Супер Соя®, у якості ґрунтового гербіциду — кломазон і метрибузин, страховий захист Хармоні® та Базагран® та фунгіцидну обробку препаратом Абакус®. Незважаючи на відсутність павутинного кліща наразі, плануємо провести профілактичну обробку країв поля після цвітіння», — додав Роман Іваськів.

Для відновлення ґрунту у господарстві практикують використання сидератів.

«Щоб покращити структуру ґрунту та забезпечити його органічними речовинами, ми активно використовуємо сидеральні культури. Перед посівом цукрових буряків ми вирощуємо ячмінь як сидерат, а потім заорюємо його в ґрунт. Це дозволяє нам отримати більш високі та якісні врожаї», — розповів агроном Роман Іваськів.

Далі наш екіпаж мандрує далі, де дослідить поля інших регіонів України. А якщо ви пропустили, рекомендуємо ознайомитись з розвідкою полів Півночі України та Цетру.

 © Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.