Жарке літо 2024 на Миколаївщині — випалені поля з кукурудзою та соєю. Трохи ще виживає соняшник. І раптом серед потрісканого від спеки ґрунту ми бачимо оазу — поле з яскраво зеленим листям сої. Спершу ми були впевнені, що це ділянка з поливом, яких в регіоні доволі багато. Але — ні, поливу немає, проте є інший секрет. 

Це поле належить родині Максименків, які є власниками ФГ «Аннушка» та «Стелла Макс» на Миколаївщині. В їх обробітку 3 тис. га землі, на яких фермери експериментують з агротехнологіями, нормами висіву та добривами. Тож ми поговорили зі співвласником господарства Максимом Максименком, який розповів секрети врожаїв у найспекотніший сезон та як заробляти на соняшнику більше, ніж інші. Це він розповів нам під час  #АгроЕкспедиції2024, яка стала можливою завдяки підтримці BASF та Міжнародного банку Credit Agricole.

---

Агротехнології для посушливого Півдня

«Ми практикуємо 3 технології обробітку ґрунту. Спершу працювали з класичною оранкою. Потім у нас був перехідний період, коли ми купили «чудо-агрегат» SALFORD RTS і почали частково переходити на вертикальний обробіток ґрунту (Vertі-till), а потім зацікавилися і нульовим обробітком (no-till)», — розповідає Максим Максименко.

Яким чином підбирають технологію обробки? По «класиці» працюють на віддалених полях, оскільки це найпростіша технологія, де людський фактор займає дуже малу частку. Для нульового обробітку вибрали поля, де немає сенсу проводити обробіток.

«На полях з оранкою у нас є план, ми маємо його зробити й всі похибки, як людський фактор, нівелюються. No-till — це творча робота: погода, сівозміна, наявність вологи, підбір гібридів, термін посіву, чим сіяти, як сіяти — все має значення. Тут ми вчимося на своїх помилках. Інформації є достатньо, але поки сам не спробуєш — нічого не виходить», — пояснює він.  

Щодо вертикального обробітку, то за роки експериментів, у господарстві дійшли висновку, що Vertі-till практично не пересушує землю так, як це робить дискова борона. Цю технологію в ФГ «Аннушка»  використовують тільки для того, щоб пришвидшити мінералізацію органіки ґрунту. Принцип роботи такий: агрегат має хвилястий диск, який робить невеличке ложе. Туди попадає кисень, який прискорює обмін речовинами між верхніми і нижніми шарами ґрунту.

«У строках висіву навіть один день має значення»  

В цьому році в середньому на 2 тижні змістилися строки висіву. Температура повітря на початку квітня була нетиповою — до 25-30°С, тому всі фермери ринулися в поле. У Максименків теж була спокуса, але вони дочекались оптимальних стоків і посіяли одні з останніх в районі. 

«Чому так є, що фермери хочуть якнайшвидше зайти в поле, коли ще мокро, заборувати сівалку, а потім ходити, братися за голову та бідкатися. Натомість ми кожного дня їздимо в поле, дивимося стан ґрунту і в один момент просто запускаємо сівалку і вона сіє. І ти вже розслаблений сидиш: «Слава богу, все добре». В цьому році ми почекали й в кінці квітня почалася посівна. Тобто ми зайшли, коли ґрунт був стиглий», — розповідає керівник господарства.

Важливо розуміти, що більшість ноу-тіллерів сіють пізніше. Оскільки через пожнивні рештки на поверхні ґрунт прогрівається довше. Максим розповідає, що переважно всі в районі вже відсіялись, а в ФГ «Аннушка» тільки виганяють техніку на поля.  

«Ми сіємо у прогрітий і вологий ґрунт, там, де ми працюємо по No-till. Але треба завжди тримати руку на пульсі, бо навіть один день має значення», —  каже він.

Слід розуміти, що пізніший посів відтягує строки жнив. Насіння господарство допрацьовує у власній зерносушарці. Також ніколи не здають з поля за безцінь, а сушать і тоді продають як повноцінну продукцію.

«Нижній ярус кукурудзи погорів, але основний лист яскраво зелений» 

Основний набір культур у ФГ «Аннушка» — це озимі пшениця, ячмінь та ріпак, горох зимуючий, соя, кукурудза і соняшник. Але Максим Максименко, каже, що мріє позбутися соняшника. 

Улюблена культура фермера — кукурудза. Її площа — 500 га. Фактично Первомайський район, де розміщені поля господарства є останнім рубежем, де рекомендують вирощувати кукурудзу. Хоча є фермери-ентузіасти, які сіють її і південніше. Точка беззбитковості по кукурудзі — близько 4 т/га. За останні 5 років середня врожайність — 8 т/га, а раз в 5 років отримують 10-11 т/га. 

