Цього року ПАТ «Аграрний фонд» планує реалізувати форвардну програму більш ніж на 2 млрд грн. ЇЇ основна  мета — швидкий та зрозумілий для аграріїв процес купівлі-продажу зерна. За рік Фонд планує закупити на ринку 960 тис. т зернових. Як усе відбувається на практиці? Elevatorist.com відвідав одне з приймальних підприємств у Черкаській області, із якими співпрацює  Фонд, і побачив, як відбувається процес закупівлі та здачі зерна.

Якість понад усе

Потаське хлібоприймальне підприємство (ПХП) одночасно може зберігати 50 тис. т зернових та перевалювати за рік 150 тис. т. Його  виробничий арсенал дозволяє завантажувати 10 залізничних вагонів та одночасно приймати 2 тис. т зерна з полів.

У липні-жовтні на ПХП гаряче: щодня на підприємство приїжджають вантажівки із зерном. Цього разу у воротах на елеватор — КАМАЗ із пшеницею. Разом зі збіжжям бачимо двох фермерів, які вже не перший рік привозять своє зерно на Потаський елеватор.

Перш ніж потрапити на територію ПХП, зерно ретельно перевіряє лабораторія. Поки її працівники спеціальними щупами відбирають по 8 проб із машини, фермери уважно стежать за процесом. Для них має вирішальне значення якість зерна: чим воно кращої якості, тим дорожче коштує.

Після відбору проб їх несуть до лабораторії, де перевіряють за декількома параметрами. Один із найважливіших — вміст білка. Саме він визначає якість і, відповідно, клас зерна. Для цього працівник лабораторії спочатку перемелює зерно, а потім спеціальний пристрій визначає вміст білка.

За словами завідувача лабораторії Потаського елеватора Тетяни Кожухівської, визначаються й інші параметри, такі як скловидність, клейковина, натура. Крім цього, беруться також середньодобові проби.

«Пізніше робиться середньодобовий аналіз із машин, які завезли зерно. Із кожної машини беремо по 2 кг і повторюємо процедуру», — розповідає вона.

Кожен етап перевірки ретельно контролюється фермерами. Вони уважно спостерігають за дослідами, адже розрахункова ціна буде залежати від класності зерна.

Лише після підтвердження якості зерно можна відвантажувати.
Під час перевірки зерна фермерів на плацу зустрічає директор Потаського хлібоприймального підприємства ДАК «Хліб України» Олександр Кучеренко. Він повідомив, що у 2017 році на елеваторі зберігатиметься ще більше пшениці «Аграрного фонду», аніж у 2016-тому.

«Минулого року «Аграрний фонд» завіз 8 тис. т пшениці, яку ми зберігали до весни. Пшениця весною була високої якості. Порушень ані з боку елеватора, ані «Аграрного фонду» при розрахунках не було», — пояснює він.

Кожного року, уточнив Кучеренко, обсяги співпраці зростають: «Сьогодні тенденція йде до зростання. Я думаю, що цьогоріч буде 10-12 тис. т зерна, яке заготовить «Аграрний фонд». За його словами, аграрії регіону везуть переважно пшеницю. Однак елеватор може забезпечити зберігання всієї лінійки продукції по форварду «Аграрного фонду»:  кукурудзу, гречку, жито.

За оцінками Кучеренка, програмою  Фонду користуються і великі, і малі агропідприємства.

«Нам вигідно працювати з «Аграрним фондом», тому що він зберігає зерно і від цього елеватор отримає прибуток. Фермери, зі свого боку, отримують своєчасний і прозорий розрахунок», —  пояснює він зиск для кожної зі сторін.

Крім того,  співпраця з  Фондом дає ще одну перевагу аграріям — елеватор став майданчиком отримання об’єктивної  інформації не лише про  форвард, а й про ринкові ціни на збіжжя.

Оцінка фермерів

Основними клієнтами форвардних програм «Аграрного фонду» є фермери з банком землі від 50 га до 5 тис. га.

