АгроЕкспедиція 2024 позаду. В підсумку ми відвідали 18 господарств в 12 областях України. 2 екіпажі журналістів Latifundist Media разом з партнерами BASF та Credit Agricole тиждень моніторили поля, для того, щоб зрозуміти, яким цей рік був для аграріїв та скільки зерна ми маємо на наступний сезон. Ми опублікували 5 блогів, де ми детально розповідаємо про кожне господарство та регіон. Сьогодні ж підбиваємо підсумки нашої подорожі.
«Цей рік справді можна назвати соєвим, оскільки багато господарств, які раніше не вирощували її, почали сіяти або суттєво збільшили площі. На жаль, соя страждає від посухи та шкідників. Майбутні врожаї напряму залежать від погоди, оскільки на полях бачимо тріщини і досить невелику вегетативну масу», — розповідає регіональний менеджер BASF Юрій Чадай.
Тому підсумок по дохідності можна буде побачити тільки в кінці сезону.
Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG напрямку Credit Agricole Bank відзначив, що господарства адаптуються до викликів і приймають рішення про зміни в технології, аби зберегти вологу, впроваджуючи мінімальний обробіток ґрунту та експериментуючи з технологією strip-till.
«Ми від оранки практично відмовилися, виконується вона лише там, де треба приорати внесений гній. Розпушування дозволяє краще зберігати вологу, що в останні роки особливо актуально, оскільки ситуація з вологою часто критична. Крім того, це економія пального, особливо при одночасному внесенні добрив», — пояснює вибір головний агроном ТОВ «Козацька Долина 2006» Андрій Ороховський на Хмельниччині.
З аналогічним підходом ми зустрічались в господарствах, як на Півдні, так і на Півночі України.
«Без довгострокового планування сівозміни складно побудувати стійку виробничу модель. Багатопільна сівозміна сприяє накопиченню вологи для культур, які мають різні кореневі системи. Так, чергування сільськогосподарських. культур зі стрижневою та мичкуватою кореневими системами дозволяє сформувати запас вологи для пізніх ярих культур (соняшнику)», — зазначив Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.
Не менш цікаве питання, яке нас цікавило під час АгроЕкспедиції 2024, це те, що ж будуть сіяти аграрії в наступному сезоні. Оскільки більшість слідкують за сівозміною, то ніхто не виключає озиму групу. Єдине — фермери відмовляються від озимого ячменю, який вже кілька років неприбутковий.
«Зараз ми підходимо до сезону посіву ріпаків, озимої пшениці, ячменю. А волога відсутня. Ми маємо місцями до 20 см сухого ґрунту. І це не дасть отримати сходи. Аграрії уже до таких погодних умов пристосувалися, і озимі зернові сіяти будуть навіть в сухий ґрунт. Але ситуація виглядає страшною», — розповідає Юрій Чадай, регіональний менеджер BASF у Кіровоградській та Миколаївській обл.
Він рекомендує аграріям з інших регіонів брати приклад з колег з Півдня, оскільки останні до аномальних погодних умов звикли.
«Аграрії Миколаївщини досить таки ювелірно використовують всі свої інструменти для того, щоб збільшити свій врожай. Зокрема, це дробне внесення добрив. Тобто випадає 5 мм опадів, от вони на ці 5 мм дають добрива. Також помітна тенденція, коли більше аграріїв переходить на точне землеробство, щоб кожен ресурс, як добрива чи ЗЗР, давав прибуток і користь для рослин. Тому аграріям Центру варто переймати досвід, бо посуха йде до них», — додає він.
В ТОВ «Вега Агро» на Житомирщині в цьому році посіяли 250 га кукурудзи на противагу звичним 600-700 га. Але в наступному сезоні ще будуть скорочувати площі під культурою у 2 рази. Також в наступному році планують скорочувати площі під соняшником.
«Соняшник добре рахувався. Зараз ситуація змінюється. В цьому році засіяли рекордні для себе площі сої — 700 га», — розповідає агроном компанії Віктор Петрашенко.
Скорочують площу кукурудзи й на полях ПП Климчук.
«Позаминулого року у нас 500 га займала кукурудза. Зараз скорочуємо до мінімуму площі, бо через відключення світла не зрозуміло, як її сушити. А до того кукурудза була флагманом, навіть сіяли її 2 роки поспіль. Але зʼявилась діабротика, а за нею фузаріоз», — розповідає головний агроном господарства Іван Дмитришин.
Як ми вже писали вище, багато господарств цьогоріч почали сіяти сою. Чи будуть сіяти в наступному році — питання складне, оскільки все буде залежати від ціни.
«Я давно в сільському господарстві й памʼятаю, коли соя коштувала і 300, і 700 доларів за тонну. Це дуже волатильна культура. Подивимось, що буде з ціною. Так, минулого року вона була висока, ніколи такого не було, щоб вона коштувала вище ріпаку. Це нонсенс, але минулого року так сталося. Так тривати довго не може», — вважає генеральний директор ЗК «ХОРС»Валерій Ласьков.
Нішеві в пріоритеті у тих фермерів, які вміють вирощувати і продавати ці культури. Запамʼятався кейс компанії ВВІ-Агро, де вирощують гірчицю, горох, нут, коріандр, дайкон, льон та сорго. За допомогою нішевих культур господарство диверсифікує цінові ризики.
Андрій Чечета, власник компанії наводить приклад з гірчицею, ціна якої у 2022 р. сягнула 70 тис. грн/т, хоча зазвичай її продавали по $500-700/т. До слова, культура допомогла вижити компанії в перший рік великої війни. Ще один позитивний момент: якщо навіть гірчиця виходить в нуль — це теж хороший результат, оскільки вона є хорошим попередником для наступних культур. Третій плюс — можна почекати, коли ринок запропонує прийнятну ціну.
«Якщо не буде ціни в цьому році, я її залишу на наступний. Якщо не буде на наступний — залишу зберігатися ще на один рік. Вона зберігається в рукавах. Я дочекаюся на неї ціну. Зараз за білу гірчицю пропонують 25 тис. грн/т, а за жовту — 37-40 тис. грн/т», — розповідає власник господарства.
Проте, на думку агроексперта Credit Agricole Bank Ігоря Гуржія, при вирощуванні нішевих культур варто враховувати волатильність цін, яка напряму залежить від об’ємів виробництва.
«Фактичний рівень прибутковості нішевих культур буде значно нижчим від планових розрахунків. Найімовірніше, що зі стабільною роботою зернового коридору та відновленням цін на основні зернові та олійні культури перехід на нішеві культури буде призупинено», — вважає він.
Тож, як бачимо, цей рік знову був особливим для аграріїв, хоча ще не всі культури зібрані з полів. Окрім погодних умов та економічних викликів варто памʼятати, що це вже третій сезон в умовах воєнного стану. З усім тим запал до роботи та бажання сіяти чи то в посуху, чи в ракетні «опади» в українських аграріїв не зникає.
Для тих аграріїв, які не потрапили до переліку господарств АгроЕкспедиції 2024, але хотіли б розповісти про власні досягнення чи проблеми в поточному сезоні, нагадаємо, що ви постійно можете сконтактувати з нами і ми завітаємо і на ваше господарство.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.