«Ми сіємо її по нулю, підживлюємо карбамідом. У нас є проблеми з живленням, тому компенсуємо їх і ґрунт  трохи підкислюємо. Також треба вже вирішувати остаточно питання з інсектицидною обробкою. Ми поля обробляємо, але цього недостатньо і треба збільшувати витрати на захист», —  каже Максим Максименко

Спека в регіоні цього року вплинула на те, що нижній ярус листя погорів, але основний лист збережений, колір насичений. 

«Наша кукурудза трохи пізніше посіяна — 5 травня. Запилення пройшло, коли була сильна спека. Далі температура вже почала спадати і розпочалось цвітіння, може це нас і врятувало. Нестача вологи вплинула на формування качана. По всіх товарних полях у вас в середньому -3 т/га, тому очікуємо на врожайність 5 т/га», — додає він. 

Соя по no-till

«Сої у нас 500 га. З погляду економіки ця культура завжди цікава. Оскільки при будь-яких розкладах ти вийдеш «в нуль». Соя вибаглива тільки до вологи, тому ми намагаємося шляхом нульового обробітку дати цю вологу», — каже Максим Максименко. 

Разом з ним ми приїхали на поле сої. Важко уявити, що тут вирощують її без поливу і вона досі зелена. В господарстві зізнаються, що довго експериментували з нормами висіву.

«Ми бачимо, що чим рідше посіяно, тим більша площа живлення для рослини, і тим більше шансів, що, якщо буде жарко, не закриється міжряддя і буде випаровування. Але якщо все буде добре, то виповненість і маса тисячі буде набагато більша. Тобто в жаркий період, чим рідше сіється, тим  більший ризик того, що буде більше пересихання ґрунту», — каже керівник господарства. 

Він демонструє 2 поля, з яких одне — з нульовим обробітком, інше — з вертикальним. По заселенню бульбочковими бактеріями майже одне й те саме, тобто суттєво різниці не бачимо. 

«Ось чистий нуль, посів до 25 см міжряддя, сорт з Канади. Бачимо, що бульбочкові бактерії розвиваються. Вони червоні тобто є запас азоту», — демонструє рослину фермер. 

Як продавати соняшник на 1,5-2 тис. грн дорожче?

В господарствах Максименків 500 га під соняшником. Цікавий той факт, що сіють тут тільки високоолеїнові сорти.

«Був семінар в Одесі, де ми вперше побачили таке насіння. Потім дізнались, що МакДональдз смажить картоплю тільки на олії з такого насіння. Тому як почали, так і продовжуємо сіяти», — пригадує фермер.

Високоолеїновий соняшник дає можливість отримати більшу премію. Максим Максименко зізнається: «Ми завжди продаємо дорожче». Раніше здавали на ADM, а зараз — працюють з команією ДЕЛЬТА ВІЛМАР. Хоча одного року попиту взагалі не було, тому високоолеїновий продали, як звичайний соняшник. 

«Премія завжди на 1,5-2 тис. грн вища. Спочатку ми ще сіяли трохи класичного соняшнику, щоб порівняти. Але вже з 2016 р. сіємо тільки високоолеїновий», — ділиться він.

Норма висіву пшениці у 2 рази менша, ніж пишуть в книжці

Зернову групу —  пшеницю та ячмінь — в господарстві сіють, щоб виготовляти корми для свиноферми. Наразі утримують 200 свиноматок. Цьогорічні жнива завершили з таким заліком: ячмінь — близько 6 т/га, пшениця — 4,5 т/га, а ріпак — від 1,8 до 3,6 т/га. Протеїн у пшениці — 10,5-11%, але дуже висока натура —  830-840 г/л. 

З початком великої війни в господарстві оптимізували внесення добрив. На 50% зменшили внесення фосфорної та калійної груп добрив. З азотних добрив вносять карбамід. Якщо до війни вносили до 500 кг добрив на 1 га, то тепер орієнтуються на вологу і вносять 250-300 кг/га. Експериментують і з нормами висіву.

Читайте також: Вирощування бавовнику на Одещині — захист від хвороб, урожайність та економіка

«Ми закладали експерименти в нормах посіву і дійшли до того, що сіємо 2 млн насінин або 100 кг пшениці на 1 га. В той час, коли книжка пише і всі сіють 4 млн нас. або 200-300 кг/га. Але у нас виходить класна пшениця, колос великий та заповнений, хоча візуально вона рідкувата. І з року в рік всі приїжджають, питають, але ніхто не переходить. Всі от як сіяли за плугом з попередніми нормами, так і сіють», — зазначає Максим Максименко. 

Попри такий успіх Максим Максименко розповідає, що більшість фермерів регіону не готові переходити на вологоощадні технології, хоча цікавляться багато. Натомість у ФГ «Аннушка» йдуть за експериментальним принципом, адже, хто не пробує — в того не виходить. Серед наступних великих проєктів Максименків — потужна молочна ферма.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.