Селянське фермерське господарство  СФГ «Земля» уже другий рік поспіль співпрацює з «Аграрним фондом». За словами заступника голови господарства Олександра Басовського, це пов’язано з простотою процедури укладення угод.

«У нас дуже тісна співпраця з «Аграрним фондом». Документи оформлюються швидко, так само проводиться розрахунок і виплата — після подання документів і погодження форварду протягом 5 днів отримую аванс у розмірі 65% від загальної суми, а при здачі зерна за кілька днів — решту коштів».

Він пригадує, що взяти участь в форвардній програмі їх спонукав успішний досвід інших фермерів: «Наші колеги фермери нам порекомендували, ми пристали на пропозицію і задоволені цим. Рекомендуємо іншим також співпрацювати».

Інше фермерське господарство, «Фенікс М», працює за форвардною програмою Фонду вже 5 років. Його голова Віктор Маленко називає основні переваги форвардного контракту. Перше — мінімум мороки.

«Зібрав документи і подав на розгляд, а сам займаєшся повсякденними справами: роботою в полі, доглядом за врожаєм тощо», — каже він.

Друге — «Аграрний фонд» оперативно підтверджує підписання договору. Третє — відбувається оцінка посівів та укладається договір страхування, що теж дуже важливо для аграріїв. «Значно менше потрібно часу на всі операції», — підсумовує фермер. Він задоволений форвардом, хоч достеменно і не знає, що це іноземне слово означає попередню угоду.

«Форвард — ще незрозуміле слово для українців, — каже він. — Але найголовніше, що він працює».

Обидва фермери наголошують на зручності системи авансового й остаточного фінансування у межах програми. Зокрема, перші 65% коштів надходять на рахунок фермерів протягом 5 днів після укладення договору, решта — за декілька днів після переоформлення зерна.

Чим живе Черкаський регіон

Як пояснив начальник Черкаського відділення «Аграрного фонду» Олег Суходольський кількість учасників програми в регіоні з року в рік зростає. У 2017 році «Аграрний фонд» на Черкащині законтрактував рекордні 55 тис. т продовольчої пшениці 2 та 3 класу.

За його словами, це пояснюється рядом переваг. Перше — застава у вигляді майбутнього врожаю. Друге — невелика кількість документів, які потрібні для отримання коштів. Третє — швидке і в більшості випадків позитивне рішення. Четверте — отримання 65% коштів протягом 5 днів з моменту підписання договору.   

Олег Суходольський також додав, що розрахунок проводиться за ціною, яка склалася на ринку зернових. Крім цього, є дві форми: із прив'язкою до курсу долару, а також без неї. Остання має більший попит. Суходольський розповів, що Аграрний фонд надалі розвиватиме форвардну програму. Один із наступних кроків, на який чекають фермери, — запровадження товарного форварда у вигляді мінеральних добрив. Тож резерв для  приросту нових клієнтів  є.

«Зараз у нас найвідповідальніший момент співпраці з аграріями — поставка зерна на елеватори. Від того, чи в повному обсязі і наскільки вчасно буде переписане зерно, залежить забезпечення продовольчої безпеки в Україні і подальша співпраця Аграрного фонду з тим чи іншим агропідприємством. Сподіваюсь, що цього року, як і раніше, все буде вчасно і кількість агропідприємств, із якими ми співпрацюємо на взаємовигідних умовах, буде тільки зростати», — додав керівник департаменту малого та середнього бізнесу ПАТ «Аграрний фонд» Юрій Меленчук.

В Україні наразі працює майже 47 тис. фермерських господарств, які обробляють майже 5 млн га — практично 22,3% усієї землі с/г призначення. Для фермерів особливо важливою є підтримка, яку зараз надає держава. Як ми змогли пересвідчитися на Потаському елеваторі, форвардна програма  Аграрного фонду успішно працює і дає змогу багатьом фермерам думати про врожай і розвиток, а не перейматися фінансовими питаннями.

Олександр Ярощук